Суд: Миронівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №371/1291/26
Суддя: Кириленко М. О.
Єдиний унікальний № 371/1291/26
Номер провадження № 2/371/1585/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" жовтня 2026 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Кириленко М.О.
за участю секретаря судового засідання: Овчаренко В.С.
представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Притули Л.О.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Миронівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ОСОБА_2 є батьком її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі судового наказу, виданого Миронівським районним судом Київської області від 22 листопада 2024 року у справі № 371/1669/24 із ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Зазначений судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у Миронівському районному відділі державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, де 24 листопада 2024 року відкрито виконавче провадження № 76710013.
Позивач зазначила, що відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , сплачує аліменти не регулярно, внаслідок чого вона змушена самостійно нести поточні витрати на утримання сина, а для стягнення аліментів із відповідача - докладати додаткових зусиль та звертатися до органів примусового виконання судового рішення та працівників поліції.
З урахуванням періодів несплати аліментів та здійснених ОСОБА_2 платежів зі сплати аліментів нею здійснено розрахунок пені за просторочення сплати аліментів за період з 01 грудня 2024 року до 01 липня 2026 року у відповідності до ст. 196 СК України та з урахуванням правил обрахунку пені за несвоєчасну сплату аліментів, викладених у постановах Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 та від 19.01.2022 року у справі 711/679/21. Згідно із цим розрахунком загальна сума нарахованої пені - 80701, 96 грн.
Посилаючись на приписи ст. 196 СК України, просить стягнути із ОСОБА_2 на її користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 80 701, 96 гривень.
Ухвалою суду від 16 липня 2026 року відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.
У судове засідання позивачка не з`явилася, про день час та місце розгляду справи повідомлена належно.
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Притула Л.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначила, що відповідач був обізнаний із обов`язком сплати аліментів щомісячно на утримання сина ОСОБА_4 , однак не виконував вчасно покладеного обов`язку щодо сплати аліментів. Сплату аліментів проводив за прострочений період після вживання заходів впливу з боку державного виконавця чи дільничного інспектора. Через це позивач змушена була докладати зусиль щодо одноособового матеріального забезпечення сина. Відповідач є працездатним, має у власності сільськогосподарське підприємство, тож мав об`єктивну можливість сплачувати аліменти вчасно. Наголосила, що визначене ст. 196 СК України правило щодо сплати пені за прострочення сплати аліментних платежів є санкцією за невиконання обов`язку зі сплати аліментів. Розрахунок пені здійснено з урахуванням правил ст. 196 СК України у релевантної практики Верховного Суду.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов у встановлений судом процесуальний строк не подав. У судовому засіданні відповідач позов не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що він надавав кошти на утримання сина особисто синові готівкою, а також позивачці, купував продукти харчування та одяг. Зазначив, що йому відомо про обов`язок сплачувати аліменти на утримання сина щомісячно та розмір щомісячних платежів. Він періодично відвідує виконавчу службу за викликом виконавця щодо заборгованості, де йому повідомляють про розмір заборгованості і він сплачує її заднім числом. Визнав, що кошти на утримання сина сплачував не кожного місяця. Поважних причин несплати не зазначив.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що у цивільній справі № 371/1669/24 Миронівський районний суд Київської області 22 листопада 2024 року видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Виконання зазначеного судового наказу №371/1669/24 Миронівського районного суду Київської області здійснюється у примусовому порядку Миронівським районним відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Старшим державним виконавцем Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаманом Я.А. 04.12.2024 відкрито виконавче провадження №76710013 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01 липня 2026 року, складеної державним виконавцем вбачається, що за судовим наказом відповідач здійснював платежі не щомісяця, як визначено виконавчим документом, а періодично. Зокрема ним здійснювалися платежі 17 березня 2025 року у розмірі 231,00 грн, 18 березня 2025 року у розмірі 14500,00 грн, 16 червня 2025 року у розмірі 4000,00 грн, 01 серпня 2025 року у розмірі 1,50 грн, 08 серпня 2025 року у розмірі 1,50 грн, 28 серпня 2025 року у розмірі 1,50 грн, 29 вересня 2025 року у розмірі 4001,50 грн, 01 жовтня 2025 року у розмірі 4030,00 грн, 03 жовтня 2025 року у розмірі 12000,00 грн, 01 грудня 2025 року у розмірі 14000,00 грн, 12 грудня 2025 року у розмірі 10000,00 грн, 29 грудня 2025 року у розмірі 3500,00 грн, 08 червня 2026 року у розмірі 4000,00 грн, 09 червня 2026 року у розмірі 40000,00 грн.
Відповідно до наведеного у позовній заяві позивачем розрахунку пеня за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01 грудня 2024 року по 01 липня 2026 року складає 80 701, 96 грн. Розрахунок пені здійснено щодо кожного окремого заборгованого щомісячного платежу з урахуванням встановленого ст. 196 СК розміру пені 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Суд перевірив розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів, який позивач навела у позовній заяві. Зазначений розрахунок здійснений з урахуванням даних довідки-розрахунку про стан заборгованості по аліментах аліментів від 01 липня 2026 року, складеної державним виконавцем у виконавчому провадженні №76710013. Розрахунок є арифметично правильним складений у відповідності до правил нарахування пені за несвоєчасну сплату аліментів, встановлених Верховним Судом у постанові від 03.04.2019 року по справі № 333/6020/16-ц, провадження № 14-616цс18.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04 від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду у порядку встановленому Сімейним кодексом України.
Державний виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Отже, з урахуванням правої природи неустойки, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 року по справі № 333/6020/16-ц, провадження № 14-616цс18, відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вказала, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто, заборгованість за місяць множиться на кількість днів заборгованості і множиться на 1 відсоток.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.
Згідно із п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. При цьому підкреслено, що на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.
Суд встановив, що ОСОБА_2 був обізнаний про стягнення із нього аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , періодичність такого стягнення та розмір щомісячних платежів, а також свій обов`язок щодо сплати аліментів через депозитний рахунок державної виконавчої служби, пояснив, що неодноразово відвідував державного виконавця за викликом щодо сплати заборгованості. Під час розгляду справи відповідач не довів наявність об`єктивних причин, що перешкоджали б сплачувати вчасно аліментні платежі щомісяця чи поважних причини неможливості своєчасної сплати. Тому відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності як платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені).
Відповідно до розрахунку наданого позивачем, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 80 701, 96 грн, яка приймається судом.
Згідно вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Ураховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, тому з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви 1 331, 20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-79, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 7, 79, 84,196 СК України, ст. ст. 549-551 ЦК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд,-
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 01 грудня 2024 року по 01 липня 2026 року у розмірі 80 701, 96 гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 331, 20 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.О. Кириленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua