Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №460/258/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/258/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду (далі – суд) із адміністративним позовом (позовною заявою) до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі – відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати попередження №3Х/РВ/ДПС-8937/Ж5/17-00-07-17/3432008203-ТД/ДПС-ПР від 10.07.2025.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає про те, що 30.05.2025 представниками Головного управління ДПС у Рівненській області за фактом проведеної перевірки, зокрема, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) було встановлено факт допущення до роботи найманого працівника без укладання трудового договору, оформленого наказом, розпорядженням роботодавця. Водночас з таким висновком позивач не погоджується, оскільки відповідачем не наведено будь-яких обґрунтувань причин не прийняття до уваги договору про спільну діяльність між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 від 01.05.2025 та договору про надання послуг адміністратора, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 01.05.2025 року. Зауважує, що 16.06.2025 поштовим відправленням ФОП ОСОБА_1 отримала рішення відповідача про розгляд 10.07.2025 справи про накладення штрафу №3Х/РВ/ДПС-8937/Ж5/17-00-07-17/3432008203-ТД/ДПС-ПР, за наслідками розгляду якої відповідачем застосовано до ФОП ОСОБА_1 попередження №3Х/РВ/ДПС-8937/Ж5/17-00-07-17/3432008203-ТД/ДПС-ПР від 10.07.2025 за порушення законодавства про працю відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, яке позивач вважає протиправним, оскільки таке попередження є необґрунтованим і незаконним.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду відзив, де заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає про те, що відповідно до акта перевірки Головного управління ДПС у Рівненській області від 30.05.2025 №8937/Ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 встановлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме щодо допуску до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, зауважує, що протягом перевірки розрахунки проводила ОСОБА_2 , дані про яку як найманого працівника ФОП ОСОБА_1 в інформаційній базі даних органу ДПС України відсутні, а жодних документів, які свідчили б про оформлення трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та вищевказаною особою, під час здійснення перевірки органом ДПС надано не було. Окрім того стверджує, що подання позивачем договорів про спільну діяльність уже після завершення перевірки та складення відповідного акта не спростовує встановленого факту допуску особи до роботи без належного оформлення трудових відносин, а навпаки підтверджує відсутність будь-яких правових підстав для перебування цієї особи у трудовому або іншому законному статусі на момент проведення фактичної перевірки. Таким чином вважає, що рішення відповідача є законним та обґрунтованим, прийнятим в межах наданих повноважень та відповідно до вимог діючого законодавства.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 07.01.2026 позивачем через свого уповноваженого представника у електронній формі із використанням електронного кабінету позивача у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 07.01.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2026 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 12.01.2026 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та витребував у відповідача докази.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду 27.01.2026 відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову та додав витребувані судом копії доказів.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована, про що 16.07.2021 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 2010350000000016118, перебуває на обліку як платник податків та зборів в ГУ ДПС у Рівненській області. Вид економічної діяльності, зокрема, 47.19. Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний).

01.07.2023 між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (Суборендавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Суборендар) було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення (далі- Договір) предметом якого є надання у тимчасове платне строкове користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 60 м.кв.

Відповідно до акта фактичної перевірки Головного управління ДПС у Рівненській області від 30.05.2026 №8937/Ж5/17-00-07-17/ НОМЕР_1 , 29.05.2025 о 14:06 посадовими особами органу ДПС було проведено перевірку господарської одиниці – магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено факт допущення до роботи найманого працівника без укладання трудового договору, оформленого наказом розпорядженням роботодавця та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. А саме: протягом перевірки розрахунки проводила ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 23.01.2007 Корецьким РВ УМВС у Рівненській області дані про яку, як найманого працівника ФОП ОСОБА_1 в інформаційній базі даних органу ДПС України відсутні. Не надано в повному обсязі документи, що належать та пов`язані з предметом перевірки, а саме: на запит про надання документів (копій документів) від 29.05.2025 до 16 год. ФОП ОСОБА_1 не надано договір з банком (анкета, заява) на еквайрингове підключення, банківської виписки по еквайрингу за 01.10.2023 по 29.05.2025.

23.06.2025 позивач подав до Головного управління ДПС у Рівненській області свої заперечення на акт перевірки від 30.05.2026 №8937/Ж5/17-00-07-17/ НОМЕР_1 . У вказаних запереченнях позивач зазначив, що між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , 01.04.2025 було укладено договір про спільну діяльність (співпрацю) з метою організації роботи торгівельної точки у АДРЕСА_1 . Також, між ФОП ОСОБА_2 01.05.2025 укладено договір про надання послуг адміністратора. Відповідно до 1.1. Замовник (ФОП ОСОБА_1 ) доручає, а Виконавець (ФОП ОСОБА_2 ) бере на себе зобов`язання надати наступні послуги: - проведення сортування та розпаковки/упаковки всіх видів товару; - викладки товару згідно стандартів торгівлі; - організація продажу товару в магазинах Замовника; - надання інших послуг та виконання інших робіт за окремими дорученнями Замовника. Між сторонами, 01.05.2025 було обговорено та підписано технічне замовлення до договору про надання послуг адміністратора, де зафіксовано об`єм послуг та їх вартість; 30.05.2025 складено акт наданих послуг в якому зазначені послуги які було надані ФОП ОСОБА_2 - ФОП ОСОБА_1 у період з .01.052025 по 30.05.2025, підсумовано загальну вартість наданих послуг. 30.05.2025 ФОП ОСОБА_1 проведено оплату за договором про надання послуг адміністратора.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області надано відповідь на заперечення від 04.07.2025 на акт перевірки від 30.05.2026 №8937/Ж5/17-00-07-17/ НОМЕР_1 , у якій контролюючим органом зазначено про те, що в ході проведення фактичної перевірки магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), щодо дотримання податкового законодавства та іншого законодавства, продавцю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 надано запит від 29.05.2025 про надання документів (копій документів), які пов`язані з предметом перевірки. Продавець ОСОБА_2 запит отримала та поставила підпис про отримання на другому екземплярі запиту. Станом на дату закінчення перевірки 30.05.2025 не надано наступні документи, які пов`язані з предметом перевірки: договір з банком (анкета/заява) на еквайрингове підключення, банківські виписки по еквайрінгу, про що складено акт від 30.05.2025 №1015/ж6/17-00-07-05-18. При проведенні фактичної перевірки магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), щодо дотримання податкового законодавства та іншого законодавства, встановлено допущення до роботи найманих працівників без належного оформлення трудових відносин та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: протягом перевірки розрахунки проводила ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , дані про яку, як найманого працівника ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) в інформаційній базі даних органу ДПС України відсутні.

У подальшому акт перевірки від 30.05.2026 №8937/Ж5/17-00-07-17/ НОМЕР_1 разом з листом Головного управління ДПС у Рівненській області від 04.06.2025 №3769/5/17-00-07-05-06 було направлено до Управління інспекційної діяльності у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

11.06.2025 заступником начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було прийнято рішення №3Х/РВ/ДПС – 8937/Ж5/17-00-07-17/3432008203-ТД/ДПС-ПР щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Зазначене рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 11.06.2025 №3Х/РВ/ДПС – 8937/Ж5/17-00-07-17/3432008203-ТД/ДПС-ПР Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було направлено ФОП ОСОБА_1 , яке отримано останньою засобами поштового зв`язку 16.07.2025, про що зазначено у позовній заяві позивачем.

10.07.2025 заступником начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці застосовано Попередження №3Х/РВ/ДПС – 8937/Ж5/17-00-07-17/3432008203-ТД/ДПС-ПР. Відповідно до Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, на підставі Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 11.06.2025 №3Х/РВ/ДПС – 8937/Ж5/17-00-07-17/3432008203-ТД/ДПС-ПР щодо порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації суб`єкта господарської діяльності: АДРЕСА_2 , адреса місця провадження господарської діяльності : АДРЕСА_1 , магазин, законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, та у зв`язку з тим, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку ІІ групи застосовується попередження.

Позивач не погоджується із винесеним попередженням, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 259 КЗпП України центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Частиною другою статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Абзац третій частини другої статті 265 КЗпП України передбачає, що вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У постанові від 17.04.2024 у справі №560/3981/23 Верховний Суд зазначив, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки, надання його Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб`єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством. У спірних відносинах розмір штрафу та суб`єкт, уповноважений його накладати напряму визначені у нормах статті 265 Кодексу законів про працю України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються зокрема на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За визначенням ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 по справі №240/7766/23 зазначив, що за трудовим договором працівник приймається на роботу та включається до штату підприємства для виконання трудових функцій в діяльності підприємства за конкретною кваліфікацією, посадою, професією та такому працівнику гарантується заробітна плата, гарантії, пільги, після завершення роботи трудова діяльність не припиняється та такий працівник підкоряється внутрішньому трудовому розпорядку підприємства.

Відтак, власник підприємства, який використовує найману працю, повинен укласти трудовий договір з працівником.

Отже, лише після укладення трудового договору з працівником та повідомлення по це ДПС у встановленому законом порядку особа може бути допущена до роботи.

Без виконання цих умов допуск працівника до роботи забороняється, що прямо визначено у частині четвертій статті 24 Кодексу законів про працю України.

Виконання таких вимог законодавства про працю є обов`язковим для усіх підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності та підпорядкування, а також для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є Державна податкова служба України (ДПС), що вбачається з пункту 1 положення про цей орган, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227.

Окрім цього абзацом першим постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту" установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Аналіз вищевикладених норм засвідчує, що гарантоване кожному конституційне право на працю реалізується шляхом укладення трудового договору про роботу, зокрема з фізичною особою.

Відповідна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 19.09.2024 у справі №240/7766/23 та враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

5. Висновки суду по суті спору та позовних вимог.

Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до наступних висновків по суті спору та позовних вимог.

Як було встановлено судом, за результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області складено акт фактичної перевірки від 30.05.2026 №8937/Ж5/17-00-07-17/3432008203.

Відповідно до змісту акта фактичної перевірки від 30.05.2026 №8937/Ж5/17-00-07-17/3432008203 контролюючим органом встановлено факт факт допущення до роботи найманого працівника без укладання трудового договору, оформленого наказом розпорядженням роботодавця та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. А саме: протягом розрахунки проводила ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 23.01.2007 Корецьким РВ УМВС у Рівненській області дані про яку, як найманого працівника ФОП ОСОБА_1 в інформаційній базі даних органу ДПС України відсутні.

Не надано в повному обсязі документи, що належать та пов`язані з предметом перевірки, а саме: на запит про надання документів (копій документів) від 29.05.2025 до 16 год. ФОП ОСОБА_1 не надано договір з банком (анкета, заява) на еквайрингове підключення, банківської виписки по еквайрингу за 01.10.2023 по 29.05.2025

Так, судом встановлено, що 10.07.2025 уповноваженою посадовою особою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за результатами розгляду матеріалів справи на підставі акта перевірки Головного управління ДПС у Рівненській області від 30.05.2026 №8937/Ж5/17-00-07-17/ НОМЕР_1 щодо порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку другої групи застосовано попередження №3Х/РВ/ДПС-8937/Ж5/17-00-07-17/3432008203-ТД/ДПС-ПР від 10.07.2025.

Отже, матеріали справи містять відомості про застосування до позивача заходу реагування у вигляді попередження на підставі акта фактичної перевірки Головного управління ДПС у Рівненській області від 30.05.2026 №8937/Ж5/17-00-07-17/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано факт допуску працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин.

Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 у справі №560/11269/23 вказав, що фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є порушенням законодавства про працю та має наслідком застосування до такої особи відповідальності у вигляді штрафу відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України.

При цьому, у ході проведення перевірки на вимогу посадових осіб контролюючого органу позивач жодних документів, які свідчили б про оформлення трудових відносин між ним та його найманими працівниками не надав; за результатами перевірки було встановлено і те, що повідомлення про прийняття вказаних осіб на роботу до контролюючого органу не подавалось, а тому, на переконання суду, контролюючий орган підставно дійшов висновку про порушення позивачем вимог законодавства про працю, що виразилось у допуску до роботи неоформлених працівників та без повідомлення ДПС про прийняття їх на роботу.

Водночас, суд критично оцінює додані до позовної заяви договори, укладені між ФОП ОСОБА_2 та позивачем «Про спільну діяльність (співпрацю) від 01.05.2025 та «Про надання послуг адміністратора» від 01.05.2025, технічне завдання до Договору про надання послуг адміністратора від 01.05.2025, акт-прийому передачі наданих послуг від 30.05.2025, платіжну інструкцію від 30.05.2025 №23 у загальній сумі 9000 грн платником за якою є ФОП ОСОБА_1 ,, а отримувачем ФОП ОСОБА_2 , оскільки такі документи були відсутні як під час проведення перевірки так і під час розгляду справи про накладення штрафу.

При цьому, позивач не заперечує тієї обставини, що в день проведення перевірки, а саме 30.05.2025, інспекторами ГУ ДПС у Рівненській області було вручено ОСОБА_2 , яка проводила розрахунки в господарській одиниці за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , запит від 29.05.2025 про надання документів, які пов`язані з предметом перевірки, зокрема і трудового договору з працівниками магазину.

Водночас, матеріали справи не містять та позивачем не надано належних доказів про те, що такі документи були надіслані відповідачу з посиланням на дату отримання таких документів контролюючим органом та фактичну їх наявність на момент винесення оскаржуваного попередження, як і на момент проведення перевірки.

У постанові від 18.09.2024 у справі №240/7766/23 Верховний Суд зазначив: «…у ході проведення перевірки на вимогу посадових осіб контролюючого органу трудового договору, укладеного з працівником, не представлено. За результатами перевірки було встановлено, що повідомлення про прийняття особи на роботу до контролюючого органу не подавалось, податки та єдиний соціальний внесок не сплачувались, звіти про використання праці у встановленому законом порядку – не подавались. Такі обставини у сукупності давали підстави контролюючому органу для висновку про порушення позивачем вимог законодавства про працю, що виразилось у допуску до роботи неоформленого працівника…».

Крім того, Суд критично оцінив наданий позивачем до суду трудовий договір, оскільки він був відсутній під час проведення перевірки та не надавався перевіряючим, що виключає можливість врахування такого доказу як належного, та зазначив наступне: «Суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано надали критичну оцінку доданому до позовної заяви трудовому договору №3 від 27 січня 2017 року, укладеного з ОСОБА_3 про прийняття її на посаду продавця у ФОП ОСОБА_1, оскільки такий документ був відсутній під час проведення перевірки і на вимогу перевіряючих осіб не був наданий. Незважаючи на вказану у договорі дату з його змісту неможливо достовірно встановити, коли саме фактично був складений цей документ - до чи після проведення перевірки.».

Отже, суд критично оцінює долучені позивачем до позовної заяви договори, укладені між ФОП ОСОБА_2 та позивачем «Про спільну діяльність (співпрацю) від 01.05.2025 та «Про надання послуг адміністратора» від 01.05.2025, технічне завдання до Договору про надання послуг адміністратора від 01.05.2025, оскільки доказів надання таких документів відповідачу на момент проведення перевірки або на вимогу інспекторів контролюючого органу матеріали справи не містять та позивачем на надано.

Також, Верховний Суд у постанові від 20.02.2026 у справі №440/545/25 зазначив, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на час проведення відповідачем перевірки позивача з усіма працівниками, за фактичний допуск яких до роботи без оформлення трудових договорів на позивача було накладено оскаржуваною постановою штраф - трудові договори були укладені, і такі договори та трудові книжки були надані представникам відповідача, які проводили перевірку. Відповідачем під час розгляду справи такі обставини не спростовані. Враховуючи наведене, Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про те, що фактичний допуск зазначених працівників до роботи відбувся з попереднім оформленням з ними трудових договорів та врахував практику Верховного Суду у постановах від 23.04.2020 у справі №440/45/19, від 24.09.2020 у справі №200/929/19-а, від 21.05.2021 у справі №183/6018/18 про те, що абзац 2 частини другої статті 265 КЗпП України не передбачає накладення штрафів за несвоєчасне повідомлення органів ДФС про працевлаштування.

Однак, при розгляді цієї справи судом встановлено, що жодних документів які свідчили б про оформлення трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як під час проведення перевірки так і під час розгляду справи про накладення штрафу позивач відповідачу не надав, тобто такі документи були відсутні.

У аспекті спірних правовідносин, що виникли, також варто врахувати позицію Верховного Суду, сформовану у постановах Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №0540/8959/18-а та від 02.10.2024 у справі №120/12494/23 про те, що без оформлених трудових відносин особа (працівник) позбавляється конституційних гарантій, передбачених, зокрема, статтями 43 (кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за працю) та 45 (кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час; максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та право на оплачувану щорічну відпустку, вихідні та святкові дні) Основного Закону України.

Відтак, суд дійшов висновку, що попередження відповідача від 10.07.2025 №3Х/РВ/ДПС-8937/Ж5/17-00-07-17/3432008203-ТД/ДПС-ПР є таким, що прийнято на підставі, та у межах повноважень передбачених Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до висновку, що у цій справі фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про задоволення позову відсутні.

6. Розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову позивача до суб`єкта владних повноважень, а відповідач не подав до суду доказів понесення будь-яких судових витрат, суд вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (місцезнаходження: пл. Міцкевича, буд. 8, м. Львів, Львівська обл., 79000; код ЄДРПОУ: 44778105).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК