Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №400/11410/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 р.№ 400/11410/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В.С., розглянув заяву військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 16.04.2026 року по справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,

прозаява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року по справі № 400/11410/25 позов ОСОБА_1 Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково: Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у період з 06.03.2022 року по 19.05.2023 року та з 19.06.2025 року по 29.08.2025 року грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії), а також грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704. Зобов?язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з 06.03.2022 року по 19.05.2023 року та з 19.06.2025 року по 29.08.2025 року грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії), а також грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік, компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704.

30.07.2026 судом видано виконавчі листи по справі.

Від відповідача до суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 16.04.2026 року по справі № 400/11410/25, в якій відповідач просить рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 в справі №400/11410/25 переглянути у зв`язку з нововиявленими обставинами, та за результатами перегляду рішення скасувати та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалою суду від 23.09.2026 відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено розгляд заяви в порядку спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_1 надав суду відзив на заяву.

Розглянувши адміністративну справу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до Наказу командира військової часстини НОМЕР_1 (по особовому складу) №103-РС від 28.08.2025 звільнений у запас за підпунктом «г» через сімейні обставини або з інших повадних причин, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу (військовослужбовці, які мають динину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, похбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісті або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховуєта утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини 1 ст. 135 Сімейного кодексуУкраїни) відповідно до вимог пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 04 квітня 2006 року №3597-IV. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №219 від 29.08.2025 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач 03.09.2025 року звернувся з заявою до відповідача щодо розрахунку грошового забезпечення за період з 06.03.2022 року по 19.05.2023 року та з 19.06.2025 року по 29.08.2025 року.

Листом від 13.09.2025 року відповідач на заяву позивача повідомив, що у період з 06.03.2022 року по 19.05.2023 року та з 19.06.2025 року по 29.08.2025 року розрахунок його грошового забезпечення здійснювався із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року, що призвело до виплати грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення у значно менших розмірах.

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Отже, застосування наведеної норми передбачає встановлення того, що скасоване в подальшому судове рішення не лише існувало на час вирішення відповідної справи, а мало безпосереднє юридичне значення для її вирішення та було покладене в основу висновків суду, від яких залежав результат розгляду відповідних позовних вимог.

У постанові від 05.02.2021 у справі № 815/6356/15 Верховний Суд висловив правову позицію, відповідно до якої скасування судового рішення, висновки якого мали визначальне значення під час ухвалення рішення в іншій справі, може бути підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.

Відповідач обгрунтував заяву тим, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року по справі № 400/11410/25 при розрахунку грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня поточного року. В свою чергу, відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023р.) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Постанова Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023р. набрала чинності з 20.05.2023р. Вказане свідчить, що починаючи з 20.05.2023р. розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, а не виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня поточного року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025р. у справі № 320/29450/24, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025р. у справі № 320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023р. № 481 неправомірними, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023р. № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Миколаївським окружним адміністративним судом при ухваленні рішення від 16.04.2026 року по справі № 400/11410/25 не взято до уваги норми постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023р. щодо розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб виходячи з розміру 1762 гривні.

Постановою Верховного Суду від 16.07.2026р. у справі № 320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023р. про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відмовлено. Вказане свідчить, що постанова Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023р., якою внесені зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017р. в частині розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб виходячи з розміру 1762 гривні, підлягає застосування з дати набрання чинності.

Суд розглянув заяву відповідача та не знайшов підстав для ї задоволення.

Так, при прийнятті рішення суд керувався, зокрема, правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 року у справі № 520/5814/24: до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 17.02.2026 року у справі № 520/5814/24 зазначено, що з огляду на визначені в частинні третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22).

Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» і становить 3028,00 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у 2024 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та право на перерахунок пенсії на її підставі.

Суд при прийнятті рішення у справі № 400/8634/25 не приймав до уваги рішення у справі № 320/29450/24.

Тому скасування Верховним Судом рішень першої та апеляційної інстанції у справі № 320/29450/24 не є нововиявленою обставиною в розумінні КАС України, з якою пов`язується перегляд рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Тому заява відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 16.04.2026 року по справі № 400/11410/25 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 361-366, 368-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Залишити заяву військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 16.04.2026 року по справі № 400/11410/25 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя В. С. Брагар