Суд: Вараський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №565/1043/26
Суддя: Незнамова І.М.
Справа № 565/1043/26
Провадження № 1-кп/565/110/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025186050000161 від 14.11.2025 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Малі Цепцевичі, Сарненського району, Рівненської області, громадянина України, пенсіонера, відповідно до ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.3 ст.389 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 засуджений вироком Кузнецовського (нині - Вараського) міського суду Рівненської області від 04.12.2024 року, у справі №565/2631/24, за ст.126-1 КК України до покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду, із покладенням обов`язків, передбачених ст.59-1 КК України, зокрема: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вказаний вирок, після набрання ним 04.01.2025 року законної сили, направлений для виконання до Вараського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області.
23.01.2025 року засуджений ОСОБА_4 з`явився до уповноваженого органу з питань пробації, останньому були роз`яснено права та обов`язки засудженої особи, порядок та умови відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а також попереджено про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку і умов відбуття покарання у виді пробаційного нагляду.
За час перебування на обліку в органі пробації засуджений ОСОБА_4 , у період відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення, зокрема:
-постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1779467, яка винесена 26.05.2025 року поліцейським Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , на ОСОБА_4 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.182 КУпАП;
-постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1791114, яка винесена 09.06.2025 року поліцейським Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 , на ОСОБА_4 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП;
-постановою Вараського міського суду Рівненської області від 10.07.2025 року, яка набрала законної сили 22.07.2025 року, у справі №556/1440/25, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, з призначенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.;
-постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1847363, яка винесена 14.08.2025 року поліцейським Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 , на ОСОБА_4 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП;
-постановою Вараського міського суду Рівненської області від 12.01.2026 року, яка набрала законної сили 23.01.2026 року, у справі №556/2950/25, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, з призначенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 51 (п`ятдесят одна) грн. 00 коп.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, наведені в обвинувальному акті, при цьому, вказав, що усвідомив протиправність своїх дій.
Обвинувачений ОСОБА_4 просить суд обмежити осяг дослідження доказів у справі, а саме: просить не досліджувати докази по доказуванню події кримінального правопорушення, його винуватості, оскільки винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає повністю, визнає час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, просить дослідити докази, що впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, обставини, що характеризують його особу, пом`якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 наголосив, що він розуміє, що в разі визнання судом недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Прокурор ОСОБА_3 та захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 проти обмеження обсягу дослідження доказів у справі не заперечували.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, винуватіть у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, дав змістовні, повні та об`єктивні показання.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо фактичних обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення відповідають даним, наведеним в обвинувальному акті.
За таких обставин, суд вважає, що визнання ОСОБА_4 фактичних обставин справи є добровільними та істинними, а сам ОСОБА_4 проінформований про відсутність, в подальшому, у нього права оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи доведені наявними у справі доказами, які не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, визнає фактичні обставини справи доведеними.
Враховуючи відсутність заперечень учасників судового розгляду, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, так як вони ніким не оспорюються.
При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст цих обставин та наслідки недослідження доказів щодо них.
Сумнівів у добровільності та істинності такої позиції учасників судового розгляду у суду немає.
З огляду на викладене, у судовому засіданні повністю доведено факт ухилення засудженим ОСОБА_4 від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що кваліфікація діяння ОСОБА_4 за ч.3 ст.389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, є правильною, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.3 ст.389 КК України, доведена повністю поза розумним сумнівом.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.
Разом з цим, суд враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.
Із досудової доповіді Вараського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 оцінюється як середній, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.
При вирішенні питання про можливість призначення обвинуваченому покарання, суд, із врахуванням факту досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійного віку, дійшов наступного висновку.
Санкцією ч.3 ст.389 КК України передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до трьох років.
Тобто вказаною статтею визначено безальтернативний вид покарання - обмеження волі.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.61 КК України, обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.
Згідно з роз`ясненнями, що містяться в абзаці 7 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами покарання», суд не вправі перейти до більш м`якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. У таких випадках суд, за наявності підстав, відповідно до ст.7 КПК України, повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.
Положення ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначають вік пенсіонера, відповідно до яких особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Обвинувачений ОСОБА_4 є особою, яка досягла пенсійного віку, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 (серія НОМЕР_3 ), тому, з урахуванням імперативних вимог ч.3 ст.61 КК України, ОСОБА_4 не може бути призначене покарання, визначене санкцією ч.3 ст.389 КК України, у виді обмеження волі, при цьому, санкція ч.3 ст.389 КК України не містить альтернативних видів покарання.
Оскільки, судом не встановлено підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, а передбачене санкцією ч.3 ст.389 КК України покарання у виді обмеження волі не може бути застосоване до ОСОБА_4 , як до особи, що досягла пенсійного віку, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання у зв`язку із відсутністю можливості призначення йому покарання, передбаченого ч.3 ст.389 КК України.
Таким чином, з огляду на положення ч.2 ст.373 КПК України, суд прийшов до висновку про необхідність ухвалення обвинувального вироку і звільнення ОСОБА_4 від покарання, як особи, до якої не може бути застосоване покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.389 КК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.349,370,371,373,374,376,392,393,394,395 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.3 ст.389 КК України.
Звільнити ОСОБА_4 від покарання у зв`язку із відсутністю можливості призначення йому покарання, передбаченого ч.3 ст.389 КК України.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області, з урахуванням вимог ч.2 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію даного вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз`яснити, що інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua