Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №160/25340/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №160/25340/26

Суддя: Букіна Лілія Євгенівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуСправа № 160/25340/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в призначенні пенсії від 25.06.2026 року №047050037556;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 18.06.2026 року зарахувавши до загального страхового стажу періоди роботи згідно із трудової книжки НОМЕР_1 від 30.07.1989 р.

В обґрунтування позову зазначив, що має достатній та необхідний стаж роботи, що дає право на отримання пенсії за віком у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому відмова відповідача у призначенні такої пенсії у зв`язку з неможливістю зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу за формальних підстав є незмістовною, оскільки у трудовій книжці щодо вказаних періодів роботи наявні усі необхідні записи, які є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу. За викладених обставин просить задовольнити позов.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористалися наданим правом і надіслали на адресу суду відзиви на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що оскаржені періоди роботи позивача на відповідних посадах не можуть бути враховані до загального страхового стажу. При цьому, заявник не досягнув пенсійного віку для призначення пенсії.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із таких міркувань.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 18.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася за призначенням пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058–IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058).

Заява опрацьовувалася за принципом екстериторіальності відповідно до Порядоку приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами) Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області

Рішенням відповідача від 25.06.2026 року №047050037556 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з недосягненням пенсійного віку. При цьому, також зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 30.06.1989р., оскільки відсутнє свідоцтво про шлюб, що підтверджує запис у трудовій книжці про зміну прізвища.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд виходить із того, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(надалі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно із ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. І ст.26 №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.

Як вже встановлено судом, досягнувши, позивач у віці 55 років звернувся до Пенсійного органу із заявою про призначенні пенсії за віком відповідно до вимог Закону №1058-IV.

Проте, відповідачем відмовлено позивачу у призначенні такої пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку. При цьому, також зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно із трудової книжки НОМЕР_2 від 30.06.1989р., оскільки відсутнє свідоцтво про шлюб, що підтверджує запис у трудовій книжці про зміну прізвища.

Надаючи оцінку вказаним доводам Пенсійного органу в частині не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи згідно із трудової книжки НОМЕР_1 від 30.06.1989 року суд входить із того, що відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України.

Так, пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, відповідно до вказаних приписів законодавства, обов`язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яке звертається із заявою про призначення пенсії, у разу відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи.

Суд, досліджуючи копію трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 30.06.1989р. відмічає, що в них наявні усі необхідні записи, які є належними та допустимими доказами підтвердження страхового стажу за відповідні періоди роботи.

Більш того, суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

При цьому, судом встановлено, що при зверненні відповідачеві надавався відповідний пакет документів на підтвердження обставин зміни прізвища

Таким чином, враховуючи правову позиції Верхового Суду, а також встановлені у цій справі обставини справи, суд дійшов висновку, що періоди роботи згідно із трудової книжки НОМЕР_1 від 30.06.1989 року підлягають зарахуванню до загального страхового стажу позивача для нарахування/призначення пенсії, тоді як оскаржене рішення відповідача в цій частині є протиправними.

Слід зазначити, що в цілому відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії, адже позивач станом на момент звернення із заявою про її призначення не досягла пенсійного віку.

Між тим, враховуючи підстави відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи позивача згідно із трудової книжки НОМЕР_1 від 30.06.1989 року, які визнані судом протиправними, спірне рішення підлягає скасуванню.

Обираючи спосіб відновлення порушеного права суд виходить із того, що вимога про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача є ефективним способом відновлення порушеного права, адже попри недосягнення пенсійного віку, позивач буде обізнаний про загальну кількість набутого стажу.

За викладених обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, однак наявності підстав для задоволення позову, адже спірне рішення відповідача в частині відмови у призначенні пенсії з підстав недосягнення пенсійного віку все ж є правомірним, але підлягає скасуванню враховуючи наведені у ньому інші мотиви.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає відшкодуванню понесені судові витрати зі сплати судового збору за рахунок відповідача, у повному обсязі попри часткове задоволення позову, адже спір в цілому вирішений на користь позивача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 25.06.2026 року №047050037556 в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи згідно із трудової книжки НОМЕР_1 від 30.06.1989 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно із трудової книжки НОМЕР_1 від 30.06.1989 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2026 року про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні у цій справі та зарахованих цим рішенням періодів роботи ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua