Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №553/1739/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/1739/26

Провадження № 3/553/403/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19.10.2026м. Полтава

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Подмаркова Ю.М., за участю: секретаря судових засідань - Мороза Ю.С., представника Полтавської митниці – Сидоренка О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Полтавської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Полтавській області, є громадянином України, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , даних про притягнення до адміністративної відповідальності протягом року не надано,

за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України,-

в с т а н о в и в:

Полтавською митницею за листом Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України № 20/20-02-01/7/1002 від 09.09.2025, проводилася перевірка законності ввезення на митну територію України гуманітарної допомоги на адресу військової частини НОМЕР_2 , зокрема автомобіля VW LT35, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 (країна реєстрації- PL).

В ході проведення перевірки встановлений факт ввезення 04.03.2024 громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля VW LT35, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 (країна реєстрації- PL) через пункт пропуску «Шегині – Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці як гуманітарної допомоги.

Як підставу для ввезення на митну територію України автомобіля VW LT35, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , громадянином ОСОБА_1 надано декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 04.03.2024, де в розділі 6 «Отримувач» вказано військова частина НОМЕР_2 , а в розділі 10 - транспортний засіб автомобіль VW LT35, кузов № НОМЕР_3 та лист військової частини НОМЕР_2 від 01.03.2024 №329, відповідно до яких зазначений транспортний засіб призначений як гуманітарна допомога для військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до матеріалів перевірки, проведеної Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, надісланих листом Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України від 09.09.2025 № 20/20-02-01/7/1002, транспортний засіб VW LT35, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 не отримано військовою частиною НОМЕР_2 .

В ході проведення відповідних перевірочних заходів у відповідь на лист Полтавської митниці від 23.10.2025 № 7.23-1/20-01/8.2/4498 отримана відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.12.2025 № 819/10798/бдр, якою Полтавську митницю повідомлено, що відповідно до уніфікованої електронно-облікової системи Збройних Сил відомості щодо реєстрації автомобіля VW LT35, кузов № НОМЕР_3 відсутні.

Згідно з даними мережі INTERNET вартість подібних товарів, а саме, транспортного засобу VW LT35, 1997 року виготовлення, становить 166725,81 грн.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товар: автомобіль VW LT35, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 (країна реєстрації- PL), шляхом подання до митного органу, як підставу для переміщення товарів документів: декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 04.03.2024 та лист військової частини НОМЕР_2 від 01.03.2024 №329, що містять неправдиві відомості щодо одержувача.

Відповідно до інформації наявної у базі даних модуля «Провадження в справах про порушення митних правил» автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» громадянин ОСОБА_1 протягом року не притягувався до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 483 або статтею 482 Митного кодексу України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

У відповідності до ч. 4 ст. 526 Митного кодексу України, неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є перешкодою для розгляду справи за її відсутності.

Представник митного органу у судовому засіданні вказав на наявність належних доказів та підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 МК України, судом прийнято рішення про можливість провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

Заслухавши представника митниці, дослідивши матеріали справи, доходжу висновку про таке.

Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 1 ст. 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Виходячи з вищевказаних положень діючого законодавства, вбачається, що: - об`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю; - об`єктивною стороною передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю; - суб`єктом правопорушення є громадяни-декларанти, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.; - суб`єктивна сторона за ч. 1 ст. 483 МК України передбачає умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути митна декларація.

Для кваліфікації дій за ч. 1ст. 483 МК України не мають значення мотив і мета їх вчинення, а також те чи настали від цього шкідливі наслідки.

Як роз`яснено у п. п. 5, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 №8 (зі змінами), незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. Судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що автомобіль VW LT35, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 (країна реєстрації- PL), ввезено на територію України на підставі Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 04.03.2024, заповнено та підписано ОСОБА_1 , листа військової частини НОМЕР_2 , копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 № НОМЕР_5 . (а. с. 36-39 т. 1)

Відповідно Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 04.03.2024 у графі 6 «Отримувач» зазначено «військова частина НОМЕР_2 », у графі 10 «Вид допомоги» вказано «VW LT35».

Відповідно до матеріалів перевірки, проведеної Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, надісланих листом Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України від 09.09.2025 № 20/20-02-01/7/1002, транспортний засіб VW LT35, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 не отримано військовою частиною НОМЕР_2 .

В ході проведення відповідних перевірочних заходів у відповідь на лист Полтавської митниці від 23.10.2025 № 7.23-1/20-01/8.2/4498 отримана відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.12.2025 № 819/10798/бдр, з якої вбачається, що на балансі військової частини НОМЕР_6 , а також підпорядкованих військових частин, зокрема НОМЕР_2 , відповідно до уніфікованої електронно-облікової системи Збройних Сил відомості щодо реєстрації автомобіля VW LT35, кузов № НОМЕР_3 відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за явленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.

Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо).

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Отже, ОСОБА_1 було вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України автомобіля марки VW LT35, кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 (країна реєстрації- PL), шляхом подання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, а саме: декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 04.03.2024, що містить неправдиві відомості щодо одержувача товару.

Згідно з даними мережі INTERNET вартість подібних товарів, а саме, транспортного засобу VW LT35, 1997 року виготовлення, становить 166 725,81 грн.

Протокол про порушення митних правил є документом, що засвідчує факт вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій, і є одним із джерел доказів у силу положень ст. 251 КУпАП.

Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Поряд з цим, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення досягає більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха поти Іспанії», параграфи 29-30) Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при судовому розгляді, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.

За вищевказаних обставин, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Наявні в матеріалах справи докази, на переконання суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи і підтверджують вину ОСОБА_1 .

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості предметів порушення митних правил, що становить 83 362,91 грн без конфіскації транспортного засобу, так як місце його знаходження не встановлено, що матиме достатній профілактичний вплив та дозволить запобігти вчиненню інших правопорушень.

Відповідно до положень ст. ст. 519, 520 МК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавської митниці витрати, пов`язані з пересиланням поштової кореспонденції.

Згідно ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 4, 458, 459, 461, 483, 487, 511 МК України, ст. ст. 23, 33, 252, 280, 283, 284 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 50% вартості предмета порушення митних правил, що становить 83 362 (вісімдесят три тисячі триста шістдесят дві) грн 91 к. без конфіскації транспортного засобу.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/ 21081100

Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37959255

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Номер рахунку:UA988999980313000106000016719

Код класифікації доходів бюджету: 21081100

Призначення платежу: згідно постанови суду від 19.10.2026, справа № 553/1739/26, боржник ОСОБА_1 .

Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови.

У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавської митниці витрати, пов`язані з пересиланням поштової кореспонденції, в розмірі 240 (двісті сорок) грн 00 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 к.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 23.10.2026.

Суддя Ю.М. Подмаркова