Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №524/4191/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа №524/4191/26

Провадження №2/524/4188/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 6587 грн, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

25.07.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено Кредитний договір № 25.07.2023-100000867, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3500 грн зі сплатою щомісячно відсотків строком на 42 дні. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 6587 грн.

У відповіді на відзив позивач вказав, що між сторонами був укладений договір в електронній формі, що відповідно до вимог чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. Звертав увагу на те, що відповідачем не заперечувалось те, що відповідний засіб зв`язку належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Просив врахувати, що кредитний договір містить всі необхідні відомості для ідентифікації клієнта. Позивач вказав, що наявні в матеріалах справи докази належним чином підтверджують факт отримання відповідачем коштів.

Також позивач просив зменшити розмір понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу до 3000 грн.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов. У відзиві представник відповідача зазначив, що відповідач не здійснював реєстрацію особистого кабінету на веб сайті позивача, не проходив ідентифікацію на сайті та через особистий кабінет, а позивач не здійснював ідентифікації і верифікації відповідача, а як наслідок відповідач не отримував смс повідомлення з одноразовим ідентифікатором, не направляв і не підписував заявки, відповіді, кредитний договір, що свідчить про нікчемність договору. Зазначив, що органом досудового розслідування офіційно встановлено факт кримінального правопорушення щодо протиправного заволодіння персональними даними відповідача та використання їх для оформлення фінансових зобов`язань перед фінансовою установою без відома та згоди відповідача. Звертав увагу на те, що Позивачем не надані допустимі , належні і достовірні докази укладення договору саме з відповідачем та надання коштів відповідачу шляхом перерахування коштів на карту відповідача.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

За змістом кредитного договору № 25.07.2023-100000867 від 25.07.2023 ТОВ «Споживчий центр» надає позичальнику кредит на таких умовах: Сума Кредиту: 3500 грн 00 коп.; Строк, на який надається Кредит - 42 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту - 04/09/2023; Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі – "первинний період"); Черговий період користування кредитом – кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі – "черговий період"); Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1(один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість за даним кредитним договором становить 6587 грн і складається із: - 3500 грн основного боргу; - 3087 грн процентів.

НОРМИ ПРАВА

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі – Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОЦІНКА СУДУ

Аналіз приписів законодавства, якими врегульовано спірні у цій справі правовідносини, засвідчує, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Тобто, це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису всіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2024 року по справі № 545/1750/21(провадження № 61-1177св24).

За встановлених у справі обставин, кредитний договір (кредитної лінії) № 25.07.2023-100000867 був укладений в електронному вигляді шляхом заповнення на веб-сайті Кредитодавця усіх граф відповідної форми. Підписання договору відбулось шляхом введення позичальником одноразового ідентифікатора, який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМС-повідомленні. Вказані обставини підтверджуються візуальною формою послідовності дій учасників електронної комерції, довідкою ТОВ «СТАРТ-МОБАЙЛ».

В даній справі між сторонами виник спір з приводу наявності у відповідача волевиявлення на укладення договору. Так, заперечуючи проти позову відповідач вказав, що спірний договір він не укладав.

Оцінюючи доводи учасників процесу, суд враховує такі обставини.

Так, відповідно до відповіді АТ «А-Банк» під час передачі через систему BankID НБУ за запитом ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» щодо клієнта ОСОБА_1 , підтвердження особи було здійснено шляхом авторизації клієнта в мобільному застосунку А24 з використанням фінансового номеру телефону НОМЕР_1 .

Суд враховує обставини, встановлені органом досудового розслідування в кримінальному провадженні №12023175500000704 від 27.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України щодо укладення невідомою особою кредитних договір з використанням рнокпп відповідача.

Крім того, суд приймає до увага те, що авторизація клієнта АТ «А-Банк» відбулась дистанційно через додаток.

Також, отримані судом відомості підтверджують те, що кошти за договором були отримані особою ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК».

Суд наголошує на тому, що позивач не надав доказів, які б підтверджували належність відповідачу електронної пошти з якою відбулась авторизація клієнта, а також номеру оператора мобільного зв`язку на який були направлені повідомлення із одноразовим ідентифікатором.

Отже, зібрані у справі докази, на переконання суду, не підтверджують те, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за умовами якого у відповідача виник обов`язок з повернення кредитних коштів.

За таких обставин, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні позову.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою – сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката.

Такі висновки викладені у постанові Велика Палата Верховного Суду від 20 травня 2026 року по справі № 911/969/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, суд приймає до уваги те, що ціна позову в даній справі дорівнює 6587 грн, що становить приблизно 1,98 прожиткових мінімумів для працездатних осіб(2026 рік), а отже вказана справа є малозначною. Також, суд враховує сталість судової практики у питання стягнення заборгованості і обсяг проведеної представником відповідача роботи.

З цих підстав, враховуючи принцип розумності витрат на правничу допомогу, суд вважає за можливе зменшити їх розмір до 3000 грн.

Відтак, відповідно до ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги те, що у задоволенні позову судом було відмовлено, суд стягує із позивача на користь відповідача судові витрати, пов`язані з отриманням правничої допомоги в сумі 3000 грн.

Керуючись ст. 526, 530, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.

Стягнути з ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 судові витрати в сумі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ