Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №160/13462/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокуСправа № 160/13462/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у відмові у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 369-ОС від 12 квітня 2026 року в частині продовження дії контракту ОСОБА_1 (П-067207) понад встановлені строки на весь період дії воєнного стану;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, за відсутності бажання продовжувати військову службу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що підлягає звільненню з військової служби відповідно до підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, яким встановлено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час проведення мобілізації та дії воєнного стану у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану. Відмова відповідача у звільненні з військової служби є такою, що не відповідає нормам чинного законодавства та порушує права позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні.

11.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне. Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.07.2024 №605-ОС «Про особовий склад» зарахований у списки особового складу та всі види забезпечення. Згідно наказу начальника загону від 17.02.2025 №184-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду. Згідно наказу начальника загону від 12.04.2026 №369-ОС «Про особовий склад» позивачу продовжена дія контракту понад встановлені строки, з 12.04.2026 на період дії воєнного стану. 21.04.2026 за №31.2/41858/26-Вн надійшов рапорт позивач на ім`я начальника загону про припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби за підпунктом «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану. Інших рапортів від позивача щодо звільнення з військової служби за допомогою засобів поштового або електронного зв`язку, або за допомогою Системи електронного документообігу від позивача не надходило. Листом від 23.04.2026 №08/42739/26-Вн позивачу надана відповідь, що позивачу продовжено дію контракту понад встановлені строки з 12.04.2026 на період дії воєнного стану. Адвокатським запитом №8731-26-Вх від 03.05.2026 та адвокатським запитом №8546-26-Вх від 30.04.2026 представник позивача звернувся з проханням надати документи. Відповіддю від 05.05.2026 №08/10060-26-Вих та відповіддю від 05.05.2026 №08/10005-26-Вих надані запитувані документи. В свою чергу, відповідач, вважає відмову викладену у листі від 23.04.2026 №08/42739/26-Вн у звільненні обґрунтованою та законною, оскільки альтернативних дій у начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до подальшого звільнення позивача не було, окрім як відмовити у задоволені рапорту. Також, відповідачем зазначено, що законодавчо визначені підстави для звільнення у позивача були наявні до 12.04.2026, до моменту закінчення контракту, і позивач виявивши бажання звільнитись мав подати рапорт саме до закінчення строку дії контракту. Позивач своїм рапортом підтверджує, що виявив намір звільнитись лише 21.04.2026 звернувшись з рапортом. З огляду на викладене, відсутні підстави для звільнення позивача з військової служби.

03.07.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Горбенко Інни Василівни надійшла відповідь на відзив, в якій остання звертає увагу на те, що обґрунтування відповідача тим, що позивач не подав рапорт про звільнення "до 12.04.2026 (тобто до закінчення строку дії контракту)" не передбачено жодною нормою чинного законодавства. Виконання службових обов`язків після 12.04.2026 не є доказом волевиявлення позивача на подальше проходження служби. Також, позивач був об`єктивно позбавлений можливості подати рапорт до 12.04.2026 у зв`язку з перебуванням у відпустці, що підтверджено матеріалами справи. Відповідач видав наказ №369-ОС від 12.04.2026 саме у день закінчення строку дії контракту позивача, тобто одночасно з настанням юридичного факту, що є підставою для вирішення питання про звільнення. Такий порядок дій не дозволяв та об`єктивно не міг дозволити відповідачу встановити та врахувати дійсне волевиявлення позивача, який на той момент перебував у відпустці. З огляду на викладене, дії відповідача є незаконними, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 26 травня 2001 року, молодшим сержантом, інспектором прикордонної служби 3 категорії- дозиметриста 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, П-067207, було укладено контракт від 12.04.2023 року з начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_2 .

Згідно пункту 1, 3 вказаного контракту позивач добровільно взяв на себе зобов`язання проходити військову службу протягом строку дії Контракту (3 роки), з 12 квітня 2023 року по 11 квітня 2026 року, дотримуватись вимог військової дисципліни, нормативно-правових актів та за наявності бажання продовжити військову службу після закінчення строку дії контракту не пізніше ніж за три місяці до дня закінчення цього строку подати відповідний рапорт у порядку підпорядкування посадовій особі, уповноваженій укладати новий контракт.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 04.07.2024 №605-ОС сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 17.02.2025 №184-ОС позивача призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії (оператора безпілотних авіаційних комплексів) другого відділення повітряної розвідки прикордонної застави повітряної розвідки та корегування першого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів другої прикордонної комендатури швидкого реагування.

19.03.2026 року позивач звернувся до начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально - ударних безпілотних авіаційних комплексів другої прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально - ударних безпілотних авіаційних комплексів ГВ БАС ст. л-нта ОСОБА_3 з рапортом за вих.№31.2/30153/26-Вн, в якому просив надати щорічну відпцстку в кількості 15 діб з 27.03.2026 року.

Як вбачається з відпускного квитка від 27.03.2026 за вих. №08/2283/26-Вн, виданого військовою частиною НОМЕР_1 , позивач в період з 27.03.2026 по 13.04.2026 року перебував у щорічній відпустці, а отже, перебував за межами військової частини.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 12.04.2026 №369-ОС сержанту ОСОБА_1 , інспектору прикордонної служби 2 категорії (оператору безпілотних авіаційних комплексів) другого відділення повітряної розвідки прикордонної застави повітряної розвідки та корегування першого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів другої прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів головного відділу безпілотних авіаційних систем, з 12 квітня 2026 року на період дії воєнного стану. Підстава: Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022.

Не отримавши наказу про звільнення у зв`язку з закінченням дії Контракту, позивач 21.04.2026 року звернувся до командування з письмовим рапортом № 31.2/41858/26-Вн з клопотанням про звільнення з лав Державної прикордонної служби України на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII у зв`язку з закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, за відсутності бажання продовжувати військову службу.

Листом від 23.04.2026 за вих. №08/42739-26-Вн відповідачем було повідомлено, що відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 12 квітня 2026 року № 369-ОС позивачу продовжено дію контракту понад встановлені строки з 12 квітня 2026 року на період дії воєнного стану. Таким чином, термін дії контракту, який укладений терміном 3 (три) роки з 12 квітня 2023 року по 11 квітня 2026 року не закінчився у зв`язку з тим, що дію контракту продовжено понад встановлені строки з 12 квітня 2026 року на період дії воєнного стану. Відповідачем зазначено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі № 580/6654/24 суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-ХІІ, у зв`язку з тим, що дія контракту позивача не закінчилась. З урахуванням викладеного, підстави для звільнення ОСОБА_1 з військової служби не має.

01.05.2026 року представник позивача адвокат Горбенко І.В. звернулась в інтересах позивача з адвокатським запитом №1509, в якому просила видати належним чином засвідчену копію контракту про проходження військової служби військовослужбовця сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії (оператора безпілотних авіаційних комплексів) другого відділення повітряної розвідки прикордонної застави повітряної розвідки та корегування першого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально- ударних безпілотних авіаційних комплексів другої прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів головного відділу безпілотних авіаційних систем (№ облікової картки П-067207) понад встановлені строки на період дії воєнного стану.

Листом від 05.05.2026 за вих. №08/10005-26 відповідачем було направлено витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №369-ОС від 12.04.2026 «Про особовий склад» на адресу представника позивача.

Листом від 05.05.2026 за вих. №08/10060-26 відповідачем було направлено копію контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського та старшинського складу на адресу представника позивача.

Позивач вважає протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 , що полягають у відмові у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому, указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався та триває на час розгляду цієї справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №2232-XII, правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 2 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на дату укладення контракту) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини 2 цієї статті, проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Частиною 3 цієї статті визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Згідно з частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що видами військової служби є:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.03.2023 між позивачем та відповідачем укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Сил України на посадах сержантського і старшинського складу.

Згідно пункту 1, 3 вказаного контракту позивач добровільно взяв на себе зобов`язання проходити військову службу протягом строку дії Контракту (3 роки), з 12 квітня 2023 року по 11 квітня 2026 року, дотримуватись вимог військової дисципліни, нормативно-правових актів та за наявності бажання продовжити військову службу після закінчення строку дії контракту не пізніше ніж за три місяці до дня закінчення цього строку подати відповідний рапорт у порядку підпорядкування посадовій особі, уповноваженій укладати новий контракт.

Станом на дату укладання контракту, абзацом 2 частини 3 статті 23 Закону №2232-XII встановлено, що для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців.

Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на шість місяців або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті.

У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Пункт 2 частини 9 статті 23 Закону №2232-XII визначав, що під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:

з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону;

з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини 5 статті 26 цього Закону.

Пункт 2 частини 8 статті 23 Закону №2232-XII із змінами, в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 визначає, що під час дії особливого періоду: для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:

на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини 5 статті 26 цього Закону;

до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;

на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини 5 статті 26 цього Закону.

В особливий період, крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану, військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною 4 цієї статті.

Підстави для звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону №2232-XII.

Пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII (до змін в закон, в редакції чинній на час укладення контракту) було встановлено, що з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв`язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність;

у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я;

у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

військовослужбовці-жінки - у зв`язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

В подальшому, пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII визначено (Закон №3633-ІХ від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024), що під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

ж) у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;

з) у зв`язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

и) у зв`язку з визнанням військовослужбовця таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 цього Закону (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України);

і) через службову невідповідність (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України);

ї) у зв`язку з відмовою від проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України);

й) у зв`язку з визнанням військовослужбовця таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною сьомою статті 20-2 цього Закону (для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону);

к) через службову невідповідність (для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону).

Вказані зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.

Таким чином, пункт 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XII зазнав суттєвих змін, а саме доповнений підпунктом «ж», на підставі якого позивач просив звільнити його зі служби.

Водночас, судом встановлено, що станом на дату укладення контракту, строки військової служби під час дії особливого періоду були передбачені частиною 9 статті 23 Закону №2232-XII, пункт 2 якої передбачав, що під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону; з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Зі змінами, внесеними Законом №3633-ІХ, строки військової служби під час дії особливого періоду передбачені частиною 8 статті 23 Закону №2232-XII.

При цьому, Закон №3633-ІХ не містить жодних положень стосовно можливості та способу його застосування до правовідносин, розпочатих до набрання ним чинності, зокрема й до спірних у межах даної справи; момент укладання контакту 12.04.2023 року чинне законодавство не передбачало можливості для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та строк контракту яких закінчився, продовження служби за новими контрактами, а містило імперативну норму, що дія контракту продовжується понад встановлені строки.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII, відповідно до якого під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, який набув чинності 18.05.2024, оскільки умову підпункту "ж" п.3 ч.5 ст. 26 Закону №2232-XII щодо наявності контракту, укладеного під час дії воєнного стану слід розуміти, як таку, що новий контракт має бути укладений під час дії воєнного стану після набрання чинності вказаної норми, тобто після 18.05.2024.

Однак, суд звертає увагу, що на даний час діє норма, яка чітко встановлює, що під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставі підпункту "ж" п.3 ч.5 ст. 26 Закону №2232-XII:

у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану

Водночас, суд бере до уваги, що позивачем було укладено контракт від 12.04.2023 з начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_2 .

При цьому, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 04.07.2024 №605-ОС сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 17.02.2025 №184-ОС позивача призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії (оператора безпілотних авіаційних комплексів) другого відділення повітряної розвідки прикордонної застави повітряної розвідки та корегування першого відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів другої прикордонної комендатури швидкого реагування.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач подав рапорт 21.04.2026 командиру військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби у зв`язку з закінченням стоку контракту (підпункту "ж" п.3 ч.5 ст. 26 Закону №2232-XII), однак, листом за вих. №08/42739/26-Вн від 23.04.2026 року відповідачем було відмовлено у звільненні позивача з посиланням на те, що строк контракту нібито не закінчився (у зв`язку з виданням наказу про продовження), а також на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/6654/24 від 03.10.2024 року як на прецедент відмови.

Виходячи з вимог підпункту "ж" п.3 ч.5 ст. 26 Закону №2232-XII, дії відповідача не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

З огляду на вище викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 369-ОС від 12 квітня 2026 року в частині продовження дії контракту ОСОБА_1 (П-067207) понад встановлені строки на весь період дії воєнного стану, суд звертає увагу, що дана призовна вимога є похідної від вже задоволеної, а отже, також підлягає задоволенню.

Щодо зауважень відповідача про те, що позивач зобов`язаний був подати рапорт про небажання продовження військової служби не пізніше трьох місяців до дня завершення дії Контракту, суд вважає це твердження хибним, оскільки, відповідно пункту 1 Контракту вбачається вимога, що за наявності бажання продовжити військову службу після закінчення строку дії контракту не пізніше ніж за три місяці до дня закінчення цього строку подати відповідний рапорт у порядку підпорядкування посадовій особі, уповноваженій укладати новий контракт.

Тобто, зобов`язання подати рапорт не пізніше ніж за три місяці до дня закінчення строку дії Контракту при небажанні продовжити військову службу на позивача не покладалось.

Тому, суд зауважує, що з метою належного захисту порушеного права позивач на звільнення, необхідно зобов`язати відповідача звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, за відсутності бажання продовжувати військову службу.

Крім того, автоматичне продовження строку дії контракту на період воєнного стану не є безумовним і не поширюється на випадки, коли військовослужбовець, строк контракту якого спливає, не висловив бажання продовжувати військову службу.

Закінчення строку контракту, укладеного під час воєнного стану, за відсутності такого бажання виключає продовження строку контракту.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дії у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За вказаних обставин, суд задовольняє позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у редакцію, що забезпечить ефективний захист прав позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати зі сплати судового розміру в розмірі 2129,92 грн., що підтверджується квитанцією від 18.05.2026 року та підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , що виразились у відмові у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Військової частини НОМЕР_1 №369-ОС від 12 квітня 2026 року в частині продовження дії контракту ОСОБА_1 (П-067207) понад встановлені строки на весь період дії воєнного стану.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) звільнити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, за відсутності бажання продовжувати військову службу.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2129,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна