Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за заповітом
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №161/17655/26
Суддя: Олексюк А. В.
Справа № 161/17655/26
Провадження № 2/161/8329/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
20 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань – Опальчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом адвокатки Мозольської Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 через свою представницю звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті свого батька. Проте вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Пропуск строку зумовлений поважними, об`єктивними та незалежними від її волі причинами. Зокрема, позивачка є особою з інвалідністю І-Б групи з дитинства безстроково, потребує постійного лікування, здійснювала тривалий догляд за хворою матір`ю, яка померла пізніше. Крім того, відкриття спадщини збіглося з початком повномасштабного вторгнення російської федерації та введенням воєнного стану в Україні.
Вказує, що причиною пропуску строку стало те, що позивач не знала і не могла знати про існування заповіту, оскільки батьки за життя про нього не повідомляли, а орган, що посвідчив заповіт, сповіщень не надсилав. Заповіт був випадково виявлений її донькою лише у квітні 2026 року. Звернувшись 18 червня 2026 року до нотаріуса, позивач отримала відмову через пропуск строку. На підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України позивачка просить визначити їй додатковий строк тривалістю в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 21.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представниця позивачки адвокатка Мозольська О.М. подала заяву про розгляд справи у їх відсутності, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про день, час, місце слухання справи повідомлена належним чином.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого повторно Луцьким відділом ДРАЦС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 23 травня 2024 року (актовий запис № 20).
ОСОБА_3 приходився позивачці рідним батьком, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки, виданого повторно Маневицьким відділом ДРАЦС у Камінь-Каширському районі Волинської області 02 червня 2022 року (актовий запис № 21), та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00035725931 від 02 червня 2022 року.
Факт перебування батьків позивачки — ОСОБА_3 та ОСОБА_4 — у шлюбі підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого повторно Маневицьким відділом ДРАЦС 17 травня 2022 року (актовий запис № 2).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки — ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16 листопада 2023 року (актовий запис № 1161).
Батько позивачки ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою № 119, виданою старостою Копиллівського старостинського округу № 8 Колківської селищної ради від 27 травня 2026 року.
Позивачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І-Б групи з дитинства довічно, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 0051101 від 03 квітня 2013 року та випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 07ш/02, виданою КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» 11 травня 2023 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить таке нерухоме майно: житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та споруд за адресою: АДРЕСА_1 (Свідоцтво про право власності від 27.04.2010 р., Витяг БТІ № 25987944 від 27.04.2010 р., технічний паспорт від 21.04.2010 р.); земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2122 га за вказаною адресою, кадастровий номер 0723683200:01:001:0242 (Державний акт серії ЯМ № 229265 від 14.09.2012 р.); право на земельну частку (пай) у КСП «Світанок» с. Копилля розміром 1,68 умовних кадастрових гектарів (Сертифікат серії ВЛ № 0069035 від 12.10.1996 р.); право на земельну частку (пай) у КСП «Світанок» с. Копилля розміром 1,95 умовних кадастрових гектарів (Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 315 від 17.02.2004 р.).
Позивачка стверджує, що у квітні 2026 року її донька дізналася від представників старостату, що спадщину після смерті ОСОБА_3 ніхто не оформив. У документах було виявлено заповіт від 21 травня 2010 року (реєстровий № 23), посвідчений секретарем Копиллівської сільської ради Маневицького району, згідно з яким ОСОБА_3 усе своє майно заповів у рівних частках дочкам: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Позивачка звернулася до Луцької районної державної нотаріальної контори, де листом № 554/01-16 від 18 червня 2026 року державний нотаріус Кірічек О.Ю. їй роз`яснила, що вона пропустила строк на прийняття спадщини та має право звернутися до суду для визначення додаткового строку.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з частиною 1 та 3 статті1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 3 статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі №459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
Як роз?яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов?язані з об?єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року (провадження № 6-1320цс17).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов?язані з об?єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов?язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Спадкодавець ОСОБА_3 висловив свою пряму волю щодо розпорядження майном на користь позивачки.
Позивачка пропустила строк з об`єктивних причин: вона не проживала разом із батьком, у силу тяжкого стану здоров`я з народження (інвалідність І-Б групи) та необхідності догляду за хворою матір`ю питання спадщини в родині не обговорювалися. Позивач обґрунтовано вважала, що всі питання з майном автоматично вирішила її мати, яка залишилася проживати в будинку. Про існування заповіту позивачу ніхто не повідомляв, жодних сповіщень від сільської ради не надходило. До того ж початок процесу спадкування припав на введення воєнного стану в Україні (24.02.2022 р.), що створило додаткові істотні труднощі.
Враховуючи, що іншого, окрім судового, шляху захисту своїх прав позивач не має, а обраний спосіб захисту відповідає ч. 2 ст. 16 ЦК України (припинення дії, яка порушує право, шляхом усунення перешкод у реалізації спадкових прав), суд дійшов висновку, що позовні вимоги є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Строк в один місяць, про який просить позивач, є достатнім та обґрунтованим.
Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, статтями 1216, 1221, 1261, 1270, 1272 ЦК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов адвокатки Мозольської Оксани Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 1 (один) місяць з дня набрання цим рішенням суду законної сили для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду Волинської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , остання відома адреса: адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua