Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №420/38109/25
Суддя: Юхтенко Л.Р.
Справа № 420/38109/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (код ЄДРПОУ невідомо, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 12 листопада 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (код ЄДРПОУ невідомо, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), в якій позивач просив:
Визнати протиправним бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 ) непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 17.11.2025 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку частини п`ятої статті 262 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби за станом здоров`я та виключений з військового обліку, про що у його військовому квитку серії НОМЕР_3 міститься відповідний запис.
Позивач зазначає, що виключення його з військового обліку відбулося на підставі статті 26а відповідно до Положення про медичний огляд у Збройних Силах СРСР, введеного в дію наказом від 09.09.1987 № 260.
Водночас, незважаючи на наявність у військово-обліковому документі відповідних відомостей про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» позивач обліковується як військовозобов`язаний.
Позивач вважає, що зазначені відомості Реєстру не відповідають його фактичному військово-обліковому статусу, оскільки рішення про виключення з військового обліку було прийнято раніше та відповідні записи у військовому квитку не скасовані.
З метою приведення відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до військово-облікового документа позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) із заявою від 29.09.2025 року, в якій просив внести до Реєстру відомості про його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку.
Однак, як зазначає позивач, відповідачем відповідних змін до Реєстру внесено не було, у зв`язку з чим у ньому продовжують міститися відомості про перебування позивача на військовому обліку.
Позивач вважає, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як органи, уповноважені здійснювати ведення військового обліку та забезпечувати актуалізацію відповідних відомостей, зобов`язані забезпечувати достовірність інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
На думку позивача, невнесення до Реєстру відомостей, які містяться у його військово-обліковому документі, порушує його права та законні інтереси, оскільки призводить до відображення недостовірної інформації щодо його військово-облікового статусу.
Посилаючись на положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, позивач вважає, що відповідачем не виконано покладених на нього обов`язків щодо належного ведення військового обліку та актуалізації відповідних відомостей.
З огляду на викладене позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та просить суд зобов`язати внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до записів у військовому квитку.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
До канцелярії суду 18 грудня 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на таке.
Представник відповідача зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивача було взято на військовий облік автоматично на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Таким чином, взяття позивача на військовий облік відбулося за рішенням держави в особі Кабінету Міністрів України, а не за ініціативою чи рішенням відповідачів.
Крім того, представник відповідача посилається на положення частини третьої статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до яких військовий облік військовозобов`язаних ведеться за місцем їх проживання.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у місті Києві.
Посилаючись на положення статей 9, 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», представник відповідача зазначає, що позивачем не виконано обов`язку щодо повідомлення відповідного органу про повернення до покинутого місця постійного проживання.
За таких обставин відповідач вважає, що фактичним місцем проживання позивача є АДРЕСА_4 , а тому питання щодо його військового обліку повинні вирішуватися відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного проживання.
У зв`язку із цим представник відповідача вважає ІНФОРМАЦІЯ_5 неналежним відповідачем у цій справі.
Також представник відповідача зазначає, що позовна заява не містить посилань на нормативно-правові акти, які прямо передбачають обов`язок територіального центру комплектування та соціальної підтримки переносити відомості про виключення особи з військового обліку за станом здоров`я з копії паперового військово-облікового документа, надісланого засобами зв`язку, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Посилаючись на положення статті 19 Конституції України, представник відповідача наголошує, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку відповідача, чинне законодавство не містить прямого правового регулювання порядку дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки за обставин, наведених позивачем.
Окремо представник відповідача звертає увагу на положення наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, яким затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Відповідач зазначає, що належним доказом непридатності особи до військової служби є відповідна постанова військово-лікарської комісії у формі свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною (регіональною) військово-лікарською комісією.
При цьому представник відповідача посилається на положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Зазначає, що під час мобілізації, на особливий період та/або дії правового режиму воєнного стану постанова військово-лікарської комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про придатність військовозобов`язаного до військової служби є дійсною протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Крім того, відповідач вважає передчасними твердження позивача щодо встановленого факту його виключення з військового обліку, оскільки відповідно до відомостей Реєстру позивач наразі перебуває на військовому обліку, що свідчить про наявність спору стосовно його військово-облікового статусу.
Представник відповідача також зазначає, що позивач, фактично проживаючи у місті Києві, не став на військовий облік за місцем свого проживання, у зв`язку із чим у Реєстрі містяться відомості про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На переконання відповідача, за наведених обставин дії держави щодо ведення військового обліку є виправданими, обґрунтованими та спрямованими на досягнення легітимної мети в умовах дії правового режиму воєнного стану.
Водночас представник відповідача повідомив, що під час підготовки відзиву ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено, що заява позивача від 29.09.2025 року була отримана ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ).
Згідно з наданою інформацією зазначена заява перебуває на розгляді у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
З огляду на викладене представник відповідача вважає, що між діями ІНФОРМАЦІЯ_3 та стверджуваним позивачем порушенням його прав відсутній причинно-наслідковий зв`язок, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Також до суду 19 грудня 2025 року (сформовано в системі ЕС 18.12.2025) від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що представник відповідача отримано доступ до підсистеми «Електронний суд» лише 05.12.2025 року.
Розглянувши вказану заяву, враховуючи, що відповідачем подано відзив у строк встановлений судом після дати отримання доступу до підсистеми «Електронний суд», суд вважає можливим продовжити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
До канцелярії суду 23 грудня 2025 року (сформовано в системі ЕС 22.12.2025) від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача не погоджується з доводами відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача зазначає, що автоматичне взяття позивача на військовий облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 не спростовує факту його попереднього виключення з військового обліку за станом здоров`я, про що міститься відповідний запис у військовому квитку.
Крім того, представник позивача наголошує, що ОСОБА_1 раніше пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку на підставі статті 26а відповідного Положення, введеного в дію наказом від 09.09.1987 № 260.
На переконання представника позивача, чинним законодавством не передбачено обов`язку повторного проходження військово-лікарської комісії особами, які раніше були виключені з військового обліку за станом здоров`я.
Також представник позивача вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності підтвердженого факту виключення позивача з військового обліку, оскільки відповідні відомості містяться у військово-обліковому документі.
Окремо представник позивача звертає увагу на те, що відповідачем у відзиві підтверджено факт отримання ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви позивача від 29.09.2025 року, яка станом на дату подання відзиву перебувала на розгляді.
Представник позивача також посилається на пункт 9 розділу III Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94, та пункт 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, зазначаючи, що законодавством передбачено можливість виправлення недостовірних відомостей Реєстру за мотивованою заявою особи. При цьому представник позивача наголошує, що позивач звертався із відповідною заявою, направленою поштовим зв`язком, а також через адвоката із запитом від 01.09.2025 № 01/09, проте відповіді на зазначені звернення не отримав, а відомості у застосунку «Резерв+» залишилися незмінними.
З огляду на викладене представник позивача вважає доводи відповідача безпідставними та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти них, а також докази, надані учасниками справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має військовий квиток серії НОМЕР_3 , у якому міститься запис про визнання його непридатним до військової служби за станом здоров`я та виключення з військового обліку.
Відповідно до зазначеного запису позивача виключено з військового обліку на підставі статті 26а Положення про медичний огляд у Збройних Силах СРСР, введеного в дію наказом від 09.09.1987 № 260.
Разом із тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» позивач обліковується як військовозобов`язаний та перебуває на обліку: ІНФОРМАЦІЯ_6 (Білозерка).
З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) із заявою щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку відповідно до записів у військовому квитку.
У зазначеній заяві позивач повідомив про наявність у військово-обліковому документі відповідних записів та просив усунути невідповідність між відомостями військового квитка та інформацією, яка міститься в Реєстрі.
Як зазначено представником позивача у відповіді на відзив, відповідна заява була направлена засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» з описом вкладення.
Крім того, з метою з`ясування питання щодо відображення відомостей про виключення позивача з військового обліку адвокатом Пономаренко А.Є. було направлено адвокатський запит від 01.09.2025 № 01/09.
Водночас представник позивача зазначає, що відповіді на зазначені звернення отримано не було, а відомості у застосунку «Резерв+» залишилися незмінними.
При цьому суд враховує, що у відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_5 підтвердив факт отримання ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) заяви позивача від 29.09.2025 року.
Зокрема, відповідачем повідомлено, що зазначена заява станом на 18.12.2025 року перебувала на розгляді у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Білозерка).
Разом із тим, до матеріалів справи не надано доказів прийняття за результатами розгляду зазначеної заяви відповідного рішення, надання позивачу обґрунтованої відповіді або внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку з невнесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, а також відсутністю підтвердженого результату розгляду його заяви від 29.09.2025 року.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники, призовники, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти.
Військовозобов`язаними є особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання.
Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням обсягу та деталізації — на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Організація та ведення військового обліку здійснюються відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади створення, функціонування та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів є інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створеною для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі статтею 2 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних та резервістів, забезпечення ведення військового обліку громадян України, а також інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань.
Відповідно до частини восьмої статті 5 Закону № 1951-VIII до органів ведення Реєстру належать, зокрема, районні та міські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Частиною дев`ятою статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в установленому порядку до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення або невключення до Реєстру запису про себе, а також виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає, зокрема, внесення записів до бази даних Реєстру з перевіркою відповідності персональних та службових даних наявним обліковим даним, а також внесення змін до таких даних на підставі відомостей, що надходять від уповноважених органів та подаються особами до органів ведення Реєстру.
Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.
Пунктом 4 зазначеного Порядку в редакції, чинній на момент звернення позивача, було передбачено механізм звернення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку у разі виявлення невідповідності відомостей паперового військово-облікового документа відомостям Реєстру.
Таким чином, законодавством передбачено механізм звернення особи щодо виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а на органи його ведення покладено обов`язок забезпечувати актуальність відповідної інформації.
При цьому наявність такого механізму не означає автоматичного підтвердження будь-яких відомостей, зазначених заявником, без перевірки документів та обставин, які мають значення для вирішення відповідного питання.
Отже, для правильного вирішення цієї справи суду необхідно встановити, чи було належним чином розглянуто заяву позивача від 29.09.2025 року, чи здійснено перевірку наданих ним документів та чи прийнято за результатами такого розгляду відповідне рішення.
Відповідно до пункту 9 розділу III Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94, на який посилається представник позивача, виправлення недостовірних відомостей Реєстру здійснюється за результатами розгляду мотивованої заяви особи із зазначенням передбачених законодавством підстав, поданої до органу ведення Реєстру.
Отже, звернення особи із заявою про виправлення відомостей Реєстру передбачає необхідність її розгляду уповноваженим органом та вирішення порушеного у ній питання відповідно до законодавства.
При цьому суд зауважує, що предметом спору у цій справі є не лише правомірність відображення відомостей про позивача у Реєстрі, а й виконання відповідачем обов`язку щодо належного розгляду заяви, поданої з метою усунення невідповідності між даними Реєстру та військово-обліковим документом.
Водночас суд звертає увагу, що наказ Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 втратив чинність 22.08.2024 на підставі наказу Міністерства оборони України від 16.07.2024 № 478. Отже, положення наказу № 94, на які посилається представник позивача, не можуть застосовуватися як чинне нормативне регулювання спірних правовідносин, що виникли у 2025 році.
Суд зазначає, що сам по собі факт автоматичного взяття позивача на військовий облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 не звільняє уповноважений орган від обов`язку розглянути звернення особи щодо можливого виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
При цьому доводи відповідача щодо фактичного місця проживання позивача, перебування його на обліку як внутрішньо переміщеної особи та необхідності звернення до іншого територіального центру комплектування та соціальної підтримки підлягають оцінці з урахуванням установленого порядку ведення військового обліку.
Однак такі доводи самі по собі не спростовують факту отримання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Білозерка) заяви позивача від 29.09.2025 року.
Більше того, у відзиві на позовну заяву відповідач прямо підтвердив отримання зазначеної заяви та повідомив, що станом на 18.12.2025 року вона перебувала на розгляді.
Таким чином, відповідачем не заперечується факт надходження звернення позивача, однак доказів завершення його розгляду та повідомлення позивача про прийняте рішення до матеріалів справи не надано.
За таких обставин суд вважає, що доводи відповідача щодо автоматичного взяття позивача на військовий облік та його фактичного місця проживання не є достатніми для обґрунтування правомірності не завершення розгляду заяви позивача.
Водночас питання про наявність правових підстав для безпосереднього внесення до Реєстру відомостей щодо виключення позивача з військового обліку потребує окремої оцінки з урахуванням змісту військово-облікового документа, повноважень відповідного органу та встановленого законодавством порядку перевірки таких відомостей.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, своєчасно та з дотриманням інших установлених цією нормою критеріїв.
Суд зазначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень полягає у невчиненні ним юридично значущих дій, які він був зобов`язаний вчинити відповідно до вимог законодавства за наявності визначених для цього підстав.
При цьому для встановлення протиправності бездіяльності необхідно з`ясувати, чи існував у відповідного суб`єкта владних повноважень обов`язок вчинити певні дії, чи мав він реальну можливість їх вчинення та чи виконав такий обов`язок у встановленому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_3 , є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (Білозерка) щодо нерозгляду заяви позивача від 29.09.2025 року у встановленому законодавством порядку.
Водночас, враховуючи, що заява позивача не була належним чином розглянута відповідачем та за відсутності доказів прийняття відповідного рішення за результатами її розгляду, суд не має підстав для оцінки правомірності дій чи бездіяльності відповідача по суті порушеного у заяві питання, оскільки доказів прийняття такого рішення до матеріалів справи не надано.
Судом встановлено, що саме ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) отримав заяву позивача від 29.09.2025 року, що підтверджується змістом відзиву на позовну заяву, поданого ІНФОРМАЦІЯ_5 .
При цьому суд зазначає, що саме уповноважений орган ведення Реєстру повинен забезпечити перевірку наведених у заяві відомостей, дослідити наявні військово-облікові документи та вирішити питання щодо наявності або відсутності правових підстав для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Поряд з тим суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві службових відомостей та внесення відповідних змін до електронного Реєстру чи військово-облікового документа.
З наведених підстав позовні вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_3 , є передчасними, а отже, не підлягають задоволенню.
Разом із цим, з метою забезпечення ефективного способу захисту порушених прав позивача, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, суд доходить висновку щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Щодо позовних вимог, заявлених до ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено отримання заяви позивача від 29.09.2025 року саме ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ).
Також матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), якій наділений повноваженнями щодо розгляду заяв військовозобов`язаних про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
При цьому доказів звернення позивача з аналогічною заявою безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також доказів допущення зазначеним відповідачем окремої протиправної бездіяльності щодо розгляду такої заяви матеріали справи не містять.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частин першої та третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Тому, виходячи з наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідачем підтверджено факт отримання ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) заяви позивача від 29.09.2025 року, однак не надано доказів її належного розгляду та прийняття відповідного рішення, суд доходить висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, питання розподілу сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягає вирішенню відповідно до положень статті 139 КАС України та належать стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 9, 12, 72, 77, 90, 139, 241– 246, 255, 295, 297 КАС України, суд —
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (код ЄДРПОУ невідомо, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії — задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 29.09.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 .
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо його виключення з військового обліку відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua