Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №300/9282/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2026 р. справа № 300/9282/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_2 ) через систему Електронний суд" звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний. Факт перебування позивача на військовому обліку саме в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також наявність у військово-облікових даних запису про розшук підтверджується витягом з електронного військово-облікового документа, сформованим 10.12.2025 о 13:15, у якому зазначено найменування ІНФОРМАЦІЯ_2 та статусу розшуку з датою початку 09.12.2025. Зазначає, що відображення в електронному військово-обліковому документі статусу "у розшуку" без зазначення реквізитів процесуальних рішень і без посилання на конкретні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не дає змоги встановити, чи дійсно стосовно нього було прийнято будь-яке рішення у справі про адміністративне правопорушення, за результатами якого міг бути ініційований розшук; у зв`язку з цим існує сумнів у наявності належної правової підстави для внесення відомостей про його розшук до військово-облікових даних. Окреме звернення до відповідача з вимогою скасувати статус "у розшуку" позивач не здійснював, оскільки із змісту витягу ВОД вбачається, що статус "у розшуку" встановлено саме цим органом, а витяг ВОД не містить жодних реквізитів протоколу чи постанови, які могли б бути предметом перегляду в межах внутрішньої процедури цього органу.

Враховуючи наведене, просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про його розшук до військово-облікових даних, що відображені у витягу електронного військово-облікового документа, сформованому 10.12.2025 о 13:15, із зазначенням дати початку розшуку 09.12.2025; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 скасувати статус розшуку щодо нього у військово- облікових даних, у тому числі шляхом внесення відповідних змін до електронного військово-облікового документа, у якому відображено статус “у розшуку” з датою 09.12.2025; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 відкликати звернення до Національної поліції України, відомості про яке відображені у витягу електронного військово-облікового документа у полі “Причина звернення до Нацполіції” з датою звернення 09.12.2025 шляхом направлення до Національної поліції України письмового повідомлення про відкликання цього звернення у зв`язку зі скасуванням розшуку щодо мене у військово-облікових даних.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.11-13).

30.12.2025 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов (а.с. 17-18).

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. Зокрема зазначив, що згідно актуальної інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на теперішній час перебуває на персонально-якісному військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до картотеки осіб «Вільні залишки», підкартотека - «Підлягають призову на військову службу під час мобілізації», вид обліку - «Рядовий, сержантський і старшинський склад запасу», (підтверджено витягом з ЄДРПВР облікова картка). Так, за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів по громадянину, було встановлено ознаки порушення вимог підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зазначених у Додатку 2 до Порядку № 1487 та частин 3 та 4 статті 37 Закону № 2232-XII, за якими призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи. Зазначене підтверджено (витягами з ЄДРПВР про місце проживання та про наявність довідки ВПО), так громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до даних з реєстру Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) 23.05.2023 отримав довідку внутрішньо переміщеної особи № 2615 7501635225, в подальшому 16.05.2025, відповідно до даних з реєстру ЄІССС, здійснено реєстрацію фактичного проживання за адресою (адреса ВПО): АДРЕСА_1 , в той же час громадянин до тепер не став на персонально-якісний військовий облік за фактичним місцем проживання, чим продовжує допускати порушення правил військового обліку. У зв`язку з зазначеними обставинами, враховуючи вимоги статті 258 КУпАП та неможливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за виявленим порушенням без складення протоколу про адміністративне правопорушення, засобами автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Оберіг» Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було створено автоматично та направлено електронне звернення 09.12.2025 №E4105027 до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення цього громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в порядку статті 259 КУпАП (підтверджено витягами з ЄДРПВР звернення до НП та персональні дані).

Просив суд звернути увагу, що станом на час подання позову, позивач на військовий облік, у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи не став, що не заперечується останнім. І саме у зв`язку з цим, відносно позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиною інформаційною системою соціальної сфери, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та єдиною інформаційною системою МВС відбулося подання автоматично сформованого звернення до Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області щодо саме доставляння до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із фактичним нез`явленням позивача для взяття на військовий облік у визначені законом терміни до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, що має в собі ознаки адміністративного правопорушення за статтею 210 КУпАП. При цьому, доставляння військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП, в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим. Також наголошуємо, що сама ж по собі наявність в мобільному додатку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП.

Також звернув увагу на те, що будь-яких інших дій, а саме вжиття заходів з мобілізації, складання протоколів про адміністративне правопорушення, примусового доставлення до ТЦК відповідачем щодо позивача не вчинялося, а тому права позивача жодним чином не порушено, а направлення електронного звернення від 09.12.2025 №E4105027 до органів та підрозділів, що входять до системи поліції засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, було у даному випадку правомірною дією відповідача та прав позивача не порушувало. Просив у задоволенні позову відмовити (а.с.22-33).

Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, у якій зокрема зазначив, що не постановка на облік за новим місцем ВПО без вручення повістки не є ухиленням; реєстрація адреси 16.05.2025 - виявлення ТЦК, а не підстава для розшуку без протоколу. Відповідач не довів вручення повістки чи наявність постанови. Просив позов задовольнити (а.с.34-35).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням строку перебування головуючого судді в основній щорічній відпустці, в порядку черговості, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_2 в електронному кабінеті "Резерв +" станом на 10.12.2025 відображало про наявність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення ним правил військового обліку (а.с.4).

Звернення до відповідача з вимогою скасувати статус "у розшуку" позивач не здійснював, оскільки із змісту витягу ВОД вбачається, що статус "у розшуку" встановлено саме цим органом, а витяг ВОД не містить жодних реквізитів протоколу чи постанови, які могли б бути предметом перегляду в межах внутрішньої процедури цього органу

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про його розшук до військово-облікових даних, що відображені у витягу електронного військово-облікового документа, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 12.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ).

Згідно частини першої статті 1 Закону № 2232-XI захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 цього Закону).

За змістом частини третьої статті 1 Закону № 2232-XI військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону України № 2232-XII).

Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За змістом статті 3 цього Закону правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно з частиною 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.

Частиною 3 стаття 22 Закону №3543-XII передбачено, що під час мобілізації військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з вимогами частини 1, абзацу восьмого частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду (п.1); проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 у за № 560 (далі - Порядок 560) передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Статтею 1 Закону №2232-ХІІ закріплено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає в себе і дотримання правил військового обліку.

Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487) визначені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, пунктом 1 яких передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: 1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки; 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; 3) не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки - без дозволу відповідного керівника); 4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки; 5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві; 6) особисто прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району; 7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, закордонної дипломатичної установи України), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік; 8) особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; 9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа; 10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. підрозділів Служби зовнішньої розвідки; 11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, шо підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Крім того, частинами 3 та 4 статті 37 Закону № 2232-XII, визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

В період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Частиною першою статті 42 Закону №2232-ХІІ та пунктом 3 Додатку 2 до Порядку №1487 передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Приписами частини 1 статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону , та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Одночасно з цим слід вказати, що згідно пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення про ТЦК та СП), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, шо забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно пункту 9 цього Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого: - здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); - забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних” та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; - звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; - розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення; - виконують інші функції відповідно до законодавства.

Порядок №1487 також визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (дачі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: - організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно територіальної одиниці;- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; - виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; - організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; - звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку; - виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; - проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; - виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 56 цього ж Порядку визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює, адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В свою чергу, статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Зазначені нормативно-правові акти чітко регламентують як повноваження районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, так і обов`язки військовозобов`язаних щодо виконання військового обов`язку. Крім того, визначають органи та установи, які залучаються при організації та веденні військового обліку військовозобов`язаних.

З наведених вище норм вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Таким чином, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Зазначене кореспондується із вимогами частини 1 статті 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно якої, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов`язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.

Беручи до уваги твердження позивача про не вчинення ним адміністративних правопорушень передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, а також необхідності надання пояснень в частині порядку притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, суд зазначає, що зважаючи на заявлені позовні вимоги предметом доказування у відповідній справі є не доведення чи спростування винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень і такі висновки є передчасними, з огляду на спеціальний порядок їх встановлення, відповідно на наступних вимог Закону.

Так, статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У відповідності до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частиною першою статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

За приписами частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а саме стосовно адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 , 210-1 КУпАП міститься дві умови: 1) коли особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику; 2) якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. За інших обставин уповноважений орган не звільняється від складення протоколу про адміністративне правопорушення.

В свою чергу стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, які в свою чергу встановлюються і протоколом про адміністративне правопорушення.

У відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 268 КУпАП також передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно частини першої статті 283, статті 284 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Статтею 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за визначених обставин, серед яких пункт 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до наведеного, Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко закріплює процесуальні процедури та гарантії прав особи, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, серед чого містяться певні застереження націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачених щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тобто для здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення з врахуванням фактичних обставин, по-перше виникає необхідність в складенні та передачі на розгляд протоколу про адміністративне правопорушення, по-друге закриття провадження в справі на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу) відбувається саме в межах і під час розгляду справи (а не до початку її розгляду) і вразі такого з`ясування виноситься постанова згідно пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП про закриття справи.

Враховуючи зазначене суд зауважує, що напис «Порушення ВО» в електронній обліковій картці сформованій за допомогою автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Оберіг» на громадян, відповідно до алгоритму її роботи з`являється в автоматичному режимі після направлення звернення для здійснення адміністративного затримання та доставлення, і такий запис не здійснюється безпосередньо ІНФОРМАЦІЯ_2 та не вноситься до службових даних Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 року №1951-VIII.

Суд зазначає, що «притягнення до адміністративної відповідальності» та «вчинення адміністративного правопорушення» є різними за змістом поняттями, і в даному випадку саме направлення електронного звернення до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в порядку статті 259 КУпАП, є елементом процедури притягнення до адміністративної відповідальності, а не доведенням по суті вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, й відображення напису «Порушення ВО» в обліковій картці сформованій за допомогою автоматизованої інформаційно телекомунікаційної системи «Оберіг» не свідчить про внесення саме відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку котре відображається у формі запису «Порушення правил військового обліку» виключно та лише у мобільному додатку Резерв+.

Щодо позовних вимог в частині виключення з Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є не лише районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а й Міністерство оборони України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Вичерпний перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, що вносяться до Реєстру передбачений статтею 7 Закону №1951-VIII. До них належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім`я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства); 10) відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; 11) відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); 12) відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) 13) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 14) відцифрований образ обличчя особи; 15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; 15-1) відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); 16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); 16-1) відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; 16-2) відомості про досвід роботи за спеціальністю; 17) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); 19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); 21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 22) відомості про статус ветерана війни; 23) відомості про володіння іноземними мовами; 24) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; 25) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; 26) відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; 27) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 28) реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); 29) реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); 30) реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 31) відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); 32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; 33) відомості про внутрішньо переміщену особу; 34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

У відповідності до частини 2 статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

З 18.05.2024 в Законі №2232 набрала чинності норма, за якою форма, порядок оформлення, створення та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (мова йде саме про єдиний військово-обліковий документ) визначається Кабміном. для військовослужбовців відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, СБУ, розвідувальним органам України, Управлінням державної охорони України і Держслужбою спецзв`язку та захисту інформації України.

Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі Постанова №559).

Згідно пунктів 1 та 2 Постанови №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): - в електронній формі - засобами Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); - у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.

Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.

У відповідності до пунктів 5 та 6 Постанови №559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в електронній формі (далі військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: - електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; - державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; - порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

У відповідності до частини першої статті 14-1 Закону №1951-VIII електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно пункту 7 Постанови №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У відповідності до пунктів 8-1, 8-2 Постанови №559, військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього. Військово-обліковий документ в електронній формі може бути роздрукований. У такому випадку він повинен містити QR-код військово облікового документа, придатний для зчитування.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону №1951-VIII порядок електронної ідентифікації в електронному кабінеті, перелік відомостей, що відображаються в ньому, а також перелік послуг, які надаються призовнику, військовозобов`язаному, резервісту через електронний кабінет, визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або Положенням про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 3 Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2024 року № 879 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2025 року № 1010) (далі Положення №879), суб`єктом отримання послуг є фізична особа, фізична особа-підприємець, юридична особа, інша особа, яка звертається за отриманням електронної публічної послуги у сфері національної безпеки і оборони.

У відповідності до пункту 45 Положення №879 електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста функціонує у формі персоніфікованої веб-сторінки та/або мобільного додатка Резерв+ (далі - додаток Резерв+) та призначений для надання та отримання інформації про персональні та службові дані суб`єкта отримання послуг, уточнення облікових даних, подання заяви (звернення, запиту) та інших документів на реєстрацію в системі електронної черги, а також отримання інших електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.

Згідно пункту 46 Положення №879 додаток Резерв+ забезпечує зручний доступ до електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та користування його функціональними можливостями з метою отримання електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони. Для користування додатком Резерв+ суб`єкту отримання послуг необхідно встановити додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують його використання, підключення до Інтернету, та пройти авторизацію відповідно до цього Положення.

Відповідно до пункту 49 Положення №879 електронна ідентифікація суб`єкта отримання послуг електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу з дотриманням вимог законодавства у сфері електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

За пунктом 50 Положення №879 електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста може мати такі додаткові функціональні можливості: 1) формування та відображення (за наявності) витягу з відомостей, що є в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559; 2) пошук вакансій у силах оборони; 3) інші функціональні можливості, необхідні для виконання завдань електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Згідно пункту 52 Положення №879 надання електронної публічної послуги у сфері національної безпеки і оборони уточнення облікових даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має такі особливості: 1) для уточнення облікових (персональних та службових) даних суб`єкт отримання послуг вносить засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста відповідні дані, а саме: - місце проживання та місце перебування;-номер телефону;-адресу електронної пошти (за наявності); 2) уточнені дані разом з відомостями про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) передаються до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 3) уточнення облікових даних припиняється засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста у разі, коли надані дані не пройшли арифметичного та/або формато-логічного контролю; 4) суб`єкт отримання послуг засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста за результатами уточнення облікових даних отримує відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та/або військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559; 5) відомостями, отриманими з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності) за результатами уточнення даних, є: - прізвище; - власне ім`я (усі власні імена); - по батькові (за наявності); - дата народження; - реєстраційний номер облікової картки платника податків окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; - відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; - відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації; - військове звання; - військово-облікові спеціальності; - унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;- відомості про виконання військового обов`язку; - відомості про військовий облік;- відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями України про адміністративні правопорушення 210, 210-1 Кодексу (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); - дата та час формування; - відомості про результати проходження медичного огляду (військово лікарської експертизи) (за наявності); - відомості про надсилання повістки.

Враховуючи вище наведений аналіз, як вже зазначалося, згідно статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних наступні відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У статтях 7 та 8 Закон №1951-VIII конкретизовано зазначені відомості, серед яких інформація щодо порушення правил військового обліку відображається виключно згідно пункту 20-1 статті 7 Закон №1951-VIII, у вигляді відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення), котрі повинні бути аналогічними відомостям відображеним у додатку Резерв+, як це передбачено абзацом п`ятнадцятим підпункту 5 пункту 52 Положення №879. Оскільки саме ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно позивача до Реєстру не вносилася інформація у вигляді відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення), і він не є розпорядником електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (додатка Резерв+) згідно Положення №879, де міститься сам запис у формулюванні «Порушення правил військового обліку», що не передбачений вище вказаними нормативно-правовими актами, вимоги до відповідача про визнання дій протиправними та зобов`язання виключити відомості про порушення правил військового обліку, а фактично лише запису у формулюванні «Порушення правил військового обліку» з додатку Резерв+, є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно актуальної інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на теперішній час перебуває на персонально-якісному військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до картотеки осіб «Вільні залишки», підкартотека - «Підлягають призову на військову службу під час мобілізації», вид обліку - «Рядовий, сержантський і старшинський склад запасу», (підтверджено витягом з ЄДРПВР облікова картка).

За результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів по громадянину, встановлено ознаки порушення вимог підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зазначених у Додатку 2 до Порядку № 1487 та частин 3 та 4 статті 37 Закону № 2232-XII, за якими призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Зазначене підтверджено (витягами з ЄДРПВР про місце проживання та про наявність довідки ВПО), так громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до даних з реєстру Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) 23.05.2023 отримав довідку внутрішньо переміщеної особи № 2615 7501635225, в подальшому 16.05.2025, відповідно до даних з реєстру ЄІССС, здійснено реєстрацію фактичного проживання за адресою (адреса ВПО): АДРЕСА_1 , в той же час громадянин до тепер не став на персонально-якісний військовий облік за фактичним місцем проживання, чим продовжує допускати порушення правил військового обліку.

У зв`язку з зазначеними обставинами, враховуючи вимоги статті 258 КУпАП та неможливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за виявленим порушенням без складення протоколу про адміністративне правопорушення, засобами автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Оберіг» Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів створено автоматично та направлено електронне звернення 09.12.2025 №E4105027 до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в порядку статті 259 КУпАП (підтверджено витягами з ЄДРПВР звернення до НП та персональні дані).

Суд також звертає увагу на те, що станом на час подання позову, позивач на військовий облік, у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи не став, що не заперечується останнім.

І саме у зв`язку з цим, відносно позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиною інформаційною системою соціальної сфери, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та єдиною інформаційною системою МВС відбулося подання автоматично сформованого звернення до Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області щодо саме доставляння до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із фактичним нез`явленням позивача для взяття на військовий облік у визначені законом терміни до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, що має в собі ознаки адміністративного правопорушення за статтею 210 КУпАП.

При цьому, доставляння військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП, в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Також суд наголошує, що сама ж по собі наявність в мобільному додатку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП.

Зазначена примітка свідчить лише про те, що у зв`язку з не постановкою на військовий облік до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, що має в собі ознаки адміністративного правопорушення за статтею 210 КУпАП, відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиною інформаційною системою соціальної сфери, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС автоматично сформовано звернення до поліції щодо доставки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

При цьому, розшук і доставлення військовозобов`язаного, як примусовий привід, здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Також суд звертає увагу на те, що будь-яких інших дій, а саме вжиття заходів з мобілізації, складання протоколів про адміністративне правопорушення, примусового доставлення до ТЦК відповідачем щодо позивача не вчинялося, а тому права позивача жодним чином не порушено, а направлення електронного звернення від 09.12.2025 №E4105027 до органів та підрозділів, що входять до системи поліції засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у даному випадку правомірною дією відповідача.

Беручи до уваги вище зазначене правове обґрунтування та відповідні фактичні обставин справи суд вважає, що в діях відповідача відсутня будь яка протиправність і дії здійснені виключно на підставі чинного законодавства України.

Варто вказати, що гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову повинно бути встановлено, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 6 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист повинно бути встановлено, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно правових відносинах.

З огляду на викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог та про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому відсутні правові підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.