Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №161/12588/26
Суддя: Присяжнюк Л. М.
Справа № 161/12588/26
Провадження № 2/161/6415/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Позивач через представника звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що 04.12.2018 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено електронний Кредитний договір № 04.12.2018-100004857, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 6 300,00 грн строком на 14 днів, проценти – 1764 грн.
Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, в результаті чого у останнього утворилася заборгованість.
Позивач вказує, що за договором факторингу набув право вимоги за цим договором.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 11 214,00 грн, з яких:
-прострочена заборгованість за тілом кредиту — 6 300,00 грн;
-прострочена заборгованість за відсотками — 1 764,00 грн;
-прострочена заборгованість за штрафом — 3 150,00 грн
З наведених вище підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 11 214,00 грн та судові витрати – 2662, 40 грн судового збору, 195 грн витрат на поштове відправлення копії позову.
Ухвалою суду від 26.06.2026 провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без його участі, на позові наполягав. Не заперечив проти заочного розгляду справи.
13.07.2026 від представника відповідача - адвоката Терещука Ю.О. .надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги заперечив у повному обсязі. Зазначає, що жодних кредитних договорів ОСОБА_1 із ТОВ «Споживчий Центр» не укладав та грошових коштів не отримував. Позивачем не надано належних та допустимих доказів реального перерахування (видачі) кредитних коштів відповідачам (відсутня банківська виписка з рахунку). Долучена до позову «картка субконто» та документ системи «FONDY» є внутрішніми документами бухгалтерського обліку кредитора, складеними в односторонньому порядку, і не можуть слугувати належними доказами руху коштів по банківському рахунку.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 04.12.2018 від імені ОСОБА_1 сформовано заявку на отримання кредиту в розмірі 6 300,00 грн строком на 14 днів під проценти у розмірі 1 764,00 грн.
Згідно з умовами пропозиції (оферти) ТОВ «Споживчий Центр» від 04.12.2018, договір укладається в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом).
Стороною позивача до позовної заяви додано копії пропозиції на укладення кредитного договору, заявки на укладення кредитного договору, підтвердження укладення кредитного договору, які підписані відповідачем електронним підписом.
Факт укладення цього договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитодавець перерахував кошти у розмірі 6300 грн на платіжну картку відповідача.
На підтвердження перерахування кредитних коштів позивачем надано не лише внутрішню картку субконто, а й матеріали банківської інформації (включно з випискою АТ «Універсал Банк» та даними про емітовану на ім`я ОСОБА_1 банківську картку).
Дослідженою судом випискою АТ «Універсал Банк» підтверджується факт відкриття/емісії банківської картки на ім`я ОСОБА_1 та надходження на відповідний рахунок кредитних коштів у розмірі 6 300,00 грн, що спростовує доводи відповідача про неодержання кредиту. Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач не виконав умови договору, не погасив заборгованість, тому утворилась заборгованість, що становить 11 214,00 грн, з яких:
-прострочена заборгованість за тілом кредиту — 6 300,00 грн;
-прострочена заборгованість за відсотками — 1 764,00 грн;
-прострочена заборгованість за штрафом — 3 150,00 грн
28.11.2022 на підставі Договору факторингу № 281122-5 та Реєстру № 1 право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Новий Колектор» на суму 11 214,00 грн.
Відповідача належним чином повідомлено про заміну кредитора шляхом надсилання SMS-повідомлення на його мобільний номер.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України)
Приписами статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормою статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).
За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК).
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Оскільки на підставі вказаного договору факторингу відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості за кредитним договором.
Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором перед позивачем. Отже, відповідач умови кредитного договору порушив та у строк, установлений умовами кредитного договору, кредитні кошти та проценти за користування кредитом не повернув.
Таким чином обґрунтованою є нарахована сума тіла кредиту, що становить 6300,00 грн, та проценти за користування кредитом - 1 764,00 грн, що відповідає фіксованій сумі процентів за 14 днів користування кредитом.
Крім цього, позивач заявив до стягнення штраф у розмірі 3 150,00 грн.
5.4. У випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником грошових зобов`язань за Договором Кредитор залишає за собою право нарахування штрафу, розмір якого щодня зростає на 2%, починаючи від 2% у перший день невиконання. Максимальний розмір штрафу встановлюється законом
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції №1734-VIII від 15.11.2016, (чинної на момент виникнення правовідносин у 2018 році), у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Сума штрафу 3 150,00 грн становить рівно 50% від суми основного боргу (тіла кредиту: 6 300,00 грн / 2 = 3 150,00 грн).
Нарахування підтверджене довідкою про заборгованість.
Оскільки відповідач не надав контпрозрахунку та не спростував арифметичну правильність нарахувань, суд визнає загальний розмір заявленої заборгованості обґрунтованим.
Також будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, суду надано не було.
Таким чином, розмір заявленої до стягнення заборгованості є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем.
З наведених мотивів суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2662,40 грн судового збору.
Позивач просить стягнути 195 грн поштових витрат. Надані докази підтверджують понесення цих витрат у процесуальних цілях (виконання обов`язку щодо направлення позову відповідачу, у якого відсутній електронний кабінет), у зв`язку з чим вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (ст. 133, 141 ЦПК України).
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 89, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість в розмірі 11 214 (одинадцять тисяч двісті чотирнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шісдесят дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 195 (сто дев`яносто п`ять) гривень поштових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови осуду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м. Київ, код ЄДРПОУ 43170298;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 22.10.2026.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua