Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №161/13072/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13072/26

Провадження № 3/161/3363/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., з участю захисника – Савченка В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №689675 від 11 червня 2026 року вбачається, що 11 червня 2026 року о 00 год. 35 хв. у м. Луцьку по вул. Захисників України, 47, ОСОБА_1 здійснював рух електросамокатом з бортовим номером vevi VV50037, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора ALСOTEST DRAGER 6820 ARHJ 0254. Результат огляду 0, 42 проміле. З результатом згідний. Від огляду в медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані, як порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху, адміністративна відповідальність за що передбачена ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні 13 жовтня 2026 року допитано в якості свідка поліцейську ОСОБА_2 , яка пояснила, що 11 червня 2026 року під час патрулювання в період комендантської години було виявлено ОСОБА_1 , який керував електросамокатом, що підтверджується відеозаписом із відеореєстратора службового автомобіля. У водія був наявний запах алкоголю, у зв`язку з чим йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки. Останній огляд пройти погодився. З результатом був згідний. Також зазначила, що електросамокат був комерційного типу, призначений для використання.

20 жовтня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.А. подав клопотання про закриття провадження у справі. Зазначив, що ні наявний в матеріалах справи відеозапис, ні жоден інший належний та допустимий доказ наявний в матеріалах справи не підтверджує факту керування ОСОБА_1 електросамокатом. Також, зазначає, що електросамокат може бути віднесено до категорії «інших двоколісних транспортних засобів», за керування яким у стані сп`яніння може наставати відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, лише у випадку, якщо такий електросамокат має електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Однак, у розглядуваному наразі протоколі про адміністративне правопорушення працівник поліції зазначив, що ОСОБА_1 керував електросамокатом в стані алкогольного сп`яніння. У протоколі не вказано технічні характеристики електросамокату та потужність встановленого на ньому електродвигуна. З матеріалів справи взагалі неможливо перевірити і встановити, який тип самокату використовувався ОСОБА_1 для пересування: електричний чи самохідний. Працівники поліції, складаючи матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановили належним чином технічні характеристики електросамокату, не перевірили його потужність, не надали правового обґрунтування, чому ОСОБА_1 є належним суб`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не довели законність пропозиції пройти огляд саме в порядку, порушення якого інкримінується. Крім того, вказав, що мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле. Таким чином, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager 6820, який складав 0.42 проміле, що відповідно до міжнародного законодавства не встановлює перебування у стані алкогольного сп`яніння. З посиланням на практику судів просив провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Савченко В.А. просив провадження у справі стосовно його підзахисного закрити з підстав викладених у вищевказаному клопотанні.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена дослідженими судом матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №689675 від 11 червня 2026 року; довідкою УПП у Волинській області від 11 червня 2026 року; роздруківкою приладу ALСOTEST DRAGER; актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 червня 2026 року; рапортом від 11 червня 2026 року; відеозаписом.

Об?єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має.

Разом з тим, суд критично оцінює доводи захисника про те, що матеріали справи не містять жодних доказів керування його підзахисним електросамокатом.

Зазначені доводи спростовуються відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту керування електросамокатом. Так, на запитання поліцейського чи знає він, що керує механічним транспортним засобом, останній відповів «так». На відеозаписі також зафіксовано, що ОСОБА_1 пояснив, що повертався додому від дівчини.

Крім того, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager», за результатами якого було зафіксовано стан алкогольного сп?яніння.

Щодо доводів захисника про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено технічних характеристик електросамоката та потужності встановленого на ньому електродвигуна, оскільки відповідальність за статтею 130 КУпАП може наставати лише у випадку, якщо потужність електродвигуна такого електросамоката становить понад 3 кВт, суд

зазначає таке.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до положень Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Таким чином, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

З огляду на вищевикладене, електросамокат, яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху (водій), визнається транспортним засобом, за керування яким в стані алкогольного сп`яніння, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст. 130 КУпАП.

Також, суд не вбачає підстав для застосування у розглядуваному випадку норм міжнародного права щодо допустимості керування транспортним засобом особою із наявністю у такої алкоголю в крові і повітрі, що видихається, до 0,5 проміле, оскільки національним законодавством така межа складає 0,2 проміле.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп?яніння - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Такий вид адміністративного стягнення, на думку суду, є необхідним, і достатнім для запобігання повторним правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ч. 1 ст.130, ст. ст. 283-285, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнення штрафу здійснити за реквізитами: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п?ять) гривень 60 копійок.

Стягнення судового збору здійснити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій