Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №559/1300/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1300/26

Провадження № 2/559/1366/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23 жовтня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Представник ТзОВ «Деал Фінанс Груп» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 01.07.2025 між ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №71626218 у відповідності до вимог чинного законодавства у електронній формі. Згідно вказаного Договору відповідачці було надано кредит у розмірі 6500 грн. строком на 21 день. Крім того, 03.06.2025 між ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №8348831, згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 6500 грн. строком на 360 днів. 16.09.2025 між ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Деал Фінанс Груп» було укладено Договір факторингу №16/09/25, відповідно до якого ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТзОВ «Деал Фінанс Груп» за виплату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Деал Фінанс Груп» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу, ТзОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором позики №71626218 у розмірі 20 668,83 та за Договором позики №8348831 у розмірі 23 859,56 грн. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідачка не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТзОВ «Деал Фінанс Груп», ні на рахунки попередніх кредиторів. На даний час відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТзОВ «Деал Фінанс Груп», у зв`язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в загальному розмірі 44 528,39 грн. та судові витрати у справі.

Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористалася.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15.04.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду від 23.09.2026, після відкриття провадження, позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. 30.09.2026 ухвалено продовжити розгляд справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «За вказаною адресою адресат відсутній». У відповідності до ст.128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Крім того, про час та місце розгляду справи повідомлена шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України. Заяв та клопотань не надала, відзиву не надіслала, про причини неявки не повідомила, тому суд визнає її неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.

Позивач просить розглядати справу без його участі і не заперечує проти ухвалення заочного рішення в справі.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №71626218 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачці було надано кредит у розмірі 6500 грн. Строк кредитування 21 день (п.2.2 Договору). Процентна ставка фіксована та складає 0,142% від суми кредиту за кожен день користування. Договором передбачено продовження строку кредитування шляхом укладення додаткової угоди. Комісія за надання кредиту - 15% від суми кредиту. Дата повернення кредиту 21.07.2025 (а.с.12-19).

Згідно Додатку №1 до Договору позики, сторонами визначено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що загальна вартість кредиту становить 7768,83 грн.(а.с.19 зворот-20).

Відповідно до Довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , з яким укладено договір №71626218 від 01.07.2025 ідентифікований ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»: а саме 01.07.2026 отримав одноразовий ідентифікатор: 43454 (а.с.20 зворот).

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідачка та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 6500 грн. шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується електронною квитанцією від 01.07.2025 та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система». При цьому, номер платіжної картки співпадає з номером електронного платіжного засобу, який зазначений позичальником у розділі 11 Договору « Юридичні адреси та реквізит сторін». (а.с.21,22).

Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 21.12.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором позики №71626218, яка становить 20 668,83 грн., з яких 6500 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 193,83 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 975 грн. - комісія та 13000 грн. - пеня (а.с.10 зворот-11).

Крім того, 03.06.2025 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №8348831 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачці було надано кредит у розмірі 6500 грн. Строк кредитування 360 днів (п.2.2 Договору). Розмір першого обов`язкового платежу 2047,50 грн., період сплати мінімального обов`язкового платежу 15 днів, кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 23. Процентна ставка фіксована та складає 0,95% від суми кредиту за кожен день користування. Комісія за надання кредиту - 17,25% від суми кредиту, що в грошовому виразі становить 1121,25 грн. Дата повернення кредиту 28.05.2026 (а.с.24-31).

Відповідно до Довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , з яким укладено договір №8348831 ідентифікований ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»: а саме 03.06.2025 отримав одноразовий ідентифікатор: 254651 (а.с.32).

ОСОБА_1 отримала кредитні кошти за Договором позики №8348831 у розмірі 6500 грн. шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується електронною квитанцією від 03.06.2025 та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система». номер платіжної картки № НОМЕР_3 співпадає з номером електронного платіжного засобу, який зазначений позичальником у розділі 11 Договору « Юридичні адреси та реквізит сторін». (а.с.32 зворот, 33).

Згідно наданого первісним кредитором ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 21.12.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором позики №8348831, яка становить 23 859,56 грн., з яких 6500 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 4359,55 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 0,01 грн. - комісія та 13000 грн. - пеня. Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 на виконання умов договору, здійснила часткову оплату на загальну суму 3307,20 грн. Вказана сума відображена у розрахунку заборгованості (а.с.22 зворот-23).

16.09.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено Договір факторингу №16/09/25, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «Деал Фінанс Груп» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с.35-38).

На виконання умов Договору факторингу ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти у розмірі 5 608 206,99 грн. відповідно до платіжної інструкції №579937994,1 від 06.01.2026 та грошові кошти у розмірі 5 194 511,18 грн. відповідно до платіжної інструкції №579937984.1 від 24.12.2025 (а.с.45 зворот-46).

Відповідно до реєстру боржників №23/12/25-01 від 23.12.2025 до Договору факторингу, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором позики №8348831 від 03.06.2025 у розмірі 23 859,56 грн., з яких 6500 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 4359,25 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 0,01 грн. - комісія та 13000 грн. - пеня. Вказана сума відображена і у розрахунку заборгованості, наданому позивачем ТОВ «Деал Фінанс Груп» (а.с.44-45,54).

Відповідно до реєстру боржників №23/12/25-02 від 23.12.2025 до Договору факторингу, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором позики №71626218 від 01.07.2025 у розмірі 20 668,83 грн., з яких 6500 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 193,83 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 975 грн. - комісія та 13000 грн. - пеня. Вказана сума відображена і у розрахунку заборгованості, наданому позивачем ТОВ «Деал Фінанс Груп» (а.с.42 зворот-43, 5).

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у Цивільному Кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісіями суд застосовує наступні норми права.

Згідно ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

«Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача» - ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 16 листопада 2016 року, справа № 6-1746цс16, та в постанові від 4 червня 2018 року, справа № 758/8481/15-ц, з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а відповідні умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Згідно позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, висловленої під час розгляду справи № 6-2071цс16, обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що між первісним кредитором ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є позивач, та відповідачкою виникли правовідносини у зв`язку з укладенням 01.07.2025 Договору позики №71626218. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Згідно вказаного договору відповідачці було надано кредит у розмірі 6500 грн. строком на 21 день. Кошти було надано безготівково шляхом перерахування на платіжну картку, зазначену відповідачкою при укладенні Договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, тому суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідачки за основним тілом кредиту у розмірі 6500 грн. та відсотків у розмірі 193,83 грн., які нараховувалися протягом 21 дня користування кредитними коштами за процентною ставкою 0,145 % в день, що відповідає умовам Договору.

Щодо стягнення заборгованості за Договором позики №8348831 від 03.06.2025, суд зазначає наступне. Згідно умов вказаного Договору відповідачці було надано кредит у розмірі 6500 грн. строком на 360 днів. Факт отримання останньою кредитних коштів підтверджено матеріалами справи та ОСОБА_1 не спростовано. Як свідчать подані по справі доказові матеріали, на момент звернення позивача до суду, зобов`язання за вказаним Договором, відповідачкою у повному обсязі не виконані. Суми, які підлягають стягненню в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків, відповідають умовам Договору та строку його дії. Так, строк дії Договору становить 360 днів, відсотки нараховуються за ставкою 0,95% в день, разом з тим, нарахування відсотків здійснювалося до 16.09.2025, тобто до відступлення права вимоги первісним кредитором позивачу та становить 4359,55 грн. (з урахуванням здійснених відповідачкою проплат). Крім того, відповідачка не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті і правонаступник первісного кредитора вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків.

Щодо стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту згідно Договору позики №71626218 та Договору позики №8348831 суд враховує чинну судову практику і положення законодавства про захист прав споживачів, про що детально вказано в розділі IV: включення позивачем до розрахунку заборгованості комісії за послуги, що супроводжують кредит, або установа чи споживач вчиняє з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (надання кредиту) є неправомірним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачки пені за прострочення виконання зобов`язання за обома договорами, суд вважає, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час. Враховуючи, що Договори позики було укладено 03.06.2025 та 01.07.2025, тобто під час дії воєнного стану, суд вважає, що стягнення з відповідачки пені суперечитиме п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому, в частині позовних вимог про стягненні пені слід відмовити.

У підсумку суд позовні вимоги задовольняє частково.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то і розмір судових витрат в цій справі зі сплати судового збору та на правову допомогу суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно згідно ст. 131, 141 ЦПК України. Судом встановлено, що понесені ТОВ «Деал Фінанс Груп» витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; Витягом з Акту прийому - передачі наданих послуг від 30.12.2025 та платіжною інструкцією від 16.01.2026 (а.с.46 зворот-51). Позовні вимоги задоволено судом на 33%, тому з відповідачки підлягає стягненню пропорційні сума судового збору в розмірі 878,59 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 1485 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» суму заборгованості в загальному розмірі 17 553 (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят три) гривні 38 копійок, з яких:

- за Договором позики №71626218 у розмірі 6 693 (шість тисяч шістсот дев`яносто три) гривні 83 копійки, з яких: 6500 грн. - заборгованість за основним боргом; 193,83 грн. - заборгованість за відсотками;

- за Договором позики №8348831 у розмірі 10 859 (десять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 55 копійок, з яких: 6500 грн. - заборгованість за основним боргом; 4359,55 грн. - заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 878,59 грн. та 1485 грн. витрат на правову допомогу, а разом 2 363 (дві тисячі триста шістдесят три) гривні 59 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: вул. Садова, 31/33 офіс 40/3, м. Ірпінь Київська область, код ЄДРПОУ 44280974, електронна адреса dealfinance@vskgroup.com.ua.

Представник позивача: адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, адреса Садова, 31/33 офіс 40/3, м. Ірпінь Київська область, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя О.Ю. Жуковська