Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №380/12615/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 рокусправа № 380/12615/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить:

- Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 06.10.2017 року за час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 без застосування місяця, за яким' починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.10.2017 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року:

- Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.10.2017 року за час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_4 з урахуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;

- Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_5 щодо проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06.10.2017 року по 01.03.2018 року без застосування місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 06.10.2017 року по 01.03.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;

- Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.10.2017 року по 01.03.2018 року з урахуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;

- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_5 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 09.11.2019 року;

- Зобов`язати Військову частину НОМЕР_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 09.11.2019 року із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 09.11.2019 року по 31.07.2025 року;

- Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 09.11.2019 року по 31.07.2025 року із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у відповідних військових частинах, однак при нарахуванні та виплаті йому грошового забезпечення відповідачами протиправно не було враховано, що базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін при індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 є січень 2008 року, оскільки саме постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 встановлювалися розміри посадових окладів військовослужбовців, які діяли до 01.03.2018. Крім того, позивач вказує на те, що відповідачами у період після 01.03.2018 протиправно не застосовано норми абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 щодо обрахунку та виплати індексації різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу. Посилаючись на обов`язковий характер нарахування індексації як державної соціальної гарантії, закріпленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», позивач вважає порушеним своє право на належне грошове забезпечення. Просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 22.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач- Військова частина НОМЕР_2 позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву(вх.№ 56056 від 29.06.2026), в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування вказує, що відповідно до положень статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація здійснюється виключно в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, а видатки на виплату індексації у кошторисах на 2016– 2017 роки не передбачалися. Відповідач зазначає, що після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 базовим місяцем для проведення індексації визначено січень 2016 року, а не січень 2008 року. Щодо періоду з 01.03.2018 відповідач посилається на те, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 розмір грошового забезпечення суттєво зріс, у зв`язку з чим березень 2018 року став базовим місяцем, а оскільки сума підвищення перевищувала можливу суму індексації, підстав для нарахування та виплати індексації різниці, передбаченої абзацами 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, не виникло. З огляду на викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач -Військова частина НОМЕР_1 позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№57399 від 01.07.2026) у якому не погоджується доводами позивача. Вказав, що власне фінансове господарство у частині для самостійного нарахування грошового забезпечення було створено лише з 01.01.2023, а до цієї дати військова частина НОМЕР_1 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_6 . Також відповідач зазначив, що позивач проходив службу безпосередньо у військовій частині НОМЕР_1 у період з 09.11.2019 по 16.08.2025. Окрім того, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України № 704 та практику Верховного Суду щодо застосування пункту 4 вказаної постанови, відповідач вказав, що нарахування грошового забезпечення здійснювалося у суворій відповідності до норм чинного законодавства, а тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу: у військовій частині НОМЕР_4 у період з 20.06.2008 по 06.10.2017; у військовій частині НОМЕР_2 у період з 06.10.2017 по 09.11.2019; у військовій частині НОМЕР_1 у період з 09.11.2019 по 31.07.2025 (з подальшим зарахуванням до списків особового складу військової частини НОМЕР_7 згідно з наказом КПС від 31.07.2025 № 589), що підтверджується витягом з послужного списку та наявними матеріалами.

При нарахуванні позивачу грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 06.10.2017 у військовій частині НОМЕР_4 (фінансове забезпечення здійснювалося військовою частиною НОМЕР_1 ) та за період з 06.10.2017 по 01.03.2018 у військовій частині НОМЕР_2 індексація грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) — січень 2008 року не нараховувалася та не виплачувалася. Також у період з 01.03.2018 по 09.11.2019 військовою частиною НОМЕР_2 та у період з 09.11.2019 по 31.07.2025 військовою частиною НОМЕР_1 нарахування індексації грошового забезпечення позивачу з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (індексації-різниці) не здійснювалося.

Вважаючи дії та бездіяльність відповідачів щодо нездійснення належного перерахунку та виплати індексації протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

З аналізу приписів Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.

З січня 2008 року по січень 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме - до 01 березня 2018 року.

Отже, відповідно до приписів Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з грудня 2015 року по 06.10.2017 року.

З огляду на викладене, суд вважає протиправними дії відповідача – Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний вище період та вважає, що ефективним способом захисту такого порушеного права є зобов`язання відповідача нарахувати ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період за період з 01 грудня 2015 року по 06 жовтня 2017 з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

Оскільки підвищення розмірів грошового забезпечення відбулося з 01.03.2018, за період з 06.10.2017 по 28.02.2018 позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця — січень 2008 року, тоді як з 01.03.2018 нарахування індексації регулюється правилами підвищення грошового доходу. Відтак, у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання нарахувати індексацію із застосуванням базового місяця — січень 2008 року за день 01.03.2018 слід відмовити.

Посилання відповідачів на норми Постанови № 1013 щодо встановлення базовим місяцем січня 2016 року є безпідставними, оскільки положення пункту 1 та пункту 3 Постанови № 1013 не поширювалися на військовослужбовців, а посадові оклади останніх у грудні 2015 року не підвищувалися.

Доводи Військової частини НОМЕР_2 щодо відсутності бюджетних асигнувань та проведення індексації виключно у межах фінансових ресурсів судом відхиляються, оскільки Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Кечко проти України», «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» наголосив, що реалізація закріплених законом прав не може ставитися в залежність від бюджетного фінансування чи відсутності коштів у державних органах.

Посилання Військової частини НОМЕР_1 на те, що самостійний фінансовий орган створено лише з 01.01.2023, а раніше фінансове забезпечення здійснювала військова частина НОМЕР_6 , суд до уваги не бере, позаяк саме відповідач є належним органом військового управління, в якому позивач проходив службу (та до якого прикріплена в/ч НОМЕР_4 ), на який покладено публічно-правовий обов`язок з проведення остаточного розрахунку з військовослужбовцем.

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідачів та зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію за періоди з 01.12.2015 по 06.10.2017 (Військовою частиною НОМЕР_1 ) та з 06.10.2017 по 28.02.2018 (Військовою частиною НОМЕР_2 ) із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) — січень 2008 року, є правомірними та підлягають задоволенню.

При цьому суд відхиляє покликання відповідача на дискреційність повноважень військової частини при визначенні місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), оскільки такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 у період з 01.03.2018 по 09.11.2019 та у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 09.11.2019 по 31.07.2025 із застосуванням норм абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (індексації-різниці) суд зазначає таке.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено нові схеми тарифних розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та окладів за військовими званнями, внаслідок чого відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзацами третім та четвертим пункту 5 Порядку № 1078 встановлено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Згідно з абзацом шостим пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) місяць, у якому відбулося таке підвищення, є базовим при обчисленні індексу споживчих цін, проте зазначена обставина не позбавляє особу права на нарахування індексації у випадку, якщо розмір підвищення її грошового доходу не перевищує розміру можливої індексації.

У такому разі особі гарантується виплата суми індексації, що обчислюється як різниця між сумою індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, та розміром такого підвищення (індексація-різниця), яка виплачується щомісячно до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).

Такий підхід повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11753/21, від 13 червня 2024 року у справі № 420/22907/21, де суд касаційної інстанції зазначив, що абзаци третій, четвертий та шостий пункту 5 Порядку № 1078 застосовуються у взаємозв`язку та передбачають обов`язок роботодавця встановити: чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації у місяці такого підвищення; у разі коли підвищення є меншим — здійснювати щомісячне нарахування та виплату суми індексації-різниці аж до наступного перегляду посадових окладів, додаючи до неї за наявності підстав поточну індексацію.

Відтак доводи відповідачів про те, що березень 2018 року визначено базовим місяцем, а тому індексація за вказаний період підлягає обчисленню виключно наростаючим підсумком після перевищення порогу індексації, суд відхиляє як необґрунтовані та такі, що суперечать вимогам спеціального законодавства, оскільки відповідачами не було дотримано імперативних приписів абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 та не перевірено право позивача на виплату індексації-різниці шляхом зіставлення суми підвищення його грошового доходу та суми індексації, що підлягала нарахуванню у березні 2018 року.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив, що Військова частина НОМЕР_2 за період з 01.03.2018 по 09.11.2019 та Військова частина НОМЕР_1 за період після 09.11.2019 порівняльного розрахунку між сумою підвищення посадового окладу позивача та сумою належної йому індексації у березні 2018 року не провели, у зв`язку з чим протиправно не здійснили нарахування та виплату індексації-різниці, передбаченої абзацами 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

За таких обставин позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування вказаних вимог та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.11.2019 підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача до Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання здійснити нарахування та виплату індексації за період з 09.11.2019 по 31.07.2025 із застосуванням положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд звертає увагу на особливості правового регулювання у зазначеному періоді.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено на 2023 рік.

Оскільки вказана норма закону прямо зупинила дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» протягом усього 2023 року, у відповідача не виникло обов`язку щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, включаючи індексацію-різницю, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

У подальшому статтею 39 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Таким чином, право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за правилами абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 існувало у періоди з 09.11.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.07.2025, тоді як за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 дію відповідного законодавчого механізму було прямо зупинено законом, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності відповідача у цій частині.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення підлягають задоволенню за періоди з 09.11.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.07.2025, а в задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 слід відмовити.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргумента (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Разом з тим, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а отже, не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії — задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 06 жовтня 2017 року без застосування місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) — січень 2008 року.

3.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 06 жовтня 2017 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) — січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

4.Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року без застосування місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) — січень 2008 року.

5.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) — січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

6.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування вимог абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 листопада 2019 року.

7.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 листопада 2019 року із урахуванням вимог абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

8.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 09 листопада 2019 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 липня 2025 року.

9.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 09 листопада 2019 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 31 липня 2025 року із урахуванням вимог абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

10.У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

11.Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна