Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №140/11033/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/11033/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі – Відділ, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Трофимюка П. В. (далі – державний виконавець) від 12.09.2025 у виконавчому провадженні №71644919 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 у справі № 140/16292/21 виконане позивачем у добровільному порядку в межах покладених зобов`язань. Підвищення до пенсії ОСОБА_1 нараховане з 05.08.2021, оскільки за період з 24.01.2020 по 04.08.2021 таке підвищення нараховане на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 140/12534/20. Нарахована за період з 05.08.2021 по 31.05.2023 сума 95087,23 грн облікована в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань у порядку черговості, визначеної датою набрання рішенням суду законної сили. З 01.06.2023 підвищення виплачувалося щомісячно разом з основною пенсією. Про виконання рішення державного виконавця неодноразово письмово повідомлено.

Позивач вважає, що заборгованість існує з об`єктивних причин – через відсутність у достатній кількості асигнувань з Державного бюджету України, а її погашення не залежить від управлінських рішень посадових осіб ГУ ПФУ у Волинській області. Тому, на думку позивача, невиконання рішення в частині виплати нарахованих коштів не є невиконанням рішення без поважних причин. Крім того, державний виконавець не провів перевірки виконання рішення, не надав оцінки поясненням боржника, а попередня постанова про накладення штрафу від 19.08.2025 на час звернення до суду оскаржувалася у справі № 140/9755/25.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ КАС України, призначено у справі судове засідання на 11:00 14.10.2025.

13.10.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позов не визнав. Зазначив, що на вимоги державного виконавця від 10.02.2025 № 1223, від 10.04.2025 № 3309 та від 21.05.2025 № 5116 боржник надав відповіді, з яких убачається, що виплата підвищення до пенсії стягувачу з 2025 року не здійснюється, а заборгованість у сумі 95087,23 грн не виплачена. Боржник не повідомив номера та дати внесення заборгованості до Реєстру судових рішень і не надав доказів вчинення дій для отримання з Державного бюджету України коштів для її погашення. 15.08.2025 державний виконавець звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 140/16292/21 у невиконаній частині на стягнення 95087,23 грн. Посилаючись на правові позиції Верховного Суду України про те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 140/9755/25/

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2026 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 11:00 22.10.2026.

Третя особа ОСОБА_1 письмових пояснень щодо позову та відзиву до суду не подала.

З урахуванням приписів частини третьої статті 268 КАС України та враховуючи норму частини четвертої статті 229 КАС України, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання на 11:00 22.10.2026 учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 140/12534/20, яке набрало законної сили 05.08.2021, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 24.01.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон № 796-ХІІ). На виконання цього рішення нараховано підвищення за період з 24.01.2020 по 04.08.2021 в сумі 40381,00 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 у справі № 140/16292/21, яке набрало законної сили 14.04.2022, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 15.06.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік). На виконання цього рішення 27.03.2023 видано виконавчий лист № 2860/2023.

Постановою головного державного виконавця Відділу від 25.04.2023 відкрито виконавче провадження №71644919 з примусового виконання виконавчого листа №2860/2023 та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Листом від 07.06.2023 № 0300-0306-5/31604 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило державного виконавця, що на виконання рішення суду у справі № 140/16292/21 з 05.08.2021 ОСОБА_1 проведено нарахування підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ; нарахування за період з 05.08.2021 по 31.05.2023 становить 95087,23 грн, виплата якого буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету; з 01.06.2023 доплата виплачуватиметься щомісячно разом з основною пенсією. Відповідно до розрахунку суми, що підлягає виплаті, за період з 05.08.2021 по 31.05.2023 різниця між нарахованим і фактично виплаченим розміром пенсії становить 95087,23 грн, ця сума стягувачу не виплачена.

На вимогу державного виконавця від 10.02.2025 №1223 ГУ ПФУ у Волинській області листом від 14.02.2025 №0300-0307-8/10430 повідомило, що розмір підвищення згідно зі статтею 39 Закону № 796-ХІІ з 15.06.2021 становить 4204,00 грн, а заборгованість, нарахована на виконання рішень суду за період з 24.01.2020 по 31.05.2023 у сумі 172386,58 грн, внесена до Реєстру судових рішень для її погашення.

На вимогу державного виконавця від 10.04.2025 № 3309 ГУ ПФУ у Волинській області листом від 24.04.2025 № 0300-0307-5/27028 повідомило, що виплата підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ проводилася з 01.06.2023 по 31.12.2024 разом з основною пенсією, а з 01.01.2025 внесено зміни до законодавства щодо встановлення доплат за проживання в зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення (стаття 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524).

На вимогу державного виконавця від 21.05.2025 № 5116 ГУ ПФУ у Волинській області листом від 27.05.2025 № 0300-0307-8/35206 повторно повідомило, що заборгованість на виконання рішення суду за період з 05.08.2021 по 31.05.2023 у сумі 95087,23 грн внесена до Реєстру судових рішень для її погашення, а станом на 01.05.2025 погашено заборгованість за рішеннями суду, які набрали законної сили по 19.11.2020. Факт обліку цієї суми в підсистемі «Реєстр судових рішень» підтверджується також знімком екрана автоматизованої бази даних.

15.08.2025 державний виконавець звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 140/16292/21 у частині, що залишається невиконаною, – на стягнення з ГУ ПФУ у Волинській області на користь ОСОБА_1 95087,23 грн заборгованості.

Постановою державного виконавця Відділу ПВР Трофимюка П. В. від 19.08.2025 у виконавчому провадженні №71644919 на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та зобов`язано його виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Постановою державного виконавця Відділу ПВР Трофимюка П. В. від 12.09.2025 у виконавчому провадженні №71644919 на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду у справі №140/16292/21 без поважних причин на боржника накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. Постанова мотивована тим, що станом на 12.09.2025 рішення суду не виконане, сума боргу стягувачу не виплачена. Указану постанову позивач отримав 18.09.2025 (вх. № 3103/14).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №140/9755/25, яке набрало законної сили 06.11.2025, позов ГУ ПФУ у Волинській області задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу ПВР про накладення штрафу від 19.08.2025 у виконавчому провадженні №71644919.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами частин першої третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд також наголошує, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов`язковості виконання рішень.

Як установлено пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За правилами частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За приписами пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина шоста статті 26 Закону №1404-VIII).

Частиною четвертою статті 19 зазначеного Закону на сторону виконавчого провадження покладено обов`язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно із частиною другою статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу наведених норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим, не залежало від волевиявлення останнього.

Така ж позиція щодо застосування приписів статей 63, 75 Закону №1404-VIII викладена Верховним Судом у постановах від 10.09.2019 у справі №0840/3476/18, від 09.12.2020 у справі №522/19758/18, від 20.05.2021 у справі №420/5465/18 та ін.

Як встановлено судом, постановою державного виконавця від 19.08.2025 у виконавчому провадженні №71644919 на ГУ ПФУ у Волинській області на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн кожною (а.с. 12 зворот - 13). За змістом постанови рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2022у справі №140/16292/21 не виконане.

Водночас, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 (яке набрало законної сили 06.11.2025) у справі №140/9755/25 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трофимюка П.В. про накладення штрафу від 19.08.2025 ВП № 71644919.

За повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, постановами державного виконавця від 12.09.2025 у виконавчому провадженні №71644919 на ГУ ПФУ у Волинській області на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф у розмірі 10200,00 грн (а.с. 10 зворот - 11).

Оскаржена постанова державного виконавця від 12.09.2025, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, прийнята у зв`язку з повторним невиконанням боржником вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду у справі №14016292/21.

Суд зважає, що відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII, накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі можливо виключно у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин, належними доказом чого є попередньо винесена постанова державного виконавця про накладення штрафу.

У даному випадку така обов`язкова умова відсутня, оскільки, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №140/9755/25, 25 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трофимюка П.В. про накладення штрафу від 19.08.2025 ВП № 71644919. Судове рішення набрало законної сили 06.11.2025.

Дана обставина є преюдиційною та не підлягає доведенню.

Так, частиною четвертою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №140/9755/25 скасовано постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, тому у межах спірних правовідносин відсутній факт первісного невиконання боржником (позивачем у даній справі) рішення суду у встановлений строк без поважних причин, що, в свою чергу, виключає можливість для застосування до позивача штрафу за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що спірні постанови прийняті без наявності передбачених законом підстав для накладення штрафу у подвійному розмірі, а саме за відсутності чинної постанови про первісне притягнення боржника до відповідальності, такі рішення державного виконавця не відповідають вимогам статей 63, 75 Закону №1404-VIII, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню, у зв`язку із чим адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 12.09.2025 у виконавчому провадженні №71644919.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826.

Відповідач: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 1, код ЄДРПОУ 43316386).

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя О. О. Андрусенко