Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №367/4188/18
Суддя: Соколова Вікторія Вячеславівна
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2026 року м. Київ
Справа № 367/4188/18
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13157/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області про відмову ухвалити додаткове рішення, постановлену під головуванням судді Карабази Н.Ф. 13 травня 2026 року в м. Ірпінь,
у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит №638_0712 від 21 лютого 2017 року та звернення стягнення на предмет іпотеки,
В С Т А Н О В И В
Короткий виклад вимог та обставин у справі.
У червні 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося у суд із позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 638_0712 від 21 лютого 2017 року та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04 листопада 2024 року позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 638_0712 від 21 лютого 2017 року та звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» 136 264 грн 23 коп, з яких 4 478 грн 34 коп - інфляційні втрати по відсоткам з жовтня 2017 року по серпень 2019 року; 580 грн 60 коп - інфляційні втрати по кредиту з жовтня 2019 року по березень 2020 року; 2 044 грн 68 коп - 3% річних по відсотках з березня 2017 року по вересень 2019 року); 3 897 грн 01 коп - 3% річних по кредиту з квітня 2017 року по березень 2020 року; 125 263 грн 60 коп - штраф за не застрахування предмета іпотеки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» 11 437 грн 03 коп судового збору.
У листопаді 2025 року АТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі № 367/4188/18, в якій він просив прийняти до розгляду заяву АТ «Ощадбанк» про ухвалення додаткового рішення у справі та задовольнити вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 274 посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 545, що укладено між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку кадастровий номер 3210945600:03:002:0015, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0384 га., цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) власником якої є ОСОБА_2 та житловий будинок загальною площею 222,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_2 .
Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки: земельної ділянки кадастровий номер 3210945600:03:002:0015, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0384 га., власником якої є ОСОБА_2 та житлового будинку загальною площею 222,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_2 шляхом проведення прилюдних торгів, за ціною, визначеною в рамках виконавчого провадження на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому порядку предмета іпотеки задовольнити вимогу ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області у розмірі 136264,23 грн., з яких: 4 478 грн 34 коп - інфляційні втрати по відсоткам з жовтня 2017 року по серпень 2019 року; 580 грн 60 коп інфляційні втрати по кредиту з жовтня 2019 року по березень 2020 року; 2 044 грн 68 коп - 3% річних по відсотках з березня 2017 року по вересень 2019 року; 3 897 грн 01 коп - 3 % річних по кредиту з квітня 2017 року по березень 2020 року; 125 263 грн 60 коп штраф за не застрахування предмета іпотеки.
Заяву обґрунтовано тим, що на розгляді в Ірпінському міському суді Київської області знаходилась цивільна справа №367/4188/18.
Рішенням від 04 листопада 2024 року позовні вимоги АТ «Ощадбанк» задоволено в повному обсязі. Так, з врахуванням оплат здійснених відповідачами після звернення Банку до суду, судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» 136 264 грн 23 коп. Як свідчать обставини даної справи, АТ «Ощадбанк» звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою від 01 червня 2018 року №100.19-07/20290/2018-26ВИХ.
Позовна заява містила дві окремі вимоги, зокрема це:
1. Вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за договором про іпотечний кредит № 638_0712 від 21 лютого 2017 року в розмірі 645 001 грн 77 коп;
2. Вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 274 посвідченим ПНКМНО Лосевим В.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 545, що укладено між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 , із визначенням способу реалізації предмета іпотеки, початкової ціни предмета іпотеки та ін.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 липня 2018 року відкрив позовне провадження у справі № 367/4188/18 за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 (позичальник), ОСОБА_2 (майновий поручитель) про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. У зв`язку з частковою сплатою відповідачами кредитної заборгованості, Банком направлено до суду заяву від 12 травня 2020 року №100.19-09/13910 про зменшення позовних вимог разом з розрахунком заборгованості станом на 30 березня 2020 року.
Так, у зв`язку із частковою сплатою заборгованості, Банк просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про іпотечний кредит № 638_0712 від 21 лютого 2017 року в розмірі 619 282 грн; звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 274 посвідченим ПНКМНО Лосевим В.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 545, що укладено між АТ «Ошадбанк» та ОСОБА_2 із визначенням способу реалізації предмета іпотеки, початкової ціни іпотеки та ін.
Таким чином, Банк зменшив позовні вимоги, виключно в частині розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягала стягненню з позичальника, а також з майнового поручителя за рахунок реалізації предмета іпотеки. При цьому, Банк не відмовлявся від жодної із позовних вимог. В подальшому, через часткове погашення відповідачами заборгованості за кредитним договором, Банком неодноразово подавались до суду письмові пояснення відносно часткової сплати заборгованості. Але Банк не відмовлявся від жодної із позовних вимог, лише повідомляв суд про розмір актуального залишку заборгованості.
04 листопада 2024 року рішенням суду позов по вказаній справі задоволено, проте вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки залишилася не розглянутою.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 травня 2026 року в задоволенні заяви позивача АТ «Державний ощадний банк України» про ухвалення додаткового рішення по справі №367/4188/18 - відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що позивачем на час ухвалення рішення не заявлялася позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 274, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача АТ «Державний ощадний банк України» про ухвалення додаткового рішення по справі № 367/4188/18.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.
Не погодився із ухвалою суду першої інстанції позивач, його представником - адвокатом Вовчуком М.В., подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції прийшов помилкового висновку, що позивач неодноразово зменшував позовні вимоги та відмовився від однієї із позовних вимог.
Посилається на те, що через часткову сплату відповідачами кредитної заборгованості, Банком направлено до суду заяву від 12 травня 2020 року про зменшення позовних вимог разом з розрахунком заборгованості на 30 березня 2020 року.
Звертає увагу, що банк зменшив позовні вимоги виключно в частині розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягала стягненню з позичальника, а також з майнового поручителя за рахунок реалізації предмета іпотеки. Але Банк не відмовлявся від жодної із позовним вимог, а лише повідомляв суд про розмір актуального залишку заборгованості за кредитним договором та просив суд задовольнити позов в повному обсязі, з врахуванням обставин часткової сплати відповідачами заборгованості.
Вважає, що суд першої інстанції помилково вказав про відсутність підстави для ухвалення додаткового рішення по справі через те, що позивачем на час розгляду справи не заявлялася позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки.
На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Узагальнені доводи та процесуальні дії суду.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надійшло.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом.
Представником позивача 07 жовтня 2026 року було подано заяву про розгляд справи без їх участі та розглянути подане ним клопотання про закриття провадження у справі (т. а.с.109).
Сторона відповідача причини неявки суду не повідомили.
В порядку визначеному ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
А тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи.
В порядку ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Перш за все, колегія суддів апеляційного суду має вирішити клопотання подане АТ «Державний ощадний банк України» про закриття провадження у справі.
Заявник обґрунтовує своє клопотання тим, що рішення суду виконано, заборгованість відповідачами сплачено, а тому у справі відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 20 ч.1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови ухвалити додаткове рішення.
Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження…
У разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
В порядку визначеному ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції … перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Видячи з наведених норм процесуального закону, колегія суддів вважає, що позбавлена процесуальної можливості закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, як про то заявила сторона позивача, оскільки предметом апеляційного перегляду в даному випадку є ухвала суду першої інстанції про відмову в ухваленні додаткового рішення, а не рішення суду по суті спору. По суті спору справа судом апеляційної інстанції не переглядається, а тому виконання основного рішення суду не є підставою для закриття провадження за апеляційною скаргою на ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення.
Особа, яка подала апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції правом на відмову від апеляційної скарги не скористалась, а враховуючи визначені процесуальним законом наслідки, апеляційний суд позбавлений можливості здійснити інше трактування поданого позивачем клопотання.
З огляду на викладене, клопотання АТ «Державний ощадний банк України» про закриття провадження не підлягає до задоволення, а подана ним апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову в ухваленні додаткового рішення підлягає розгляду апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.
Фактичні обставини справи.
У червні 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду із позовом у якому про просило:
стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про іпотечний кредит № 638_0712 від 21 лютого 2017 року в розмірі 645 001,77 грн;
звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 274 посвідченим приватним нотаріусом КМНО Лосєвим В.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 545, що укладено між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку кадастровий номер 3210945600:03:002:0015, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0384 га., цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка) власником якої є ОСОБА_2 та житловий будинок загальною площею 222,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_2 ;
визначити спосіб реалізації предмета іпотеки: земельної ділянки кадастровий номер 3210945600:03:002:0015, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0384 га., власником якої є ОСОБА_2 та житлового будинку загальною площею 222,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_2 шляхом його реалізації у межах Закону України «Про виконавче провадження» з початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;
за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому порядку предмета іпотеки задовольнити вимогу ПАТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 645 001,77 грн, з яких: 468 963 грн - загальна сума не простроченого кредиту (основного боргу), 422,45 грн - загальна сума прострочених чергових платежів за кредитом (по основному боргу), 37 528,89 грн - загальна сума заборгованості по сплаті прострочених відсотків за користування кредитом, 9382,12 грн - нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01 квітня 2018 року по 30 квітня 2018 рокуу включно, 33,20 грн - загальна сума пені за несвоєчасну сплату основних платежів за кредитом, 2 821.24 грн. - загальна сума пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 8,96 грн - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по основному боргу за період з жовтня 2017 року по травень 2018 року, 619,23 грн - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по відсоткам за період з січня 2018 року по травень 2018 року, 3,13 грн - загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по кредиту за період з жовтня 2017 року по травень 2018 року, 225,95 грн - загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по відсоткам за період з січня 2018 року по травень 2018 року, 125263,60 грн - неустойка нарахована відповідно до п. 11.4 договору іпотеки, яка виникла з договору про іпотечний кредит № 638_0712 від 21 лютого 2017 року. Стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі (т.1 а.с.1-52).
У травні 2020 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій вказано, що відповідачами проводилась часткова сплата заборгованості й загальна сума станом на 30 березня 2020 року становить 619 282 грн. Інші заявлені у позові вимоги залишилися незмінними (т.1 а.с. 126-138).
Окрім цього 04 листопада 2024 року АТ «Ощадбанк» подано заяву, у якій вказано, що відповідачами частково погашено заборгованість в частині кредиту, процентів та пені. При цьому, інші складові заборгованості, які входять до позовних вимог банку (3% річних, інфляційні втрати та штраф за невиконання зобов`язань по страхуванню предмета іпотеки) боржником не сплачено. Не компенсовано також судові витрати. Таким чином, загальна сума не сплачених позовних вимог банку станом на 04 листопад 2024 року складає 136264,23 грн, з яких 580,60 грн - інфляційні втрати по кредиту (нараховані з жовтня 2019 року по березень 2020 року; 4 478,34 грн- інфляційні втрати по відсоткам ( нараховані з жовтня 2017 року по серпень 2019 року); 3897,01 грн - 3% річних по кредиту (нараховані з квітня 2017 року по березень 2020 року); 2044,68 грн - 3% річних по відсотках (нараховані з березня 2017 року по вересень 2019 року); 125263,60 грн штраф за незастрахування предмета іпотеки та 11437,03 грн судові витрати. Просить суд задовольнити позовні вимоги з врахуванням викладених обставин в даній заяві (т.1 а.с. 268).
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04 листопада 2024 року позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 638_0712 від 21 лютого 2017 року та звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» 136 264 грн 23 коп, з яких 4 478 грн 34 коп - інфляційні втрати по відсоткам з жовтня 2017 року по серпень 2019 року; 580 грн 60 коп - інфляційні втрати по кредиту з жовтня 2019 року по березень 2020 року; 2 044 грн 68 коп - 3% річних по відсотках з березня 2017 року по вересень 2019 року); 3 897 грн 01 коп - 3% річних по кредиту з квітня 2017 року по березень 2020 року; 125 263 грн 60 коп - штраф за не застрахування предмета іпотеки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» 11 437 грн 03 коп судового збору (т.1 а.с. 272-278).
У листопаді 2025 року АТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі № 367/4188/18, в якій він просив задовольнити вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заява обґрунтована тим, 04 листопада 2024 року рішенням суду позов по вказаній справі задоволено, проте вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки залишилася не розглянутою.
Вказує, що звертаючись у суд із позовом було заявлено дві вимоги, під час провадження справи Банк зменшив позовні вимоги, виключно в частині розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягала стягненню з позичальника, а також з майнового поручителя за рахунок реалізації предмета іпотеки. При цьому позивач не відмовлявся від жодної заявленої вимоги, а лише повідомляв суд про розмір актуального залишку заборгованості (т.2 а.с.1-2).
Застосовані норми права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає у тому числі можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов`язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги. Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази. Разом з тим додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Водночас додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Додаткова постанова не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору. Подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року, справа №1540/4122/18.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Як убачається з матеріалів справи, у червні 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просило стягнути заборгованість за договором про іпотечний кредит та звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку (кадастровий номер 3210945600:03:002:0015) і житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_2 , шляхом проведення прилюдних торгів із визначенням початкової ціни та за рахунок коштів від реалізації задовольнити вимоги банку.
В ході розгляду справи у зв`язку з частковою сплатою заборгованості відповідачами Банк подавав до суду заяви про зменшення розміру грошових вимог, які підлягали стягненню, зокрема, заяву від 12 травня 2020 року та 04 листопада 2024 року, уточнюючи розрахунки залишку заборгованості (інфляційних втрат, 3% річних, штрафу та судових витрат).
Водночас із матеріалів справи вбачається, що позивач не заявляв про відмову від позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та не подавав заяв про закриття провадження чи залишення позову без розгляду в цій частині.
Ухвалюючи рішення від 04 листопада 2024 року суд першої інстанції задовольнив позов частково в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних, штрафу за нестрахування та судового збору, проте у мотивувальній та резолютивній частині рішення не ухвалив жодного рішення щодо вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та не надав їй правової оцінки.
Таким чином звертаючись у листопаді 2025 року із заявою про ухвалення додаткового рішення, АТ «Державний ощадний банк України» обґрунтовано посилалося на те, що судом не було вирішено заявлену позовну вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Проте суд першої інстанції в оскаржуваній ухвали від 13 травня 2026 року дійшов висновку, що позивач станом на 04 листопада 2024 року не ставив перед судом питання про вирішення вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Такий висновок суду першої інстанції є помилковим, суперечить матеріалам справи, оскільки зменшення розміру грошової заборгованості у зв`язку з частковими платежами боржників не означає відмови від вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, як способу забезпечення виконання зобов`язань.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Оскільки стосовно позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, судом першої інстанції не було ухвалено рішення під час розгляду справи по суті, у суду першої інстанції існували всі передбачені частиною першою статті 270 ЦПК України правові підстави для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до частини шостої статті 379 ЦПК України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до прийняття незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Оскільки суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання по суті заявленої вимоги із наданням оцінки відповідним вимогам з урахуванням встановлених обставин щодо наявності заборгованості.
Розподіл судових витрат.
У відповідності до вимог статей 141, 382 ЦПК України питання розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки спір по суті позовних вимог не розглядається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити частково.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 травня 2026 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua