Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №380/13690/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 рокусправа № 380/13690/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить :

визнати протиправною відмову комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 на підставі п.10 ч.1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;

зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу від 04 травня 2026 року з урахуванням висновків суду у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.05.2026 звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.10 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” як опікун особи, визнаної судом недієздатною (брата- ОСОБА_2 ). До заяви було додано повний комплект підтверджуючих документів, у тому числі рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 09.02.2023 про призначенні його опікуном та рішення від 26.03.2026 про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною. Однак рішенням Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол №81-1 від 07.05.2026, повідомлення №20260504-732784 від 12.05.2026) позивачу було відмовлено з підстав того, що “суд відмовив у призначенні опікуна”. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки рішенням суду від 26.03.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання про “продовження опіки” виключно через те, що чинним законодавством не передбачено продовження терміну опіки, а повноваження опікуна тривають безперервно, доки опікуна не звільнено від обов`язків у встановленому законом порядку.

Ухвалою суду від 07.07.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно військово-облікового документу, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 09 лютого 2023 року у справі №455/1123/22 визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , недієздатним та призначено ОСОБА_1 його опікуном.

Строк дії рішення визначено тривалістю 2 роки з моменту набрання законної сили (до 14.03.2025).

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 26 березня 2026 року у справі №455/1123/22 продовжено строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним на строк 2 роки з дня набрання рішенням законної сили. У задоволенні вимоги клопотання про “продовження виконання обов`язків опікуна” судом відмовлено.

При цьому в мотивувальній частині вказаного судового рішення суд роз`яснив, що положення ч. 6-9 ст. 300 ЦПК України визначають строк дії рішення суду виключно в частині визнання фізичної особи недієздатною. Оскільки підстави для продовження строку дії рішення про недієздатність встановлені, повноваження ОСОБА_1 щодо опіки над недієздатним продовжуються в силу закону та не потребують повторного призначення, оскільки від виконання обов`язків опікуна в порядку ст. 75 ЦК України він не звільнявся.

04 травня 2026 року ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг подав до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.10 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” разом із підтверджуючими документами.

За результатами розгляду заяви Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято рішення, оформлене протоколом №81-1 від 07.05.2026 року та повідомленням №20260504-732784 від 12.05.2026, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки з причини: “ВІДМОВА (суд відмовив у призначенні опікуна) ”.

Вважаючи зазначену відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно із положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частинами 1,2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі - Закон №3543-XII).

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону №3543-XII.

Так, згідно частини 8, 9 статті 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: опікун особи, визнаної судом недієздатною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі- Положення №154).

Відповідно до п.п.1,11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Відповідно до п.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону №3543-XI.

Зазначене дає підстави для висновку, що, за наведених обставин, під час дії мобілізації вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу покладено саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Тобто військовозобов`язані, які мають правовий статус осіб, зазначених у статті 23 Закону №3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (мають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації) на підставі Закону, а тому підтвердження такого їх статусу не потребує прийняття додаткового рішення органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” №794-VII від 27/02/2014 постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Отже з 18.05.2024 року (з дня опублікування) змінено порядок надання відстрочки та такий обов`язок покладено на комісію, яка приймає рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.

За п.6 цього Порядку №560, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

- оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

- прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

- перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

- документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

- відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Відповідно до п.56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Згідно з п.57 Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Відповідно до п.58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

За п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

У разі неможливості провести перевірку у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.

При цьому суд зазначає, що згідно з Додатком 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зокрема для отримання відстрочки на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 вказаного Закону, надається рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є опікуном брата ОСОБА_2 , який був визнаний недієздатним особою на підставі рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 09 лютого 2023 року у справі №455/1123/22.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 26 березня 2026 року у справі №455/1123/22 продовжено строк дії рішення від 09.02.2023 про визнання ОСОБА_2 недієздатним на 2 роки з дня набрання законної сили даним рішенням.

Суд зазначає, що відповідно до цивільного законодавства України (ст. 60, 75 ЦК України) опіка встановлюється безстроково до припинення недієздатності особи або звільнення/усунення опікуна від виконання своїх обов`язків. Цивільний процесуальний кодекс України (ч. 6 ст. 300 ЦПК України) передбачає обмеження строком до двох років лише щодо рішення про визнання фізичної особи недієздатною, але не щодо повноважень опікуна.

Суд рішенням від 26.03.2026 у справі №455/1123/22 відмовив у задоволенні клопотання в частині “продовження опіки”, саме з тих міркувань, що опіка не потребує повторного продовження чи перезатвердження, оскільки ОСОБА_1 не звільнявся від обов`язків опікуна і продовжує здійснювати опікунські функції.

Таким чином, комісія ІНФОРМАЦІЯ_5 , роблячи висновок про те, що “суд відмовив у призначенні опікуна”, формально та без належного дослідження змісту судового рішення від 26.03.2026, взявши до уваги резолютивну частину судового рішення та повністю проігнорувавши його описову (мотивувальну) частину.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 подав комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 належні та достатні документи, які підтверджують його право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 10 ч. 1 ст.23 Закону №3543-XII, а рішення відповідача про відмову у наданні відстрочки є протиправним.

Враховуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене протоколом №81-1 від 07.05.2026 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.10 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04 травня 2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.10 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене протоколом №81-1 від 07.05.2026 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.10 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 травня 2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.10 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна