Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №274/8558/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/8558/25 Провадження № 2/0274/1206/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", уповноваженою особою якого є Ткаченко М.М.,

ДоОСОБА_1

Простягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулось з позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р. у розмірі 22 089,83 грн.

Позов обґрунтованим тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р., на виконання умови якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 7 000,00 грн., проте ОСОБА_1 грошових зобов`язань за цим договором належним чином не виконав, через що має заборгованість. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 24-01/2022 від 24.01.2022 р., за умовами якого перше відступило другому право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р., за умовами якого перше відступило другому право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р.

ОСОБА_1 своєї позиції щодо предмета спору у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомив.

Розглядаючи справу, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзацом першим частини другої статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Абзацом третім частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором М341890 договір про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р. та додаток № 1 до нього, що підтверджується змістом цих договору та додатку, у яких зазначено, що їх підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М341890 (а. с. 26 – 30, 53).

Зі змісту пункту 1.1 договору про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р. та пункту 5.11 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна", затверджених наказом директора товариства № 53-ОД від 16.01.2020 р., випливає, що без здійснення входу ОСОБА_1 в особистий кабінет через веб-сайт або мобільний застосунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та подальшого отримання ОСОБА_1 смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором М341890 договір про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р. не був би підписаний електронним підписом вказаним одноразовим ідентифікатором (а. с. 68 – 71).

На підставі наведеного Суд вважає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р.

За умовами договору про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р. (з додатком) Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" надає ОСОБА_1 (Споживач) кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, сума кредиту складає 7 000,00 грн., строк кредиту – 30 днів (з можливістю продовження строку дії договору), стандартна процентна ставка становить 1,90% в день, знижене процента ставка – 0,01% в день та застосовується за певних умов, наведених у договорі, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем з метою отримання кредиту.

На виконання умов договору про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна", користуючись послугами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Контрактовий дім", надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 7 000,00 грн. шляхом перерахування 30.05.2021 р. цих коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом від 07.03.2025 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Контрактовий дім" (а. с. 72 – 73).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 24-01/2022 від 24.01.2022 р., за умовами якого перше відступило другому право вимоги за, зокрема, договором про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р. (а. с. 10 – 25).

Частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1080 Цивільного кодексу України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р., за умовами якого перше відступило другому право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р. (а. с. 31 – 49).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р.

З розрахунків заборгованості, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна", Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" випливає, що ОСОБА_1 грошових зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р. належним чином не виконував, розмір його заборгованості становить 22 089,83 грн. та складається з тіла кредиту – 7 000,00 грн., процентів – 14 960,00 грн., а також 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України на заборгованість з тіла кредиту за період з 24.01.2022 р. по 23.02.2022 р., у розмірі відповідно 17,83 грн. та 112,00 грн., тобто усього 22 089,83 грн. (а. с. 77 – 82, 8, 9).

Доказів на спростування цих обставин ОСОБА_1 не подав.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, Суд, приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 у якості відшкодування витрат на правничу допомогу грошові кошти у розмірі 13 000,00 грн.

Частинами першою – четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З витягу від 31.10.2025 р. з акту № 15 від 31.10.2025 р. про надання юридичної допомоги вбачається, що Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" були надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" такі послуги: усна консультація з вивченням документів ціною 4 000,00 грн., та складання позовної заяви ціною 9 000,00 грн., тобто усього ціною 13 000,00 грн. (а. с. 64).

Визначаючи розмір витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, Суд враховує, що справа є типовою, а тому має незначну складність, зважаючи на ціну позову – 22 089,83 грн., справа не має суттєвої значимості для Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", адвокатом (адвокатами) Адвокатського об`єднання "Лігал Ассістанс" були надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" наведені у попередньому абзаці послуги, що враховуючи типовість справи, не потребувало значної кількості часу.

Приймаючи до уваги наведене, Суд вважає, що розмір цих витрат має становити 4 000,00 грн.

На підставі статі 141 Цивільного процесуального кодексу України:

– з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" у якості відшкодування судових витрат – витрат на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн.;

– з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" у якості відшкодування судових витрати – сплаченого за подання позовної заяви судового збору, підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 2 422,40 грн. (а. с. 6, 7).

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,+ РНОКПП (за даними позовної заяви) 3152106319) задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4238817 від 30.05.2021 р. у загальному розмірі 22 089,83 грн., яка складається з тіла кредиту – 7 000,00 грн., процентів – 14 960,00 грн., а також 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України на заборгованість з тіла кредиту за період з 24.01.2022 р. по 23.02.2022 р., у розмірі відповідно 17,83 грн. та 112,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 6 422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут