Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №140/6678/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/6678/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1980 по 17.05.1983 згідно диплому Старовижівського середнього сільського професійно-технічного училища № 6 серії НОМЕР_1 від 17.05.1983; зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити новий розрахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2026 з додатковим зарахуванням до загального страхового стажу періоду навчання з 01.09.1980 по 17.05.1983 згідно диплому Старовижівського середнього сільського професійно-технічного училища № 6 серії НОМЕР_1 від 17.05.1983.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.04.2025.

Повідомляє, що 01.04.2026 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії - зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004, однак рішенням відповідача від 27.04.2026 № 10107-844/К-02/8-0300/26 було відмовлено у задоволенні такої заяви.

До страхового стажу згідно із дипломом НОМЕР_1 , не зараховано період навчання в Старовижівському середньому сільському професійно-технічному училищі № 6 з 01.09.1980 року по 17.05.1983 роки, оскільки у дипломі відсутній підпис заступника директора училища.

Разом з тим, період навчання в Старовижівському середньому сільському професійно-технічному училищі № 6 з 01.09.1980 по 17.05.1983 не зараховано до страхового стажу і на підставі наданої уточнюючої довідки від 26.05.2025 № 178, оскільки по батькові особи, яку зараховано на навчання « ОСОБА_2 » не відповідає по батькові заявника « ОСОБА_3 » згідно паспорта.

Зазначає, що право на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, а на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Неточність в записах в трудовій книжці та інших документах не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу, що дає особі право на призначення пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-4).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 24).

ГУ ПФУ у Волинській області у відзиві на позовну заяву від 15.06.2026 заперечує проти позовних вимог та зауважує, що до страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 17.05.1983 згідно з дипломом серії НОМЕР_1 , оскільки у дипломі відсутній підпис заступника директора училища, що передбачено бланком даного документу. Разом з тим, відповідно до первинних документів, які слугували підставою видачі уточнюючої довідки від 26.05.2025 № 178, вказано по батькові особи, яку зараховано на навчання « ОСОБА_2 », що не відповідає по батькові позивача згідно паспортних даних. Тому, підстави для зарахування спірного періоду до страхового стажу ОСОБА_1 відсутній (арк. спр. 28-29).

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідачів у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) з 26.04.2025, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 (арк. спр. 8).

Позивач 01.04.2026 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та зарахуванні до страхового стажу періоду навчання, однак листом від 27.04.2026 №10107-8443/К-02/8-0300/26 було зазначено, що в ході опрацювання за екстериторіальним принципом поданої заяви від 02.05.2025 та доданих до неї документів і відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку ГУ ПФУ у Волинській області було прийнято рішення при призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV з 26.04.2025.

За результатами розгляду даної заяви до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 17.05.1983 згідно з дипломом серії НОМЕР_1 , у якому відсутній підпис заступника директора училища, що передбачено бланком даного документу.

Відповідно до первинних документів, які слугували підставою видачі уточнюючої довідки від 26.05.2025 №178 по батькові особи, яку зараховано на навчання « ОСОБА_2 » не відповідає по батькові заявника « ОСОБА_3 » згідно паспорта.

Враховуючи вищевикладене, зарахування згаданого періоду можливе за умови підтвердження факту навчання у встановленому порядку (арк. спр. 13).

Уважаючи такі дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом №1058-IV.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Отже, розмір пенсії за віком залежить від коефіцієнта страхового стажу.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі Закону №1788-XII відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (абзац другий пункту 1, пункт 2 Порядку №637).

Згідно із пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до частини третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Спірні правовідносини у справі виникли у зв`язку із відмовою зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1980 по 17.05.1983 згідно диплому Старовижівського середнього сільського професійно-технічного училища № 6 серії НОМЕР_1 від 17.05.1983.

Як зазначає відповідач в оскаржуваному рішенні, при розгляді документів ГУ ПФУ у Волинській області з`ясовано, що за результатами розгляду даної заяви до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 17.05.1983 згідно з дипломом серії НОМЕР_1 , у якому відсутній підпис заступника директора училища, що передбачено бланком даного документу.

Відповідно до первинних документів, які слугували підставою видачі уточнюючої довідки від 26.05.2025 №178 по батькові особи, яку зараховано на навчання « ОСОБА_2 » не відповідає по батькові заявника « ОСОБА_3 » згідно паспорта.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 позивач з 01.01.1980 по 17.05.1983 проходив навчання в Старовижівському середньому сільському професійно-технічному училищі № 6 (арк. спр. 9-11).

Наведений запис підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 (арк. спр. 12) та довідкою №81, виданою Старовищівським професійним ліцеєм 17.03.2026, а також книгою наказів №1 та №2 про зарахування відрахування учнів (арк. спр. 15-21).

Зазначеною довідкою передбачено, що ОСОБА_1 з 01.09.1980 (наказ №32-к від 05.09.1980) був зарахований, як ОСОБА_4 (так в наказі) на навчання в Старовижівське середнє сільське професійно-технічне училище № 6 та з 17.05.1983 (наказ) №29-к віл 17.05.1983) був відрахований, як ОСОБА_4 (так в наказі) з числа учнів як такий, що закінчив повний курс навчання (арк. спр. 15).

Щодо наведених недоліків суд зазначає, що відсутність окремого підпису на дипломі сама по собі не спростовує факту навчання та не є безумовною підставою для неврахування відповідного періоду до страхового стажу.

Окрім того, зазначення у документах навчального закладу різних варіантів по батькові особи за збігу її прізвища та імені саме по собі не свідчить про те, що йдеться про різних осіб, і не спростовує факту навчання позивача без належного з`ясування причин такої розбіжності.

Зокрема, відомості про по батькові, наведені в наказі про відрахування особи з числа учнів у зв`язку із закінченням повного курсу навчання, відповідають по батькові позивача, зазначеному в його паспорті. Водночас інший варіант по батькові міститься в наказі про зарахування на навчання. Така обставина свідчить про наявність розбіжностей у первинних документах самого навчального закладу, однак таке не свідчить, що диплом не стосуються ОСОБА_1 .

Крім того, факт навчання позивача підтверджується не лише дипломом, оформлення якого викликало зауваження відповідача, а й записом у трудовій книжці, архівною довідкою та книгами наказів про зарахування і відрахування учнів. Ці документи в сукупності містять відомості про навчання особи з відповідними прізвищем та ім`ям у спірний період і завершення нею повного курсу навчання.

Натомість відповідач, поклавши в основу оскаржуваного рішення окремі формальні недоліки оформлення диплома та розбіжність у по батькові, не навів переконливих мотивів, з яких сукупність зазначених документів не може підтверджувати факт навчання позивача. Саме лише посилання на недоліки заповнення документа, виданого навчальним закладом, без спростування достовірності відомостей про навчання не є достатнім обґрунтуванням відмови у зарахуванні відповідного періоду до страхового стажу.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постановах: від 11.05.2022 у справі № 120/1089/19, від 17.09.2024 у справі №440/4164/23, від 17.09.2025 у справі №300/6565/23 та інших.

Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки, іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо отримання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду у справах №677/277/17 і №687/975/17.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового періоду навчання та про наявність у нього права на перерахунок пенсії з урахуванням вказаного стажу.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1980 по 17.05.1983 згідно диплому Старовижівського середнього сільського професійно-технічного училища № 6 серії НОМЕР_1 від 17.05.1983 та зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2026 зарахувавши до загального страхового стажу періоду навчання з 01.09.1980 по 17.05.1983 згідно диплому Старовижівського середнього сільського професійно-технічного училища № 6 серії НОМЕР_1 від 17.05.1983.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1331,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 22.05.2026 №2218849931 (арк. спр. 5).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1980 по 17.05.1983 згідно диплому Старовижівського середнього сільського професійно-технічного училища № 6 серії НОМЕР_1 від 17.05.1983.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2026 зарахувавши до загального страхового стажу періоду навчання з 01.09.1980 по 17.05.1983 згідно диплому Старовижівського середнього сільського професійно-технічного училища № 6 серії НОМЕР_1 від 17.05.1983.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять однак гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович

23 жовтня 2026 року