Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №553/4865/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/4865/25

Провадження № 2/553/493/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.10.2026м. Полтава

Подільський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді Ткачука Ю.А.

за участі секретаря Чоповди А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

21.11.2025 представник ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» - адвокат Журавльов С.Г. звернувся до Подільського районного суду міста Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021 в загальному розмірі 28308,85 грн та понесених позивачем судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.03.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір № TDB.2021.0002.8125 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається: із публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» www.megabank.ua та за посиланням www.todobank.com, та індивідуальної частини, якою є Заява-договір.

Крім того сторони погодили всі істотні умови, зокрема: тип кредиту – відновлювальна кредитна лінія, що надається безготівковим шляхом; максимальний кредитний ліміт до 200000 грн; строк кредитування 12 місяців; пільговий період 62 дні; розмір процентної ставки: базова – 56 % річних, у пільговий період – 0,0001 % річних; тип процентної ставки – фіксована; орієнтовна реальна річна процентна ставка – 87,30 %; орієнтовна загальна вартість кредиту складає 273293,00 грн. Сторонами також визначено також розмір обов`язкового мінімального платежу, що становить 5 % від суми заборгованості та відповідальність за невиконання зобов`язання щодо прострочення кредиту – 80 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач ОСОБА_1 власноручним підписом підтвердив свою згоду та ознайомлення з умовами кредитування, на підставі чого банк відкрив йому поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, а також поточні рахунки у доларах США та Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, видав платіжну картку міжнародної платіжної системи та надав можливість користуватися кредитними коштами шляхом встановлення на поточному рахунку доступного ліміту кредитної лінії, з огляду на що первісний кредитор виконав у повному обсязі взяті на себе перед клієнтом зобов`язання.

Натомість відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплати відсотків за користування кредитною лінією не виконав, у зв`язку з чим, відповідно до змісту позовної заяви станом на 03.09.2024 утворилась заборгованість у загальному розмірі 28308,85 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом – 9975,48 грн та заборгованості по сплаті відсотків – 18333,37 грн.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено Договір № GL1N426240, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за Кредитним договором № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021.

27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до п. 1 якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» відступає позивачу належні йому, а ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуває права вимоги до боржників, зазначених у Додатку №1 «Друкований реєстр Боржників» до вказаного Договору, у тому числі й за Кредитним договором № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021 до відповідача ОСОБА_1 .

Відтак, з огляду на порушення відповідачем умов Кредитного договору, зокрема непогашення заборгованості як за тілом кредиту, так і за відсотками, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за Кредитним договором № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021 в загальному розмірі 28308,85 грн, нараховану первісним кредитором – AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги, а саме 03.09.2024, а також понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Полтави Ткачука Ю.А. від 14.01.2026 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.

27.04.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Нікітенка Д.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог у частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 18333,37 грн, посилаючись на те, що відповідно до умов Кредитного договору строк кредитування становив 12 місяців, тобто з 26.03.2021 по 26.03.2022, тоді як позивачем заявлено до стягнення відсотки, нараховані за період із 26.03.2021 по 03.09.2024. При цьому представник відповідача зазначив, що строк дії самого Договору визначено 3 роки з можливістю його пролонгації, однак умов щодо продовження саме строку кредитування сторонами погоджено не було, відтак, на переконання представника відповідача, позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для нарахування договірних відсотків після 26.03.2022. Крім того, представник відповідача наголосив на тому, що з наданих позивачем банківських виписок вбачається погашення відповідачем заборгованості за відсотками до 09.11.2021, після чого наступне нарахування відсотків відображено лише 29.07.2022, тобто поза межами погодженого строку кредитування.

Також представник відповідача зазначив, що АТ «МЕГАБАНК» було ліквідовано, при цьому відповідача не було повідомлено про зміну кредитора у зобов`язанні, внаслідок чого утворилась заборгованість по тілу кредиту в розмірі 9975,48 грн, яка до теперішнього часу не погашена.

Окремо представник відповідача заперечував проти стягнення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн, вважаючи їх завищеними та неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт і характером спору. Зазначив, що надані позивачем документи не містять відомостей про час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, а підготовлений позов є шаблонним, у зв`язку з чим вважав, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які можуть бути стягнуті з відповідача, не повинен перевищувати 3000 грн.

Крім того, представник відповідача просив застосувати до спірних правовідносин позовну давність, посилаючись на те, що останній платіж відповідачем здійснено 09.11.2021, тоді як позивач звернувся до суду після спливу трирічного строку. На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 18333,37 грн та стягнути з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2026 визнано обов`язковою явку представника позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» у судове засідання у цивільній справі за позовною заявою ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 30.07.2026 позовну заяву ТОВ «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без руху. Надано позивачу п`ятиденний строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків, зокрема щодо надання суду обгрунтованого розрахунку сум, що стягуються щодо нарахування заборгованості за основним боргом та відсотками, із зазначенням періоду їх нарахування, застосованої процентної ставки та суми заборгованості, яка була прийнята до розрахунку відсотків.

04.08.2026 на виконання ухвали Подільського районного суду міста Полтави від 30.07.2026 до суду від представника позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» – адвоката Журавльова С.Г. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій представник позивача просив долучити до матеріалів справи Додатковий розрахунок заборгованості за Кредитним договором № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021, зазначивши, що банківські виписки з особового рахунку є первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій, рух коштів та розмір заборгованості, а нарахування процентів здійснювалося відповідно до погоджених сторонами умов Кредитного договору.

Ухвалою суду від 05.08.2026 продовжено розгляд цивільної справи, призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належними чином, у матеріалах справи міститься заява представника позивача Журавльова С.Г., в якій він просив розгляд справи провести без участі представника позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Нікітенко Д.Ю. у судове засідання, не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, водночас від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, в якій він просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Разом з тим, у судовому засіданні, що відбулось 30.07.2026 представник відповідача Нікітенко Д.Ю. підтримав заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 18333,37 грн. В обґрунтування своєї позиції наголосив, що умовами Кредитного договору № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021 та Паспорта споживчого кредиту визначено строк кредитування тривалістю 12 місяців. При цьому вказав, що до ліквідації АТ «МЕГАБАНК» відповідач здійснював платежі на виконання кредитних зобов`язань, а про наявність заборгованості дізнався лише після отримання позовної заяви. При цьому факту укладення Кредитного договору та користування кредитними коштами не оспорював, проти стягнення заборгованості за основною сумою кредиту не заперечував. Щодо покладення на відповідача судових витрат, зокрема судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, підтримав заперечення, викладені у відзиві.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.03.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0002.8125 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається із публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» www.megabank.ua та за посиланням www.todobank.com, та індивідуальної частини, якою є Заява-договір.

Згідно з п. 1 розділу «Запевнення та умови» Договору підписанням Заяви-Договору відповідач беззастережно підтвердив, зокрема: прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщена у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»; згоду з умовами Договору та положеннями усіх додатків до нього; укладення з Банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої Клієнт приєднався до Договору в цілому.

За умовами п. 2 розділу «Запевнення та умови» Договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки у доларах США та Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає картку міжнародної платіжної системи, яка є власністю банку.

Відповідно до умов п. 4 розділу «Запевнення та умови» договору, банк може надавати клієнту кредит шляхом плати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії.

Умовами п. 4 Заяви-Договору № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021, Паспорта споживчого кредиту та Тарифного пакета todobank, які є невід`ємними складовими укладеного між сторонами Договору, погоджені істотні умови кредитування, зокрема тип кредиту – відновлювальна кредитна лінія, що надається шляхом встановлення доступного ліміту кредитної лінії на поточному рахунку клієнта, максимальний кредитний ліміт до 200000 грн, сума доступного кредитного ліміту - 10000 грн., строк кредитування – 12 місяців, пільговий період користування кредитними коштами – до 62 днів, фіксований тип процентної ставки, процентну ставку за користування кредитом у розмірі 56 % річних, процентну ставку у пільговий період – 0,0001 % річних, орієнтовну реальну річну процентну ставку – 87,30 % річних, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом у розмірі 273293 грн, відповідальність за прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у виді встановлення процентної ставки у розмірі 80% річних від простроченої суми за весь період прострочення (п.8.11 Тарифів todobank).

Згідно з умовами п. 6 розділу «Запевнення та умови» договору, останній набирає чинності з моменту підписання Заяви-договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмеженою.

Відповідач власноручним підписом підтвердив ознайомлення та згоду з умовами кредитування, порядком отримання інформації щодо банківських послуг, способами взаємодії з Банком, порядком інформування про зміни умов обслуговування, а також з правами та обов`язками сторін, визначеними Кредитним договором та його невід`ємними складовими.

Згідно з Паспортом споживчого кредиту (Додаток 9 до Договору), перед укладенням договору сторонами були попередньо погоджені тип кредиту: відновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом для використання, строк кредитування 12 місяців, мета отримання кредиту – споживчі цілі, назва тарифу - todobank, процентна ставка – фіксована, базова – 56%, у пільговий період – 0,0001%, загальні витрати за кредитом – 73293,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом – 273293,00 грн, реальна процентна ставка – 87,30 %, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, зокрема процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту – 80% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Тарифним пакетом todobank визначений розмір обов`язкового мінімального платежу, який становить 5 % від суми заборгованості, порядок і строки його внесення, умови користування кредитною лінією, порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами та відповідальність позичальника за порушення зобов`язань щодо сплати заборгованості та процентів за користування кредитною лінією.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У силу ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Надаючи оцінку доводам сторін та дослідженим доказам, суд виходить із того, що відповідач ОСОБА_1 не оспорює факту укладення з АТ «МЕГАБАНК» Кредитного договору № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021 та користування кредитними коштами в межах встановленої кредитної лінії. При цьому сторона відповідача не заперечувала проти стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 9975,48 грн, оспорюючи лише правомірність нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Як встановлено судом, Кредитний договір укладений шляхом підписання відповідачем Заяви-Договору, містить погоджені сторонами умови кредитування, зокрема щодо максимального ліміту кредитної лінії, строку кредитування, процентних ставок та порядку погашення заборгованості.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору, АТ «МЕГАБАНК» на підставі отриманої заяви відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, а також поточні рахунки № НОМЕР_2 у доларах США та № НОМЕР_3 у євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану), яка відповідно до умов договору є власністю банку, що підтверджується Довідкою про відкриття рахунків від 26.03.2026. Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується наявними в матеріалах справи виписками за його особовими рахунками та не заперечується стороною відповідача. За таких обставин факт виникнення між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 кредитних правовідносин, а також наявність у відповідача обов`язку повернути фактично використані та неповернуті кредитні кошти суд вважає встановленим.

З наданих до суду Виписок по особових рахунках ОСОБА_1 за періоди з 26.03.2021 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024 вбачається, що відповідач здійснював операції за відкритими йому банківськими рахунками, зокрема користувався кредитними коштами в межах встановленого ліміту кредитної лінії. Відповідно до зазначених виписок, станом на 03.09.2024 заборгованість відповідача за основною сумою кредиту становила 9975,48 грн.

Окрім того, відповідно до Виписок за період з 26.03.2021 по 02.12.2022 АТ «МЕГАБАНК» здійснювало нарахування відповідачу процентів за користування овердрафтом та простроченим овердрафтом. Відповідно до Додаткового розрахунку заборгованості від 03.08.2026, за період з 30.04.2021 по 28.10.2022 нараховано проценти за користування овердрафтом у розмірі 5887,43 грн, а за період з 29.10.2021 по 02.12.2022 – проценти за простроченим овердрафтом у розмірі 770,25 грн.

Згідно з виписками АТ «МЕГАБАНК» по особових рахунках ОСОБА_1 за період з 03.12.2022 по 03.09.2024, відповідачу нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 14170,34 грн. Таким чином, відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальна сума нарахованих процентів становить 20828,02 грн, при цьому у розрахунку відображено погашення та коригування процентів на загальну суму 2494,65 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості за процентами станом на 03.09.2024 становить 18333,37 грн. Заборгованість за основною сумою кредиту становить 9975,48 грн.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Згідно з умовами п.1 вказаного Договору, за цим договором банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору.

Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що за цим Договором новий кредитор у день укладення договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, набуває усі права кредитора за основними договорами, у тому числі право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань, сплати грошових коштів, процентів у розмірах, визначених основними договорами, неустойки, пені, штрафів, сум, передбачених ст. 625 ЦК України, а також інших прав, що випливають з основних договорів. У тому числі, після набуття новим кредитором прав вимоги новий кредитор має право на власний розсуд відступати, продавати, здійснювати наступне відступлення таких прав вимоги повністю або в частині третім особам у порядку, встановленому чинним законодавством України. Окрім того п. 3 на нового кредитора покладено обов`язок щодо повідомлення боржників про відступлення прав вимоги за кредитними договорами. Пунктом 14 Договору № GL1N426240 визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.

Оплата за лот GL1N426240 здійснена ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» на користь АТ «МЕГАБАНК» у розмірі 23425777,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 66895 від 31.07.2024.

Відповідно до витягу з Додатку № 1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, АТ «МЕГАБАНК» передало ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» права вимоги до ОСОБА_1 за Договором № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021 на загальну суму 28308,85 грн, з яких заборгованість за основною сумою кредиту становить 9975,48 грн, заборгованість за процентами – 18333,37 грн.

Отже, ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги ОСОБА_1 за Договором № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021.

27.12.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, права вимоги, що відступаються за цим Договором належать АТ «МЕГАБАНК» на підставі договору від 03.09.2024 № GLIN426240 про відступлення прав вимоги відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 та переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами Договору № 1/12 та Додатку № 1 до нього. Окрім того, відповідно до п. 3 Договору первісний кредитор зобов`язаний повідомити боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами протягом 10 робочих днів з дня набрання чинності договору. Пунктом 14 Договору № 1/12 визначено, що він набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.

Розрахунки за Договором № 1/12 проведені в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 1074 від 27.12.2024 на суму 8030000 грн, платіжною інструкцією № 1091 від 31.01.2025 на суму 9200000 грн та платіжною інструкцією № 1822 від 22.09.2025 на суму 5500000 грн.

Згідно з Витягом до Додатку № 1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021 на загальну суму 28308,85 грн, з яких заборгованість за основною сумою кредиту становить 9975,48 грн, заборгованість за процентами – 18333,37 грн.

Отже, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами, в тому числі за договором, укладеним між відповідачем та АТ «МЕГАБАНК».

Першою та третьою частинами ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

При цьому, суд констатує, що умовами Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024 обов`язок повідомлення боржників про відступлення права вимоги був покладений на нового кредитора за цим договором – ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а умовами Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 – на первісного кредитора за цим договором, зокрема ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС». Отже, з наданих суду договорів відступлення права вимоги, враховуючи доводи сторони відповідача про відсутність повідомлення ОСОБА_1 про зміну кредитора, не вбачається покладення на позивача обов`язку щодо первинного повідомлення відповідача про відступлення права вимоги. Водночас саме по собі неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні не припиняє кредитного зобов`язання, не спростовує факту його виникнення та не звільняє боржника від обов`язку належного виконання Кредитного договору. Крім того, умовами Кредитного договору було визначено порядок інформування клієнта про умови банківського обслуговування, зміни тарифів, комісій та інших умов банківських послуг, а також передбачено способи звернення клієнта до банку, Національного банку України та судових органів з питань захисту прав споживачів фінансових послуг.

У тому числі суд вважає за доцільне наголосити на тому, що віднесення банку до категорії неплатоспроможних, відкликання банківської ліцензії та запровадження процедури його ліквідації не припиняють дії укладених банком кредитних договорів та не звільняють позичальників від виконання взятих на себе кредитних зобов`язань. Відтак початок процедури ліквідації АТ «МЕГАБАНК» у тому числі не є підставою для припинення зобов`язань ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021.

Станом на 03.09.2024, за розрахунком АТ «МЕГАБАНК», заборгованість відповідача за Кредитним договором № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021 становила 28308,85 грн, з яких: 9975,48 грн – заборгованість за основною сумою кредиту; 18333,37 грн – заборгованість за процентами.

Буд-які докази чи розрахунки, що свідчать про здійснення новими кредиторами додаткових нарахувань, до суду не надані.

Доказів на підтвердження повного погашення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 9975,48 грн матеріали справи не містять, розмір зазначеної заборгованості відповідачем не оспорюється. Із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт укладення Кредитного договору, надання відповідачу можливості користуватися кредитними коштами, наявність непогашеної заборгованості за тілом кредиту, а також набуття ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» статусу кредитора у спірному зобов`язанні, на підставі чого позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) у розмірі 9975,48 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині стягнення заборгованості по відсоткам суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 18333,37 грн, нарахованої та відображеної у виписках АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу) (п.81).

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (п.91).

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

У разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (п.128).

Дослідивши умови укладеного між сторонами договору, судом встановлено, що Договір № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021 за своєю правовою природою є змішаним та містить як умови відкриття й обслуговування поточних рахунків, користування платіжною карткою, так і умови надання кредиту шляхом встановлення доступного ліміту кредитної лінії на поточному рахунку відповідача. Пунктом 6 Заяви-Договору (Індивідуальної частини) визначено, що Договір набирає чинності з моменту її підписання та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

У пункті 4 індивідуальної частини Договору сторонами погоджений строк кредитування тривалістю 12 місяців. Зазначений строк кредитування також визначений п.8.3 додатку до Договору «Тарифний пакет todobank».

При цьому суд враховує правову позицію, викладену у пунктах 29-35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 у справі № 444/9519/12, відповідно до якої розмежовані поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання», що мають різний правовий зміст. Так, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору, тоді як строк виконання зобов`язання визначає момент або період, протягом якого боржник повинен виконати конкретне зобов`язання. При цьому строк виконання зобов`язання може як збігатися зі строком договору, так і бути відмінним від нього.

Отже, строк кредитування та строк дії укладеного між сторонами договору не є тотожними поняттями. Строк кредитування визначає період, протягом якого позичальник має право правомірно користуватися кредитними коштами та за який кредитор вправі нараховувати проценти як плату за користування кредитом, тоді як строк дії договору визначає загальний період існування договірних правовідносин між сторонами.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що погоджений сторонами строк кредитування за Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021 становив 12 місяців з дати його укладення, тобто з 26.03.2021 до 26.03.2022, та не є тотожним трирічному строку дії Договору.

Будь-які докази на підтвердження пролонгації (автопролонгації) строку кредитування позивачем до суду не надані.

Умовами п.4 індивідуальної частини Договору № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021, визначений розмір процентної ставки за користування кредитом у розмірі 56 % річних, процентну ставку у пільговий період – 0,0001 % річних.

Пунктом 5 індивідуальної частини Договору визначені умови відповідальності за прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у виді встановлення процентної ставки у розмірі 80% річних від простроченої суми за весь період прострочення (п.8.11 Тарифів todobank).

Пунктом 8.11 Тарифного пакету todobank визначена відповідальність позичальника за порушення зобов`язань щодо сплати заборгованості та процентів за користування кредитною лінією. Зокрема, відповідно до п. 8.11 процентна ставка, що застосовується за невиконання та/або неналежне виконання клієнтом зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитною лінією, становить 80 % річних від простроченої суми за весь період прострочення. При цьому приміткою 11 до п.8.11 Тарифного пакету todobank передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитною лінією, клієнт, на письмову вимогу банку, у строк зазначений у вимозі, сплачує на користь банку суму боргу з урахуванням індексу інфляції (тільки у випадку, якщо індекс інфляції більше одиниці), а також, відповідно до ст. 625 ЦК України, зазначений розмір процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення.

З аналізу умов укладеного Договору суд дійшов висновку, що у вказаних пунктах Договору та додатку до нього, сторони погодили встановлення нарахування процентів у розмірі 80% від простроченої суми кредиту саме як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, відповідно до ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування вимог про стягнення заборгованості за процентами позивач посилається на Виписки АТ «МЕГАБАНК» по особових рахунках відповідача, у яких відображені відповідні нарахування, а також на Додатковий розрахунок заборгованості від 03.08.2026, долучений до матеріалів справи.

Дослідивши зазначені Виписки у взаємозв`язку з наданим розрахунком заборгованості, судом встановлено, що АТ «МЕГАБАНК» здійснило нарахування ОСОБА_1 процентів за користування овердрафтом за період з 30.04.2021 по 28.10.2022 у розмірі 5887,43 грн, процентів за простроченим овердрафтом за період з 29.10.2021 по 02.12.2022 у розмірі 770,25 грн, а також процентів за користування кредитом за період з 03.12.2022 по 03.09.2024 у розмірі 14170,34 грн. Загальна сума нарахованих процентів становить 20828,02 грн, з яких погашено 2494,65 грн, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення заборгованість за процентами в розмірі 18333,37 грн.

Перевіряючи розмір застосованої банком процентної ставки, судом встановлено, що нарахування процентів за окремі періоди після закінчення строку кредитування відповідають результатам обчислення за ставкою 80 % річних від суми заборгованості за основним боргом у розмірі 9975,48 грн.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача процентів, нарахованих після закінчення погодженого сторонами строку кредитування 26.03.2022, оскільки право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом припинилося зі спливом зазначеного строку, а проценти, нараховані як міра відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, не підлягають стягненню в силу положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Перевіряючи обґрунтованість заявленої позивачем заборгованості за процентами, судом досліджено надані АТ «МЕГАБАНК» Виписки по особових рахунках ОСОБА_1 за періоди з 26.03.2021 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024, а також Додатковий розрахунок заборгованості від 03.08.2026, на підставі яких судом здійснено перевірку нарахованих процентів із розмежуванням періодів до та після закінчення погодженого сторонами строку кредитування.

Так, із банківських виписок вбачається, що після закінчення строку кредитування 26.03.2022 АТ «МЕГАБАНК» здійснило такі нарахування процентів за користування овердрафтом: за період з 31.03.2022 по 28.04.2022 – 337,69 грн; за період з 29.04.2022 по 30.05.2022 – 489,78 грн; за період з 31.05.2022 по 29.06.2022 – 459,17 грн; за період з 30.06.2022 по 28.07.2022 – 443,80 грн; за період з 29.07.2022 по 30.08.2022 – 395,91 грн; за період з 31.08.2022 по 29.09.2022 – 341,92 грн; за період з 30.09.2022 по 28.10.2022 – 313,98 грн. Загальна сума зазначених нарахувань становить 2782,25 грн.

Крім того, відповідно до Виписок та Додаткового розрахунку заборгованості АТ «МЕГАБАНК» здійснило нарахування процентів за простроченим овердрафтом у загальному розмірі 770,25 грн за період з 29.10.2021 по 02.12.2022. Із зазначеної суми 9,73 грн нараховано за період з 29.10.2021 по 08.11.2021, тобто в межах строку кредитування, тоді як 760,52 грн нараховано за період з 29.07.2022 по 02.12.2022, після його закінчення.

Водночас згідно з виписками АТ «МЕГАБАНК» за період з 03.12.2022 по 03.09.2024 відповідачу нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 14170,34 грн, які також повністю припадають на період після закінчення строку кредитування.

Таким чином, загальна сума процентів, нарахованих АТ «МЕГАБАНК» за періоди, які повністю припадають на час після закінчення строку кредитування 26.03.2022, становить 17713,11 грн (2782,25 грн + 760,52 грн + 14170,34 грн).

Разом із тим судом встановлено, що у виписці АТ «МЕГАБАНК» відображено нарахування процентів за користування овердрафтом у розмірі 380,03 грн за період з 26.02.2022 по 30.03.2022, який охоплює як погоджений сторонами строк кредитування, так і час після його закінчення. Зазначене нарахування здійснене за 33 календарні дні, з яких 29 календарних днів – з 26.02.2022 по 26.03.2022 включно припадають на строк кредитування, а 4 календарні дні – з 27.03.2022 по 30.03.2022 – на період після його закінчення. Відтак, оскільки у виписці проценти в розмірі 380,03 грн відображені однією сумою за весь зазначений період, без окремого визначення сум нарахувань до та після 26.03.2022, суд здійснює пропорційний розподіл цього нарахування відповідно до кількості календарних днів, які припадають на кожен із зазначених періодів, тому сума процентів, що припадає на 29 календарних днів у межах строку кредитування, становить 333,97 грн (380,03 грн х 29 / 33), тоді як сума процентів за чотири календарні дні після закінчення строку кредитування становить 46,06 грн (380,03 грн х 4 / 33).

При цьому судом перевірено рух кредитних коштів за період, за який банком здійснено зазначене нарахування процентів. Так, із банківських виписок та Додаткового розрахунку заборгованості вбачається, що 28.02.2022 відповідачем здійснено операцію з використання кредитних коштів у розмірі 2400 грн, а 16.03.2022 – у розмірі 69,92 грн. Відповідно до відображених у розрахунку операцій залишок заборгованості за основною сумою кредиту до здійснення зазначених покупок становив 7505,56 грн. Перевіркою нарахованих банком процентів встановлено, що їх сума за період з 26.02.2022 по 30.03.2022 у розмірі 380,03 грн практично відповідає результату обчислення за ставкою 56 % річних на суму 7505,56 грн протягом 33 календарних днів, який становить 380,01 грн. Водночас Тарифним пакетом todobank передбачено пільговий період користування кредитними коштами тривалістю до 62 днів, протягом якого для відповідних операцій застосовується процентна ставка 0,0001 % річних. Отже, визначена банком сума процентів арифметично узгоджується з нарахуванням за незмінної процентної бази протягом цього періоду.

Таким чином, із загальної суми нарахування 380,03 грн 333,97 грн суд відносить до процентів за період до 26.03.2022 включно, а 46,06 грн – до процентів за період після закінчення строку кредитування. Отже, загальна сума процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, становить 17759,17 грн, із яких 17713,11 грн – нарахування за періоди, що повністю припадають на час після 26.03.2022, та 46,06 грн – відповідна частина нарахування за період з 26.02.2022 по 30.03.2022.

Як встановлено судом, відповідно до розрахунку позивача загальна сума нарахованих АТ «МЕГАБАНК» процентів становить 20828,02 грн, із яких банком відображено погашення та коригування в загальному розмірі 2494,65 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості за процентами, заявлений позивачем до стягнення, становить 18333,37 грн. Враховуючи, що зазначений залишок уже визначений банком із відображенням здійснених погашень та коригувань процентів, повторне віднімання суми 2494,65 грн судом не здійснюється.

За результатами перевірки заявленої заборгованості та виключення із її складу процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, суд визначив заборгованість за процентами в розмірі 574,20 грн (18333,37 грн – 17759,17 грн), на підставі чого, стягненню з відповідача на користь позивача – ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» підлягає заборгованість за процентами в розмірі 574,20 грн.

Щодо доводів представника відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено.

15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19. Згідно з останнім, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257–259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, у період дії карантину, а надалі воєнного стану законодавством було передбачено продовження строків позовної давності. Водночас із 30.01.2024 правове регулювання змінилося та було запроваджено зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану.

Відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023, яка набрала чинності 30.01.2024, вбачається, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Зазначений пункт був виключений з прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 04.09.2025 на підставі Закону України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» № 4434-ІХ від 14.05.2025.

Отже, враховуючи, що на всій території України було запроваджено карантин до 30.06.2023, під час дії якого строки, визначені ст. 257 ЦК України, були продовжені, а також враховуючи запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, та під час якого строки позовної давності продовжувалися, а з 30.01.2024 їх перебіг було зупинено до 04.09.2025, позивач звернувся до суду із позовом 21.11.2025, тобто після поновлення перебігу позовної давності, однак у межах встановленого законом строку.

Водночас посилання представника відповідача на здійснення останнього платежу 09.11.2021 саме по собі не свідчить про сплив позовної давності, оскільки до вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором застосовуються положення законодавства щодо продовження та зупинення перебігу позовної давності, з огляду на які на дату звернення позивача до суду 21.11.2025 передбачений законом строк не сплив.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, з урахуванням законодавчих положень щодо продовження та зупинення перебігу позовної давності в межах строку позовної давності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 4906 від 20.11.2025.

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості у загальному розмірі 28308,85 грн, з яких 9975,48 грн – заборгованість за кредитом та 18333,37 грн – заборгованість за процентами.

Разом із тим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 9975,48 грн та заборгованості за процентами у розмірі 574,20 грн, а всього 10549,68 грн. Таким чином, позов задоволений на 37,27 %, виходячи з такого розрахунку: 10549,68 грн х 100 % : 28308,85 грн = 37,27 %.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 902,74 грн, виходячи з такого розрахунку: 2422,40 грн х 10549,68 грн : 28308,85 грн = 902,74 грн.

Крім того, представником позивача заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано копії: Договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, Акта приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12115223 від 14.08.2025, Ордера на надання правничої допомоги та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_2 серії ДП № 5817.

Зі змісту Акта приймання-передачі послуг убачається, що вартість наданої правничої допомоги складається з проведення юридичного та фінансового аналізу боржника вартістю 1200 грн та складання, підписання і подання позовної заяви до суду вартістю 10000 грн.

Представник відповідача заперечував проти заявленого розміру витрат, посилаючись на їх завищеність, неспівмірність зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також на шаблонний характер підготовленої позовної заяви. При цьому зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які можуть бути стягнуті з відповідача, не повинен перевищувати 3000 грн.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис виконаних робіт, а розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

Оцінюючи заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із характеру та складності спору, ціни позову, обсягу фактично виконаної представником позивача роботи, а також критеріїв розумності, необхідності та співмірності судових витрат.

При цьому спір виник із договірних правовідносин щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, а заявлені вимоги ґрунтуються на кредитному договорі, документах щодо відступлення права вимоги та розрахунку заборгованості. Відповідно до наданого Акта правнича допомога полягала у проведенні юридичного та фінансового аналізу боржника, а також складенні, підписанні та поданні позовної заяви. Крім того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, не потребувала проведення експертиз, допиту свідків чи здійснення значного обсягу процесуальних дій представником позивача. За таких обставин суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11200 грн є завищеним та не відповідає критеріям розумності й співмірності зі складністю справи та обсягом фактично наданих послуг, у зв`язку з чим обґрунтованим розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу суд визначає 4000 грн.

Також представником відповідача заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 грн.

На підтвердження зазначених витрат відповідачем надано копії: Договору про надання правової допомоги № 26/01/26 від 26.01.2026, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Нікітенко та партнери», Замовлення № 1 від 13.04.2026, Специфікації № 1 від 13.04.2026, Акта приймання-передачі наданих послуг від 27.04.2026, Звіту про наадання правової допомоги б/н від 27.04.2026, Ордера на надання правничої допомоги та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Нікітенка Д.Ю. серії ПТ № 3111.

Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг адвокатським бюро зазначено про надання відповідачу правничої допомоги, яка включала попередню консультацію у справі вартістю 1000 грн, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз нормативно-правової бази та формування правової позиції вартістю 1000 грн, підготовку відзиву на позовну заяву вартістю 4000 грн та представництво інтересів у суді вартістю 4000 грн. При цьому загальна вартість послуг в Акті визначена в розмірі 11000 грн, хоча сума наведених у ньому складових становить 10000 грн.

Крім того, надана Специфікація № 1 від 13.04.2026 містить інші розміри вартості окремих послуг, а також посилання на іншу справу, що не стосується спірних кредитних правовідносин. Відповідно до Звіту про надання правової допомоги б/н від 27.04.2026 АО «Нікітенко та партнери» звітувало перед клієнтом про надану правову допомогу, яка складалась з дій: попередня консультація – 2 год; ознайомлення з матеріалами справи, аналіз нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції по справі – 1 год; підготовка відзиву по справі та доказів, якими він обґрунтовується – 3 год; представництво інтересів суді (загалом за справу незалежно від кількості засідань).

Водночас із матеріалів справи вбачається, що представником відповідача - адвокатом Нікітенком Д.Ю. підготовлено та подано відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення щодо нарахування процентів та застосування позовної давності, а також забезпечено представництво інтересів відповідача під час судового розгляду справи. Відтак, оцінюючи заявлений розмір витрат, суд виходить із фактично підтвердженого обсягу наданої відповідачу правничої допомоги, змісту та характеру підготовленого відзиву, участі представника відповідача в судовому розгляді, складності спору, ціни позову, а також виявлених розбіжностей у документах щодо вартості послуг. З огляду на наведене суд вважає, що заявлена до відшкодування сума 11000 грн не повною мірою відповідає критеріям обґрунтованості та співмірності. Разом із тим суд вважає за доцільне відшкодувати витрати за підготовку відзиву та здійснення представництва інтересів відповідача, оскільки відповідні послуги пов`язані з розглядом цієї справи, а факт їх надання підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд доходить висновку, що обґрунтованим та співмірним розміром витрат відповідача на професійну правничу допомогу є 6000 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог у розмірі 37,27 % та відмову в задоволенні позову в розмірі 62,73 % витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно результатам розгляду справи.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1490,65 грн (4000 грн х 10549,68 грн / 28308,85 грн).

Водночас пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3764,02 грн (6000 грн х 17759,17 грн / 28308,85 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за Кредитним договором № TDB.2021.0002.8125 від 26.03.2021 у загальному розмірі 10549,68 грн (десять тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень шістдесят вісім копійок), з яких: 9975,48 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять гривень сорок вісім копійок) – заборгованість за основною сумою кредиту; 574,20 грн (п`ятсот сімдесят чотири гривні двадцять копійок) – заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір у розмірі 902,74 грн (дев`ятсот дві гривні сімдесят чотири копійки) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1490,65 (одна тисяча чотириста дев`яносто гривень шістдесят п`ять копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3764,02 грн (три тисячі сімсот шістдесят чотири гривні дві копійки).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду безпосередньо або через Подільський районний суд міста Полтави, протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст складено та проголошено 23.10.2026 року.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук