Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №440/300/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/300/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України , Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання рішення Міністерства внутрішніх справ України у формі висновку, що складений 30.07.2025 та не погоджений (затверджений) 11.08.2025 щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, передбаченої постановою КМУ від 21.10.2015 № 850; зобов`язання Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2025 № 850 разом із висновком УМВС України в Полтавській області про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2025 № 850 у розмірі 368200 грн; зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2025 № 850.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач в період з 11.12.1985 по 16.09.1997 проходив службу в системі органів внутрішніх справ. Після звільнення з органів внутрішніх справ, йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням зазначених обставин, звернувся до відповідача з відповідними документами, проте останній відмовив у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги, що на переконання позивача є протиправним.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.

30.01.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Вказує, що позивач помилково вважає, що він має право на виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до ст. 23 Закону України "Про міліцію" та відповідно до Порядку №850, оскільки виплата одноразової грошової особам з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачена іншим нормативно правовим актом.

02.02.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Міністерства внутрішніх справ України, в якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Вказує, що зі змісту доданої до матеріалів довідки Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації від 30.08.2024 № 06-01/5525 встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Закону № 796-ХІІ згідно із поданою ним заявою та на підставі відповідних документів у жовтні 2018 року була виплачена компенсація у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності в сумі 284, 40 грн, отже право позивача вже реалізоване.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ СРСР, згодом в органах внутрішніх справ України з 11.12.1985 по 16.09.1997, що не заперечується сторонами.

Відповідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АБ №0032440 позивачу встановлено з 25.07.2018 ІІ групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 20.06.2018 №9960 позивачу встановлено діагноз: злоякісне новоутворення лівої легені, рТ2арN0М0 G2, ст. І-В (стан після радикальної операції 03.04.2018), захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області із заявою (рапортом) від 26.04.2021 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що в установленому законом порядку йому встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із наявністю пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ захворювання.

Міністерством внутрішніх справ України затверджено висновок від 11.08.2025 про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору, суд виходить з такого.

На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку № 850 (набрав чинності з 31.10.2015) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закону № 580-VIII) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850, відповідно.

Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На реалізацію вимог статті 23 Закону №565-XII Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, якою затвердив Порядок № 850, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 встановлено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги

Згідно пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Тобто, до компетенції територіального органу МВС України - УМВС України в Чернігівській області належить обов`язок формування пакету документів, підготовка проекту висновку та направлення вказаних документів до МВС України, який наділений виключним правом щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Норми вказаного вище Порядку № 850 визначають не тільки обов`язки МВС України та територіальних органів МВС України, але і передбачають виключний перелік документів, який має подати позивач для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги заявнику.

Тому, неподання позивачем постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, є недотриманням вимог пункту 7 Порядку.

Експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 20.06.2018 №9960, на який посилався позивач, як на доказ того, що його захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є неналежним в розумінні Порядку № 850 документ, що підтверджує пов`язаність захворювання з виконанням службових обов`язків, позаяк такий факт підлягає підтвердженню постановою відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Зазначений висновок узгоджуються із висловленою Верховним Судом позицією у постановах від 08.06.2021 у справі № 620/202/19, від 08.05.2023 у справі № 460/15019/21.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зважаючи на те, що позивачем не додано документ, який свідчить про причинний зв`язок захворювання, МВС України правомірно затверджено висновок від 11.08.2025 про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

Щодо доводів, наведених у позовній заяві, стосовно неможливості проходження ВЛК позивачем, суд зазначає наступне.

Порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України визначено Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом МВС України від 03.04.2017 №285 (далі Положення).

Визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ - є завданням М(ВЛ)К (п. 2 розділу І Положення, тут і далі в редакції чинній на час звернення позивача).

При встановленні причинного зв`язку захворювань із наслідками аварії на атомній електростанції (далі - АЕС), інших ядерних об`єктах М(ВЛ)К керуються наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 травня 1997 року №150 «Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв`язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за №448/2252 (п. 4 розділу І Положення).

Абзацом першим пункту 11 розділу V Положення визначено, що колишні поліцейські, колишні особи рядового і начальницького складу можуть ініціювати питання визначення їх придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). У такому разі лікарська (військово-лікарська) експертиза проводиться штатною М(ВЛ)К за наявності Направлення на медичний огляд, оформленого за місцем служби.

Пунктами 1 та 2 розділу VIIІ Положення встановлено, що за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або НГУ та причинний зв`язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців НГУ приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ - на дату фактичного звільнення зі служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби.

Враховуючи вищенаведені положення, позивач має право звернутися до відповідача із заявою щодо видачі направлення на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та направлення відповідній ВЛК необхідний пакет документів.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення та встановлені судом обставини справи, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА.Б. Головко