Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №260/5755/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №260/5755/26

Суддя: Скраль Т.В.

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/5755/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, якою просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування доходу у вигляді заробітної плати за періоди з 01.07.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024 під час обрахунку заробітку для обчислення; 2) визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті з 01.05.2025 нарахованих сум пенсії не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з мотиву розповсюдження на спірні правовідносини Постанови № 821; 3) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.05.2025 із застосуванням заробітної плати за періоди з 01.07.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024 та у зв`язку із цим здійснити виплату перерахованої суми пенсії за рахунок загальних видатків Пенсійного фонду, які передбачені на виплату пенсій за віком у солідарній системі, без застосування Постанови № 821.

24 серпня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

01 жовтня 2026 року ухвалою суду відкладено розгляд справи. Надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області строк до 20 жовтня 2026 року для надання письмових пояснень щодо неврахування чи врахування доходу у вигляді заробітної плати за періоди з 01.07.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024 під час обрахунку заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 .

15 жовтня 2026 року відповідачем подано пояснення, в яких зазначають, що під час призначення пенсії позивачу заробітну плату враховано відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року по 30 червня 2021 року за ті місяці, за які сплачено страхові внески. За періоди з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року, з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року та з 01 січня 2024 року по 31 серпня 2024 року, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, відсутні відомості про сплату страхових внесків.

23 жовтня 2026 року ухвалою суду закрито провадження в адміністративній справі в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті з 01 травня 2025 року нарахованих сум пенсії не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, відповідно до частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з мотиву розповсюдження на спірні правовідносини Постанови № 821 та здійснення виплати перерахованої суми пенсії за рахунок загальних видатків Пенсійного фонду, які передбачені на виплату пенсій за віком у солідарній системі, без застосування Постанови № 821 - на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що розрахунок стажу форми РС-право свідчить, що періоди роботи з 01.07.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024 на вугільному підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» зараховані пенсійним органом до страхового стажу в повному обсягу, а відтак підтверджується право на обчислення пенсії з урахуванням доходу за ці періоди. З урахуванням наведеного вважає, що здійснивши обрахунок заробітку без урахування доходу у вигляді заробітної плати за періоди роботи з 01.07.2021 по 31.12.2021 3 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024 відповідач ГУ ПФУ в Закарпатській області діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства України. Тобто діяв протиправно.

15 вересня 2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтуванні зазначають, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2025 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 року по справі №200/3633/25 спеціалістами відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії від 01.05.2025 року та призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії на виконання рішення суду складає: з 01.05.2025-23 610,00 грн.; з 01.01.2026-24000,52 грн.; з 01.03.2026-24576,53 грн. На виконання рішення суду сума боргу облікована у електронній пенсійній справі в розмірі 359 763,69 за період з 01.05.2025 р. по 31.07.2026 р. Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах повноважень. Фінансування пенсій, призначених за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Одним із принципів бюджетної системи України, що визначений Бюджетним кодексом України, є його збалансованість, виходячи з якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень с порушеннями бюджетного законодавства. Виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, Перераховані пенсії за рішенням суду (сума пенсії, визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів) та різниця в пенсії за минулий час виплачувались згідно Порядку. Постанова Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025 року та визначений Порядок 821 був чинним, до 08.06.2026 року. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.26р. у справі 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 року, Постанову №821 визнано протиправною та нечинною. У зв`язку з визнанням Постанови №821 протиправною та нечинною, прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 р. № 1046 «Про затвердження змін до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України» якою визначено новий механізм обліку та фінансування сум пенсій, нарахованих на виконання судових рішень.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2025 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/3633/25, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09 травня 2025 року № 057250004636 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01 травня 2025 року із зарахуванням до страхового стажу періодів навчання з 01 вересня 1999 року по 02 листопада 2000 року, з 05 грудня 2000 року по 07 жовтня 2002 року, до страхового та пільгового підземного стажу (ст. 14-20) періоду роботи з 18 вересня 2023 року по 31 серпня 2024 року та з урахуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 20 січня1992 року № 8.

30 квітня 2026 року постановою Першого апеляційного адміністративного суду рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 р. у справі № 200/3633/25 змінено. В абзаці третьому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 р. у справі № 200/3633/25 слова «із зарахуванням до страхового стажу періодів навчання» змінено словами «із зарахуванням до страхового та пільгового стажу періодів навчання». У решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 р. у справі № 200/3633/25 - залишено без змін.

На виконання рішення суду у справі №200/3633/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення про призначення пенсії за віком з 01 травня 2025 року ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV ( далі - Закон № 1058).

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина 2 статті 24 Закону № 1058).

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

У відповідності до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами ( далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

01 жовтня 2026 року ухвалою суду відкладено розгляд справи. Надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області строк до 20 жовтня 2026 року для надання письмових пояснень щодо неврахування чи врахування доходу у вигляді заробітної плати за періоди з 01.07.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024 під час обрахунку заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 .

15 жовтня 2026 року відповідачем подано пояснення, в яких зазначають, що під час призначення пенсії позивачу заробітну плату враховано відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року по 30 червня 2021 року за ті місяці, за які сплачено страхові внески. За періоди з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року, з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року та з 01 січня 2024 року по 31 серпня 2024 року, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV).

За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов`язаннями із сплати страхових внесків зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Також суд зазначає, що відповідно до статті 106 Закону №1058-IV наявність заборгованості перед ПФУ України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки, відповідальність за несплату страхових внесків несе лише підприємство-страхувальник в якому працює застрахована особа.

Відповідно до пункту 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому, на переконання суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Судом встановлено, що згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) за періоди з 01 липня 2021 року по 31 серпня 2024 року містяться відомості про нараховану позивачу заробітну плату, що свідчить про фактичне здійснення трудової діяльності та перебування особи у трудових відносинах із роботодавцем у відповідні періоди.

Водночас у зазначених відомостях відсутні дані про сплату страхових внесків у повному обсязі, що й стало підставою для неврахування заробітної плати за ці періоди при призначенні пенсії.

Разом з тим суд зазначає, що відсутність у реєстрі застрахованих осіб відомостей про сплату страхових внесків за наявності даних про нарахування заробітної плати не може покладатися на застраховану особу та бути підставою для позбавлення її права на зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу, оскільки обов`язок зі своєчасної та повної сплати єдиного внеску покладений на роботодавця-страхувальника.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що відповідач протиправно не врахував заробітну плату з 01 липня 2021 року по 31 серпня 2024 року при призначенні пенсії ОСОБА_1 , а відтак з метою належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року із врахуванням отриманої заробітної плати з 01 липня 2021 року по 31 серпня 2024 року.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при поданні адміністративного позову сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн, (а.с. 5).

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів на користь ймовірного невиконання рішення суду відповідачем, що підтверджені належними та допустимими доказами.

У якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем-суб`єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Зазначивши у прохальній частині позовної заяви про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що дане рішення суду буде відповідачем не виконане, у зв`язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. Тому, дане клопотання позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо неврахування заробітної плати з 01 липня 2021 року по 31 серпня 2024 року при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року із врахуванням отриманої заробітної плати з 01 липня 2021 року по 31 серпня 2024 року та з врахуванням проведених виплат.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 жовтня 2026 року.

СуддяТ.В.Скраль

Оригінал: reyestr.court.gov.ua