Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №243/1995/26
Суддя: Дюміна Н. О.
Справа № 243/1995/26
Провадження 2/552/5080/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
20.10.2026 м. Полтава
Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючий суддя Дюміна Н.О.,
при секретарі Сакун О.С.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Статіви Олени Володимирівни яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3
вимоги позивача: про виділ частки в натурі та визнання права власності,
учасники справи: не з`явились,
негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 02 березня 2026 ОСОБА_4 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ частки в натурі та визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 30.04.1970 року ОСОБА_5 на підставі договору отримав в безстрокове безоплатне користування земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. 13.04.1995 року державним нотаріусом першої Слов`янської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право власності на 1/2 частку недобудованого будинку ОСОБА_1 , яка була дружиною покійного та свідоцтво про право власності в порядку спадкування відповідно до якого спадкоємцями за законом є ОСОБА_1 на 1/6 частку, ОСОБА_2 на 1/6 частку та ОСОБА_3 . В 1998 році будинок було добудовано на введено в експлуатацію. З годом сторони фактично поділили будинок на дві окремі квартири. Позивачка ОСОБА_2 , та відповідач ОСОБА_3 – діти спадкодавця вже були дорослі мали свої родини і за для створення нормальних умов потребували окремих житлових приміщень. Позивачка ОСОБА_6 залишилась жити в частині яку займала її донька. Станом на зараз відповідач з родиною виїхав у зв`язку з війною, відносини з позивачами не підтримує. Фактичне його місце знаходження не відомо. Позивачки мають бажання припинити право спільної часткової власності на домоволодіння, так як фактично воно є двома окремими об`єктами нерухомого майна, кожна з частин має окремі системи забезпечення. Здійснити поділ за згодою сторін неможливо так, як фактично відповідач з 2022 року у будинку не проживає, місце його знаходження не відомо.
Тобто фактично позивачі є власниками окремої квартири, але обмежені у своєму праві, щодо розпорядження належним їм майном.
Посилаючись на наведені обставини та положення ст. ст. 358, 361 364 Цивільного кодексу України, позивачі просить суд ухвалити рішення, яким припинити право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ.А-1 загальною площею 112.9 кв.м., житловою 69.5 кв.м., літньої кухні літ.Б, сараю літ.В, погребу літ.Г, вбиральні літ.Д, воріт з хвірткою №1, огорожі №2, водопроводу №3.
Визнати права власності на ціле домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку А-1, до складу якого входять коридор - 1-01/5.4 кв.м. коридор 1-02/ 4.0 м.кв., кухня 1-03/8.4 кв.м., житлова 1-04/ 5.7 кв.м., санвузол 1-05/4.1 кв.м., житлова 1-06/9.5 кв.м.,житлова 1-07/24.0 кв.м., житлова 1-08/5.1 кв.м., та господарських будівель і споруд -літня кухня літера Б -1/2 частка , сарай літера В, вбиральня літера Д, ворота з хвірткою №1, 1/2 частина огорожі №2, 1/2частка водопроводу №3 за ОСОБА_2 паспорт громадянина України з електронним носієм НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на 1/5 частку, ОСОБА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на 4/5 часток. Визнати право власності на ціле домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку А-1, до складу якого входять коридор 2-01/4.2 кв. м., кухня 2-02/7.9 кв .м., ванна 2-03/3.5 кв.м., туалет 2-04/1.2 кв. м., житлова 2-05/14.3 кв.м., коридор 2-06/4.7 кв.м. та господарських будівель і споруд -літня кухня літера Б -1/2 частка, 1/2 частка огорожі №2, 1/2 частка водопроводу №3 за ОСОБА_3 паспорт громадянина України НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
2. Позивачі та їх представник адвокат Статіва О.В. були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, але не використали свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, представник позивача надіслав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
3.Ухвалою суду від 10 березня 2026 було відкрито загальне позовне провадження у справі, по справі призначено судове засідання. Ухвалою суду від 05 травня 2026 було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
4.Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.09.2026 справа прийнята в провадження судді Дюміної Н.О.
5.Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, шляхом надсилання судових повісток, в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
6. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
7.Судом встановлено, що відповідно до інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 25.02.2026 року, виготовленої на замовлення адвоката Статіви О.В., право власності на житловий будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за: частка за ОСОБА_1 , 1/6 частка за ОСОБА_1 та 1/6 частка за ОСОБА_2 .
8.Згідно технічного паспорту складеного ФОП ОСОБА_7 , вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 має наступні технічні характеристики: житловий будинок А-1 загальною площею 112.9 кв.м., житловою 69.5 кв.м., літньої кухні літ.Б, сараю літ.В, погребу літ.Г, вбиральні літ.Д, воріт з хвірткою №1, огорожі №2, водопроводу №3.
9.Згідно висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 15 грудня 2025 року №15, складеного ФОП ОСОБА_7 , виданого власнику ОСОБА_2 та ОСОБА_1 встановлено. Технічна характеристика: Літ « А-1» - житловий будинок, загальною площею 112,9 кв.м, житловою площею 69,5 кв.м., літня кухня літ. «В», погріб літ «Г», вбиральня літ «Д», ворота з хвірткою №1, огорожа №2, водопровід №3. За технічними показниками житловий будинок може бути поділено за типом майна – житловий будинок, не проводячи будівельних робіт.
10.Згідно звіту про незалежну оцінку ринкової (оціночної) вартості від 02 лютого 2026 року, складеного ТОВ «Нерухомість-ГРАНД», ринкова вартість житлового будинку загальною площею 112,9 кв.м ( житловою площею 69,5 кв.м з господарськими будівлями та спорудами , розташованого за адресою АДРЕСА_1 складає 120 000 грн.
V. Оцінка Суду.
11.Згідно з положеннями статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
12.Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
13.Частинами першою, другою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.
14.Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
15.Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
16.Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Субєктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
17.Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
18.Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
19.Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.
20.Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
21.Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
22.За змістом ч. 3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
23.За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2023 у справі №161/23210/21).
24.За приписами 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.
25.Судом достовірно було встановлено, що позивачі є співвласниками домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
26.Як вбачається із висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 може бути поділено за типом майна – житловий будинок без проведення будівельних робіт.
27.Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 № 55 (далі Інструкція).
28.Пунктами 1.2, 2.4, 3.10, 3.11 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18 червня 2007 року, передбачено, що поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1) або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (додаток 2), який готує суб`єкт господарювання.
29.Згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 липня 2021 року (справа № 310/7011/17), здійснено висновок про те, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
30.У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року (справа № 495/3521/18) зазначено, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності в разі поділу (стаття 367 ЦК України), спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників. При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.
31.Приймаючи до уваги, що сторони дійсно є співвласниками об`єкта нерухомого майна, позивачка виявила бажання виділити належну їй частку в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна та є технічна можливість такого виділення, зважаючи на те, що частка позивача складається із окремого будинку, який ізольований від приміщень відповідача, кожен із співвласників має окремі житлові будинки, з урахуванням наведених норм законодавства, суд вважає, що позов щодо виділу частки із спільної часткової власності підлягає задоволенню, таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
32.У зв`язку з виділом частки позивачів слід припинити право у спільній часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 осіб, за якими таке право зареєстроване.
33.Разом з тим, вимоги позивача про визнання за ОСОБА_3 права власності на ціле домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку А-1, до складу якого входять коридор 2-01/4.2 кв. м., кухня 2-02/7.9 кв .м., ванна 2-03/3.5 кв.м., туалет 2-04/1.2 кв. м., житлова 2-05/14.3 кв.м., коридор 2-06/4.7 кв.м. та господарських будівель і споруд -літня кухня літера Б -1/2 частка, 1/2 частка огорожі №2, 1/2 частка водопроводу №3 у звязку з припиненням права спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають, оскільки згідно даних відповіді №3391528 від 02.10.2026р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач належним чином своє право власностіна на свою частину зазначеного будинку не зареєстрував, а тому воно не може бути визнане за ним судом з підстав припинення спільної часткової власності.
34.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
35.Згідно з ч. 7 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.
36.Підсумовуючи вищенаведене, суд за результатами розгляду справи дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
39. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та ст.183,358,364,380 ЦК України, керуючись ст.13,81,247,258,263-265, 280,352,354, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги ОСОБА_4 яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частки в натурі та визнання права власності - задовольнити частково.
2.Припинити право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ.А-1 загальною площею 112.9 кв.м., житловою 69.5 кв.м., літньої кухні літ.Б, сараю літ.В, погребу літ.Г, вбиральні літ.Д, воріт з хвірткою №1, огорожі №2, водопроводу №3.
3. Визнати права власності на ціле домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку А-1, до складу якого входять коридор - 1-01/5.4 кв.м. коридор 1-02/ 4.0 м.кв., кухня 1-03/8.4 кв.м., житлова 1-04/ 5.7 кв.м., санвузол 1-05/4.1 кв.м., житлова 1-06/9.5 кв.м.,житлова 1-07/24.0 кв.м., житлова 1-08/5.1 кв.м., та господарських будівель і споруд -літня кухня літера Б -1/2 частка , сарай літера В, вбиральня літера Д, ворота з хвірткою №1, 1/2 частина огорожі №2, частка водопроводу №3 за ОСОБА_2 паспорт громадянина України з електронним носієм НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на 1/5 частку, ОСОБА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на 4/5 часток.
4. В задоволенні вимог про визнання права власності на ціле домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку А-1, до складу якого входять коридор 2-01/4.2 кв. м., кухня 2-02/7.9 кв .м., ванна 2-03/3.5 кв.м., туалет 2-04/1.2 кв. м., житлова 2-05/14.3 кв.м., коридор 2-06/4.7 кв.м. та господарських будівель і споруд -літня кухня літера Б -1/2 частка, 1/2 частка огорожі №2, 1/2 частка водопроводу №3 за ОСОБА_3 паспорт громадянина України НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 23.10.2026.
Суддя Н.О.Дюміна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua