Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №344/16353/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №344/16353/26

Суддя: Польська М. В.

Справа № 344/16353/26

Провадження № 2/344/7718/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоотриманої пенсії в сумі 234 982,37 грн. в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в серпні 2026р. до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоотриманого підвищення до пенсії у вигляді спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 234982.37грн..

Позов обґрунтував тим, що позивач є сином та єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який отримував за життя пенсію за вислугою років. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022р. зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії батьку, на виконання якого донараховано 234982.37грн. за період з квітня 2019 року по 30.11.2022р. Відповідач рішення судів виконав частково, а саме здійснив перерахунок пенсії батьку, однак не виплатив різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії. У червні 2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплати пенсії, однак 13.07.2026р. йому було відмовлено.

08.09.2026р. відповідач подав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні вимог, розгляд справи проводити без участі представника.

Ухвалою від 28.09.2026р. закрито підготовче провадження.

Позивач позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи здійснювати без його участі за поданою заявою від 28.09.2026р.

Відповідач заперечив вимоги та просив розгляд справи проводити без його участі. При цьому зазначив, що залишок невиплачених коштів інший – 234795.02грн., оскільки за життя стягував отримав 187.35грн. Окрім того, заява позивача подана не у відповідності та поза межами 6-ти місячного строку після смерті. Виплата коштів членам сім`ї померлого пенсіонера здійснюється виключно за процедурою за ч.1 ст.61 Закону України №2262.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду 30.09.2022р. у справі №300/3446/22, яке набрало законної сили 01.11.2022р., було зобов`язано ГУ ПФУ в області в т.ч. провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.08.2022р. про розмір грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019р. та здійснити виплату перерахованої пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відкрито виконавче провадження 22.12.2022р.

Здійснено 08.11.2022р. відповідачем розрахунок боргу на підставі судового рішення у сумі 234982.37грн. за період з квітня 2019 року по 30.11.2022р., про що підтверджує і відповідач.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Його спадкоємцем за законом є його син ОСОБА_1 .

Позивач 02.04.2026 року, 15.06.2026р. звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив виплатити суму недоотриманої нарахованої пенсії належної ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю.

На вказану заяву Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області листом від 07.04.2026 року, 13.07.2026р. надало відповідь, згідно з якою, відмовило у виплаті заборгованості з пенсійних виплат.

Статтями 1216, 1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Як передбачено ст.52 Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.91 Закону України від 5 листопада 1991року №1788 «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Згідно з ст.46 Закон №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач дійсно є спадкоємцем померлого, якому видано Свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.05.2026р.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону №1058-IV, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020 року (справа №428/6685/19), яка згідно з ч. 4 ст.263ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Доводи представника відповідача про те, що підстав для проведення виплат позивачу на виконання рішень суду немає, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити недоотримані кошти при перерахунку до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

За правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини він належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Враховуючи вказані норми матеріального права, суд прийшов до висновку, що позивач успадкував належну спадкодавцю суму недоодержаної пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України.

Заперечуючи вимоги позову, відповідач зазначив, що з нарахованої суми 234982.37грн. за період з квітня 2019 року по 30.11.2022р., відповідач рішення судів виконав частково, а саме здійснив перерахунок пенсії батьку, при цьому розпочав виплату у сумі 187.35грн., а тому залишок складає 234 795.02грн., як різниця між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Водночас, відповідач також вказав на те, що виплату пенсії у разі смерті пенсіонера врегульовує першочергово ст..61 Закону №2262.

Так, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Зокрема ст..61 цього закону зазначає що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Разом з тим, якщо в померлого немає членів сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника або проживали з ним на день смерті, або якщо такі особи не звернулися за виплатою у встановлений законом строк, правовідносини щодо одержання сум пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові за його життя, стають спадковими (така позиція вказана у постанові ВС у справі № 560/14067/21).

За висновками ВС позиція відповідача про те, що сума недоотриманої пенсії не належить до складу спадщини, є безпідставними (постанова ВС від 03.10.2025р. справа №671/931/24, від 09.07.2025р. справа №761/25098/23) Верховний Суд (зокрема, у справах № 560/14067/21 та № 686/9838/26) підтверджує: якщо право пенсіонера на виплату чи перерахунок пенсії було визначено за його життя (наприклад, рішенням суду), а ПФУ її не виплатив, ці гроші спадкуються на загальних підставах спадкоємцями, які прийняли спадщину.

Таким чином, суд вважає, що право позивача на отримання недоотриманої пенсії після смерті батька відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право, однак позов підлягає задоволенню частково у сумі 234 795.02грн..

Нормою частини 1статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю І групи, а відповідач є органом державної влади, який фінансується з державного бюджету, а тому судові витрати судом не стягуються.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.1212,1213 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоотриманої пенсії в сумі 234 982,37 грн. в порядку спадкування.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул.Січових Стрільців, 15 в м.Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 20551088), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману суму пенсії у розмірі 234 795,02 грн. (двісті тридцять чотири тисячі сімсот дев`яносто п`ять гривень 02 копійок).

В задоволенні решта вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 23 жовтня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua