Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №711/3914/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 711/3914/26

Провадження № 2/712/4522/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінпром Маркет» через систему «Електронний суд» звернулось до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором надання коштів у кредит № 71326951 від 20.08.2025 (далі – кредитний договір) в загальній сумі 19 740 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 20.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 71326951, на підставі якого відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 10 500 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії в порядку та на умовах, визначених договором. Внаслідок порушення відповідачем умов повернення кредитних коштів за нею утворилась заборгованість. Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» 25.02.2026 укладено договір факторингу № 25/02/26, на підставі реєстру прав вимоги від 25.02.2026 до якого право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «Фінпром Маркет». У зв`язку з порушенням відповідачем порядку повернення кредитних коштів за нею утворилась заборгованість в розмірі 19 740 грн, з яких: 10 500 грн – заборгованість за тілом кредиту; 3 150 грн – заборгованість за відсотками, 1 050 грн – заборгованість за комісією, 5 040 грн – заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом. Оскільки відповідач не виконує свого зобов`язання з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду із цим позовом та просить стягнути із відповідача заборгованість в загальній сумі 19 740 грн, а також судовий збір по справі та витрати на правничу допомогу.

Від відповідача заперечень проти позову не надходило.

Ухвалою Придінпровського районного суду м. Черкаси від 21.04.2026 вищезазначену цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2026 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ «Акцент-Банк» доказів.

Представник позивача Ткаченко Ю.О. в судове засідання не з`явилась, подавши до суду 24.09.2026 заяву, в яких просить проводити розглядати справу у відсутність представника позивача, проти постановлення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву не подавала, жодних заяв чи клопотань до суду не направляла, причини неявки суду не відомі.

Отже, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідач не з`явилась в судове засідання та не повідомила про причини неявки, внаслідок чого на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.10.2026, враховуючи положення ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані позивачем докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) 20.08.2025 укладений в електронній формі кредитний договір № 71326951, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 11572.

Згідно умов вищевказаного договору кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти у сумі 10 500 грн на строк 30 днів шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики (до 18.09.2025) або достроково та сплатити плату (проценти) від суми позики. Проценти за цим договором у розмірі 1 % нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Комісія за надання кредитом становить 15 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1 575 грн.

Відповідачу було надано кредит в сумі 10 500 грн шляхом його перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 92d099dc-b6b8-485c-b90c-d32f308a35d9 від 20.08.2025, а також випискою про рух коштів по вказаному картковому рахунку, наданою АТ «Акцент-Банк» листом № 46359/47-260701/190-БТ від 02.07.2026 на виконання ухвали суду від 15.06.2026.

В подальшому, між «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) 08.09.2025 укладено додаткова угода № 15734078 до кредитного договору, яка підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором 60087, на підставі якої продовжено строк кредитування на 20 днів, та додаткову угоду № 15915332 від 05.10.2025, яка підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором 14078, на підставі якої продовжено строк кредитування на 27 днів. Таким чином, загальний строк кредитування становить 77 днів з 20.08.2025 до 04.11.2025.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» 25.02.2026 був укладений договір факторингу № 25/02/26, на підставі реєстру прав вимоги від 25.02.2026 до такого договору до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги заборгованості до боржників, які зазначені в реєстрі боржників, в тому числі і право вимоги заборгованості за кредитним договором № 71326951 від 20.08.2025, укладеним із ОСОБА_1 . Розмір кредитної заборгованості відповідача складав 19 740 грн, з яких: 10 500 грн – заборгованість за тілом кредиту; 3 150 грн – заборгованість за відсотками, 1 050 грн – заборгованість за комісією, 5 040 грн – заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом.

Оскільки до теперішнього часу відповідачем не виконане грошове зобов`язання за договором позики № 71326951 від 20.08.2025 у повному обсязі, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За матеріалами справи судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір № 71326951 від 20.08.2025, який підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 11572. На підставі такого договору відповідачем 20.08.2025 отримані кредитні кошти в розмірі 10 500 грн, які вона зобов`язувалась повернути зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом та комісії за його видачу, однак в порушення умов договору не зробила цього. В такому кредитному договорі, зокрема у п. 12 містяться всі ідентифікуючі дані відповідача.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем були отримані кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначених у кредитному договорі № 71326951 від 20.08.2025 і вона користувалась такими коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення її зобов`язання в частині повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії за його видачу.

Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення із відповідача відсотків за понадстрокове користування кредитом в розмірі 5 040 грн, то слід зазначити наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2 договору та п.п. 2.1 додаткових угод сторони погодили, що кредит надається строком на 77 днів від дати його отримання позичальником і проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що строк дії договору складає 77 днів, тобто з 20.08.2025 до 04.11.2025, а отже аналіз змісту позовних вимог та підстав позову свідчить, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми процентів, обчислених за період з 20.08.2025 до 04.11.2025, ґрунтуються на приписах ч. 2 ст. 625 ЦК та п. 2 договору та п.п.2.1 додаткових угод.

Згідно з наданим позивачем розрахунку станом з дати видачі кредиту (з 20.08.2025) до закінчення строку, на який він виданий (до 04.11.2025) загальний розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами складає 3 150 грн, а тому правомірними є вимоги лише щодо стягнення суми процентів саме у такому розмірі.

Роблячи такі висновки, суд враховує те, шо право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України (постанова Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Тому на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, та достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, а також, враховуючи, що відповідач грошові кошти від позивача отримала та користувалась ними, однак, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином та у визначені сторонами строки не виконала у повному обсязі, порушивши умови договору, у зв`язку з чим має прострочену заборгованість перед позивачем в розмірі 14 700 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 10 500 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом за період фактичного користування кредитом з 20.08.2025 до 04.11.2025 – 3 150 грн та заборгованість за комісією – 1 050 грн.

У зв`язку з цим, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення на суму 14 700 грн.

При цьому, варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 662 грн 40 коп., а також з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1 982 грн 69 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог із розрахунку: 2 662 грн 40 коп. /сума плаченого судового збору/ х 74,47 % /відсоток на який задоволено позовні вимоги/ = 1 982 грн 69 коп.).

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 4 500 грн до позовної заяви позивачем додано договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «ФК «Фінпром Маркет» та витяг з акту прийому-передачі № 10ФП від 09.03.2026 на суму 4 500 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

Однак, враховуючи, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 978 грн 80 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог із розрахунку: 4 000 грн/сума витрат на правничу допомогу/ х 74,47 % /відсоток на який задоволено позовні вимоги/ = 2 978 грн 80 коп.).

На підставі вищевикладеного і керуючись ст. 7, 9, 11-13, 81-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором надання коштів у кредит № 71326951 від 20.08.2025 в загальній сумі 14 700 (чотирнадцять тисяч сімсот) грн, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 982 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дві) грн 69 (шістдесят дев`ять) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 978 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім) грн 80 (вісімдесят) коп., а всього 19 661 (дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят одна) грн 49 (сорок дев`ять) коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 23.10.2026.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження за адресою: Садова, 31/33, м. Ірпінь, Бучанський р-н, Київська обл.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Пономар