Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №400/366/26
Суддя: Мороз А. О.
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
23 жовтня 2026 р.справа № 400/366/26
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_2 ,
провизнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо виплати позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду в розмірі 1 млн. гривень, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 «Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил».
На обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що він відповідає всім вимогам Постанови № 153 та має право на отримання одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. грн.
Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що перебування на військовій службі, виконання обов`язків, пов`язаних із її проходженням, не є автоматичною підставою для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 1 млн. грн. без дотримання умов, встановлених Постановою Кабінету Міністрів № 168. Так, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025 р., винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від одного мільйону гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених). У позивача відсутні шість місяців участі у бойових діях станом на 13.02.2025 р., тому він не підпадає під вимоги Постанови № 153. Також, відповідач вказав, що 19.07.2023 р. ОСОБА_1 був виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 . 11.12.2024 р. він був переміщений для подальшого проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 , а з 21.02.2025 р. знов переміщений для подальшого проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 . За період з 19.07.2023 р. до 21.02.2025 р. в особовій справі відсутні відомості щодо безпосередньої участі позивача в бойових діях. Відповідач також не володіє такою інформацією. Довідка, на яку посилається позивач, до військової частини НОМЕР_1 не надходила, крім того, ця довідка видається виключно для обрахування термінів перебування в районах виконання бойових дій та виконання бойових (спеціальних) завдань, за які передбачена виплата збільшеної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Така довідка не має жодного відношення до обрахування періодів безпосередньої участі в бойових діях в розумінні Постанови № 153. Відтак, підстави для виплати позивачу одноразової грошової винагороди.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечив проти обґрунтувань відповідача, додатково зазначивши, що твердження відповідача, що у проміжок часу вираховується з 17.03.2023 р. (дата підписання контракту позивачем) до 13.02.2025 р. (дата набрання чинності Постановою № 153) позивач має лише 33 дні участі і бойових діях, суперечить дійсності, оскільки відповідно до довідки форми ОК-5 позивач саме під час проходження військової служби за контрактом отримував додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких бойових діях та заходах оборони (після квітня 2023 р).
Від відповідача надійшли заперечення, в яких він наполягає, що позивач має менше шести місяців участі у бойових діях станом на дату набрання чинності цією постановою, а тому відсутні підстави для виплати йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
Так, з 17.03.2023 р. позивач у віці 22 років був прийнятий на військову службу за контрактом під час воєнного стану та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . 19.07.2023 р. ОСОБА_1 був виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та направлений для подальшого проходження служби до військовій частині НОМЕР_2 . 11.12.2024 р. він був переміщений для подальшого проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 . З 21.02.2025 р. знов переміщений для подальшого проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 .
23.02.2024 р. під час безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України в районі н.п. Вербове Запорізької області отримав поранення, що підтверджується первинною медичною карткою від 23.02.2024 р. та довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 708/2025 від 20.12.2025 р.
12.11.2025 р. позивач подав рапорт Головному управлінню Національної гвардії України (для направлення командиру щодо нарахування та виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень (далі - винагорода), передбаченої Постановою № 153.
Листом № 3/13/1-Х-342-ЕП від 28.11.2025 р. командуванням ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено, що загальний строк участі позивача у бойових діях зазначений у особовій справі на дату набрання чинності Постановою № 153 складає 197 днів. Враховуючи викладене, рапорт був направлений до військової частини НОМЕР_1 де ОСОБА_1 знаходиться на грошовому забезпеченні, для прийняття рішення про виплату та видання відповідного наказу.
Листом № 3/33/4-7341-2025 від 05.12.2025 р. командування військової частини НОМЕР_1 повідомило, що строк виконання бойових завдань позивача з дати прийняття на військову службу за контрактом, складає 45 діб. У зв`язку з чим, рапорт про виплату зазначеної винагороди не підлягає задоволенню.
Згідно п. 2, п .3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 р. строком на 30 діб.
В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи.
Отже, на території України діє особливий період.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 р. № 153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану (далі - Постанова № 153) вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану.
Пунктом 4 Постанови № 153 установлено, що:
особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 р. № 942 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153", яка набула чинності 07.08.2025 р., внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України, у зв`язку з чим пункт 4 доповнений абзацами такого змісту:
“виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу”.
За наслідками внесених змін законодавець усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі укладення контракту військовослужбовцями, які проходили строкову військову службу.
У свою чергу, відповідно до пункту 1 Порядку № 153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
Як визначено пунктом 2 Порядку № 153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).
На підставі абз. 1 пункту 7 Порядку № 153 контракт з громадянами України, зазначеними в пункті 2 цього Порядку, укладається строком на один рік з обов`язковою умовою безпосередньої участі таких громадян у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців протягом дії контракту.
Також, пункт 13 Порядку № 153 визначає, зокрема, що однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту.
Аналіз вище зазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн. можлива виключно за таких умов:
- особа відноситься до рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (у тому числі Національної гвардії України),
- до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 153, тобто до 13.02.2025 р., у віці до 25 років така особа прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану;
- особа проходить військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 153 (13.02.2025 р.);
- особа брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій);
- особа брала безпосередню участь у бойових діях, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою, або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни;
- відсутність факту притягнення до кримінальної відповідальності, двох або більше разів притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.
Враховуючи наведене суд зазначає, що оскільки позивачу не виповнилося 25 років (на час укладення контракту 22 р.), перебуваючи у складі військової частини НОМЕР_3 (від контракт 17.03.2023 р.), він брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) за віком менше 25 років, тривалість зазначеної участь складає 197 днів, а поранення ним отримане 23.02.2024 р. у віці до 25 років, то вказане свідчить про те, що останній підпадає під визначені Постановою № 153 умови для призначення та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн., у зв`язку з чим, відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у виплаті такої одноразової грошової винагороди.
Щодо посилання відповідача на наявність у позивача лише 33 днів безпосередньої участі в бойових діях, то зазначене спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме листом № 3/13/1-Х-342-ЕП від 28.11.2025 р. командуванням ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначено, що строк участі позивача у бойових діях складає 197 днів та довідкою форми ОК-5, з якої вбачається, що саме під час проходження військової служби за контрактом отримував додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких бойових діях та заходах оборони (після квітня 2023 р.). В свою чергу відповідач у відзиві та заперечені на відповідь на відзив вказав, що оскільки позивач в період з 19.07.2023 р. до 21.02.2025 р. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , то в особовій справі відсутні відомості щодо безпосередньої участі позивача в бойових діях.
Суд наголошує, що саме на відповідача покладений обов`язок доказування правомірності свого рішення та дій, однак відповідач не надав до суду доказів відсутності у позивача шести місяців безпосередньої участі у бойових діях та на спростування доказів, наданих позивачем щодо наявності у нього зазначеного періоду у часті у бойових діях.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, позов належить задовольнити.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) у виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 р. «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) одноразову грошову винагороду в розмірі 1 млн. гривень, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 «Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил».
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз
Оригінал: reyestr.court.gov.ua