Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №320/29619/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/29619/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №046800707 від 06.07.2023.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 06.07.2023 №0468090707, посилаючись на порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення фактичної перевірки, необґрунтованість установлених порушень, а також на використання програмного забезпечення PalmaBox Horeca, технічні недоліки якого спричинили невідображення реквізитів марок акцизного податку у фіскальних чеках.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що фактичну перевірку проведено відповідно до вимог Податкового кодексу України, а встановлені порушення підтверджуються актом перевірки від 26.05.2023 №6210/09/15/РРО/ НОМЕР_1 . Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, а наведені позивачем доводи не спростовують установлених порушень.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність, пов`язану з реалізацією товарів, у тому числі алкогольних напоїв.

Під час здійснення господарської діяльності позивач використовував програмне забезпечення PalmaBox Horeca для проведення розрахункових операцій та ведення обліку товарних запасів.

Реалізація алкогольних напоїв на розлив здійснювалася із застосуванням режиму замовлення на бар. Під час оформлення замовлення здійснювалося сканування марки акцизного податку, після чого замовлення передавалося на бар для розливу алкогольного напою.

Після отримання оплати розрахункова операція завершувалася у відповідному розділі програмного забезпечення з формуванням фіскального чека.

Алкогольна продукція була попередньо запрограмована в системі із зазначенням найменування товару, його міцності, місткості, коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та інших характеристик.

19.05.2023 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області видано наказ №857-п «Про проведення фактичної перевірки», на підставі якого призначено фактичну перевірку господарської одиниці фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

26.05.2023 за результатами проведеної фактичної перевірки складено акт №6210/09/15/РРО/ НОМЕР_1 .

У зазначеному акті контролюючим органом зафіксовано порушення вимог пунктів 2, 22 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зокрема, встановлено порушення порядку проведення розрахункових операцій під час реалізації алкогольних напоїв, пов`язані з формуванням фіскальних чеків без відображення передбачених законодавством реквізитів марок акцизного податку.

Крім того, під час перевірки контролюючим органом зафіксовано порушення порядку ведення обліку товарних запасів, а саме ненадання документів, які підтверджують облік та походження товарів, що знаходилися у місці продажу.

Вартість товарів, щодо яких контролюючим органом установлено зазначене порушення, становила 37 740,00 грн.

29.05.2023 до ТОВ «ПАЛЬМА БОКС», розробника програмного забезпечення PalmaBox Horeca, надійшло звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо невідображення марки акцизного податку у фіскальному чеку під час реалізації алкогольних напоїв на розлив.

06.07.2023 Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі акта фактичної перевірки від 26.05.2023 №6210/09/15/РРО/ НОМЕР_1 прийнято податкове повідомлення-рішення №0468090707, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 141 553,50 грн.

17.08.2023 ТОВ «ПАЛЬМА БОКС» складено лист №20230801-1, у якому підтверджено використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 програмного забезпечення PalmaBox Horeca для проведення розрахункових операцій.

У зазначеному листі товариство повідомило, що під час використання режиму продажу алкогольних напоїв на розлив після сканування марки акцизного податку її реквізити не відображалися у фіскальному чеку.

ТОВ «ПАЛЬМА БОКС» також повідомило про виправлення відповідних налаштувань програмного забезпечення з метою забезпечення відображення реквізитів марки акцизного податку у фіскальних чеках.

Позивач вважає рішення необгрунтованим як нормативно, так і документально, тому звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, його заступника або уповноваженої особи, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику чи особам, які фактично проводять розрахункові операції, до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених зазначеним пунктом.

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно з пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно зі статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У направленні на проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу, його заступника або уповноваженої особи, скріпленого печаткою контролюючого органу.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зазначених документів або пред`явлення документів, оформлених із порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок, крім камеральних та електронних перевірок, оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками за наявності.

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу, його заступником або уповноваженою особою у визначеному цим пунктом порядку та строки з урахуванням особливостей, передбачених законодавством.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням відповідних розрахункових документів.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій із використанням режиму програмування найменування товарів (послуг), із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Для підакцизних товарів законодавством також передбачено зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку у випадках, визначених законодавством.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та надавати контролюючим органам під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік і походження товарів, що знаходяться у місці продажу.

Зазначені вимоги застосовуються з урахуванням установлених цим Законом винятків для окремих категорій фізичних осіб-підприємців.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за №1411/37033, затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку.

Зазначений Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів фізичними особами-підприємцями, на яких поширюється обов`язок ведення такого обліку, та поширюється на товари, що знаходяться у місці продажу.

Облік товарних запасів здійснюється шляхом постійного внесення до форми ведення обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Відповідно до пункту 1 розділу II зазначеного Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) є розрахунковим документом або електронним розрахунковим документом, створеним у паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій під час проведення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 розділу II Положення №13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема найменування суб`єкта господарювання, назву та адресу господарської одиниці, найменування товару, його кількість, вартість, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у передбачених законодавством випадках, а також цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 3 розділу I Положення №13 у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Статтею 17 Закону №265/95-ВР встановлено фінансову відповідальність суб`єктів господарювання за порушення вимог зазначеного Закону.

Зокрема, пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачено застосування фінансових санкцій за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій із фіскальним режимом роботи, невидачу відповідного розрахункового документа або проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

VI. Оцінка суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Предметом спору у цій справі є правомірність прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 06.07.2023 №0468090707, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 141 553,50 грн.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.05.2023 №857-п проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача, за результатами якої складено акт від 26.05.2023 №6210/09/15/РРО/ НОМЕР_1 .

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі зазначеного акта Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2023 №0468090707.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, посилається на порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення фактичної перевірки, неналежне документальне підтвердження встановлених порушень, а також на використання програмного забезпечення PalmaBox Horeca, яке забезпечувало проведення розрахункових операцій.

Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків.

Згідно з пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться на підставі рішення керівника контролюючого органу, його заступника або уповноваженої особи, оформленого наказом, за наявності хоча б однієї з підстав, визначених зазначеним пунктом.

Як убачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято наказ від 19.05.2023 №857-п про проведення фактичної перевірки господарської одиниці позивача.

Матеріали справи містять зазначений наказ, направлення на проведення перевірки та акт від 26.05.2023 №6210/09/15/РРО/2836504037.

Таким чином, фактична перевірка позивача проведена на підставі відповідного рішення контролюючого органу, оформленого наказом у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Доводи позивача щодо неправомірності призначення фактичної перевірки суд відхиляє, оскільки положеннями Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів здійснювати фактичні перевірки з питань дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахункових операцій та обігу підакцизних товарів.

При цьому законодавством не передбачено обов`язку контролюючого органу попередньо повідомляти платника податків про проведення фактичної перевірки.

Щодо доводів позивача про порушення порядку проведення перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності визначених законом підстав та за умови пред`явлення передбачених цією нормою документів.

Із матеріалів справи встановлено, що фактична перевірка проведена на підставі наказу від 19.05.2023 №857-п та відповідних направлень, а її результати оформлено актом від 26.05.2023 №6210/09/15/РРО/2836504037.

Суд зазначає, що незгода платника податків із призначенням та результатами перевірки не свідчить про порушення контролюючим органом установленого законом порядку її проведення.

Доказів, які б спростовували факт проведення перевірки на підставі відповідного наказу та направлень, позивачем не наведено.

Відтак доводи позивача щодо протиправності проведення фактичної перевірки суд вважає необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про відсутність порушень порядку проведення розрахункових операцій суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Зазначеним Положенням визначено обов`язкові реквізити фіскальних касових чеків, які формуються реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій.

З матеріалів справи встановлено, що під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом зафіксовано порушення вимог законодавства щодо формування розрахункових документів під час реалізації алкогольних напоїв, зокрема невідображення обов`язкових реквізитів марок акцизного податку у фіскальних чеках.

Позивач зазначає, що здійснював реалізацію алкогольних напоїв на розлив із використанням програмного забезпечення PalmaBox Horeca, яке забезпечувало проведення розрахункових операцій.

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано лист ТОВ «ПАЛЬМА БОКС» від 17.08.2023 №20230801-1.

Із зазначеного листа вбачається, що 29.05.2023 ТОВ «ПАЛЬМА БОКС» отримало звернення щодо невідображення акцизної марки у фіскальному чеку.

При цьому розробник програмного забезпечення повідомив, що під час використання режиму продажу алкогольних напоїв на розлив після сканування марки акцизного податку її реквізити не відображалися у фіскальному чеку, у зв`язку з чим було здійснено відповідне виправлення налаштувань програмного забезпечення.

Оцінюючи зазначені обставини, суд виходить з того, що обов`язок забезпечення проведення розрахункових операцій відповідно до вимог законодавства покладається безпосередньо на суб`єкта господарювання.

Використання програмного забезпечення стороннього розробника не звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку дотримання вимог Закону №265/95-ВР.

Технічні особливості функціонування програмного забезпечення не змінюють установленого законом обов`язку щодо формування розрахункового документа визначеної форми та змісту.

Суд звертає увагу, що лист ТОВ «ПАЛЬМА БОКС» від 17.08.2023 №20230801-1 не спростовує обставин неналежного відображення реквізитів акцизних марок у фіскальних чеках, а навпаки підтверджує існування відповідних технічних недоліків програмного забезпечення.

При цьому зазначений лист складений після проведення фактичної перевірки 26.05.2023 та прийняття податкового повідомлення-рішення 06.07.2023.

Отже, зазначений документ не підтверджує відсутності порушень на момент проведення перевірки, а лише пояснює причини неналежного відображення реквізитів акцизних марок у фіскальних чеках.

Суд зазначає, що причини виникнення порушення та факт його вчинення є різними обставинами.

Наявність технічних недоліків програмного забезпечення не свідчить про відповідність сформованих за його допомогою розрахункових документів вимогам законодавства.

Таким чином, доводи позивача щодо технічних особливостей функціонування PalmaBox Horeca не спростовують установлених контролюючим органом порушень порядку проведення розрахункових операцій.

Крім того, посилання позивача на належне програмування алкогольних напоїв із зазначенням кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, найменування, ціни та інших характеристик товарів не спростовує необхідності дотримання вимог щодо наявності обов`язкових реквізитів фіскального чека.

Суд зазначає, що належне програмування товарів та формування розрахункового документа встановленої форми та змісту є окремими обов`язками суб`єкта господарювання.

Виконання одного з таких обов`язків не звільняє від необхідності виконання іншого.

Відтак наведені доводи позивача суд вважає необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про ведення обліку товарних запасів за допомогою програмного забезпечення PalmaBox Horeca суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання у визначених законом випадках зобов`язані вести облік товарних запасів у встановленому законодавством порядку та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496.

Суд зазначає, що використання електронного програмного забезпечення для ведення обліку товарних запасів саме по собі не підтверджує виконання всіх установлених законодавством вимог щодо обліку товарів.

При цьому доводи позивача про використання електронної системи обліку не спростовують встановлених контролюючим органом порушень порядку проведення розрахункових операцій.

Відтак зазначені доводи не свідчать про протиправність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо посилань позивача на неналежне документальне підтвердження встановлених порушень суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки.

За результатами фактичної перевірки позивача складено акт від 26.05.2023 №6210/09/15/РРО/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовано встановлені контролюючим органом порушення.

Суд зазначає, що акт перевірки є документом, який містить відомості про встановлені під час перевірки обставини та є підставою для прийняття контролюючим органом відповідного рішення.

При цьому наведені позивачем доводи щодо використання програмного забезпечення та наявності технічних недоліків його функціонування не спростовують обставин, відображених в акті перевірки.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу, його заступником або уповноваженою особою в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що на підставі акта фактичної перевірки від 26.05.2023 №6210/09/15/РРО/2836504037 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2023 №0468090707.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом за результатами проведеної фактичної перевірки та на підставі встановлених під час її проведення порушень вимог законодавства.

Суд враховує, що позивач оспорює правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення, а не арифметичний розрахунок застосованих штрафних санкцій.

Відтак предметом судової оцінки є наявність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення та дотримання контролюючим органом установленого законодавством порядку його прийняття.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивача не спростовують установлених контролюючим органом порушень та не підтверджують протиправності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Зокрема, доводи позивача щодо порушення порядку призначення та проведення фактичної перевірки не знайшли свого підтвердження, оскільки перевірка проведена на підставі відповідного наказу контролюючого органу та оформлених направлень.

Посилання позивача на технічні особливості функціонування програмного забезпечення PalmaBox Horeca не спростовують факту неналежного формування розрахункових документів, а лист ТОВ «ПАЛЬМА БОКС» від 17.08.2023 №20230801-1 підтверджує існування відповідних технічних недоліків.

Доводи щодо належного програмування алкогольних напоїв та використання електронної системи обліку товарних запасів також не свідчать про відсутність порушень вимог законодавства щодо проведення розрахункових операцій.

При цьому судом не встановлено обставин, які б свідчили про прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 06.07.2023 №0468090707 поза межами наданих законом повноважень або з порушенням установленого порядку.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а доводи позивача не спростовують правомірності його прийняття.

Отже, підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.07.2023 №0468090707 судом не встановлено.

VІI. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.