Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №707/3686/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/3686/26

2/707/2603/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2026 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

з участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т в н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області через свого представника Біжко Ю.О. з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 01.08.2025 року між нею та відповідачем було укладено Договір позики грошових коштів, який було викладено у формі розписки, власноручно написаної ОСОБА_2 .

В тексті розписки вказано наступне: «Я, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що прописаний за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 запис №20030215-06894 дата видачі 24.10.2022 року дійсний до 24.10.2032р. орган що видав 8017, ІНН 3766609754 даю цю розписку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що прописана за адресою: АДРЕСА_2 , № НОМЕР_2 , запис №19921027-11265, дата видачі 01.04.2024 дійсний до 01.04.2034, орган що видав 8018, ІПН НОМЕР_3 , тому що ОСОБА_2 беру в борг в ОСОБА_1 в розмірі - 1 100 000 (один мільйон сто тисяч гривень) позика є безвідсотковою. Зобов`язуюсь повернути позику в строк до 01.09.2025 року у випадку неповернення боргу у встановлений термін зобов`язуюсь виплатити пеню у розмірі 2% (2 відсотки) від суми за кожен день затримки. Написано власноруч мною ОСОБА_2 . 01.08.2025 Підпис ОСОБА_2 . 01.08.2025 14:40 кошти отримав у повному обсязі 01.08.2025 Підпис ОСОБА_2 .».

Отже, вбачається, що відповідно до розписки від 01.08.2025 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 100 000 (один мільйон сто тисяч) гривень 00 коп. та зобов`язався повернути отримані грошові кошти у повному обсязі в строк до 01.09.2025 року, про що власноручно склав та підписав розписку від 01.08.2025 року. У період з 01.08.2025 року до дати звернення до суду відповідачем було здійснено лише одне часткове погашення заборгованості. Так, 12.09.2025 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 від ОСОБА_3 було зараховано грошові кошти у розмірі 60 000 грн. У банківській виписці зазначена операція відображена як «Зарахування переказу», а в описі операції зазначено « ОСОБА_4 ». Сума операції у валюті транзакції становить 60 050 грн, при цьому безпосередньо на рахунок Позивача було зараховано 60 000 грн.

Позивачка зазначає, що із загальної суми позики у розмірі 1 100 000 грн відповідачем було повернуто лише 60 000 грн, у зв`язку з чим залишок неповернутої суми основного боргу становить 1 040 000 (один мільйон сорок тисяч) гривень 00 коп. Проте станом на дату звернення до суду, незважаючи на настання строку повернення позики, який сплинув 01.09.2025 року, відповідач у повному обсязі свої зобов`язання не виконав та залишок отриманих у позику грошових коштів у розмірі 1 040 000 грн позивачу не повернув.

Оскільки відповідач свої боргові зобов`язання в строк не виконав, у зв`язку із чим ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути із ОСОБА_2 на свою користь 1040 000 грн. боргу та судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 8320 грн.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 25.08.2026 було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву. Відзиву на позовну заяву від ОСОБА_2 на адресу суду не надано, будь-які клопотання до суду не надходили. Відповідача про розгляд справи було повідомлено у встановленому законом порядку, про що є підтвердження у матеріалах справи.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 26.08.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу – відмовлено.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 22.09.2026 закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися. Однак, в матеріалах справи міститься заява від ОСОБА_5 про розгляд цивільної справи №707/3686/26 без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 як в підготовче так і в судове засідання не з`явився, про розгляд даної справи повідомлявся належним чином, у встановлений законом порядок, заяв чи клопотань, відзиву, доказів від відповідача не надходило. Враховуючи вказані обставини, враховуючи, що в матеріалах справи достатнього доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01.08.2025 року між сторонами було укладено Договір позики грошових коштів, який було викладено у формі розписки, власноручно написаної ОСОБА_2 .

Відповідно до розписки від 01.08.2025 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 100 000 (один мільйон сто тисяч) гривень 00 коп. та зобов`язався повернути отримані грошові кошти у повному обсязі в строк до 01.09.2025 року, про що власноручно склав та підписав розписку від 01.08.2025 року.

У період з 01.08.2025 року до дати звернення до суду відповідачем було здійснено лише одне часткове погашення заборгованості.

Встановлено, що 12.09.2025 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 від ОСОБА_3 було зараховано грошові кошти у розмірі 60 000 грн. У банківській виписці зазначена операція відображена як «Зарахування переказу», а в описі операції зазначено « ОСОБА_4 ». Сума операції у валюті транзакції становить 60 050 грн, при цьому безпосередньо на рахунок Позивача було зараховано 60 000 грн.

Отже, незважаючи на настання строку повернення позики, який сплинув 01.09.2025 року, відповідач у повному обсязі свої зобов`язання не виконав та залишок отриманих у позику грошових коштів у розмірі 1 040 000 грн позивачу не повернув.

Суд вважає, що вказана розписка є належним і допустимим доказом. Вказана розписка ніким не оспорена та не визнана недійсною, даних щодо цих обставин до суду не надано. У суду відсутні обгрунтовані підстави вважати вказану письмову розписку неналежним доказом.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №464/3790/16-ц (провадження №14-465цс18) викладено висновок про те, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до вчинення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 369/12376/17 (провадження № 61-4966св20) та від 08 червня 2022 року у справі № 369/13872/18 (провадження № 61-18269св21).

Цивільний кодекс України не встановлює обмежень щодо використання розписки в цивільних відносинах, передбачаючи лише випадки, коли розписці надається право підтверджувальне значення в окремих видах цивільних відносин. У разі якщо складається боргова розписка, це є доказом факту отримання грошових коштів, а тому аргументація, що договір позики не є укладеним через відсутність факту передання грошових коштів за умови недоведеності протилежного, не відповідає нормам законодавства України. В цивільному праві при аналізі правової природи розписки у позикових відносинах йдеться про те, що розписка є замінником письмової форми правочину, яка свідчить про додержання вимоги закону про письмову форму правочину.

Якщо наявний факт існування розписки, у якій позичальник чітко зазначає про отримання коштів, скріплює її своїм підписом, така розписка свідчить про реальний характер договору позики. У назві боргової розписки не обов`язково зазначати слово «позика», адже ключовим є зміст цього документа. Отже, письмове застереження про завершену дію передання коштів позичальнику, що міститься в тексті договору, не тільки засвідчує факт такого передання, а і є моментом виникнення зобов`язання за реальним договором позики. Розписка є підтвердженням укладення договору позики, якщо засвідчує факт отримання позики у борг і містить умови щодо її повернення.

Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлений Верховним Судом у постанові від 08 квітня 2021 року у справі № 500/1755/17.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч. 1 ст. 192 ЦК України).

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України).

Відповідно до ст.524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З таких обставин суд приходить до висновку, що позивачка довела факт укладення договору позики шляхом підписання відповідачем боргової розписки та факт передачі нею коштів позичальнику на вказаних у розписці умовах.

Аналізуючи викладене, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, судом встановлено, що відповідач свої договірні зобов`язання за договором позики (розпискою) не виконав і не повернув позикодавцю кошти у сумі та у строк, вказаний ним у розписці, а тому, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а тому з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 8320 грн.

Керуючись 536, 625, 1048 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 137, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , IBAN: НОМЕР_5 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк») суму боргу за Договором позики грошових коштів укладеного у вигляді розписки від 01.08.2025 року у розмірі 1 040 000 (один мільйон сорок тисяч) гривень 00 коп. – сума основного боргу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, що складаються із судового збору, в сумі 8320 грн.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. М. Суходольський