Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №120/3115/24 — Вінницький окружний адміністративний суд

Суд: Вінницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: застосування адміністративного арешту коштів та/або майна

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №120/3115/24

Суддя: Заброцька Людмила Олександрівна

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 жовтня 2026 р. Справа № 120/3115/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області

до: Фермерського господарства "ВООЗ"

про: стягнення податкового боргу, накладення арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) до Фермерського господарства "ВООЗ" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) на загальну суму 41045,62 грн., в тому числі: з орендної плати з юридичних осіб в сумі 32944,58 грн. з них: 16516,45 грн. (основний платіж), 16230,67 грн. (штрафні санкції) 197,46 грн. (пеня), з податку на додану вартість в сумі: 8101,04 грн., в тому числі: 100 грн. (основний платіж), 7999,93 грн. (штрафна санкція), 1,11 грн. (пеня).

У зв`язку з тим, що підприємство самостійно не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення з рахунків у банках, які обслуговують платника податків, коштів в рахунок погашення податкового боргу, а також про зупинення видаткових операцій на рахунках ФГ "ВООЗ" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в установах банків.

Ухвала суду про відкриття провадження в справі направлялась відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Шевченка, 2, с. Брохвичі, Піщанський район, Вінницька область, 24736, код ЄДРПОУ 35437927. Однак, на адресу суду повернувся не вручений конверт із вкладеннями з судовою кореспонденцією, з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень частин 3 - 4 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи належне повідомлення сторін в справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні, за наявними в справі матеріалами.

З"ясувавши доводи адміністративного позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Фермерське господарство "ВООЗ", як суб`єкт підприємницької діяльності, зареєстроване 07.05.2008, перебуває на податковому обліку та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

За відповідачем рахується податковий борг зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) на загальну суму 41045,62 грн., в тому числі: з орендної плати з юридичних осіб в сумі 32944,58 грн. з них: 16516,45 грн. (основний платіж), 16230,67 грн. (штрафні санкції) 197,46 грн. (пеня), з податку на додану вартість в сумі: 8101,04 грн., в тому числі: 100 грн (основний платіж), 7999,93 грн. (штрафна санкція), 1,11 грн. (пеня).

Заборгованість з орендної плати з юридичних осіб утворилась в результаті не сплати самостійно задекларованих та донарахованих ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов`язання та підтверджується картками особового рахунку, податковою декларацією від 20.02.2023, податковим повідомленням-рішенням № 0231510412 від 22.12.2023.

Заборгованість з податку на додану вартість утворилася в результаті несплати самостійно задекларованих ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов`язання та підтверджується картками особового рахунку, податковими повідомленнями-рішеннями № 0231400412 від 22.12.2023, № 0231450412 від 22.12.2023.

Разом з тим, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Згідно з п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення, на підставі яких у відповідача виник податковий борг, надсилалися відповідачу за податковою адресою юридичної особи, а тому згідно з ст. 42 ПК України вважаються врученими.

В ході розгляду справи доказів оскарження/скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення є чинними, а визначені ними податкові зобов`язання вважаються узгодженими, однак відповідачем не сплачені у встановлений строк, тому вважаються податковим боргом.

За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано ФГ "ВООЗ" податкову вимогу від 05.10.2021 №0033272-1309-0216 з рекомендованим повідомленням про вручення, яка вручена уповноваженій особі під розписку, проте залишилась без виконання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України ).

Отже, судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) на загальну суму 41045,62 грн., в тому числі: з орендної плати з юридичних осіб в сумі 32944,58 грн. з них: 16516,45 грн. (основний платіж), 16230,67 грн. (штрафні санкції) 197,46 грн. (пеня), з податку на додану вартість в сумі: 8101,04 грн., в тому числі: 100 грн. (основний платіж), 7999,93 грн. (штрафна санкція), 1,11 грн. (пеня).

Стаття 61 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачає, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п. 61.2 ПК України).

У відповідності до п. 41.1 ПК України контролюючими органами зокрема є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, будь - яких заперечень щодо позову відповідачем не подано, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в установах банків, суд зазначає наступне.

Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Норма п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, виключно за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року (справа № 804/4273/13-а).

В силу вимог абз. 2 п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI арешт коштів на рахунку/електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства безумовною підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відповідно до п. 87.2 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 89.2 ПК України визначено, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з п. 91.3 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб, здійснює підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу у встановлені строки, ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №99/02-32-09-22 від 05.10.2021 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ФГ "ВООЗ".

Відповідно до п.п. 20.1.1. ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Як свідчать матеріали справи, на виконання наданих повноважень, ГУ ДПС у Вінницькій області на адресу відповідача направлено Повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу 34239/6/02-32-13-10-19 від 10.11.2023, яке вручено уповноваженій особі відповідача.

Згідно з п. 89.4 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Як видно з матеріалів справи, 11.12.2023 податковим керуючим складений акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 38 від 11.12.2023.

Згідно з п.п. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Отже, на думку суду, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт перешкоджання платником податків виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом з метою забезпечення виконання платником своїх обов`язків та виявлення у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений наявний податковий борг. При цьому суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу.

Відтак, на переконання суду позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в установах банків, в межах суми наявного податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Фермерське господарство "ВООЗ", кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 41045,62 грн. (сорок одна тисяча сорок п`ять гривень 62 копійки).

Накласти арешт на кошти та інші цінності Фермерського господарства "ВООЗ", що знаходяться на рахунках, відкритих в установах банків, що обслуговують платника, в межах суми податкового боргу 41045,62 грн. (сорок одна тисяча сорок п`ять гривень 62 копійки).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Костянтина Василенка, 21,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21027 РНОКПП 44069150)

Відповідач: Фермерське господарство "ВООЗ" (Шевченка, 2,Брохвичі,Піщанський район, Вінницька область,24736 код ЄДРПОУ 35437927)

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua