Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №120/7920/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 жовтня 2026 р. Справа № 120/7920/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за клопотання ОСОБА_1 від 17.04.2026 про надання земельної ділянки з кадастровим номером 4624580800:04:000:5413 в оренду для сінокосіння;

- зобов`язати Славську селищну раду Стрийського району Львівської області прийняти на найближчому пленарному засіданні рішення про надання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 4624580800:04:000:5413 в оренду для сінокосіння на строк 20 років.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.04.2026 позивач звернувся до Славської селищної ради з клопотанням про надання земельної ділянки з кадастровим номером 4624580800:04:000:5413 в оренду для сінокосіння терміном на 20 років. Відповідачем підготовлено проект рішення про надання земельної ділянки в оренду та винесено його на розгляд 78 сесії 8 демократичного скликання 07.05.2026. Однак, за результатами голосування депутати утрималися від голосування, і рішення не було прийнято.

На переконання позивача, Славська селищна рада допустила протиправну бездіяльність, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 11.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити. Зазначено, що твердження позивача про нібито повний нерозгляд його клопотання та допущення відповідачем протиправної бездіяльності не відповідають дійсним обставинам справи й спростовуються наявними у Славської селищної ради документами. 23.04.2026 до Славської селищної ради надійшла заява ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 4624580800:04:000:5413, площею 1,4089 га) строком на 20 (двадцять) років для сінокосіння. Клопотання ОСОБА_1 щодо надання в оренду зазначеної земельної ділянки було фактично розглянуто Славською селищною радою на засіданні сесії ради 7 травня 2026 року, що підтверджується витягом з протоколу сесії Славської селищної ради від 07.05.2026. Відповідне питання було включено до порядку денного та винесено на розгляд пленарного засідання ради відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою питання регулювання земельних відносин належать до виключної компетенції відповідної ради та вирішуються виключно на пленарних засіданнях. Таким чином, відповідачем було вчинено усі необхідні дії, спрямовані на розгляд звернення позивача у межах компетенції органу місцевого самоврядування та у спосіб, визначений Конституцією та законами України. (Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.06.2026). Сам по собі факт неприйняття бажаного для позивача рішення не свідчить про наявність протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки закон покладає на раду обов`язок розглянути клопотання та вирішити його у встановленому порядку, але не встановлює обов`язку безумовного задоволення будь-якого звернення заявника. Більше того, сам факт винесення питання на пленарне засідання та його розгляд депутатським корпусом повністю спростовує твердження позивача про пасивну поведінку відповідача, яка (речення обривається).

Інших заяв по суті до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Позивач звернувся до Славської селищної ради із заявою від 17.04.2026 про передачу в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 4624580800:04:000:5413, площею 1,4089 га) строком на 20 (двадцять) років для сінокосіння.

За результатами опрацювання заяви позивача Славською селищною радою підготовлено проєкт рішення про надання ОСОБА_1 відповідного дозволу.

На засіданні сесії 07.05.2026я зазначений проєкт рішення поставлено на поіменне голосування, за результатами якого "за" проголосували 0 депутатів, "проти" - 1, "утрималися" - 19, у зв`язку з чим рішення не прийнято.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо неприйняття належного рішення за результатами розгляду клопотання протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою статті 34 ЗК України встановлено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

За змістом статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, а земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок, крім передбачених законом випадків, здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною першою статті 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається, зокрема, на підставі проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки, крім поділу та об`єднання, та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Згідно з частиною другою статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а також письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально, у разі вилучення земельної ділянки.

Органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини третьої статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, наведеною нормою визначено як строк розгляду відповідного звернення, так і вичерпні варіанти рішення, яке уповноважений орган має прийняти за результатами його розгляду, - надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або надання мотивованої відмови у його наданні.

Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України, або за результатами земельних торгів.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

За приписами частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини другої статті 59 цього Закону рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, питання щодо надання земельної ділянки комунальної власності у користування, а також надання дозволу на розроблення документації із землеустрою належить до компетенції відповідної сільської ради та вирішується нею на пленарному засіданні шляхом прийняття рішення.

При цьому сам факт винесення відповідного питання на пленарне засідання та проведення голосування не є самостійним способом вирішення заяви, передбаченим статтею 123 ЗК України. Результатом розгляду такої заяви має бути прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні.

Як встановлено судом, заява про надання земельної ділянки в оренду надійшла до селищної ради 23.04.2026. За результатами опрацювання вказаного клопотання відповідачем було підготовлено проєкт рішення про надання позивачу в оренду бажаної земельної ділянки.

07.05.2026 на засіданні селищної ради зазначений проєкт рішення поставлено на поіменне голосування, за результатами якого "за" проголосувало 0 депутатів, "проти" - 1, "утрималися" - 19. У зв`язку з цим рішення радою не прийнято.

Суд зазначає, що саме по собі винесення питання на розгляд пленарного засідання ради та проведення голосування не свідчить про належне вирішення поданого клопотання.

Приписами частини третьої статті 123 ЗК України передбачено обов`язок органу місцевого самоврядування за результатами розгляду відповідної заяви прийняти одне з двох рішень - надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надати мотивовану відмову у його наданні.

Такий результат голосування, за якого проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів, не є ні рішенням про надання дозволу, ні мотивованою відмовою у його наданні.

При цьому вирішення питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції ради та відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення.

Аналогічний підхід щодо застосування наведених норм права викладений Верховним Судом.

Так, у постанові від 09.07.2020 у справі № 454/160/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, коли за наслідками розгляду заяви проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів депутатів, а рішення про відмову із зазначенням відповідних мотивів радою не приймалося, відсутні підстави вважати відповідне звернення вирішеним у встановленому законом порядку. Верховний Суд наголосив, що протокол пленарного засідання та результати голосування лише фіксують волевиявлення депутатів та не є актом органу місцевого самоврядування, яким вирішується земельне питання по суті.

Крім того, у постанові від 12.05.2026 у справі № 240/11952/25 Верховний Суд, застосовуючи положення частини третьої статті 123 ЗК України, дійшов висновку, що ненадання органом місцевого самоврядування у встановлений строк дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні є невиконанням покладеного на нього законом обов`язку. Верховний Суд зазначив, що частина третя статті 123 ЗК України передбачає вичерпні варіанти вирішення відповідної заяви та не допускає інших способів її вирішення по суті.

Також Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що ефективним способом захисту у випадку неприйняття передбаченого законом рішення є зобов`язання відповідного органу місцевого самоврядування повторно розглянути заяву на пленарному засіданні та прийняти одне з рішень, передбачених частиною третьою статті 123 ЗК України.

Отже, після закінчення встановленого частиною третьою статті 123 ЗК України місячного строку та станом на час звернення позивача до суду відповідачем не було прийнято жодного з передбачених цією нормою рішень, що свідчить про допущення Вільшанською сільською радою протиправної бездіяльності.

Суд зауважує, що свобода волевиявлення окремих депутатів під час голосування не звільняє сільську раду як колегіальний суб`єкт владних повноважень від виконання покладеного на неї законом обов`язку щодо вирішення відповідного питання у встановленій законом формі.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат у справі проведено відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Славської селищної ради Стрийського району Львівської області щодо неприйняття рішення за клопотання ОСОБА_1 від 17.04.2026 про надання земельної ділянки з кадастровим номером 4624580800:04:000:5413 в оренду для сінокосіння.

Зобов`язати Славську селищну раду Стрийського району Львівської області прийняти на найближчому пленарному засіданні рішення про надання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 4624580800:04:000:5413 в оренду для сінокосіння на строк 20 років.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1311,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Славської селищної ради Стрийського району Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: СЛАВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (82660, Львівська обл., Стрийський р-н, с-ще Славсько, вул. В. Івасюка, буд. 24, код ЄДРПОУ 04370314)

Суддя Комар Павло Анатолійович