Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №160/26761/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуСправа № 160/26761/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАВТОІМПОРТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

31 серпня 2026 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАВТОІМПОРТ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС:

№0449610705 від 12.08.2026 (Форма "В4") про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 750 137,00 грн;

№0449630705 від 12.08.2026 (Форма "Р") про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість на загальну суму 6 495 706,25 грн;

№044940705 від 12.08.2026 (Форма "ПН") про накладання штрафної санкції в розмірі 3 953 270,26 грн;

№0449650705 від 12.08.2026 (Форма "ПС") про накладання штрафної санкції в розмірі 1020,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАВТОІМПОРТ» здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі та імпорту транспортних засобів. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за результатами проведеної перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Окремою підставою для визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень є істотне порушення відповідачем процедури розгляду матеріалів перевірки, а саме, позбавлення позивача права на подання заперечень на акт перевірки. Через наведене порушення підприємством не було надано додаткові документи на підтвердження відсутності порушень податкового законодавства.

Щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 44 623,30 грн.

Наведений відповідачем порядок розрахунку не відповідає механізму, встановленому ст.199 ПК України. Як зазначено безпосередньо в Акті перевірки, контролюючим органом було визначено окремий показник співвідношення оподатковуваних та неоподатковуваних операцій для кожного звітного місяця: червень 2024 року - 96,98%, липень 2024 року - 86,7%, серпень 2024 року - 96,78%, жовтень 2024 року - 91,99% тощо. Але ст.199 ПК України не передбачає щомісячного визначення нової частки використання шляхом співвідношення загального обсягу оподатковуваних і неоподатковуваних операцій окремо за кожен місяць, як це здійснено відповідачем.

Щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму ПДВ 7 902 078,20 грн.

Відповідачем було допущено помилки при розрахунку загальної суми заниження податку.

Також, наявність дебіторської заборгованості станом на 28.02.2026 не є новою операцією з постачання та не є подією, з якою п. 187.1 ПК України пов`язує виникнення нового податкового зобов`язання. В Акті також не обґрунтовано, чому ПДВ донараховано саме за податковий період - лютий 2026 року та яка конкретно оподатковувана подія відбулася у цьому місяці щодо кожного з 48 автомобілів.

Позивач вважає, що якщо постачання фактично зафіксовано актом чи видатковою накладною у 2025 році, право на пільгу захищене нормами ст. 187 Податкового кодексу України. Відповідно, якщо постачання (передача) електромобіля відбулася у 2025 році (коли діяла пільга з ПДВ згідно з п. 64 підрозд. 2 розд. XX ПКУ), а оплата здійснюється у 2026 році, податкові зобов`язання визначаються за правилом «першої події». Оскільки першою подією було постачання у 2025 році, операція звільняється від ПДВ, і донарахування 20% ПДВ у 2026 році не є правомірним. Наявність станом на 28.02.2026 дебіторської заборгованості за вже здійсненими у 2025 році операціями постачання сама по собі не є об`єктом оподаткування ПДВ та не є подією, з якою ст. 187 ПК України пов`язує виникнення податкового зобов`язання.

Крім того, після належного оформлення договору купівлі-продажу, підписання акту приймання-передачі та фактичної передачі транспортного засобу покупцю продавець не має правових механізмів впливу на подальші дії покупця щодо державної реєстрації транспортного засобу, строків такої реєстрації або порядку її здійснення.

Відповідно, продавець не може нести відповідальність за подальше невиконання або несвоєчасне виконання покупцем обов`язку щодо державної реєстрації транспортного засобу після завершення господарської операції та передачі майна.

Також, контролюючий орган помилково ототожнює правовідносини щодо продажу товару в кредит (poзcтpoчкy) та звичайний договір купівлі-продажу з відстроченням виконання грошового зобов`язання.

Після підписання договорів купівлі-продажу, актів приймання-передачі та фактичної передачі транспортних засобів право власності перейшло до покупців незалежно від моменту остаточного проведення розрахунків.

Таким чином, у даному випадку мало місце не придбання транспортних засобів у розстрочку чи кредит, а звичайні господарські операції купівлі-продажу з відстроченням виконання грошового зобов`язання покупцем.

Порушення щодо відсутності реєстрації податкових накладних є похідним від наведених вище порушень.

Щодо не надання первинних документів.

Відповідачем в ході перевірки платнику податків не надавалися запити про надання документів. Всі документи, які були запитані, надавались перевіряючим. Також, відповідачем були запитані рахунки на оплату товару, які не є первинними документами.

Враховуючи викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/26761/26 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

16.09.2026 р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позовних вимог заперечував, в обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Перевіркою ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» встановлено порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198, п.199.1, п.199.3, п.199.4 ст.199, п. 200.4 ст. 200Податкового кодексу, в результаті чого платником: зменшено за лютий 2026 року в ід`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2 750 137 грн.; нараховано податкові зобов`язання з ПДВ за основною ставкою на загальну суму6 5 196 564,5 грн., в т.ч.: за лютий 2026 року – 5 196 564,5 грн.

Відповідно до п.199.1, п.199.3 ст.199 Податкового кодексу ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» повинен на податковий кредит за придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, нарахувати податковізобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Також, в ході проведення перевірки встановлено реалізацію ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» транспортних засобів (далі – ТЗ), по яким станом на 28.02.2026 (останній день перевіреного періоду) обліковується дебіторська заборгованість.

Відповідно до даних бухгалтерського рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками» та проведеним податковим аналізом встановлено, що протягом лютого 2024 - лютого 2026 ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» задекларовано реалізацію транспортних засобів, по яким рахується дебіторська заборгованість в кількості 48 одиниць на фізичних осіб.

Проведеним аналізом норм чинного законодавства встановлено наявність обов`язкових умов (заходів) та документів, а саме: здійснення державної реєстрації транспортних засобів протягом 10 діб після придбання, митного оформлення або виникнення обставин, що вимагають реєстрації (перереєстрації); наявність документів, де зазначена вартість транспортного засобу, платіжні документи з кодом проведеної операції або відміткою банку; у разі оформлення розстрочки по договору купівлі-продажу транспортного засобу - до свідоцтва про реєстрацію вноситься відповідний запис.

Чинним законодавством України передбачено передачу транспортних засобів без оплати, але, в такому випадку, зазначені операції не відповідатимуть вимогам договору купівлі-продажу, оскільки операції з продажу за своєю суттю передбачають здійснення розрахунків (оплату).

Згідно наданих до перевірки первинних документів, передача транспортних засобів була оформлена договорами купівлі-продажу та відповідно їх умовам (з урахуванням додаткових угод) порядок розрахунків передбачає оплату в розмірі 100% протягом 6 календарних місяців з дати виставлення рахунку.

Проведеним аналізом інформаційного ресурсу МВС України (підсистеми ЄІС МВС - Єдиний державний реєстр транспортних засобів) не встановлено інформації про внесення до свідоцтва про реєстрацію відповідних записів щодо оформлення розстрочки по договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Проведеним аналізом інформаційного ресурсу МВС України (підсистеми ЄІС МВС – Єдиний державний реєстр транспортних засобів) не встановлено інформації про внесення до свідоцтва про реєстрацію відповідних записів щодо оформлення розстрочки по договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Також, перевіркою встановлені факти подальшої реалізації (друга реалізація) додатково свідчать про оформлення ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» нереальних продажів транспортних засобів на адресу фізичних осіб - покупців (переоформлення/ передачу права власності без отримання грошової компенсації), які по своїй суті є операціями, які не містять реального економічного змісту та за своїми ознаками відповідають правочинам, що вчинені без наміру створення правових наслідків та відповідно вчинені з метою мінімізації сплати ПДВ що, як наслідок, призвело до втрат Держаного бюджету України в частині сплати ПДВ за ставкою 20% проти 0%.

Крім того, ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) на 2 750 137 грн. та занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ за лютий 2026 року (показник рядка 18 Декларації) на 5 196 564,5 грн.

У податковій декларації за лютий 2026 р. завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на 2 750 137грн. та занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ (показник рядка 18 Декларації) за лютий 2026 року на 5 196 564,5 грн.

Також, у зв`язку із ненаданням до перевірки у повному обсязі документів складено акт про ненадання документів до перевірки від 05.08.2026 №238704-36-07-05/39274509.

05.10.2026 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві.

13.10.2026 р. відповідачем надано заперечення проти відповіді на відзив, в яких зазначено про необґрунтованість позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог надав пояснення, аналогічні зазначеним в позові та відповіді на відзив.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень навела доводи, вказані у відзиві та заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі повідомлення про перевірку №929 від 12.06.2026 року та наказу ГУ ДПС «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 39274508)» від 12 червня 2026 року №3771-п на підставі п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), враховуючи заперечення та надані додаткові документи ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 01.05.2026 №1852/04-36-07 10/39274508, яке надійшло до ГУ ДПС від 27.05.2026 №44 (вх. до ГУ ДПС від 01.06.2026 №69278/6), лист ГУ ДПС «Про розгляд заперечень» від 12.06.2026 № 46578/6/04-36-07-10, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 39274508) з питань, що є предметом заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 01.05.2026 №1852/04-36-07-10/39274508 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2026 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами перевірки складено акт від 05.08.2026 р. №3571/04-36-07-05/39275408.

В акті перевірки встановлено наступні порушення, допущені ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ»:

1) п.44.1, п.44.6 ст.44, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198, п.199.1, п.199.3, п.199.4 ст.199, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого платником:

завищено за лютий 2026 року від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періодупоказник рядка 21 Декларації) у розмірі 2 750 137 грн.;

занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ (показник рядка 18 Декларації)на загальну суму ПДВ 5 196 564,5 грн., в т.ч.: за лютий 2026 року - 5 196 564,5 грн.;

2) п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, в результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 44 623,3 грн., у т. ч.: червень 2024 – 5000,89грн., липень 2024 3060,66грн., серпень 2024 – 2501,56грн., жовтень 2024 – 4102,03грн., листопад 2024 2031,36грн., грудень 2024 – 8951,32грн., січень 2025 – 18 975,48грн.

Відповідальність передбаченап. 1201.2 ст.1201 Податкового кодексу;

3) п.201.10 ст.201 Податкового кодексу в результаті чого не складено та не зареєстрованоу лютому 2026 року в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладніна загальну суму ПДВ 7 902 078,2 грн.

Відповідальність передбачена п. 1201.1 ст.1201 Податкового кодексу;

4) пп.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.3, 44.6, ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу в частині ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Порушення податкового законодавства позивачем обгрунтовані в акті перевірки наступним.

Перевіркою ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» встановлено порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198, п.199.1, п.199.3, п.199.4 ст.199, п. 200.4 ст. 200Податкового кодексу, в результаті чого платником:

зменшено за лютий 2026 року в ід`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2 750 137 грн.;

нараховано податкові зобов`язання з ПДВ за основною ставкою на загальну суму6 5 196 564,5 грн., в т.ч.: за лютий 2026 року – 5 196 564,5 грн.

За результатами податкового аналізу господарської діяльності ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» встановлено, що платником здійснювались операції з реалізації за ставкою 20% - реалізація автомобілів з бензиновими двигунами, а також операції за ставкою 0% - реалізація автомобілів з електричними двигунами.

Податковий кредит у відповідних періодах формувався з ПДВ, сплаченого митним органам при імпорті автомобілів з бензиновим/гібридним двигуном, а також з ПДВ, нарахованого у складі податкового кредиту по послугам з придбання оренди/ суборенди, послуг перевезення тощо.

Відповідно до п.199.1, п.199.3 ст.199 Податкового кодексу ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» повинен на податковий кредит за придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, нарахувати податковізобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Перевіркою встановлено, що в місяці, в якому податковий кредит за придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях повинні перераховуватися.

Платником податків у р. 4.1 колонка «Б» нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та статті 199 Податкового кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою за періоди червень 2024, липень 2024, серпень 2024, жовтень 2024, листопад 2024, грудень 2024, січень 2025 в розмірі ПДВ 63 982грн., у т.ч.: червень 2024 – 55 314 грн, липень 2024 – 8 131грн, серпень 2024 – 457грн., листопад 2024 – 0 грн, грудень 2024 – 0грн, січень 2025- 0грн.

За результатами перевірки в розрізі кожного звітного місяця окремо розраховано показник (відсоток) співвідношення оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, зокрема: червень 2024 – 96,98%, липень 2024 – 86,7%, серпень 2024–96,78%, жовтень 2024 – 91,99%, листопад 2024 – 85,1%, грудень 2024 – 95,08%, січень 2025 – 99,91%.

Різниця між показниками нарахованих податкових зобов`язань з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 199.1 пункту 199.3 п.199.4 ст.199 ПКУ склала всього 44 623грн., у т.ч.:червень 2024 – 5 000,89грн., липень 2024– 3060,66грн., серпень 2024 – 501,56грн., жовтень 2024 – 4102,03грн., листопад 2024 2031,36грн., грудень 2024 – 8 951,32грн., січень 2025 –18 975,48грн.

На підставі вищевикладеного, перевіркою ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» встановлено порушення п.198.5 ст.198, п.199.1, п.199.3, п.199.4 ст.199 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податкові зобов`язання по ПДВ (рядок 4.1 декларації з ПДВ) в розмірі 44 619 грн., у т. ч.: червень 2024 – 5 363грн., липень 2024 – 2 815грн., серпень 2024 – 2 499грн., жовтень 2024 – 4 071грн., листопад 2024 –1 969грн., грудень 2024 – 8 927грн., січень 2025 – 18 975грн.

В ході проведення перевірки встановлено реалізацію ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» транспортних засобів (далі – ТЗ), по яким станом на 28.02.2026 (останній день перевіреного періоду) обліковується дебіторська заборгованість.

За даними митних декларацій ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» було придбано (імпортовано) 48 ТЗ, операції з якими (придбання та реалізація) відповідно до п. 64 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільнені від оподаткування податком на додану вартість (товарна підкатегорія 8703 80 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні) та по яким станом на 28.02.2026 року (останній день перевіреного періоду) обліковується дебіторська заборгованість по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками».

Відповідно до даних бухгалтерського рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками» та проведеним податковим аналізом встановлено, що протягом лютого 2024 – лютого 2026 ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» задекларовано реалізацію транспортних засобів, по яким рахується дебіторська заборгованість в кількості 48 одиниць на фізичних осіб.

Проведеним аналізом норм чинного законодавства встановлено наявність обов`язкових умов (заходів) та документів, а саме: здійснення державної реєстрації транспортних засобів протягом 10 діб після придбання, митного оформлення або виникнення обставин, що вимагають реєстрації (перереєстрації); наявність документів, де зазначена вартість транспортного засобу, платіжні документи з кодом проведеної операції або відміткою банку; у разі оформлення розстрочки по договору купівлі-продажу транспортного засобу - до свідоцтва про реєстрацію вноситься відповідний запис.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та підрядниками» по покупцям станом на 28.02.2026 року рахується дебетове сальдо у розмірі 39 510 391 грн. (48 одиниць ТЗ), тобто за реалізовані фізичним особам транспортні засоби розрахунки не проведено (проведено не в повному обсязі).

Чинним законодавством України передбачено передачу транспортних засобів без оплати, але, в такому випадку, зазначені операції не відповідатимуть вимогам договору купівлі-продажу, оскільки операції з продажу за своєю суттю передбачають здійснення розрахунків (оплату).

Згідно наданих до перевірки первинних документів, передача транспортних засобів була оформлена договорами купівлі-продажу та відповідно їх умовам (з урахуванням додаткових угод) порядок розрахунків передбачає оплату в розмірі 100% протягом 6 календарних місяців з дати виставлення рахунку.

Проведеним аналізом інформаційного ресурсу МВС України (підсистеми ЄІС МВС – Єдиний державний реєстр транспортних засобів) не встановлено інформації про внесення до свідоцтва про реєстрацію відповідних записів щодо оформлення розстрочки по договору купівлі-продажу транспортного засобу.

За даними інформаційного ресурсу МВС України станом на 05.08.2026 року (дата акту перевірки) встановлено наявність перереєстрації фізичними особами покупцями (другого продажу) транспортних засобів, які попередньо були придбані у ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ», та по яким оплата не проведена.

Встановлені факти подальшої реалізації (друга реалізація) додатково свідчать про оформлення ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» нереальних продажів транспортних засобів на адресу фізичних осіб - покупців (переоформлення/ передачу права власності без отримання грошової компенсації), які по своїй суті є операціями, які не містять реального економічного змісту та за своїми ознаками відповідають правочинам, що вчинені без наміру створення правових наслідків та відповідно вчинені з метою мінімізації сплати ПДВ що, як наслідок, призвело до втрат Держаного бюджету України в частині сплати ПДВ за ставкою 20% проти 0%.

До перевірки не надано (за період з 01.02.2024 по 28.02.2026):

договорів поставки на придбані ТЗ, по яким були в подальшому укладені договори купівлі-продажу відповідно;

рахунків, які виставлялися ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» на адресу 48 покупців, по яким обліковується дебіторська заборгованість станом на 28.02.2026 року, що унеможливлює встановлення дати відліку для дати граничного терміну сплати грошових коштів за ТЗ;

на підтвердження позиції ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» та спростування висновків контролюючого органу, платником до перевірки не надано жодної банківської виписки (ок), які б підтверджували фактичне здійснення оплати 48 покупцями за придбані ТЗ;

первинних документів, які б підтверджували операції нарахування пені по заборгованостях покупців за придбані транспортні засоби.

У зв`язку із ненаданням до перевірки у повному обсязі документів складено акт про ненадання документів до перевірки від 05.08.2026 №238704-36-07-05/39274509.

За сукупністю ознак та доведеними обставинами, перевіркою встановлено оформлення ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» нереальних продажів транспортних засобів на адресу фізичних осіб - покупців (переоформлення/передачу права власності без отримання грошової компенсації), які по своїй суті є операціями, які не містять реального економічного змісту та за своїми ознаками відповідають правочинам, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

Зазначене вказує на невідповідність юридичної форми господарської операції її економічній сутності та свідчить про те, що протягом грудня 2025 (період дії останнього пільгового місяця) з метою ухилення від сплати ПДВ в майбутньому (з 01.01.2026 року), ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» було здійснено штучні операції з продажу шляхом передачі на фізичних осіб транспортних засобів, які фактично залишилися неоплаченими та не реалізованими станом на 31.12.2025 року та 28.02.2026 року.

Перевіркою ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» встановлено порушення п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу, в результаті чого платником занижено податкові зобов`язання з ПДВ за основною ставкою (20%) (рядок 1 декларації з ПДВ) на загальну суму 7 902 078,2 грн., в т.ч.: за лютий 2026 року на суму 7 902 078,2 грн.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації), в наслідок порушень викладених в п. 3.1 та п. 3.2 цього акту встановлено, що в порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в якому зазначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) на 2 750 137 грн. та занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ за лютий 2026 року (показник рядка 18 Декларації) на 5 196 564,5 грн.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) у податковій декларації з ПДВ лютий 2026 року, внаслідок порушень податкового законодавства детально описаних в п.3.1 розділу ІІІ цього акту, в порушення абз. в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на 2 750 137грн. та занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ (показник рядка 18 Декларації) за лютий 2026 року на 5 196 564,5 грн.

Також, встановлено порушення:

вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу за період лютий 2024 року – лютий 2026 року в частині не реєстрації податкових накладних на операції з реалізації послуг за основною ставкою за лютий 2026;

вимог пункту 201.10 статті 201Податкового кодексу за період лютий 2024 року – лютий 2026 року в частині не реєстрації податкових накладних на операції з умовного продажу ПДВ по ставці 20% за червень-серпень 2024, жовтень-грудень 2024 та січень 2025.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення акт перевірки від 05.08.2026 р. №3571/04-36-07-05/39275408 отримано ТОВ «АВТОІМПОРТ» 19.08.2026 р.

На підставі акту перевірки від 05.08.2026 р. №3571/04-36-07-05/39275408 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення:

№0449610705 від 12.08.2026 (Форма "В4") про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 750 137,00 грн;

№0449630705 від 12.08.2026 (Форма "Р") про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість на загальну суму 6 495 706,25 грн;

№044940705 від 12.08.2026 (Форма "ПН") про накладання штрафної санкції в розмірі 3 953 270,26 грн;

№0449650705 від 12.08.2026 (Форма "ПС") про накладання штрафної санкції в розмірі 1020,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Стаття 86 ПК України врегульовує питання оформлення результатів перевірок.

Так, пункт 86.7 статті 86 ПК України передбачає, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п.п. 86.7.1 Податкового кодексу України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п.п. 86.7.2 Податкового кодексу України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет.

Відповідно до п.п. 86.7.3 Податкового кодексу України платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Згідно п.п. 86.7.3 Податкового кодексу України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:

встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;

досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв`язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 86.7.5 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Згідно п. 86.8 Податкового кодексу України Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Стосовно дотримання контролюючим органом права платника податків на отримання акту перевірки, подання заперечень на акт перевірки, розгляд заперечень на акт перевірки, дотримання права позивача на участь у їх розгляді та дотримання строків прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, встановленого ст.86 ПК України (що є одною із підстав заявленого позову), суд зазначає про таке.

З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки від 05.08.2026 р. №3571/04-36-07-05/39275408 був направлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на адресу ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» засобами поштового зв`язку та отриманий підприємством 19.08.2026 р.

При цьому, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем 12.08.2026 р., тобто, до отримання позивачем акта перевірки.

Таким чином, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не дотримано положень п. 86.7 Податкового кодексу України щодо наявності у платника податків права на подання заперечень на акт перевірки.

В зв`язку з наведеним ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» до винесення спірних податкових повідомлень-рішень не було ознайомлено зі змістом акту перевірки та не змогло скористатись своїм правом надати заперечення на акт перевірки, додаткові документи.

Слід зазначити, що саме акт перевірки є підтвердженням негативного результату податкової перевірки і в подальшому створює негативні наслідки для платника податку. Відповідно, першим етапом оскарження в адміністративному порядку висновків такого акта перевірки є подача заперечень на акт перевірки та додаткових документів і пояснень відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 14 травня 2019 року у справі № 813/2635/16, вказавши, що нормами Податкового кодексу України передбачено не лише судовий порядок оскарження рішень податкового органу, а також і адміністративний, в якому надання заперечень та документів, які не були враховані контролюючим органом під час перевірки, є складовою частиною такого порядку.

Верховний Суд вже неодноразово аналізував зазначені норми податкового законодавства (зокрема, але не виключно, у постановах від 28 березня 2023 року у справі № 810/3270/16, від 27 червня 2019 року у справі № 806/343/17) та дійшов висновку, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 ПК України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов`язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов`язань.

У постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 ПК України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід`ємної частини.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 12.08.2026 р., тобто, до отримання 19.08.2026 р. ТОВ «УКРАВТОІМПОРТ» акта перевірки.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень до вручення платнику податків акту перевірки було передчасним та призвело до порушення права позивача на подання та розгляд заперечень на акт перевірки, права позивача на участь у прийнятті рішення за результатами розгляду таких заперечень, що свідчить про беззаперечне порушення відповідачем наведених приписів п.86.7, п.86.8 ст.86 ПК України.

Отже, податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, були прийняті до отримання платником податку акту перевірки, без дотримання права підприємства на подання заперечень на акт перевірки та без розгляду у встановлений законом строк заперечень платника податків на акт перевірки та з порушенням його права брати участь у розгляді заперечень, тобто з порушенням норм пункту 86.7 статті 86 ПК України, які мають характер істотних порушень прав платника, а тому не можуть не впливати на оцінку правомірності цього податкового повідомлення-рішення.

Саме про такий процесуальний наслідок недотримання вимог пункту 86.7 статті 86 ПК України вже неодноразово вказував Верховний Суд (зокрема, але не виключно у постановах від 15 січня 2019 року у справі №826/3576/15, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2305/19, від 17 січня 2022 року у справі № 640/4983/19, від 24 лютого 2022 року у справі № 560/8920/20, від 12 липня 2023 року у справі № 200/4704/21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 вказала, що підставами для скасування рішень, прийнятих за наслідками перевірки, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Недотримання відповідачем строків на отримання платником податків акту перевірки, подання заперечень на акт перевірки, прийняття податкових повідомлень-рішень до спливу установлених податковим законодавством строків об`єктивно може вплинути на обставини обґрунтованості прийнятих на підставі акту перевірки податкових повідомлень-рішень, адже за правилами, встановленими пунктом 86.7 статті 86 ПК України, такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Аналогічні правові висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, які містяться у постанові від 27.02.2025р. у справі №140/3098/23, які є релевантними до правовідносин у даній справі в силу ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені встановлені судом обставини недотримання відповідачем права позивача на отримання акту перевірки, подання заперечень на акт перевірки, позбавлення права позивача на участь у розгляді таких заперечень на акт перевірки судом визнається істотними порушеннями процедури, встановленої п.86.7, п.86.8 ст.86 ПК України, які мають вплив на правомірність прийняття оспорюваного рішення.

Установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, суд може не переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №1340/3590/18 (постанова від 26.09.2022).

Враховуючи встановлені судом вище порушення контролюючим органом процедури проведення перевірки до якої входить право платника податків отримати акт перевірки, подати заперечення на акт перевірки, розгляд заперечень на акт перевірки, участь платника податків у розгляді таких заперечень, які були допущені контролюючим органом та судом визнаються істотними, такі процедурні порушення самі по собі є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, а тому підстави переходити до дослідження виявлених такою перевіркою порушень у суду відсутні.

Окрім того, у даних правовідносинах судом враховується і рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України», у пунктах 70,71 якого зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

В ході судового розгляду даної справи правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих суб`єктом владних повноважень з істотними процедурними порушеннями, з урахуванням аналізу обставин, встановлених судом та наведених норм чинного законодавства, жодними належними, достатніми та достовірними доказами відповідачем не доведена.

Перевіривши за критеріями, встановленими ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність прийняття відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, оспорюваних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що оспорювані рішення є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тобто, прийняті з порушенням процедури їх прийняття, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з порушенням права позивача на отримання акту перевірки, подання та розгляд заперечень на акт перевірки, а також права позивача на участь у процесі розгляду заперечень.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання судом таких рішень протиправними та їх скасування.

У даному контексті судом враховано і правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 24.12.2024р. у справі №640/20970/22 та від 27.02.2025р. у справі №140/3098/23 про те, що «не вирішуючи наперед результат розгляду контролюючим органом наданих позивачем документів та пояснень та їх позитивний чи негативний вплив на встановлені перевіркою обставини, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, не відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, оскільки прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його рішення (пункт3), та без урахування права особи (в даному випадку платника податку) на участь у процесі прийняття рішення (пункт9). Відтак, це податкове повідомлення-рішення є протиправним».

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАВТОІМПОРТ» обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 33 280,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАВТОІМПОРТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

- №0449610705 від 12.08.2026 (Форма "В4") про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 750 137,00 грн.;

- №0449630705 від 12.08.2026 (Форма "Р") про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість на загальну суму 6 495 706,25 грн.;

- №044940705 від 12.08.2026 (Форма "ПН") про накладання штрафної санкції в розмірі 3 953 270,26 грн.;

- №0449650705 від 12.08.2026 (Форма "ПС") про накладання штрафної санкції в розмірі 1020,00 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 33 280,00 грн. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАВТОІМПОРТ».

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук