Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №753/6327/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №753/6327/25

Суддя: Борисова Олена Василівна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/9774/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року місто Київ

справа № 753/6327/25

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Цимбал І.К., повний текст рішення складено 24 лютого 2026 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість:

за договором позики №2238573 в розмірі 13411,17 грн., яка складається з: 6703,31 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1707,86 грн. - заборгованість за відсотками; 5000 грн. - заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою;

за договором позики №79948122 в розмірі 17560 грн., яка складається з: 10000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2700 грн.- заборгованість за відсотками; 4860 грн. - заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою;

за кредитним договором №41809-04/2024 в розмірі 22733,34 грн., яка складається з: 10000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 10400 грн.- заборгованість за відсотками; 2333,34 грн. - заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою.

На обґрунтування вимог посилався на те, що 11 квітня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №2238573, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн., строком на 20 днів, зі сплатою відсотків. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону, про що свідчить п.11 договору позики.

Вказував, що 30 травня 2024 року між ТОВ ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №79948122, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 10000 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків. Вказаний договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

Зазначав, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, згідно умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників вказаними у реєстрі боржників.

Вказував, що 24 квітня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №41809-04/2024, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн., строком на 120 днів, зі сплатою відссотків. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

21 жовтня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21102024, згідно якого ТОВ «Аванс кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників вказаними у реєстрі боржників.

Посилався на те, що всупереч умовам кредитних договорів відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

Вказував, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договорами позики в загальному розмірі 53704,51 грн., яка підлягає стягненню з останнього.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 53704,51 грн. та судовий збір в розмірі 3028 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог посилався на те, що при вирішенні справи та винесенні рішення судом першої інстанції не було здійснено перерахунок заборгованості по відсотках відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Вказував, що судом першої інстанції не достатньо досліджені надані позивачем копії документів про перехід права вимоги до позивача та не надана належна правова оцінка.

Вважає, що витяги з реєстру боржників надані позивачем є неналежними доказами.

20 квітня 2026 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність та необгунтованість. Вказувало, що відповідачем при підписанні кредитних договорів не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо їх умов, в тому числі і порядку нарахування відсотків, що свідчить про факт погодження відповідача із всіма умовами кредитних договорів, враховуючи і нарахування відсотків. Зазначало, що позивачем були надані належні докази на підтвердення відступлення права вимоги до позивача.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У порядку частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимогами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України визначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина перша статті 1055 ЦК України визначає, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин третьої, четвертої та шостої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 квітня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №2238573 (з фіксованою процентною ставкою), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн., строком на 20 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,50 % (денна процентна ставка) та процентною ставкою за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70%.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 468 Gbi.

Також електронним підписом одноразовим ідентифікатором 468 Gbi було підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит - додаток № 1 до договору позики №2238573 (з фіксованою процентною ставкою).

30 травня 2024 року між ТОВ ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №79948122, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 10000 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,90 % (денна процентна ставка) та процентною ставкою за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70%.

Вказаний договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора №13688 (електронного підпису) .

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором 13688 було підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит - додаток № 1 до договору позики №79948122.

24 квітня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №41809-04/2024, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн., строком на 120 днів, зі сплатою відссотків у розмірі 1,50% (денна процентна ставка).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора W0412 (електронного підпису).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0412 було підписано графік платежів за договором про надання фінансового кредиту №41809-04/2024.

ТОВ «Аванс кредит» свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту від 24 квітня 2024 року №41809-04/2024 виконало у повному обсязі, що підтверджується копією повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішність транзакції в системі iPay.ua - 380156319 на переказ 24.04.2024 о 19:20:03 грошових коштів у сумі 10000 грн на картку № НОМЕР_1 .

Як вбачається з листа АТ «ПУМБ», який надійшов на виконання ухвали суду першої інстанції на ім`я ОСОБА_1 в банку відкриті рахунки та емітовано платіжні картки, у тому числі і картка № НОМЕР_2 .

Згідно виписки по рахунку наданої АТ «ПУМБ» вбачається, що 24 квітня 2024 року та 30 травня 2024 року на вказану картку відповідача були зараховані по 10000 грн.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення відповідачем вищевказаних договорів в електронній формі, які підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором та отримання відповідачем коштів.

Підписавши вказані договори, відповідач добровільно погодився на визначені у них умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Доказів на спростування отримання коштів по вищезазначених договорах, відповідач не надав.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, згідно умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників вказаними у реєстрі боржників.

Згідно з п.1.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до Реєстру боржників №29 від 19 серпня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13411,17 грн., з яких: - 6703,31 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 1707,86 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 5000,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; - 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Згідно з Реєстром боржників №36 від 28 жовтня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17560,00 грн., з яких: - 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 2700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 4860,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.

21 жовтня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21102024, згідно якого ТОВ «Аванс кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників вказаними у реєстрі боржників.

Згідно з п.1.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників від 21 жовтня 2024 року до договору факторингу №21102024 від 21 жовтня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22733,34 грн., з яких: - 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 10400,00 грн. - сума заборгованості за процентами; - 2333,34 грн. - cума заборгованості за штрафними санкціями.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статей 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.

Надані позивачем вищезазначені докази підтверджують факт передачі ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вищезазначеними кредитними договорами.

Доводи апеляційної скарги про те, що витяги з реєстру боржників надані позивачем є неналежними доказами, оскільки не містять підписів посадових осіб ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» і відтисків печаток колегія суддів відхиляє так як витяги з реєстру боржників, які містяться в матеріалалх справи містять всі вказані реквізити.

Згідно з розрахунками заборгованості станом на 31 січня 2025 року у відповідача утворилася заборгованість:

за договором позики №2238573 у розмірі 13411,17 грн., яка складається з: 6703,31 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1707,86 грн. - заборгованість за відсотками; 5000 грн. - заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою;

за договором позики №79948122 в розмірі 17560 грн.яка складається з: 10000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2700 грн.- заборгованість за відсотками; 4860 грн. - заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою;

за кредитним договором №41809-04/2024 в розмірі 22733,34 грн., яка складається з: 10000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 10400 грн.- заборгованість за відсотками; 2333,34 грн. - заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою.

Доказів виконання зобов'язання за вказаними кредитними договорами відповідачем не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сум по тілу кредитів за кредитними договорами, у зв`язку з невиконанням зобов`язань та заборгованості за відсотками.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не було здійснено перерахунок заборгованості по відсотках відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Даним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст.8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон № 3498-IX набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Отже, протягом перших 120 днів до 22 квітня 2024 року включно, максимальний розмір денної процентної ставки становив - 2,5 %, протягом наступних 120 днів - з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно - 1,5 %, а починаючи з 21 серпня 2024 року застосовується встановлений частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки 1 %.

Оскільки договори: №2238573 укладений 11 квітня 2024 року, №41809-04/2024 укладений 24 квітня 2024 року, №79948122 укладений 30 травня 2024 року, тобто в період, коли відповідно до пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» були встановлені максимальні розміри денних процентних ставок які не могли бути більші ніж визначені у даному Законі.

З кредитних договорів вбачається, що денні процентні ставки, які діяли в межах строку кредитуванні не перевищували розміри денних процентних ставок встановлених у пункті 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо вимог позивача в частині стягнення заборгованості за понадстрокове користування кредитами, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно розрахунків заборгованості вбачається, що відповідачу після спливу визначених договорами строків кредитування почала застосовуватися підвищена процентна ставка: по договору №2238573 від 11 квітня 2024 року у розмірі 2,70%, по договору №79948122 від 30 травня 2024 року у розмірі 2,70%, а по договору №41809-04/2024 від 24 квітня 2024 року нараховувалися штрафна санкції.

Колегія суддів вважає, що таке нарахування за своєю правовою суттю не є платою за правомірне користування, а виступає мірою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України), оскільки його застосування обумовлене виключно фактом прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України згідно з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних-правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають, в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойку (штраф, пепя) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що «понадстрокове користування» за ставкою 2,70 % на день за своєю правовою природою є формою відповідальності за прострочення, що виникло в період дії воєнного стану, нарахування заборгованості за понадстрокове користування позикою по договору №2238573 в розмірі 5000 грн., по договору №79948122 в розмірі 4860 грн. та штрафу у розмірі 2333,34 грн. по договору №41809-04/2024 суперечить імперативним вимогам закону. Таким чином, у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно з частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів пропорційно до задоволеної частини позовних вимог вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2340,64 грн., а з позивача на користь відповідача судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1031,03 грн.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: місто Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ідентифікаційний код 35625014:

за договором позики №2238573 заборгованість по тілу кредиту у розмірі 6703 грн. 31 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 1707 грн. 86 коп.;

за договором позики №79948122 заборгованість по тілу кредиту у розмірі 10000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 2700 грн.;

за кредитним договором №41809-04/2024 заборгованість по тілу кредиту у розмірі 10000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 10400 грн. та витрати по сплату судового збору за розгляд справи в суді першої інсьанції у розмірі 2340 грн. 64 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: місто Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ідентифікаційний код 35625014 на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1031 грн. 03 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua