Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №440/6526/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/6526/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛА МЕДТЕХНІКА" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛА МЕДТЕХНІКА" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Полтавської митниці від 04.05.2026 №UA806000202620 та №UA806000202621.

В обґрунтування позовних вимог зазначені доводи стосовно помилковості висновків контролюючого органу, що викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки з питань митної справи, а саме: вимог частини 1 статті 69, частини 1, підпункту г пункту 5 частини 8 статті 257, та підпунктів «а», «в» пункту 6 частини 8 статті 257 Митного кодексу України від 13.03.2021 № 4495-VI (зі змінами та доповненнями), Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД в редакції Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-ІХ та Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 14.12.2022 № 543 (зі змінами) в частині заявлення точних відомостей щодо коду товару згідно УКТЗЕД, ставки та суми митних платежів, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 11 642,83 гривні; а також вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 815,00 гривень.

Зауважено, що контролюючий орган, діючи безпідставно, прийняв рішення щодо зміни коду згідно з УКТЗЕД товару № 1: «Вироби медичного призначення – пристрої ортопедичні, медичні (бандажі, ортези, коміри, шини, корсети)…». А саме, згідно п. 3.2 розділу 3 Акту перевірки зазначена єдина думка, що оскільки вироби з МД, згадувані у акті, допускають небажані рухи, у той же час запобігають рефлекторним рухам (тобто рухам, що виконуються підсвідомо) через їх відносну негнучкість спричиненими, наприклад, гнучкими шинами, фіксуючими подушками, нееластичними текстильними матеріалами, обмежувачами за допомогою ременів типу «застібка-липучка», відповідно на думку контролюючого органу такі вироби не являються ортопедичними.

Таким чином, на думку представника позивача, контролюючим органом визначено наступні коди товару згідно з УКТЗЕД:

- 6212900000 «Бюстгальтери, пояси, корсети, підтяжки, пояси з підв`язками, круглі підв`язки і подібні вироби та їх частини, трикотажні або нетрикотажні» -«інші»;

- 6307909800 «Інші готові вироби, включаючи викройки одягу» -«інші» --«інші» ---«інші» ----«інші». При цьому Акт перевірки не містить жодного допустимого обґрунтування щодо причин та/чи підстав для перекласифікації товару митницею. Рішення контролюючого органу, викладене у Акті перевірки, щодо необхідності класифікації товарів за новим кодом, є незаконним, необґрунтованим та помилковим.

У відповіді на відзив представник позивача, наголошуючи на раніше наведених аргументах, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі /а.с. 70/.

Стислий зміст заперечень відповідача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву /а.с. 60-69/, в якому просив відмовити у позові у повному обсязі. Наголошено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань митної справи встановлене порушення позивачем норм МК України та Податкового кодексу України, в результаті чого винесені оспорювані податкові повідомлення-рішення. Заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів у зв`язку з встановленням невірної класифікації товару. Відповідно до технічних характеристик, способу виготовлення, інформації щодо матеріалів, з яких зроблені медичні вироби, наявних в товаросупровідних документах та на офіційних сайтах: med.viola.net.ua, rozetka.com.ua, згідно з Правилами ОПІ 1, 6 встановлено, що частина позицій, товару № 1 МД № 24UA806020004552U3, наведених в таблиці 3, за своїми якостями та сферою застосування належать до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 6307909800. До товарів медичного призначення віднесено велику та різноманітну кількість товарів, наприклад: бинти та вата (3005), зубні цементи (3006), рукавички хірургічні та оглядові з гуми (4015), стерилізатори медичні або хірургічні (8419), коляски інвалідні (8713),окуляри та інші оптичні вироби (9004) та багато інших. Всі ці вироби згідно із законодавством включені до переліку товарів медичного призначення. При їх митному оформленні надається пільга зі сплати податку на додану вартість в розмірі 7%, але в усіх випадках вони класифікуються в окремих товарних підкатегоріях в залежності від технічних, фізичних та хімічних характеристик. Декларація № ДВ-132 від 25.03.2025, на яку посилається позивач, видана на відповідний перелік товарів самим ТОВ «ВІОЛА МЕДТЕХНІКА», що підтверджується інформацією першої лівої колонки та підписом керівника підприємства, завіреного печаткою. Тобто, ТОВ «ВІОЛА МЕДТЕХНІКА» під час видання Декларації № ДВ-132 від 25.03.2025 самостійно віднесено товари до товарної підкатегорії 9021101000 згідно з УКТЗЕД. Проте, ТОВ «ВІОЛА МЕДТЕХНІКА» не враховує, що для цілей митного контролю та оформлення саме митні органи уповноважені на здійснення контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення. Таким чином, Декларація № ДВ-132 від 25.03.2025 не може мати переважного значення для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

Полтавська митниця вважає, що перевірка проведена у відповідності до встановленого порядку МК України, порушення процедури перевірки не відбулись.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив /а.с. 71-74/, в яких зазначив, що перевірка проведена законно митницею у межах повноважень та відповідно до особливостей невиїзних перевірок визначених Митним кодексом України, а також навів заперечення щодо раніше наведених доводів позивача.

Заяви, клопотання учасників справи.

Сторонами не заявлено будь-яких заяв чи клопотань.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 адміністративну справу прийнято до провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 01.06.2026 заперечення представника Полтавської митниці проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - залишено без задоволення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

За результатами проведення невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «Віола Медтехніка» вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товару № 1 «Вироби медичного призначення – пристрої ортопедичні, медичні (бандажі, ортези, коміри, шини, корсети)…» за митною декларацією від 26.06.2024 року № 24UA806020004552U3, проведеної на підставі наказу Полтавської митниці від 18.03.2026 року № 69, робочою групою у складі посадових осіб контролюючого органу: Марія Канівець (керівник робочої групи), Ярослав Нагребельний (член робочої групи), складено відповідний акт перевірки за № 7/26/7.23-19/23548019 від 14.04.2026 року (надалі по тексту – Акт перевірки, а.с. 31-34), відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ «Віола Медтехніка»:

1) Вимог частини 1 статті 69, частини 1, підпункту г пункту 5 частини 8 статті 257, та підпунктів «а», «в» пункту 6 частини 8 статті 257 Митного кодексу України від 13.03.2021 № 4495-VI (зі змінами та доповненнями), Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД в редакції Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-ІХ та Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 14.12.2022 № 543 (зі змінами) в частині заявлення точних відомостей щодо коду товару згідно УКТЗЕД, ставки та суми митних платежів, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 11 642,83 гривні;

2) Вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 815,00 гривень.

На підставі такого акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 04.05.2026: № UA806000202620, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ “Віола Медтехніка” за платежем з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 17464,25 грн;

№ UA806000202621, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ “Віола Медтехніка” за платежем з податку на додану вартість товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 1222,50 грн /а.с. 35-37/.

Щодо процедурних питань митного контролю під час документальної невиїзної перевірки.

Не є спірними обставинами у справі порушення порядку проведення контролюючим органом документальної невиїзної перевірки з питань митної справи в частині правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товару № 1 «Вироби медичного призначення – пристрої ортопедичні, медичні (бандажі, ортези, коміри, шини, корсети)…» за митною декларацією від 26.06.2024 року №24UA806020004552U3.

Судом не встановлені очевидні процедурні порушення контрольних заходів контролюючим органом під час визначення грошових зобов`язань, прийняття оспорюваних рішень у цій справі та проведення перевірки.

Позивач не оскаржує з цих підстав рішення відповідача, відповідні докази суду не надав.

Строк давності визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платнику податків (декларанту, імпортеру) та строк давності проведення документальної невиїзної перевірки: позивач неоскаржує рішення у цій справі з підстав порушення відповідачем строків давності для визначення грошових зобов`язань та проведення періоду перевірки.

Щодо розрахунків (арифметичних та методологічних обрахунків сум грошових зобов`язань у податкових повідомленнях-рішеннях): у сторін відсутні заперечення щодо помилок в розрахунках грошових зобов`язань, щодо розміру розрахунків штрафних (фінансових) санкцій, оскільки відповідні підстави позову не заявлені.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі – МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів визначено статтею 54 МК України. Так відповідно до частини п`ятої вказаної статті митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; 7) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно зі статтею 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. (частини перша, друга та четверта, п`ята статті 69 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що у разі встановлення неправильності визначення класифікації товару за результатами проведеного контролю митні органи мають право самостійно класифікувати такі товари. Однак складні випадки класифікації коду товару потребують додаткової інформації, спеціальних знань та проведення досліджень.

Відповідно до пункту 3 статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 352 МК України митні органи під час проведення перевірок можуть використовувати отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення доперевірочного аналізу митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення підприємству (громадянину) письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення документальної невиїзної перевірки та копії наказу про її проведення у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 розділу I Порядку оформлення митними органами результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2021 № 658 акт (довідка) про результати документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами митних органів, які проводили перевірку, а також керівником підприємства або уповноваженою ним особою, або громадянином, який переміщував товар через митний кордон України з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2020 № 509, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2020 за № 861/35144, затверджено Порядок планування митними органами документальних виїзних перевірок (далі - Порядок № 509), який розроблено з метою забезпечення єдиного підходу до формування Держмитслужбою квартальних планів-графіків проведення документальних планових виїзних перевірок підприємств щодо дотримання ними вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку № 509 квартальний план-графік документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби (далі - план-графік документальних перевірок Держмитслужби) формується з пропозицій територіальних органів та структурних підрозділів Держмитслужби, який затверджує Голова Держмитслужби, або особа, яка виконує його обов`язки.

План-графік документальних перевірок Держмитслужби доводить до митниць уповноважений структурний підрозділ Держмитслужби, до функціональних повноважень якого належать організація та проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань митної справи (далі - уповноважений підрозділ Держмитслужби).

Затверджений план-графік документальних перевірок Держмитслужби за формою згідно з додатком 1 надсилається для виконання митницям до 15 числа останнього місяця кварталу, що передує кварталу, у якому буде проведено такі перевірки (п. 2 розділу II Порядку № 509).

Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку № 509 підставами для включення до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби за результатами аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками є:

- оформлення митних декларацій із звільненням від сплати митних платежів та використанням пільг;

- оформлення митних декларацій із розстроченням сплати митних платежів;

- митне оформлення товарів із ризиком неправильної класифікації згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), що впливає на надходження митних платежів до бюджету;

- митне оформлення товарів із ризиком недекларування або недостовірного декларування складових митної вартості товарів;

- митне оформлення товарів з ризиком декларування їх митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів;

- митне оформлення товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД, що передбачають їх цільове використання;

- наявність інформації про виплачені доходи (прибутки) на користь нерезидентів;

- наявність прийнятих митним органом рішень про коригування митної вартості товарів, рішень про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підприємства;

- наявність висновку щодо дослідження проб (зразків) імпортованих товарів;

- неподання у визначений законодавством термін додаткових декларацій до оформлених попередніх, тимчасових, спрощених або періодичних митних декларацій; наявність протоколів про порушення митних правил, встановлених статтями 469, 470, 472, 474, 478, 480-485 МК України, які свідчать про порушення митних правил посадовими особами платника податків, декларантами;

- наявність інформації, отриманої у передбаченому законодавством порядку, що може свідчити про можливе порушення законодавства з питань митної справи України та/або про можливе застосування схем мінімізації сплати митних платежів; - наявність порушень законодавства з питань митної справи України, встановлених за результатами попередніх документальних перевірок, пост-митного контролю;

- наявність анульованих, відкликаних митних декларацій.

Розділом III Порядку № 509 встановлено, що до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби включаються підприємства з урахуванням проведеної оцінки ризиків з використанням системи управління ризиками відповідно до глави 52 МК України та пунктів 4-6 розділу ІІ цього Порядку.

Структурні підрозділи Держмитслужби надають уповноваженому підрозділу Держмитслужби не пізніше 01 числа першого місяця кварталу, що передує кварталу, у якому будуть проводитися такі перевірки, аргументовані пропозиції щодо можливого порушення законодавства з питань митної справи підприємствами для врахування їх під час формування плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби.

Перелік підприємств не пізніше 15 числа першого місяця кварталу, що передує кварталу, уповноважений підрозділ Держмитслужби направляє до митниць для використання під час надання пропозицій до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби на наступний квартал.

Митниці опрацьовують перелік підприємств, отриманих від Держмитслужби, з урахуванням власних напрацювань, відбираючи підприємства для включення їх до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби на відповідний квартал.

Пропозиції до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби за формою згідно з додатком 2 митниці надсилають до Держмитслужби не пізніше 01 числа другого місяця кварталу, що передує кварталу, у якому буде проведено такі перевірки.

Пропозиції до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби супроводжуються довідкою щодо відібраних підприємств з інформацією за попередні три роки їх зовнішньоекономічної діяльності щодо: кількості та характеру зовнішньоекономічних операцій за період, який підлягає перевірці (кількість митних декларацій із зазначенням загальної фактурної та митної вартості, умов поставки, характеру угоди (у розрізі митних режимів), пільг, типових товарів, щодо яких здійснено зовнішньоекономічні операції); можливих порушень законодавства з питань митної справи; попередніх результатів проведених перевірок із дотримання вимог законодавства України з питань митної справи та стану їх сплати; інших обґрунтувань щодо необхідності включення до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби.

Уповноважений підрозділ Держмитслужби опрацьовує отримані від митниць пропозиції щодо включення підприємств до плану-графіка документальних перевірок Держмитслужби на відповідний квартал та за необхідності вносить обґрунтовані зміни.

Затверджений план-графік документальних перевірок Держмитслужби доводиться до територіальних органів Держмитслужби у терміни та за формою, визначені пунктом 2 розділу II цього Порядку, для виконання.

Статтею 1 Закону України від 04.06.2020 № 674-IX «Про Митний тариф України» визначено, що митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами.

Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

(a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила

У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Тобто, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 279 МК України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Згідно з абз. 2 ч. 7 ст. 286 МК України у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ввізним митом, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі ввізне мито сплачується у порядку, визначеному частиною сьомою статті 106 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 289 МК України обов`язок зі сплати митних платежів виникає:

1) у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;

2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають на території вільної митної зони або на митному складі, - з моменту такого переміщення товарів;

3) у разі вивезення товарів з митної території України:

а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту - з моменту прийняття митним органом митної декларації;

б) при вивезенні товарів за межі митної території України без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів за межі митної території України - з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;

в) при невиконанні умов, установлених щодо товарів, які вивозилися за межі митної території України із звільненням від оподаткування вивізним митом, - з моменту, коли ці товари прибули до іншого місця призначення, ніж те, у зв`язку з яким надавалося таке звільнення;

4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання;

5) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно з п. 109.1. ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Підпунктом "в" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У відповідності до пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

4.1. Перевіркою встановлене порушення ТОВ “ВІОЛА МЕДТЕХНІКА” частини першої статті 69, частини першої, підпункту г пункту 5 частини восьмої статті 257 МК України, Правил І, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД в редакції Закону України “Про Митний тариф України” від 19.10.2022 № 2697-ІХ та Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби від 14.12.2022 № 543 (зі змінами), в частині правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД позицій № 23, 25, 26, 2, 3, 7, 10 , 11, 13, 16, 17, 18. 19, 20, 22, 29 електронного інвойсу, щодо яких проведено митне оформлення за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 26.06.2024 № 24UА806020004552U3 товар № 1, опис товару “Вироби медичного призначення - пристрої ортопедичні, медичні (бандажі, ортези, коректори, коміри, шини, корсети)...".

Як зазначено позивачем, 26 червня 2024 року, з метою проведення митного оформлення партії товарів, що надійшли на адресу ТОВ “Віола Медтехніка” за Контрактом № 002 від 20.04.2022 про поставку виробів медичного призначення, укладеним з компанією “Luxor Saglik Urunleri San. Ve Tic A.S.” (Турецька Республіка), уповноваженою особою Позивача – компанією ПП “БРОКЕР-СКВ” до Митниці подано заповнену відповідно до товаросупровідних документів електронну митну декларацію № 24UA806020004552U3 (далі також – МД) у митному режимі імпорту (випуску для вільного обігу).

Згідно митної декларації, серед іншого, було задекларовано товар № 1 за кодом 9021101000 згідно УКТЗЕД (графа 33 МД), що має наступний опис (графа 31 МД):

“ 1. Вироби медичного призначення - пристрої ортопедичні, медичні (бандажі, ортези, коректори, коміри, шини, корсети): 219 Бандаж (тутор) на колінний суглоб – 40 шт, 222 Бандаж на колінний суглоб еластичний – 35 шт, 225 Бандаж еластичний на гомілковостопний суглоб – 50 шт, 305 Корсет підтримуючий попереково-крижовий напівжорсткий – 370 шт, 306 Коректор ортопедичний жорсткої фіксації – 100 шт, 104 Бандаж трикотажний на колінний суглоб та сухожилля з силіконовою подушкою та ребрами жорсткості – 110 шт, 507 Бандаж на променевозап`ястний суглоб – 80 шт, 520 Ортез-шина на палець руки – 60 шт, 522 Шина на палець руки, тип "Жабка" – 20 шт, 223 Бандаж компресійний на стегно – 30 шт, 703 Комір Шанса середньої фіксації – 100 шт, 705 Комір Шанса Філадельфія – 60 шт,185 Бандаж фіксуючий для зап`ястя – 40 шт, 199 Бандаж на колінний суглоб роз`ємний за стальними шарнірами – 50 шт, 180 Посилений грудо-поперековий корсет універсальний – 20 шт, 184 Бандаж для великого пальця кисті руки – 20 шт, 190 Бандаж фіксуючий на плечовий суглоб – 30 шт, 191 Епікондилітичний бандаж – 20 шт, 200 Бандаж на колінний суглоб роз`ємний – 50 шт, 201 Бандаж на колінний суглоб (роз`ємний) – 150 шт, 217 Бандаж відвідний для великого пальця стопи, нічний – 10 шт, 195 Бандаж гомілковостопний з перехресним з`єднанням – 50 шт, 412 Бандаж-реклінатор дитячий – 20 шт, 218 Ортез гомілковостопний – 20 шт, 189 Бандаж-реклінатор (Дельбе) – 20 шт, 186 Бандаж підтримуючий універсальний – 20 шт, 188 Корсет підтримуючий попереково-крижовий з додатковою фіксацією – 20 шт, 187 Корсет підтримуючий попереково-крижовий напівжорсткий – 20 шт, 195 Бандаж гомілковостопний з перехресним з`єднанням – 20 шт, 207 Бандаж для повної фіксації колінного суглобу – 90 шт. Упаковані в індивідуальні упаковки. Використовуються в медичних цілях в ортопедії для підтримування чи утримування органів під час або після хвороби, операції або ушкодження, за рахунок спеціальної конструкції цих виробів (мають силіконові вставки, "подушечки", або наявність зміцнених частин або смуг різної ширини, регульованих для зручності пацієнта, спеціальний склад матеріалу, який забезпечує поступову компресію). Марковано національним знаком відповідності згідно вимог Технічного регламенту, щодо медичних виробів.”.

З метою митного оформлення товарів, визначення країни їх походження та опису характеристик товару, що надають можливість обґрунтовано визначити код за УКТЗЕД, разом із МД Позивачем було подано (згідно відомостей графи 44 МД), серед іншого:

- контракт № 002 від 20.04.2022 про поставку виробів медичного призначення;

- інвойс № LUX2024000001159 від 12.06.2024 (з перекладом);

- технічний опис продукції “Luxor” б/н від 26.06.2024 (містить фотозображення, детальний опис технічних характеристик та сфери застосування задекларованих товарів);

- декларація про відповідність № ДВ-132 від 30.06.2022, щодо відповідності медичних виробів: ортопедичні засоби реабілітації, компресійні вироби з розподіленим тиском, силіконова продукція, виробництва компанії “Luxor Saglik Urunleri San. Ve Tic A.S.”, – вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753.

Документи було надано декларантом у достатньому обсязі, передбаченому нормами діючого законодавства, необхідному для правильної класифікації та митного оформлення товарів. Після виконання всіх митних формальностей, визначених Митним кодексом України, претензій щодо переліку чи змісту наданих документів від контролюючого органу під час митного оформлення товарів не надходило, а саме митне оформлення, за визначеннями ч. 5 ст. 255 Митного кодексу України, було завершеним, що було засвідчено митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень, інших відміток на митних деклараціях та товаросупровідних і товарно-транспортних документах.

4.2. Надаючи оцінку доводам відповідача стосовно заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів у зв`язку з встановленням невірної класифікації товарів відповідно до наведеного в акті перевірки переліку, суд зазначає наступне.

Як визначено частиною п`ятою статті 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Разом з цим, згідно зі статтею 67 Митного кодексу України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або технікотехнологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Порядок роботи відділу митних платежів підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (надалі - Порядок № 650), у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин.

За змістом пункту 2 розділу І Порядку № 650 класифікація товару – визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України Про Митний тариф України (далі - Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення; контроль правильності класифікації товарів – перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Пунктом 2 розділу ІІ (Контроль правильності класифікації товарів. Прийняття Рішень та порядок взаємодії з ПМО) Порядку № 650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:

- опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу;

- відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

З метою класифікації товарів, що ввозяться на митну територію України, розроблено Митний тариф України затверджений згідно Закону України «Про Митний тариф України», що містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита і систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Відповідно до ст. 68 Митного кодексу України, для цілей забезпечення однакової інтерпретації (тлумачення) і застосування УКТ ЗЕД було розроблено «Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності», затверджені та введені в дію згідно наказу ДФС України № 401 від 09.06.2015 року, наказів ДМС України № 256 від 14.07.2020 та № 543 від 14.12.2022 (надалі – «Пояснення»).

Відповідно до Правила 1 ОПІ та Пояснень, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил. Тобто, товари не можна класифікувати за загальними назвами відповідних груп/ підгруп, а характеристики товару є визначальними для класифікації товару.

Відповідно до Правила 3 ОПІ та Пояснень, у разі. якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис;

(с) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Відповідно до Правила 6 ОПІ та Пояснень, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

4.3. Відповідно до акту перевірки за результатом перевірки, з урахуванням отриманої інформації, відповідно до частини четвертої статті 69 та частини дванадцятої статті 354 МК України під час перевірки правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД деяких позицій товару № 1 МД № 24UА806020004552U3 визначено код виробів, оформлених у електронному інвойсі за позиціями:

1) Бандаж - реклінатор дитячий - 20 шт артикул 412, позиція у електронному інвойсі № 23; Бандаж - реклінатор (Дсльбе) - 20 шт, артикул 189, позиція у електронному інвойсі № 25;

- Бандаж підтримуючий універсальний - 20 шт., артикул 186, позиція у електронному інвойсі № 26, згідно з УКТ ЗЕД 6212900000 (ставка ввізного мита 6,5 %).

2) Бандаж на колінний суглоб еластичний - 35 шт, артикул 222, позиція у електронному інвойсі № 2;

- Бандаж еластичний на гомілковостопний суглоб - 50 шт, артикул 225, позиція у електронному інвойсі № 3;

- Бандаж на променевозап`ястний суглоб - 80 шт, артикул 507, позиція у електронному інвойсі № 7;

- Бандаж компресійний на стегно - 30 шт, артикул 223, позиція у електронному інвойсі № 10;

- Комір Шанса середньої фіксації - 100 шт, артикул 703, позиція у електронному інвойсі № 11;

- Бандаж фіксуючий для зап`ястя - 40 шт, артикул 185, позиція у електронному інвойсі № 13;

- Бандаж для великого пальця кисті руки - 20 шт, артикул 184, позиція у електронному інвойсі № 16;

- Бандаж фіксуючий на плечовий суглоб - 30 шт, артикул 190, позиція у електронному інвойсі № 17;

- Епікондилітичний бандаж - 20 шт, артикул 191, позиція у електронному інвойсі № 18;

- Бандаж на колінний суглоб роз`ємний - 50 шт, артикул 200, позиція у електронному інвойсі № 19;

- Бандаж на колінний суглоб (роз`ємний) - 150 шт, артикул 201, позиція у електронному інвойсі № 20;

- Бандаж гомілковостопний з перехресним з`єднанням - 50 шт, артикул 195, позиція у електронному інвойсі № 22;

- Бандаж гомілковостопний з перехресним з`єднанням - 20 шт, артикул 195, позиція у електронному інвойсі № 29, згідно з УКТЗЕД 6307909800 (ставка ввізного мита 6,3 %).

4.4. Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:

опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу;

відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку №650 рішення приймається у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для його класифікації.

Для прийняття Рішення використовуються відомості, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, а також документи та відомості, надані разом із Запитом та/або у порядку, передбаченому пунктом 12 цього розділу.

У разі ненадання додаткових документів та/або відомостей посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій здійснює класифікацію товарів за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації (пункт 14 розділу ІІ Порядку №650).

За приписами пункту 25 розділу ІІ Порядку №650 у разі незгоди з Рішенням декларант або уповноважена ним особа має право його оскаржити відповідно до глави 4 Кодексу.

Питання, пов`язані із відмовою у митному оформленні товару, врегульовані статтею 256 МК України, за змістом положень частин 1, 2 якої відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Згідно з пунктами 8.1, 8.2 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку, що класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює декларант шляхом внесення відповідних відомостей до митної декларації, натомість митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД та у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. До структури Митного тарифу України входять Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД.

Зазначеними правилами передбачено, що перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу щодо застосування Основних правил при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції відповідно до УКТ ЗЕД, зокрема, але не виключно, у постанові від 20.06.2019 у справі №826/7208/16, від 08.02.2022 у справі №808/3175/16, від 31.01.2023 у справі №808/2311/16, від 26.06.2023 у справі №804/892/17.

На спростування тверджень відповідача суд наголошує, що відповідно до пункту 6 ОПІ УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

До товарної групи 90 розділу XVIII УКТ ЗЕД віднесено прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя.

До складу групи 90 включається, зокрема, товарна позиція 9021 "Пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці; шини та інші пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові та інші апарати, які носять на собі, із собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду", товарна підпозиція - 9021 10 "Пристрої ортопедичні або пристрої для лікування переломів", товарна підкатегорія - 9021 10 10 00 "Пристрої ортопедичні.

У підпункті 3b пункту 1 Примітки до групи 90 зазначено, що ця група не включає підтримувальні (фіксувальні) пояси або інші підтримувальні (фіксувальні) вироби з текстильних матеріалів за умови, що основна функція цих виробів (підтримка або фіксація) виконується за рахунок еластичності текстильних матеріалів (наприклад, пояси для вагітних, бандажі для грудної клітки, бандажі для живота, фіксатори для суглобів або м`язів) (розділ XI).

Також, пунктом 6 Примітки до групи 90 визначено, що у товарній позиції 9021 термін "пристосування ортопедичні" означає пристосування для: запобігання або корекції тілесних деформацій; або підтримання чи фіксації частин тіла після хвороби, операції або пошкоджень.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428, пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

У Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що затверджені наказом ДМС України від 14.07.2020 №256 (далі-Пояснення), містяться пояснення до товарної позиції 9021, за змістом яких У Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що затверджені наказом ДМС України від 14.07.2020 № 256 (далі-Пояснення), містяться пояснення до товарної позиції 9021, за змістом яких ортопедичні пристрої визначені в примітці 6 до цієї групи. Це пристрої для:

- запобігання або виправлення тілесних каліцтв; або

- підтримування або утримання органів після хвороби, операції або ушкодження.

До них відносяться:

(1) Пристрої, використовувані у разі хвороб стегон (коксалгія та ін.).

(2) Плечові шини (що дозволяють користуватися рукою після резекції), (розтягувальні шини).

(3) Пристрої для щелепи.

(4) Тягнучі і т.п. пристрої для пальців.

(5) Пристрої для лікування хвороби Потта (випрямлення голови і хребетного стовпа).

(6) Ортопедичне взуття і спеціальні устілки, виготовлені для корекції ортопедичних станів, за умови, що вони або (1) зроблені лише за (індивідуальною) міркою на замовлення, або (2) масового виробництва, представлені одним предметом, а не парами, та розроблені так, щоб однаково підходити до будь-якої ноги.

(7) Зуботехнічні пристрої для виправлення виродливих зубів (обв`язки, кільця і т.п.).

(8) Ортопедичні пристрої для ступнів (пристрої для знівеченої ступні, обв`язки для ніг з пружинною опорою для ступні або без неї, хірургічні черевики і т.п.).

(9) Бандажі (пахові, ножні, пупкові і т.п. бандажі) і пристрої для гриж.

(10) Пристрої для виправлення сколіозу і скривлення хребта, а також усі медичні та хірургічні корсети і пояси (включаючи деякі підтримуючі пояси), що характеризуються такими ознаками:

(а) спеціальні подушечки, пружини і т.п., регульовані для зручності пацієнта;

(b) матеріали, з яких вони зроблені (шкіра, метал, пластмаса і т.п.); або

(c) наявність зміцнених частин, твердих шматків тканини або смуг різної ширини.

Спеціальна конструкція цих виробів для конкретних ортопедичних цілей відрізняє їх від звичайних корсетів і поясів, незалежно від того, служать останні також для підтримування або утримання чи ні.

(11) Ортопедичні підтяжки (крім простих підтяжок із трикотажною, в`язаною сіткою або вишитих тамбуром матеріалів і т.п.).

До цієї товарної позиції не включаються:

(а) панчохи для хворих з варикозним розширенням вен (товарна позиція 6115);

(b) прості захисні пристрої або пристрої, призначені для зниження тиску на визначені частини ступні (товарна позиція 3926, якщо вони зроблені з пластмас, або товарна позиція 4014, якщо вони з пористої гуми, закріпленої на тонкій металевій сітці клейким пластиром);

(c) підтримувальні (фіксувальні) пояси або інші підтримувальні (фіксувальні) вироби, згадані в примітці 1(b) до цієї групи, наприклад, бандажі для вагітних жінок (зазвичай товарна позиція 6212 або 6307);

(d) вироблене в масовому порядку взуття, внутрішній підошві якої надано простої дугоподібної форми для зм`якшення плоскостопості (група 64).

Згідно із Додатковими поясненнями до товарної категорії 9021 10 10, ця товарна категорія включає “ортопедичні пристрої”, які спеціально розроблені для конкретної ортопедичної цілі, на відміну від звичайних виробів, котрі можуть використовуватися для різних цілей (наприклад, вироби для перенапружених суглобів, зав`язок або сухожилля, викликаних спортивними видами діяльності, друкуванням текстів і вироби, котрі просто полегшують біль в пошкодженій або нефункціонуючій частині тіла, наприклад, викликані запаленням). “Ортопедичні пристрої” мають повністю запобігати руху пошкодженої або нефункціонуючої частини тіла (наприклад, суглобів, зав`язків або сухожилля) для того що запобігти подальшим травмуванням або (погіршення) тілесних деформацій на відміну від звичайних виробів, котрі допускають небажані рухи, у той же час запобігають рефлекторним рухам (тобто рухам, що виконуються підсвідомо) через їх відносну негнучкість спричиненими, наприклад, гнучкими шинами, фіксуючими подушками, нееластичними текстильними матеріалами, обмежувачами за допомогою ременів типу “застібка-липучка”.

Поряд з цим Закон України "Про Митний тариф України" містить розділ ХІ "Текстильні матеріали та текстильні вироби", до структури якого входить група 62 "Одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних", до якої належить товарна позиція 6212 "Бюстгальтери, пояси, корсети, пiдтяжки, пояси з пiдв`язками, круглi пiдв`язки і подібні вироби та їх частини, трикотажнi або нетрикотажнi:", товарна підкатегорія "інші" (код УКТ ЗЕД 6212 90 00 00).

Пунктами 1, 2 Примітки до групи 62 передбачено, що до цієї групи включаються лише готові вироби з будь-якого текстильного матеріалу, крім вати, за винятком трикотажних (крім виробів товарної позиції 6212).

До цієї групи не включаються:

(a) одяг або інші вироби, що використовувалися, товарної позиції 6309; або

(b) ортопедичні пристрої, бандажі, медико-хірургічні пояси або подібні вироби (товарна позиція 9021).

Згідно розділу "Загальні положення" пояснень до групи 62, до цієї групи включається одяг чоловічий, жіночий чи для дітей, додаткові речі до одягу та їх частини, виготовлені з матеріалів (крім ватину, але включаючи повсть чи неткані матеріали) груп 50-56, 58 і 59.

Відповідно до Пояснень до товарної позиції 6212 "Бюстгальтери, пояси, корсети, підтяжки, пояси з підв?язками, круглі підв?язки і подібні вироби та їх частини, трикотажні або нетрикотажні", до цієї товарної позиції включаються вироби, які використовують для затягування частин тіла чи підтримки в деяких видах одягу і частини цих виробів. Жодним чином не в медичних цілях.

До цієї групи також включаються незавершені чи некомплектні вироби, описані вище, включаючи фасонні текстильні матеріали для виготовлення цих виробів і фасонні трикотажні полотна машинного або ручного в?язання для виготовлення виробів чи частин виробів товарної позиції 6212.

Згідно пункту 4 розділу "Додаткові загальні положення" до групи 62 Пояснень, ця група включає виробничий і професійний одяг, який згадується в товарних позиціях УКТЗЕД і який завдяки його загальному вигляду (простий або спеціальний покрій, або конструкція, обумовлена функціональним призначенням одягу) i характеру його полотна, що є звичайно грубим і не скочується, чітко розпізнається як одяг, призначений для носіння виключно або головним чином для забезпечення захисту (з фізичного погляду або з погляду здоров?я) для іншого одягу та/або людей у процесі виробничої, професійної або побутової діяльності.

Згідно пояснень до товарної позиції 6212, до цієї товарної позиції включаються вироби, які використовують для затягування частин тіла чи підтримки в деяких видах одягу і частини цих виробів.

До цієї товарної позиції включаються, серед інших (inter alia):

Бюстгальтери всіх типів.

Пояси (пояс для підтримування панчіх, пояс-панталони) і пояси-труси.

Корсети (грації) (комбінації поясів для підтримки панчіх або поясів-трусів (еластичні труси) і бюстгальтерів).

Корсети та пояси-корсети. Вони переважно зміцнені гнучкими металевими чи пластмасовими пластинками, китовим вусом і застібаються шнурівкою або гачками.

Пояси з підв`язками, гігієнічні пояси, які підтримують бандажі, пояси для атлетів, підтяжки, шлейки, пояси з підв`язками, підтяжки для рукавів сорочок, нарукавні пов`язки.

Підтримуючі пояси для чоловіків (включаючи в комбінації з кальсонами).

Пояси для вагітних жінок і для післяпологового періоду чи аналогічні підтримуючі або коригувальні пояси, що не відносяться до ортопедичних пристроїв товарної позиції 9021 (див. Пояснення до товарної позиції 9021).

Поряд з цим Закон України "Про Митний тариф України" містить розділ ХІ "Текстильні матеріали та текстильні вироби", до структури якого входить група 63 "Інші готові текстильні вироби; набори; одяг та текстильні вироби, що використовувалися; ганчір`я", до якої належить товарна позиція 6307 "Інші готові вироби, включаючи викройки одягу", товарна підкатегорія "інші" (код УКТ ЗЕД 6307 90 98 00).

Пунктом 1 Примітки до групи 63 передбачено, що до підгрупи I включаються тільки готові вироби з будь-якого текстильного матеріалу.

Згідно з Поясненнями до товарної позиції 6307 "Інші готові вироби, включаючи викройки одягу" включаються готові вироби з будь-якого текстильного матеріалу, не включені до інших товарних позицій розділу XI або не зазначені в іншому місці УКТЗЕД. Зокрема, до цієї товарної позиції включаються (26) Підтримувальні вироби типу перерахованих у Примітці 1(b) до групи 90 для суглобів (наприклад, колін, щиколоток, ліктів або зап`ясть) чи м`язів (наприклад, м`язів стегна), крім включених до інших товарних позицій розділу XI.

Згідно примітки 7 до розділу ХІ УКТЗЕД: "У цьому розділі термін "готовий" означає:

(а) вироби розрізані, але не у формі квадратів чи прямокутників;

(b) вироби у закінченому вигляді, що готові до використання або можуть бути використані лише після розділення розрізуванням розподільних ниток і не потребують зшивання або подальшої обробки (наприклад рушники, серветки, скатертини, шарфи, ковдри);

(с) нарізані за розміром та які мають принаймні один термічно запаяний край, краї якого явно підрублені або спресовані, та інші краї, оброблені способом, описаним у будь-якому іншому підпункті цієї примітки, виключаючи вироби, в яких різані краї застережені від розпускання термічним розрізанням або іншим простим способом;

(d) вироби, краї яких підрублені або мають пружок, або з вузликовою бахромою, за винятком тканих виробів, краї яких обметані чи оброблені іншим простим способом;

(е) вироби, викроєні за будь-якою формою та краї яких оброблені шляхом висмикування ниток;

(f) вироби зшиті, склеєні бо інакше зібрані за винятком окремих виробів, що складаються з двох або більше полотен того самого матеріалу, зшитих край у край, та виробів, що складаються з двох або більше частин, які накладаються одна на одну по всій поверхні та таким чином поєднані між собою, з м`якою прокладкою або без неї);

(g) в`язані машинним або ручним способом певної форми, що представлені у вигляді окремих виробів або декількох з`єднаних за довжиною виробів.

У тих випадках, коли інші матеріали використовуються не лише як оздоба чи додаткова річ, вироби класифікуються згідно з відповідними примітками до розділу чи групи (Основне правило інтерпретації УКТЗЕД 1), або згідно інших Основних правил інтерпретації УКТЗЕД залежно від конкретного випадку.

Згідно з Поясненнями до товарної позиції 6307 "Інші готові вироби, включаючи викройки одягу", до цієї товарної позиції включаються готові вироби з будь-якого текстильного матеріалу, не включені до інших товарних позицій розділу ХІ або не зазначені в іншому місці УКТЗЕД.

Зокрема, до цієї товарної позиції включаються:

Ганчірки та серветки для миття підлоги, посуду, витирання пилу та подібні протиральні тканини (просочені чи не просочені чистильним засобом, крім включених до товарної позиції 3401 або 3405).

Рятувальні жилети та пояси.

Викройки одягу, переважно з твердої канви; іноді вони бувають з окремих частин зшитих разом у вигляді одягу.

(4) Прапори, вимпели та знамена, включаючи усі види прапорців для прикрашування вечорів, свят або інших цілей.

(5) Мішки побутові для білизни, призначеної для прання, чи взуття, панчішно-шкарпеткових виробів, маленькі пакетики-саше для хусток або кімнатних туфель, сумки для піжам або нічних сорочок і подібні вироби.

(6) Чохли для одягу (переносні гардероби), крім зазначених у товарній позиції 4202.

(7) Чохли для автомобілів, машин, валіз, тенісних ракеток і т.д.

(8) Плоскі захисні покриття (крім брезентових і непромокальних покриттів, які розстеляють на землю в наметі, товарної позиції 6306).

(9) Текстильні фільтри для кави, мішки для заморожування і т.п.

(10) Бархатки для чищення взуття (крім зазначених у товарній позиції 3405).

(11) Надувні подушки (крім спорядження для кемпінгу товарної позиції 6306).

(12) Стьобані чохли для чайників.

(13) Подушечки для шпильок.

- тому подібне.

Згідно Додаткових пояснень до товарних категорій: 6307 90 10, 6307 90 91, 6307 90 98. у цих товарних категоріях класифікуються вироби з текстильних матеріалів у формі кошиків або лежанок (лежаків) для тварин або подібні вироби, призначені для відпочинку тварин середині або на них, незалежно від того, чи мають вони знімну подушку/матрац або м?яке дно тощо.

Згідно пояснень до товарної категорії 6307 90 98 включаються:

Верхні чохли для тенісних і бадмінтонних ракеток, ключок для гольфу тощо, зроблені з текстильних тканин (звичайно покриті пластмасою), оснащені або не оснащені кишенею для м?ячиків. Проте чохли, які закривають усю ракетку, незалежно від того, мають вони або не мають ручку або плечовий пас, виключаються (товарна позиція 4202);

Тюрбани, які складаються з шматка фасонної тканини (звичайно з бавовни або суміші бавовни та шовку) завдовжки від 4 м до 5 м і завширшки приблизно 50 см. Вони підрубані з усіх боків, іноді мають бахрому на кінцях і, як правило, постачаються складеними в індивідуальному пакуванні.

На переконання суду, зазначений вище опис до товарних позицій 6212 та 6307 не відповідає технічним характеристикам задекларованого позивачем товару - "пристосування ортопедичні".

Згідно підпункту 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753, медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Відповідно до пункту 31 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753, будь-який виробник, який під власним іменем вводить медичні вироби в обіг, згідно з процедурами, зазначеними у пунктах 18 і 19 цього Технічного регламенту, а також будь-яка інша фізична особа - підприємець або юридична особа, яка провадить діяльність, зазначену в пунктах 27-30 цього Технічного регламенту, зобов`язана повідомити Держлікслужбі щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів.

Держлікслужба на підставі отриманої від виробників або їх уповноважених представників інформації забезпечує ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг. Порядок ведення зазначеного Реєстру, форми повідомлень, зазначених в абзаці другому цього пункту, перелік відомостей, які зберігаються в Реєстрі, та режим доступу до них затверджуються МОЗ.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що аналіз характеристик наведених вище товарів свідчить про те, що функціональне призначення останніх полягає у підтримуванні або утриманні органів після хвороби (операції, ушкодження), виправленні тілесних каліцтв, а спеціальна конструкція передбачає або наявність зміцнених частин, або смуг різної довжини, або спеціальні подушечки, ремінці, металеві шарніри тощо. Зазначені товари мають конкретні ортопедичні цілі, тобто призначені для профілактики і лікування деформацій і порушень функцій кістково-м`язової системи, які є результатом вроджених дефектів, вад розвитку, наслідків травм або захворювань.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином, що перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис, а у разі неможливості класифікації за цим правилом, товари повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Суд враховує, що Законом України "Про Митний тариф" до основних ознак товарної позиції 9021 віднесено призначення таких товарів для: запобігання або корекції тілесних деформацій; або підтримання чи фіксації частин тіла після хвороби, операції або пошкоджень (примітка 6).

Натомість примітка 1 b до групи 90 виключає можливість віднесення до цієї групи товарів підтримувальних (фіксувальних) виробів з текстильних матеріалів, основна функція (підтримка або фіксація) виконується за рахунок еластичності текстильних матеріалів.

Зважаючи на те, що за технічними характеристиками товарів, код яких змінено митним органом, основна функція таких товарів виконувалася не лише за рахунок еластичності текстильних матеріалів, а за допомогою спеціальної конструкції, в тому числі, наявності зміцнених частин, смуг різної довжини, спеціальних подушечок, валиків-кілець, металевих опор, тощо, суд дійшов висновку, що примітка 1 b до групи 90 не перешкоджала класифікації таких товарів у товарній позиції 9021.

Враховуючи те, що призначення таких товарів відповідало примітці 6 до групи 90, суд дійшов висновку про можливість їх класифікації у товарній позиції 9021, товарній підкатегорії 9021 10 1000.

Водночас класифікація таких товарів за кодами 6212900000 та 6307909800 у товарних підкатегоріях товарних позицій 6212 та 6307 не відповідала положенням ОПІ УКТ ЗЕД, змісту відповідних приміток до розділів і груп УКТ ЗЕД.

Суд зауважує, що власне факт виготовлення товару з текстильних матеріалів (поліестер, бавовна, еластан, нейлон, неопрен, поліамід), не є безумовною підставою для класифікації товарів у товарних позиціях 6212 та 6307, натомість підлягають врахуванню інші обставини, визначені у примітках до відповідних розділів, зокрема, у цьому випадку, призначення товарів, спосіб виконання ним основних функцій (за рахунок лише еластичності текстильних матеріалів або інших спеціальних засобів).

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що "ортопедичні пристрої" мають повністю запобігати руху пошкодженої або нефункціонуючої частини тіла (наприклад, суглобів, зав`язків або сухожилля) для того що запобігти подальшим травмуванням або (погіршення) тілесних деформацій, що зазначено у Поясненнях до УКТ ЗЕД. Суд зазначає, що положення Пояснень стосуються випадку застосування ортопедичних пристроїв для пошкодженої або нефункціонуючої частини тіла, водночас примітка 6 до групи товарів 90 свідчить, що ортопедичні пристрої можуть застосовуватися і для запобігання тілесних каліцтв, а також підтримування або утримування органів після хвороби, операції.

Крім того, суд зауважує, що частина задекларованих позивачем товарів передбачала іммобілізацію відповідних частин тіла.

Отже, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача, що подані позивачем для митного оформлення товарів, які зазначені у митній декларації від 26.06.2024 № 24UА806020004552U3, відносяться до товарних категорій "6212900000" та "6307909800", оскільки ці товари призначені для запобігання та виправлення тілесних каліцтв, підтримання чи фіксації частин тіла після хвороби, операції або пошкоджень, а конструкція цих медичних ортопедичних виробів спеціально розроблена для лікування, що відрізняє їх від звичайних бандажних виробів для спорту та побуту, основна функція яких (підтримка або фіксація) виконується за рахунок еластичності текстильних матеріалів.

Відповідачем не доведене належними та допустимими доказами підстави для визначення коду товарів, наданих позивачем для митного оформлення відповідно до митної декларації від 26.06.2024 №24UА806020004552U3, як 6212900000, та 6307909800.

4.5. Суд зазначає, що повноваження контролюючого органу щодо здійснення митного контролю після завершення митного оформлення не є необмеженими та мають реалізовуватися виключно у спосіб і в порядку, встановлених законом.

Верховний Суд в постанові від 20.03.2024 у справі №822/2718/17 вказав, що обов`язок визначення у відношенні товару коду класифікації покладається на декларанта товару, що поставляється на митну територію України, а орган доходів і зборів має перевірити правильність класифікації товару, поданого до митного оформлення. У разі виявлення під час митного оформлення товару порушення правил класифікації орган доходів і зборів має самостійно класифікувати такий товар. Про зміну класифікації заявленого до митного оформлення товару орган приймає відповідне рішення, яке може бути предметом оскарження до органу вищого рівня або до суду. Повноваженнями щодо прийняття рішення про класифікацію товару орган доходів і зборів наділений і після проведення митного оформлення товару.

Крім цього, у постанові від 08.05.2018 у справі №808/1341/14 Верховний Суд вказав, що відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації. З аналізу вимог пункту 3 частини 3 статті 345 та частини 2 статті 351 Митного кодексу України Верховний Суд в цій постанові дійшов висновку про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Такі висновки підтримані Верховним Судом у постановах від 09.03.2026 у справі № 520/653/19, від 30.04.2026 у справі №160/16157/25.

В ході судового розгляду суду не надані докази на підтвердження наявності обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Суд установив, що митний орган не приймав рішення про класифікацію товарів, поставлених позивачем на митну територію України за переліченими вище митними деклараціями. Під час митного оформлення згаданих товарів порушень в оформлені чи недостовірних відомостей у митних деклараціях не було встановлено, а товари були випущені у вільний обіг.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів наявність підстав для проведення документальної перевірки після завершення митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг, а саме виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення доперевірочного аналізу митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів, як це передбачено пунктом 1 частини 2 статті 351 МК України.

Таким чином, навіть за умови правильності висновку митного органу щодо віднесення окремих товарів до інших товарних позицій УКТ ЗЕД, ніж ті, що були заявлені позивачем у перелічених вище митних деклараціях, правильність визначення коду товару сама по собі не усуває порушення процедури здійснення митного контролю та не створює законної підстави для проведення перевірки, якщо така підстава не існувала до її початку та не була доведена митним органом.

Спірні податкові повідомлення-рішення про донарахування позивачу грошових зобов`язань прийняті без належної правової підстави, з порушенням вимог митного законодавства в частині реалізації повноважень щодо здійснення митного контролю. Ці рішення є протиправними, а позов про їх скасування слід задовольнити.

Щодо розміру штрафної фінансової санкції в оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях та процедурних порушень перевірки.

Позивач не оскаржує податкові повідомлення-рішення з підстав неправомірного визначення розміру штрафної фінансової санкції, докази, які можуть підтверджувати дану обставину позивачем суду не надані, а тому суд оцінює спірні рішення із даних підстав, які не є предметом позову, одночасно, як і відсутні підстави позову разом із доказами щодо порушення порядку проведення перевірки у цій справі.

Суд зазначає, що в аткі перевірки вказані відомості про те, що позивачу вручені копії наказу та повідомлення про проведення невиїзної перевірки 20.03.2026, тобто до початку проведення такої перевірки 30.03.2026, що не вказує на відсутність очевидних ознак порушення порядку проведення перевірки. Заперечення позивача та докази, які це спростовують, суду не надані.

Інші доводи сторін не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивачем сплачений судовий збір у сумі 5324 грн. 80 коп. /а.с. 15, 50/.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛА МЕДТЕХНІКА" (вул. Героїв-чорнобильців, буд. 15, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 23548019) до Полтавської митниці (вул. Героїв "Азову" (Анатолія Кукоби), буд. 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ідентифікаційний код ВП 43997576) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Полтавської митниці від 04.05.2026 №UA806000202620 та №UA806000202621.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛА МЕДТЕХНІКА" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі судового збору в сумі 5324 грн. 80 коп. (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяВ.І. Бевза