Суд: Гощанський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №557/29/26
Суддя: Тишкун П. В.
Провадження № 2/557/357/2026
Справа № 557/29/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді Тишкуна П.В.
секретар судового засідання Гуменюк Н.П.
за участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним проступком
ВСТАНОВИВ :
Позиція позивача.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 70000 грн моральної шкоди, заподіяної вчиненим відносно нього кримінальним проступком, передбаченим частиною другої статті 125 КК України.
Свою позицію обґрунтовує наявністю вироку відносно відповідача, який набрав законної сили. Зазначає, що у зв`язку із заподіянням відповідачем йому легких тілесних ушкоджень він був госпіталізований, що підтверджує реальні психоемоційні наслідки нападу, значне порушення його здоров`я та способу життя. Спричинена йому моральна шкода полягала у фізичному болю, спричиненому тілесними ушкодженнями, емоційному напруженні та стресі, почутті страху та приниження, порушенні нормального способу життя та тривалих негативних психоемоційних переживаннях. Протиправні дії відповідача призвели до негативних змін у його житті, які проявляються у формі страху, суму, журби, суму, негативних психічних емоціях та емоційного перенапруження, що суттєво вплинуло на стан здоров`я. Моральну шкоду оцінює в 70000 грн.
На підтвердження позову надає копії вироку суду та епікризу виписного КНП «Гощанська багатопрофільна лікарня».
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просив його задовольнити. Зазначив, що після його звернення до суду з даним позовом, відповідач жодним чином не намагався врегулювати з ним спір у позасудовому порядку.
Позиція відповідача
Відповідач свою позицію не виклав, відзиву на позов не надав.
У судовому засіданні позов визнав частково. Пояснив, що він не заперечує, що спричинив позивачу тілесні ушкодження, однак не визнає факту заподіяння йому моральної шкоди та не згоден її відшкодовувати у грошовому вираженні, оскільки, на його думку, позивачем не надано будь яких доказів такої. В судовому засіданні попросив вибачення у позивача, але просив відмовити у позові за безпідставністю.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Позовна заява поступила до суду 12 січня 2026 року.
Позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі 19 січня 2026 року.
Протокольними ухвалами 04.03.2026, 15.04.2026, 20.05.2026, 24.06.2026, 10.09.2026 судові засідання відкладались, у зв`язку з неявкою відповідача, щодо якого відсутні відомості про ознайомлення щодо часу та місця розгляду справи, а також за клопотаннями відповідача.
Згідно з ч. 1 ст.244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Відтак, суд 15.10.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
Перед тим, як перейти до правового оцінювання спірних правовідносин суд вважає за необхідне спочатку окреслити предмет спору та визначити питання, на які потрібно відповісти в межах розгляду цієї справи.
Відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, має важливе значення для усунення наслідків такого правопорушення та поновлення порушених прав громадянина. Саме тому особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано шкоди, має право на її відшкодування. Реалізувати це право можна шляхом пред`явлення цивільного позову в кримінальному провадженні до початку судового розгляду. Особа, яка не пред`явила цивільного позову у кримінальному провадженні, а також особа цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
Право звернутися з позовом про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням має лише потерпілий від кримінального правопорушення або особа, яка має право діяти від його імені.
Як видно з копії вироку від 21 жовтня 2025 року у справі №557/1779/25, позивач ОСОБА_1 є потерпілим у кримінальному провадженні по обвинуваченню відповідача ОСОБА_2 за частиною 2 статті 125 КК України.
Компенсація шкоди здійснюється особою, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Так, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. В іншому випадку шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні або позову, що подається в порядку цивільного судочинства, коли по справі винесено обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.
Згаданий вище вирок суду від 21 жовтня 2025 року набрав законної сили 01 грудня 2025 року, що видно з відмітки на копії вироку виготовленої є ЄДРСР.
З епікризу виписного №4163 з медичної карти стаціонарного хворого, виданого КНП «Гощанська багатопрофільна лікарня» Гощанської селищної ради, вбачається що ОСОБА_1 07.08.2025 був госпіталізований до медичного закладу, дата виписки- 20.08.2025.
Отже, предметом спору є відшкодування моральної шкоди потерпілому від кримінального проступку через погіршення стану здоров`я, фізичному болю, психоемоційних переживаннях. При розгляді спору суду потрібно виходити з преюдиціальності вироку відносно відповідача, який набрав законної сили. Встановленню підлягає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Згідно з частиною першою статті 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
За загальними підставами відповідальності за завдану майнову шкоду (стаття 1166 ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з частиною першою статті 1167 цього ж Кодексу, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 5 Постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Системний аналіз цих положень закону дає підстави констатувати, що цивільно-правова відповідальність настає при наявності таких умов (підстав): протиправність, шкода, вина, причинний зв`язок.
Всі ці умови знайшли підтвердження у вироку, яким констатовано умисне заподіяння відповідачем позивачеві тілесних ушкоджень у виді дзабійної рани по задній поверхні правої вушної раковини, забійної рани по передній поверхні у верхній частині правої вушної раковини, забійної рани по передній поверхні у верхній частині правої вушної раковини, синця у правій завушній ділянці, поверхневого садна в лобній ділянці голови справа, синця на нижній повіці правого ока, синця по передній поверхні на межі верхньої та середньої третинах правого плеча, синця по задній поверхні нижньої третини правого плеча, синця по задньо-зовнішній поверхні верхньої третини правого передпліччя, поверхневого садна по тильній поверхні правої кисті в проекції 2-ї п`ясткової кістки, синця по передній поверхні грудної клітки справа над соском, синця по внутрішній поверхні середньої третини лівого стегна, з яких тілесні ушкодження у вигляді ран, як кожне окремо, так і в своїй сукупності, згідно висновку судово-медичного експерта, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, а всі решта ушкоджень (синці, садна), відносяться, як кожне окремо, так і в своїй сукупності, до категорії легких тілесних ушкоджень.
Частиною 1 статті 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
Відповідно до ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Вирішуючи питання щодо обгрунтованості позову та розміру позовних вимог суд виходить з такого.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Право особи на відшкодування моральної шкоди, перш за усе, гарантується Конституцією України (статті 32, 56, 62).
Згідно з положеннями статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Кінцевою метою будь-якого звернення до суду є відновлення порушеного права та відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями. Саме відновлення справедливості та принаймні мінімальну компенсацію за втрати, яких зазнав потерпілий, і можна вважати основною метою судового процесу та права як соціального регулятора в цілому. Але перед тим, як визначитися із компенсацію, цілком очевидно, треба чітко встановити розмір реально нанесеної шкоди.
Під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому доведенню підлягають: наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, наявність вини останнього в заподіянні шкоди.
Висновки суду
Суд вважає, що винуватість відповідача у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, доведена вироком суду. Отже, судом приймається до уваги, що позивач, він же потерпілий ОСОБА_1 , зазнав фізичного болю у зв`язку з ушкодженням здоров`я, душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, приниженням своєї честі та гідності. Тобто факт заподіяння моральної шкоди, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача ОСОБА_2 та настанням шкідливих для позивача наслідків доведені.
При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину та тривалість моральних страждань позивача, який дійсно зазнав фізичного болю, принижень, стресу. Тому відшкодування моральної шкоди у сумі 15000 грн, на думку суду, буде відповідати вимогам розумності та справедливості, і за даних конкретних обставин не може вважатися ні заниженою, ні завищеною чи надмірною.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 32, 56, 62 Конституції України, статями 259, 263 ЦПК України, статями 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним проступком - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн моральної шкоди.
У завдоленні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
С у д д я П.В. Тишкун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua