Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №341/1474/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1474/26

Номер провадження 2/341/1065/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 жовтня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

УСТАНОВИВ

31.07.2026 представниця Кравченко О. В. в інтересах позивача ТзОВ «Макс кредит» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії від 21.01.2026 № 00-10873090 у розмірі 15552,66 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,0 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 21.01.2026 № 00-10873090, у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 15552,66 грн, з яких: 8040,40 грн – розмір заборгованості за тілом кредиту, 3552,26 грн – розмір заборгованості за процентами, 360,0 грн – розмір заборгованості за комісією, 3600,0 грн – розмір заборгованості за штрафами.

Ухвалою суду від 05.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження. Судове засідання призначено на 23.10.2026. У судове засідання 23.10.2026 сторони не з`явились.

Представниця позивача у позовній заяві просить справу розглядати без участі представниці позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоч про день, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Копію ухвали про відкриття провадження з датою судового засідання надіслано на офіційну зареєстровану адресу відповідача. Відповідач документи не отримав, оскільки відсутній за вказаною адресою.

Водночас до позову долучено докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками за адресою зареєстрованого місця проживання.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим. Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав. Ходом розгляду справи не цікавився. У судове засідання не прибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на приписи ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд прийняв рішення про заочний розгляд справи, оскільки відповідач вважається повідомленим належним чином про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав, а представниця позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

У позовній заяві заявлено клопотання про витребування доказів у АТ «Банк Альянс» для підтвердження виконання ТзОВ «Макс кредит» зобов`язань за кредитним договором в частині надання коштів відповідачу.

З огляду на принцип змагальності, відсутність заперечень відповідача щодо факту отримання кредитних коштів у межах спірних правовідносин, ураховуючи достатність наданих позивачем доказів для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність необхідності для задоволення клопотання позивача та витребування відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

21.01.2026 між ТзОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10873090 (далі – Кредитний договір, Договір).

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 9000,0 грн

Строк дії кредитної лінії (строк кредитування) 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування 16.01.2027 (п. 1.3 Договору).

Тип процентної ставки – фіксована (п. 1.5 Договору).

Стандартна процентна ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії , зазначеного в п. 1.3 Договору (п. 1.5.1 Договору).

Знижена процентна ставка становить 0,38 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується виключно протягом 15-ти днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (п. 1.5.2 Договору).

Відповідно до п. 1.6 Договору кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за наданням кредиту у розмір 20 % від суми кредиту, що складає 1800,0 грн.

Згідно з п. 2.10 Договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту 21.01.2026. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в розмірі 9000,0 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

У разі невиконання та /або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором, кредитодавець має право нараховувати, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу (п. 6.4 Договору).

Відповідно до п. 7.18 Договору укладенням цього Договору сторони домовились, що до правочину застосовуються положення Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір підписано від імені ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 51109, що підтверджує прийняття відповідачем відповідних умов.

До договору надано паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами кредитування.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТзОВ «ПрофітГід» підтверджує, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів від 28.07.2023 № ПГ-714 на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТзОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача, а саме: 21.01.2026, сума переказу 9000,0 грн, номер платіжної картки НОМЕР_1 , платник ТзОВ «Макс кредит».

До матеріалів справи надано розрахунок заборгованості ТзОВ «Макс кредит» за кредитним договором від 21.01.2026 № 00-10873090, відповідно до якого загальну заборгованість станом на 24.07.2026 сформовано у розмірі 15552,66 грн, з яких: 8040,40 грн – розмір заборгованості за тілом кредиту, 3552,26 грн – розмір заборгованості за процентами, 360,0 грн – розмір заборгованості за комісією, 3600,0 грн – штрафні санкції.

З указаного розрахунку суд установив, що 21.01.2026 надано кредит у розмірі 9000,0 грн. Протягом періоду з 21.01.2026 до 04.02.2026 відповідачу нараховувались проценти за ставкою 0,38 % відповідно до умов Договору, тобто по 34,20 грн на день. Надалі до 07.05.2026 проценти нараховувались за ставкою 0,94 %. Також, ураховано часткову сплату заборгованості відповідачем.

Таке нарахування процентів та строк їх нарахування відповідають погодженим сторонами Договору умовам, які відповідач прийняв, частково виконував шляхом отримання коштів та їх використання, часткової сплати заборгованості.

Також, розмір процентної ставки відповідає приписам цивільного законодавства.

07.05.2026 позивач надіслав відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту в порядку ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Дані щодо виконання боржником вказаної вимоги відсутні.

Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Договір підписаний Ляшенком В. І. електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТзОВ «Макс кредит» і відповідачем правочину. Без отримання на мобільний номер телефону відповідача коду, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення передбачених Договором і законодавством дій з боку ОСОБА_1 . Договір не був б укладеним.

Отже, на підставі положень статей 6, 205, 207, 509, 526, 626, 628, 639, 1055 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», з урахуванням принципу змагальності та відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку про укладення між ТзОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 . Кредитного договору, а також про отримання відповідачем кредитних коштів (тіла кредиту) у розмірі 9000,0 грн.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У Договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки за користування кредитом, розмір комісії за видачу кредиту, строк кредитування, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомився і які прийняв шляхом підписання відповідного Договору.

Отже, суд установив, що відповідач був ознайомлений з указаними у вищевказаному Договорі умовами отримання і користування кредитними коштами, на них погодився, частково виконував ці умови шляхом отримання коштів, їх використання, часткової сплати заборгованості.

Таким чином, суд установив, що сформована і заявлена у позові до стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8040,40 грн, заборгованість зі сплати процентів у розмірі 3552,26 грн та заборгованість зі сплати комісії у розмірі 360,0 грн відповідає погодженим сторонами умовам Договору.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором у загальному розмірі 11952,66 грн (8040,40 + 3552,26 + 360,0) підлягають задоволенню.

Водночас ОСОБА_1 відзиву, будь-яких пояснень чи доказів, які б спростовували відповідні вимоги позову, суду не надав.

З огляду на принцип змагальності та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення в частині стягнення 11952,66 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в частині суми нарахованих штрафів в розмірі 3600,0 грн, то суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан діяв, триває і не припиняв свою дію в період укладення Договору та нарахування заборгованості за штрафами позикодавцем.

Тобто, в цьому випадку відповідач як позичальник звільнений від обов`язку сплати заборгованості за штрафами, оскільки така нарахована після укладення кредитного договору та під час дії воєнного стану.

Своєю чергою суд вважає необгрунтованими доводи сторони позивача щодо правомірності нарахування та стягнення платежів за штрафами з покликанням на приписи Закону України "Про споживче кредитування" як на спеціальний закон, що не забороняє такого нарахування, з огляду на таке.

Позивач, зокрема, просить стягнути 3600,0 грн саме як заборгованість за штрафами. На переконання суду, саме положення ст. 549 та п. 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України у цьому випадку є спеціальними, які звільняють позичальника від обов`язку сплати заборгованості за штрафами під час дії воєнного стану у державі.

Своєю чергою Закон України "Про споживче кредитування" не наділяє кредитодавця правом на отримання заборгованості за штрафами позичальником під час дії воєнного стану.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафами у розмірі 3600,0 грн задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,0 грн, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання юридичної (правничої) допомоги від 01.06.2026 № 01062026-МК/Кравченко, укладеним між ТзОВ «Макс кредит» та адвокатом Кравченко О. В., свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером на надання правничої допомоги, витягом із замовлення від 01.07.2026 за договором про надання юридичної (правничої) допомоги від 01.06.2026 № 01062026-МК/Кравченко, актом приймання-передачі наданих послуг від 27.07.2026 до Договору про надання юридичної (правничої) допомоги від 01.06.2026 № 01062026-МК/Кравченко.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінюючи обгрунтованість заяви позивача в контексті положень частини 4 статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 7000,0 грн є необгрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи складність справи, яка є типовою, об`єктивно наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, не співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, суд вважає за доцільне зменшити їх розмір до 3000,0 грн.

З огляду на викладене з відповідача на користь позивача підлягають стягнення витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2305,59 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2046,13 грн.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд з дотриманням положень вимог ч. 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279-280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» заборгованість за Договором від 21.01.2026 № 00-10873090 у розмірі 11952,66 грн, з яких: 8040,40 грн – розмір заборгованості за тілом кредиту, 3552,26 грн – розмір заборгованості за процентами, 360,0 грн – розмір заборгованості за комісією.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2046,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2305,59 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Учасники:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Макс кредит», місцезнаходження за адресою: вул. Лєскова, 9 А, м. Київ, код ЄДРПОУ 42806643;

відповідач – ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ