Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №161/18052/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №161/18052/26

Суддя: Філюк Т. М.

Справа № 161/18052/26

Провадження № 2/161/8520/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Філюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

представника позивача Лунегова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України про скасування наказу про оголошення догани № 325-к від 17 липня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

26 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою, поданою через систему "електронний суд" до відповідача Національної академії аграрних наук України про скасування наказу про оголошення догани № 325-к від 17 липня 2026 року.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що Наказом Національної академії аграрних наук України від 09.10.2025 року № 353-к на неї, ОСОБА_1 , було покладено виконання обов`язків директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства західного полісся Національної академії аграрних наук України». Наказом Національної академії аграрних наук України від 17.07.2026 року № № 325 – к оголошено догану ОСОБА_1 . Вважає наказ «Про оголошення догани ОСОБА_2 » незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Зокрема, у Наказі № 325 – к не зазначено ані конкретного порушення, що стало підставою для дисциплінарного стягнення, ані дати скоєнні такого порушення. Крім того, недотримано порядку (процедури) застосування до працівника дисциплінарного стягнення, листом № 10.2-21/317 від 15.06.2026 року НААН України звернулось до Підприємства з вимогою надати пояснення «в межах законодавства України, що регламентує контроль за діяльністю державних підприємств відання НААН», а не в межах проведення дисциплінарного провадження відносно керівника Підприємства. Крім того, з доповідної записки, що стала однією з підстав для видання наказу, стало відомо, що протоколом Тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати від 01.06.2026 № 3 «було прийнято рішення клопотати перед президентом наан про оголошення

догани директору Підприємства». Відтак, вважає, що дата виявлення порушення – 01.06.2026 року. А тому строк накладення дисциплінарного стягнення було пропущено.

З врахуванням викладеного, просила скасувати наказ Національної академії аграрних наук України від 17.07.2026 року № 325 – к.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 вересня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23 вересня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на необгрунтованість позовних вимог, заявлених позивачем, оскільки оспорюваний наказ № 325 – к від 17 липня 2026 року є таким, що прийнятий в установленому порядку, за наявності та дотримання правових підстав для прийняття

рішення про оголошення догани, оскільки були наявні підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки покладених на неї обов`язків директора вона належним чином не виконувала. Крім того, зазначає, що були дотримано строки та процедура для прийняття рішення про оголошення догани.

01 жовтня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

19 жовтня 2026 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в ході розгляду справи, а саме в судовому засіданні 06 жовтня та 09 жовтня 2026 року надавав пояснення, заперечуючи щодо задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідившив та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна – це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи у роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17, від 20.09.2024 у справі № 361/895/23.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Національної академії аграрних наук України від 27 квітня 2026 року №152-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту

сільського господарства Західного Полісся НААН України» на підставі укладеного 27 квітня 2026 року контракту.

Згідно з наказом Національної академії аграрних наук України від 17 липня 2026 року № 325-к до у зв`язку з незадовільною роботою, а саме недотриманням/статутних завдань господарства щодо впровадження інноваційних розробок та розвитку галузі насінництва, зниження продуктивності сільськогосподарських культур, допущеного неефективного використання ресурсів таземель сільськогосподарського призначення державної власності, невиконаний зобов`язань щодо сплати обов`язкових платежів перед бюджетами усіх рівнів, а також невиконання зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам та недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати, отримання збиткового результату господарської діяльності ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання обов`язків, що передбачені п.п.10,11 Конктракту з керівником підприємства, що є у державній власності, від 27.04.2026.

Підставами для винесення зазначеного наказу вказано: доповідна записка віце-президента НААН Москаленка А.М. та начальника відділу наукового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку та прогнозування експертиментальної бази Пономарьової Л.А. від 14.07.2026; постанова Президії НААН від 23.06,2026 № 12/17 (протокол № 12) «Про заходи з підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності Наукових установ та державних підприємств Національної академії аграрних наук України»; контракт з керівником підприємства,що є у державній власності, від 27.04.2026;письмові пояснення ОСОБА_3 (лист - державного підприємства (Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України» № 94 від 17.06.2026).

Однак із змісту оскаржуваного наказу про оголошення догани неможливо встановити, у чому саме полягає порушення трудової дисципліни, за які позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності, оскільки наказ не містить вказівки на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Оскаржуваний наказ не містить конкретизації дій чи бездіяльності позивача, також не зазначено, які саме конкретні обов`язки, покладені на позивача, вона не виконала або виконувала неналежним чином, а викладені у ньому загальні формулювання не пояснюють суть порушень трудової дисципліни, які допустила у роботі позивач.

У постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17 зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в Постанові від 04.08.2022 у справі № 201/12566/19, від 22.07.2020 року у справі № 554/9493/17, від 24.01.2022 у справі 343/1678/19 та інших.

У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі №487/1885/17 (провадження № 61-25009св18) вказано, що підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при застосуванні дисциплінарного стягнення роботодавець повинен не лише формально констатувати порушення внутрішніх правил або локальних актів, а й належним чином обґрунтувати наявність усіх елементів складу дисциплінарного проступку, включаючи вину працівника та причинний зв`язок між його діями і порушенням трудових обов`язків. За відсутності належних доказів хоча б одного з таких елементів дисциплінарне стягнення не може вважатися законним та обґрунтованим.

Так, зокрема, на необхідності достатнього обґрунтування роботодавцем наявності підстав для застосування до працівника дисциплінарного стягнення, наголошується у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 461/6374/19.

Крім того, як на підставу притягнення до відповідальності ОСОБА_1 в оскаржуваному наказі відповідач покликається на умови укладеного 27 квітня 2026 року з позивачем контракту, зокрема неналежне виконання обов`язків, що передбачені п.п.10,11 вказаного контракту.

Разхом з тим, зі змісту документів, на які покликається відповідач як на підставу винесення оскаржуваного наказу, а саме доповідної записки віце-президента НААН Москаленка А.М. та начальника відділу наукового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку та прогнозування експертиментальної бази ОСОБА_4 від 14.07.2026; постанови Президії НААН від 23.06,2026 № 12/17 (протокол № 12) «Про заходи з підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності Наукових установ та державних підприємств Національної академії аграрних наук України», а також додаткових пояснень представника відповідача від 19 жовтня 2026 року, вбачається, що було проведено аналіз діяльності Дослідного господарства «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України» за 2025 рік, в той час, коли контракт з ОСОБА_1 було укладено 27 квітня 2026 року.

За встановлених обставин, оскільки наказ про дисциплінарне стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову та визнання незаконним і скасування наказу Національної академії аграрних наук України № 325-к від 17 липня 2026 року «Про оголошення догани ОСОБА_5 ».

Покликання позивача про недотримання відповідачем місячного строку для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, а також щодо недотримання порядку ( процедури) застосування дициплінарного стягнення, не впливає на висновки суду щодо незаконності оскаржуваного наказу.

При цьому, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України про скасування наказу про оголошення догани № 325-к від 17 липня 2026 року задловольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України № 325-к від 17 липня 2026 року «Про оголошення догани ОСОБА_5 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складання повного тексту рішення – 23 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М.Філюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua