Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №320/40013/25 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №320/40013/25

Суддя: Діска А.Б.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року № 320/40013/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить:

1) визнати за період із 27 травня 2024 року по 06 серпня 2025 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Корабельного ВДВС у місті Миколаєві Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 67051418 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 02 березня 2020 року по справі № 915/201/20 та у виконавчому провадженні № 71832372 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 02 травня 2023 року по справі № 915/201/20, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 67051418 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 02 березня 2020 року по справі № 915/201/20 та у виконавчому провадженні № 71832372 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 02 травня 2023 року по справі № 915/201/20 із врахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження»;

2) зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Корабельного ВДВС у місті Миколаєві Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 67051418 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 02 березня 2020 року по справі № 915/201/20 та у виконавчому провадженні № 71832372 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 02 травня 2023 року по справі № 915/201/20 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду накази Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2020 по справі № 915/201/20 та від 02.05.2023 по справі № 915/201/20 не виконані. Вказує, що державним виконавцем виконавчі дії в рамках виконавчих проваджень №№ 67051418, 71832372, зокрема, у спірний період, здійснюються формально, поверхнево та носять «кабінетний» характер, який полягає в тому, що більшість дій здійснюються в межах кабінету робочого місця державного виконавця; державним виконавцем не вчинено жодної виконавчої дії, наведеної у клопотання позивача від 28.05.2024, порушено приписи пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 337 ГПК України.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також цією ухвалою вирішено витребувати у Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів зведеного виконавчого провадження в межах якого виконуються виконавчі провадження №67051418 та №71832372.

Відповідачем надано до суду матеріали зведеного виконавчого провадження.

Відповідачем було подано до суду заяву про закриття провадження у справі за відсутністю спору, обґрунтувавши її тим, що посилання позивача на безрезультатність заходів виконання рішення є безпідставними, адже державним виконавцем були реалізовані всі надані йому Законом України «Про виконавче провадження» повноваження, у тому числі накладено арешт на рахунки та майно боржника, здійснено запити до банківських та фінансових установ та інших компетентних органів з метою розшуку майна боржника. Висновок про відсутність результату чи неможливість виконання не свідчить про бездіяльність виконавця, а підтверджує факт, що у боржника відсутні нові рахунки чи активи, на які може бути звернено стягнення.

Позивачем надано заперечення на заяву про закриття провадження у справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Шевченківського ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) від 06.10.2021 відкрито виконавче провадження № 67051418 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2020 по справі № 915/201/20 про стягнення із Фермерського господарства «РУСАН» на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «НАСІННЯ грошові кошти у сумі 201 930 грн. 32 коп. – основний борг; 2 437 грн. 54 коп. - 3 % річних; 1 616 грн. 04 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти у сумі 210 грн. 20 коп. на відшкодування судових витрат з оплати судовим збором заяви про видачу судового наказу. Всього - 206 194,10 гривні.

Відповідно до постанови Шевченківського ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) від 24.04.2023, із врахуванням та на виконання Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2023 по справі № 915/201/20, здійснено заміну сторони виконавчого провадження № 67051418 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2020 по справі № 915/201/20: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «НАСІННЯ» замінено на правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

Відповідно до постанови Корабельного ВДВС у місті Миколаєві Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) від 27.05.2024 прийнято до подальшого виконання виконавче провадження № 67051418 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2020 по справі № 915/201/20.

05.07.2024 державним виконавцем Корабельного ВДВС у місті Миколаєві Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 227082,51 гривня (UAH).

Відповідно до постанови Шевченківського ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) від 17.05.2023 відкрито виконавче провадження № 71832372 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.05.2023 по справі № 915/201/20 про стягнення із Фермерського господарства «РУСАН» на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» грошові кошти у сумі 13 600, 00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до постанови Корабельного ВДВС у місті Миколаєві Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) від 27.05.2024 прийнято до подальшого виконання виконавче провадження № 71832372 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.05.2023 по справі № 915/201/20.

Дані виконавчі провадження входять до зведеного виконавчого провадження №71967956 на підставі постанови від 07.06.2023 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

28.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» направило клопотання до відповідача про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 67051418 та № 71832372, в якому просило державного виконавця вчинити ряд виконавчих дій (46 пунктів).

08.09.2024 позивач направив до Господарського суду Миколаївської області скаргу на бездіяльність державного виконавця Корабельного ВДВС у м. Миколаєві Південного МРУ МЮ (м. Одеса) у виконавчих провадженнях №№ 67051418, 71832372.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2024 у справі №915/201/20 провадженні у справі з розгляду скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Корабельного ВДВС у м. Миколаєві Південного МРУ МЮ (м. Одеса) закрито з огляду на частину першу статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача у виконавчих провадженнях №№67051418, 71832372, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIIІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із статтею 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За змістом частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

У відповідності до приписів статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (частина друга статті 18 Закону № 1404-VIII).

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно статті 30 Закону № 1404-VIII виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Положеннями пункту 7 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі – Інструкція), розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Інструкції у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця (абзац другий пункту 8 розділу VIII Інструкції).

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина восьма статті 48 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої, другої статті 52 Закону № 1404-VIII виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках/електронних гаманцях і на рахунках/електронних гаманцях, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм законодавства слідує, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно, державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.

З матеріалів справи встановлено, що державним виконавцем Шевченківського ВДВС у Миколаївській області Південного МУ МЮ (м. Одеса) за заявою стягувача відкрито виконавче провадження від 06.10.2021 № 67051418 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2020 по справі № 915/201/20 про стягнення із Фермерського господарства «РУСАН» на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «НАСІННЯ» кошти у сумі 201 930 грн. 32 коп. – основний борг; 2 437 грн. 54 коп. - 3 % річних; 1 616 грн. 04 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти у сумі 210 грн. 20 коп. на відшкодування судових витрат з оплати судовим збором заяви про видачу судового наказу, всього - 206 194,10 грн.

В подальшому, дане виконавче провадження було передано до Корабельного ВДВС у м. Миколаєві Південного МРУ МЮ (м. Одеса), постановою від 27.05.2024 ВП № 67051418 прийняте до виконання.

Також, на виконанні відповідача перебуває виконавче провадження № 71832372 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.05.2023 по справі № 915/201/20 про стягнення із Фермерського господарства «РУСАН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» грошові кошти у сумі 13 600, 00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до постанови Корабельного ВДВС у місті Миколаєві Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.05.2024 виконавче провадження № 71832372 прийнято до подальшого виконання.

Зазначені виконавчі провадження входять до складу зведеного виконавчого провадження № 71967956 на підставі постанови від 07.06.2023 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

Як вбачається судом з матеріалів справи, в період з 27.05.2024 по 06.08.2025, за який позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, державним виконавцем здійснено такі виконавчі дії:

- 05.07.2024 винесено постанову про арешт коштів боржника;

- направлено запити на отримання інформації, що становить банківську таємницю (щодо надання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців Фермерського господарства «Русан») – 05.07.2024, 30.09.2024;

- направлено запити до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів – 05.07.2024, 02.10.2024, 05.10.2024, 06.02.2025 (дані щодо зареєстрованих ТЗ відсутні);

- здійснено пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта – 05.07.2024, 30.09.2024 (виявлено наявні обтяження на все нерухоме майно);

- 30.09.2024 сформовано платіжну інструкцію № 6874 на стягнення 227 082,51 грн за ВП № 67051418 на рахунок відповідача;

- направлено запити до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржника, а також рахунки, відкриті боржником-юридичною особою через свої відокремлені підрозділи – 02.10.2024, 04.10.2024, 21.10.2024, 06.11.2024, 23.11.2024, 10.12.2024, 03.02.2025, 23.02.2025, 12.03.2025, 28.03.2025, 13.04.2025, 29.04.2025, 15.05.2025, 01.06.2025, 17.06.2025, 03.07.2025, 20.07.2025 (виявлено 3 рахунки);

- 01.10.2024 направлено запити до Українського державного центру радіочастот, ПАТ «Національний депозитарій України», Головне управління «Держпродспоживслужби» в Миколаївській області, Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації, Головного управління статистики у Миколаївській області, Державної служби морського та річкового транспорту України щодо виявлення майна за боржником.

Крім того, судом встановлено, що до визначеного періоду відповідно до акту державного виконавця від 26.04.2024, за результатами виїзду державного виконавця до села Білозірка встановлено, що зі слів мешканців села ФГ «Русан» в селі діяльності не веде, територія, де розміщувалась сільськогосподарська техніка пуста, майно, на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Також було здійснено вихід виконавця за адресою реєстрації керівника ФГ «Русан» та встановлено, зі слів матері, керівник ФГ «Русан» ОСОБА_1 на початку повномасштабного вторгнення виїхав до західної України.

З аналізу зазначених обставин суд зазначає, що державний виконавець здійснював передбачені Законом дії щодо розшуку боржника та його майна, зокрема, зроблено ряд запитів щодо виявлення рахунків боржника та іншого рухомого та нерухомого майна, а також накладено арешт на грошові кошти боржника.

Таким чином, судом не встановлено факту бездіяльності відповідача під час здійснення виконавчих дій у ВП №№ 67051418, 71832372, які входять до зведеного виконавчого провадження № 71967956 у спірний період. Відсутність реального стягнення боргу на користь позивача не свідчить про бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо не вжиття для цього заходів.

Також суд не приймає до уваги твердження позивача про невчинення відповідачем усіх наведених ним у клопотанні від 28.05.2024 заходів щодо виконання судових наказів Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/201/20 від 02.03.2020 та 02.05.2023 у виконавчих провадженнях №№ 67051418, 71832372, оскільки вчинення певних дій в межах виконавчого провадження відноситься до повноважень державного виконавця.

Верховний суд у постанові від 14.10.2024 у справі № 910/10222/22 дійшов висновку, що протиправною бездіяльністю державного виконавця як суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Верховний Суд у низці своїх рішень зазначав, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Крім того, необхідно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та / або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Якщо певні дії в межах виконавчого провадження за Законом є лише правом державного виконавця, то саме він вирішує на власний розсуд чи вчиняти ці дії, в якій черговості і в які строки, а не суд і не стягувач у виконавчому провадженні вправі вирішувати ці питання.

Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 11.02.2026 у справі №925/163/24.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не було доведено оскаржуваної бездіяльності відповідача, оскільки державним виконавцем вчинялась сукупність дій необхідних для виконання судового рішення у справі, а вимога стягувача щодо зобов`язання державного виконавця вчинити дії, а саме усунути порушення шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, є декларативною та не містить конкретних дій, про зобов`язання до яких просить позивач.

При цьому, суд звертає увагу, що саме по собі дотримання положень Закону, без визначення рішенням суду конкретного алгоритму дій у конкретному спорі, є загальним обов`язком державного виконавця, визначеним самим Законом.

На підставі викладеного, та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо поданого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі суд зазначає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки зазначені державним виконавцем підстави для закриття провадження не передбачені чинною нормою ст. 238 КАС України, а по суті є обґрунтуванням заперечень щодо задоволення позовних вимог або відзивом на позовну заяву. У зв`язку з чим таке клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Діска А.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua