Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №756/17411/25 — Вільшанський районний суд Кіровоградської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 756/17411/25

№пр. 2/384/108/2026

21 жовтня 2026 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Вільшанка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 03.11.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір №3222168.

06.11.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3517027.

Щодо умов та порядку укладання Договору № 3222168 від 03.11.2021 р. представник позивача зазначає, що згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3000.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1350.0 грн., які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Щодо умов та порядку укладання Договору № 3517027 від 06.11.2021 представник позивача зазна ідповідно до Договору Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (далі – «кредит») Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором. Відповідно до Розділу І Договору:

- Розмір (сума) кредиту становить 1500.00 грн;

- Нарахування Кредитором процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування, з дати надання кредиту до його повного повернення на залишок фактичної заборгованості від наданої суми кредиту;

- Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами 1.6.-1.8. Кредитного договору.

- Строк дії Договору: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше 1 (одного) календарного року.

26.01.2022 було укладено договір № 26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3222168.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3222168.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3222168.

29.11.2021 було укладено договір № 29/11-1 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3517027.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3517027.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3517027.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 21062.87 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4500.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 15665.55 грн.

- Заборгованість за комісіями - 870.00 грн.

- Інфляційні збитки - 24.00 грн.

- Нараховані 3% річних -3.32 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договорами №3517027 та №3222168 в розмірі 21062 грн. 87 коп. та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі.

15 січня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що строк позовної давності для стягнення заборгованості по договору № 3222168 від 03.11.2021 сплив 19.11.2024, а по договору № 3517027 від 06.11.2021 – 05.12.2024. Проте позивач, маючи можливість звернутися до суду раніше, в порушення вимог чинного законодавства, не скористався таким правом. Також прошу звернути увагу суду, що позивачем подано два різних позови. На підтвердження позовної заяви щодо договору № 100906736 від 27.07.2021 не надано самого договору, який і є предметом для стягнення заборгованості на думку позивача. Проте навіть у випадку його наявності, за умови, що термін виконання вказаного кредитного договору не перевищував 1 року і 5 місяців, строки звернення до суду позивачем не дотримано. У зв`язку з наведеним просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 132-133).

22 січня 2026 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначила, що за загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду. Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності. Відтак, враховуючи, що до введення воєнного стану загальний строк позовної давності не минув, на момент звернення позивача до суду з позовом діяв правовий режим воєнного стану, а відповідно, позовна заява подана в межах строку позовної давності. У зв`язку з наведеним просила задовольнити позовні вимоги (а.с.136-139).

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. У поданій до суду заяві просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та слухати справу в її відсутність.

Відповідач, будучи завчасно належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, у поданому до суду відзиві просив відмовити у задоволенні позову.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 03 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №3222168, у зв`язку з чим відповідач підписав анкету-заяву на кредит у розмірі 3000 грн на строк 15 днів з 03.11.2021. Дата повернення кредиту — 18.11.2021. Комісія за надання кредиту 870 грн. Проценти за користування кредитом 1350 грн (а.с. 15-17).

Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «W12842», про що свідчить довідка про ідентифікацію.

Первісний кредитор виконав зобов`язання за договором, перерахувавши на рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 3000 грн, що підтверджується квитанцією №8cb7b4a1-f817-430c-8e4c-01185a50b98d_637715738425735008 від 03.11.2021 (а.с.24).

26 січня 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №26-01/2022-83, згідно з умовами якого ТОВ «МІЛОАН» відступає за плату ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (а.с. 47-51).

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року, право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором №3222168 перейшло до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (а.с.64).

Крім цього, 06 листопада 2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» (Кредитодавець) та відповідачем (Позичальник) укладено кредитний договір №3517027, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором. Загальний розмір кредиту: 1500 грн, кредит надається строком на 28 днів. Термін повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом: 04.12.2021. Позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі: з 1-го по 15-й день користування кредитом — 0,0010%, з 16-го по 28-й день користування кредитом — 4,9500% (а.с. 29-31).

Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «B-556049».

Первісний кредитор виконав зобов`язання за договором, перерахувавши на рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 1500 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 12.08.2024 (а.с.99).

29 листопада 2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» (Кредитор) та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (Новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №29/11-1, згідно з умовами якого Кредитор передає (відступає) Новому кредитору за плату, а Новий кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (а.с. 33-36).

Згідно з реєстром боржників до договору відступлення прав вимоги №29/11-1 від 29 листопада 2021 року, право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором №3517027 перейшло до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (а.с.46).

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (Первісний кредитор) та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (Новий кредитор) було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до п. 2.1 якого Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників (а.с.65-67).

Відповідно до реєстру боржників до договору №10-01/2023 від 10.01.2023, права вимоги до ОСОБА_1 за договорами №3517027 та №3222168 перейшли до позивача (а.с.82-83).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №3517027 вбачається, що станом на 10.01.2023 вона становить 2492 грн. 87 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту — 1500,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги — 965 грн. 55 коп.; нараховані 3% річних за користування грошовими коштами — 3 грн 32 коп., інфляційні збитки за користування грошовими коштами — 24 грн 00 коп. (а.с.26).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №3222168 вбачається, що станом на 10.01.2023 становить 18570 грн. 00 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту — 3000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги — 10350 грн 00 коп.; заборгованість з комісії — 870 грн 00 коп.; нараховані відсотки — 4350 грн 00 коп. (а.с.27).

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися в тому числі, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на застосування наслідків спливу строків позовної давності з наступних підстав.

За змістом положень статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

За змістом статті 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється, зокрема, у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини.

У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Із 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням його дії, дата закінчення карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №651 від 27 червня 2023 року - 30 червня 2023 року.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у редакції Закону №540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 257, цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Законом №2120-IX від 15 березня 2022 року Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 19, яким у період дії воєнного стану в Україні строки, визначені статтею 257 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.

Після внесення змін за Законом №3450-IX від 08.11.2023, пункт 19 викладений у наступній редакції: У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Закон від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» передбачає виключення з Цивільного кодексу України пункту 19. Цей Закон набрав чинності з 04 вересня 2025 року.

Враховуючи, що на дату закінчення строку кредитних договорів позичальник не виконав своїх зобов`язань за договором, з урахуванням наведених положень Цивільного кодексу України, зокрема і пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу, станом на дату звернення товариства з позовом — 24 грудня 2025 року строк позовної давності не закінчився.

З огляду на викладене, враховуючи те, що ОСОБА_1 отримав у ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» кредитні кошти та взяв на себе зобов`язання по виконанню договору, однак на даний час не виконав їх, а також те, що за Договорами відступлення прав вимоги права вимоги перейшли до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», з урахуванням заявлених позовних вимог з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором №3222168 від 03 листопада 2021 року, що складає 18570 грн. 00 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту — 3000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги — 10350 грн 00 коп.; заборгованість з комісії — 870 грн 00 коп.; нараховані відсотки — 4350 грн 00 коп.; та за договором №3517027 від 06 листопада 2021 року, що складає 2492 грн. 87 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту — 1500,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги — 965 грн. 55 коп.; нараховані 3% річних за користування грошовими коштами — 3 грн 32 коп., інфляційні збитки за користування грошовими коштами — 24 грн 00 коп., а всього 21062 грн 87 коп.

Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу та судового збору суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 13000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»;

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

- адвокатський гонорар може існувати в двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. п. 7, 48 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, на підтвердження здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії наступних документів:

1) копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 92-93);

2) копію прайс-листу АО «Лігал Ассістанс» (а.с. 94);

3) заявку на надання юридичної допомоги №765 від 01.09.2025 на загальну суму 13000 грн., підписану представниками АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (а.с.95);

4) витяг з Акту №14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 на загальну суму 13000 грн. (а.с.96).

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

Ураховуючи предмет та ціну позову, обсяг позовної заяви та доказів, доданих до неї, оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих позивачу послуг з правничої допомоги, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, кількістю підготовлених процесуальних документів, конкретні обставини справи, а також час, витрачений на їх виконання, надаючи оцінку рівня реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність їхнього розміру, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 13000 грн до 2000 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу буде об`єктивним та справедливим.

Стягнення витрат на правову допомогу в такому розмірі забезпечуватиме баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного як один з основних критеріїв стягнення таких витрат.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» слід стягнути сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором №3222168 від 03 листопада 2021 року, що складає 18570 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят) грн. 00 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту — 3000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги — 10350 грн 00 коп.; заборгованість з комісії — 870 грн 00 коп.; нараховані відсотки — 4350 грн 00 коп.; та за договором №3517027 від 06 листопада 2021 року, що складає 2492 (дві тисячі чотириста дев`яносто дві) грн. 87 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту — 1500,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги — 965 грн. 55 коп.; нараховані 3% річних за користування грошовими коштами — 3 грн 32 коп., інфляційні збитки за користування грошовими коштами — 24 грн 00 коп., а всього 21062 (двадцять одна тисяча шістдесят дві) грн 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Сорокіна