Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №357/18365/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року місто Київ

справа № 357/18365/25

провадження № 22-ц/824/11213/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Хасанової А.Р.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

відповідач - Приватне підприємство «Транспортне агентство «Ікарус»

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Лабиком Русланом Романовичем, та апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Коломієць Тетяною Олександрівною,

на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 9 квітня 2026 року, ухвалене у складі судді Цуранов А.Ю.,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та відмови від їх частини (до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»), просила стягнути солідарно з ПП «Транспортне агентство «Ікарус» та ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в розмірі 287 238,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.08.2024 близько 13:00 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , що належить ПП «Транспортне агентство «Ікарус», застосував екстрене гальмування, у зв`язку з чим пасажирка ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, що віднесені до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. За наслідками події до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 12025111310001699. Провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діянні водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення. Разом з тим, під час досудового розслідування досліджено та встановлено порушення, які перебували в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Sprinter» була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта». На відновлення здоров`я позивач витратила 255 222,51 грн, які просила стягнути зі страховика. В подальшому між позивачем та ПАТ «НАСК «Оранта» укладено угоду, згідно з якою страховик виплатив ОСОБА_1 190 002,75 грн. Крім того, в результаті вказаного ДТП та наслідків від нього, позивачці завдано моральної шкоди, яку вона просила стягнути солідарно на її користь.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 9 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лабик Р.Р. та представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Коломієць Т.О. подали апеляційні скарги

В апеляційній скарзі сторона позивача не погоджується з висновкам суду першої інстанції, оскільки встановивши, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, не з`ясував ключову обставину: на якій саме законній підставі водій перебував за кермом комерційного автобуса, який обслуговує маршрут ПП "ТА "ІКАРУС"? Ані перевізник, ані водій не надали суду жодних пояснень чи документів (договорів оренди, підряду тощо), які б легалізували керування автобусом поза межами трудових відносин. Також вважає суму стягнутої моральної шкоди не справедливою. Крім того, судом першої інстанції не вирішено питання судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу, не зважаючи на те, що відповідні заяви були подані.

Просив ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю, а саме солідарно стягнути з ПП «Транспортне агенство «ІКАРУС» та ОСОБА_2 на користь позивача 287 238,87 грн (двісті вісімдесят сім тисяч двісті тридцять вісім гривень вісімдесят сім копійок) решти моральної шкоди, завданої потерпілій внаслідок ушкодження її здоров`я в ДТП та 57 447,77 грн (п`ятдесят сім тисяч чотириста сорок сім гривень сімдесят сім копійок) судових витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі відповідача, викладені заперечення проти стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн, оскільки така уже виплачена страховиком. Вважає, що суд вибірково дослідив докази у справі, ні ПП «Транспортне агенство «ІКАРУС», ні ОСОБА_2 особисто не завдали жодних документально підтверджених страждань позивачу.

На думку ОСОБА_2 розмір відшкодування моральної шкоди у обсязі 25 000,00 є таким що призводить до надмірного збагачення позивача, не відповідає засадам розумності та справедливості. Разом з тим, максимальна сума що може бути стягнута з ОСОБА_2 є різницею між сумою моральної шкоди, яку просив стягнути позивач у первісному позові та сумою, яку фактично відшкодував за страховим полісом ПАТ «НАСК «Орента» - 3 713,38 грн. У зв`язку з чим максимальний та обґрунтований розмір шкоди, який належить до стягнення з ОСОБА_2 , - є 3 713,38 грн.

У відзивах на апеляційні скарги сторони заперечували проти задоволення апеляційної скарги опонента.

В судовому засіданні представник відповідача ПП «Транспортне агентство «ІКАРУС» адвокат Олійник О.О, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 оставив на вирішення суду, проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Коломієць Т.О. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача, просила задовольнити апеляційну скаргу відповідача.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., пояснення осіб, які з`явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Судом встановлено наступне.

21.08.2024 близько 13:00 год. водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , рухався по автомобільній дорозі Київ-Одеса у Фастівському районі Київської області, де застосував екстрене гальмування, у зв`язку з чим пасажир даного автомобіля ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді вивихів та переломів зубів.

За фактом вказаної події Головним управлінням Національної поліції у Київській області зареєстровані матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310001699, копії якого досліджено судом в межах даної справи.

Так, з пояснень ОСОБА_2 , наданих слідчому 21.03.2025 в межах вказаного кримінального провадження вбачається, що 21.08.2024 близько 12:55 год. він був водієм маршрутного таксі «Київ-Біла Церква», на автомобілі марки «Мерседес Спрінтер» р.н. НОМЕР_2 , в салоні якого було близько 10 пасажирів. Вони рухались біля смт. Глеваха Фастівського району Київської області в середній смузі для руху в напрямку м. Одеса. Швидкість руху автомобіля була близько 50-70 км/год. В сусідніх смугах руху в попутному напрямку їхали легкові автомобілі, водій одного з яких, що рухався в правій смузі руху різко, без увімкнення лівого покажчика повороту, виїхав на смугу руху автомобіля ОСОБА_2 відразу перед його автомобілем. Щоб уникнути зіткнення між автомобілями, оскільки між ними була мінімальна відстань, ОСОБА_2 застосував екстрене гальмування. Зіткнення між автомобілями не відбулося. Одна з пасажирів не трималася і вдарилася об частини салону. ОСОБА_2 відразу зупинився і почав надавати першу медичну допомогу. Від виклику швидкої допомоги потерпіла відмовилась і сказала, щоб не викликати працівників поліції.

Із пояснень свідка події - ОСОБА_3 , наданих слідчому 14.12.2024 вбачається, що свідок перебувала пасажиром маршрутки «Київ-Біла Церква» та сиділа в салоні автобуса на другому сидінні з лівої сторони. Автобусом «Мерседес Спрінтер» р.н. НОМЕР_2 керував ОСОБА_2 і вони рухались по автодорозі М-05 «Київ-Одеса». Біля повороту на с. Іванковичі, водій даного транспортного засобу різко загальмував та в результаті чого свідок вперлася в сидіння попереду і не травмувалася, а пасажир ОСОБА_1 , яка сиділа на першому сидінні з правої сторони, вдарилась об металевий каркас, який був розташований біля передніх пасажирських сидінь, в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження у вигляді вибитих зубів та порвані губи. Поліції та швидкої медичної допомоги на місці події не було, але після того як вони приїхали до м. Біла Церква, водій повіз їх до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 1», де потерпілій надали допомогу.

З 21.08.2024 по 30.08.2024 ОСОБА_1 госпіталізована до відділення КНП БМР «Білоцерківської міська лікарня № 1» з діагнозом: «Забійна рвана рана верхньої губи ліворуч. Забійні рани нижньої губи ліворуч та праворуч. Травматичний не повний вивих зубів 11, 21, 22, 32, 31, 41, 42, 43, 44», що вбачається із запису № 118959821/1.

21.08.2024 ОСОБА_1 проведено первинну хірургічну обробку (ПХО) верхньої та нижньої губ, а також видалено зуби 11, 21, 22, 32, 31, 41, 43, 44 під місцевим знеболенням.

30.08.2024 ОСОБА_1 виписано в задовільному стані з уточненим діагнозом: 1) основний - «Забійна рана нижньої губи ліворуч і праворуч. Забійна рана верхньої губи ліворуч. Травматичний неповний вивих зубів 11, 21, 22, 32, 31, 41, 43, 44»; 2) супутній - «ЗЧМТ, забій м`яких тканин голови, цефалгічний синдром, вестибулярна дисфункція», що вбачається з медичної карти стаціонарного хворого № 8091.

Матеріали справи також містять фотографії травм потерпілої.

Згідно з консультативним висновком спеціаліста від 16.09.2024, ОСОБА_1 16.09.2024 звернулась до невролога ТОВ «БЦ Клінік» та їй встановлено діагноз: «Наслідки перенесеної 21.08.2024 року Черепно-мозкової травми внаслідок ДТП: Струс головного мозку; забійна рана нижньої губи ліворуч і праворуч; забійна рана верхньої губи ліворуч; травматичний неповний вивих зубів 11, 21, 22, 32, 31, 41, 42, 43, 44 - стійкі виражені цефалії, вестибуло-координаторні порушення; посттравматична нейропатія ІІІ гілки правого трійчастого нерву. Післятравматичний церебрастенічний синдром», призначено медикаментозне лікування.

З 27.08.2024 по 10.01.2025 ОСОБА_1 проведено стоматологічне лікування у Стоматологічній клініці «PerioDen», зокрема здійснено: імплантування зубів 15, 11, 22, 36, 32, 43, 46; лікування зубів 12, 35, 16, 24, 25, 27; препарування зубів 12, 24, 25, 27, 35. 10.01.2025 завершено курс стоматологічного лікування пошкоджених зубів, що підтверджується остаточним планом лікування та зведеним актом виконаних робіт від 10.01.2025 на суму 247 949 грн та чеками про часткову сплату коштів.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження № 12024111310001699, у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження, спричинені від дії тупих твердих предметів, можливо в строк та за обставин, вказаних в постанові, тобто в умовах ДТП. Тілесні ушкодження у ОСОБА_1 за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, оскільки викликали розлад здоров`я, пов`язаний зі стійкою втратою загальної працездатності менш ніж на одну третину.

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/111-25/19612-ІТ від 30.06.2025, в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху, питання технічної можливості уникнення спричинення потерпілій ОСОБА_1 тілесних ушкоджень внаслідок дій водія ОСОБА_2 виходять за межі компетенції експерта.

29.08.2025 старшим слідчим слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майором поліції Харченком Ігорем Борисовичем винесено постанову, якою кримінальне провадження № 12025111310001699 закрито в зв`язку з відсутністю в діянні водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Вказаною постановою слідчого встановлено факт того, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 21.08.2024 близько 13:00 год. по автомобільній дорозі М-05 «Київ-Одеса», Фастівського р-ну Київської області, під час якої водій автомобіля марки «Мерседес Спрінтер», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 застосував екстрене гальмуванням, внаслідок чого пасажир ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження. При цьому відповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам Правил дорожнього руху України під час досудового розслідування досліджено та встановлено, порушення які б перебували в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, не виявлено.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter» р.н. НОМЕР_1 станом на 21.08.2024 була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно до полісу № АТ004745431, ліміт за шкоду життю та здоров`ю - 320 000 грн, ліміт за шкоду майну - 160 000 грн.

За заявою ОСОБА_1 від 03.09.2024 ПАТ «НАСК «Оранта» виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 190 002,75 грн, в тому числі: 180 955 грн - матеріальна шкода; 9 047,75 грн - моральної шкоди, що вбачається з угоди про припинення зобов`язання передання відступного, укладеної між ОСОБА_1 та ПАТ «НАСК «Оранта» 02.12.2025 та платіжної інструкції № 76116 від 10.12.2025.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 12.07.2014 відповідач-3 здійснив реєстрацію припинення підприємницької діяльності, номер запису 23530100003014869.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_4 від 22.09.1995, ОСОБА_2 працював водієм в ПП «Транспортне Агентство «Ікарус» в період з 01.04.2014 по 01.11.2020.

Відповідно до листа ГУ ДПС України у Київській області № 23300/5/10-36-12-03 від 27.11.2025 відсутні відомості про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_2 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024.

В матеріалах справи також містяться надані відповідачем-3: свідоцтво про народження ОСОБА_4 , медичний висновок № 14 від 14.01.2025, повідомленням про надання державної допомоги, довідку про отримання допомоги № 336 від 29.01.2025, лист № 742 від 23.01.2025, посвідчення дитини з інвалідністю, які підтверджують наявність у ОСОБА_2 діагнозу: «Ішемічна хвороба серця. Стабільна стенокардія напруги 2 ст, 2 ФК. Гіпертонічна хвороба 2 ступеню, 2 стадії. Серцева недостатність IIA зі збереженням ФК» та здійснення ним догляду за дитиною з інвалідністю.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter» НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта», а тому за наслідками звернення потерпілої, страхова компанія відшкодувала ОСОБА_1 матеріальну й моральну шкоду в загальному розмірі 190 002,75 грн.

Суд дійшов висновку, що транспортний засіб перебував у володінні відповідача-3, а тому за заподіяну шкоду відповідальність несе саме ОСОБА_2 .

Враховуючи наявні у справі докази, що пов`язані зі стражданнями позивача, тривалий період відновлення її здоров`я, часткове відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди страховою компанією, а також відомості про особу ОСОБА_2 , керуючись принципом розумності та справедливості, суд вважав належним розмір моральної шкоди в сумі 25 000 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача до ПП "ТА "ІКАРУС", суд першої інстанції виходив із того, що відсутні офіційні відомості про працевлаштування водія ОСОБА_2 у штаті підприємства, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів з урахуванням наступного.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За вимогами статей 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За загальним правилом відповідальність за завдану шкоду несе особа, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України).

Щодо апеляційної скарги позивача.

Установлено, що 21.08.2024 мала місце ДТП у зв`язку із застосуванням екстреного гальмування водієм ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі Київ-Одеса у Фастівському районі Київської області, у зв`язку з чим пасажир даного автомобіля позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді вивихів та переломів зубів.

Оскільки цивільно - правова відповідальність водія (відповідача) ОСОБА_2 була застрахована, за заявою ОСОБА_1 від 03.09.2024 ПАТ «НАСК «Оранта» виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 190 002,75 грн, в тому числі: 180 955 грн - матеріальна шкода; 9 047,75 грн - моральної шкоди, що вбачається з угоди про припинення зобов`язання передання відступного, укладеної між ОСОБА_1 та ПАТ «НАСК «Оранта» 02.12.2025 та платіжної інструкції № 76116 від 10.12.2025.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_4 від 22.09.1995, ОСОБА_2 працював водієм в ПП «Транспортне Агентство «Ікарус» в період з 01.04.2014 по 01.11.2020.

Позивач звертаючись до суду просила стягнути солідарно з ПП «Транспортне агентство «Ікарус» та ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в розмірі 287 238,87 грн.

Оскільки доказів того, що між ПП «Транспортне агентство «Ікарус» та ОСОБА_2 на час вчинення ДТП існували трудові відносини, відповідно транспортне агентство, як роботодавець, несе відповідальність за дії свого працівника, у зв`язку з виконанням ним трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту), у матеріалах справи відсутні, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні цієї вимоги позивача, пославшись на позицію Верховного Суду за наявності аналогічних обставин. Відповідно, доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не з`ясував ключову обставину: на якій саме законній підставі водій перебував за кермом комерційного автобуса, який обслуговує маршрут ПП "ТА "ІКАРУС" є безпідставними.

Щодо заперечень позивача ОСОБА_1 проти розміру стягнутої на її користь моральної шкоди, колегія суддів вважає, що з урахуванням установлених обставин справи, закриттям кримінального провадження проти ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, з урахуванням висновку експерта в якому зазначено, що ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху, вказівкою у постанові слідчого про відсутність порушень вимогам Правил дорожнього руху України у діях водія ОСОБА_2 , а також виплатою страховою компанією моральної шкоди у розмірі 9047 грн, однак за наявністю у позивача очевидно спричинених їй фізичних ушкоджень, що очевидно завдали позивачу фізичних та моральних страждань, що підтверджуються належними доказами, суд першої інстанції обґрунтовано вважав суму 25 000 грн моральної шкоди, яка підлягає стягненню з водія ОСОБА_2 , як таку, що відповідає обставинам цієї справи.

Щодо посилань представника позивача на те, що судом першої інстанції не вирішено питання судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу, не зважаючи на те, що відповідні заяви були подані, колегія суддів вважає, що оскільки в оскаржуваному рішенні суду не вирішувалось питання розподілу судових витрат, підстав для апеляційного перегляду рішення суду в цій частині немає, проте сторона позивача може звернутись із заявою про ухвалення додаткового рішення до суду першої інстанції, що буде відповідати положенням статті 270 ЦПК України.

Враховуючи наведене, обґрунтовані підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні.

Щодо апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач заперечує проти стягнення з нього моральної шкоди у визначеному судом розмірі 25 000,00 грн, однак погоджується із розміром моральної шкоди 3 713,38 грн, фактично визнаючи наявність завданої позивачу моральної шкоди.

Установлено, що згідно з висновком судово-медичної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження № 12024111310001699, у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження, спричинені від дії тупих твердих предметів, можливо в строк та за обставин, вказаних в постанові, тобто в умовах ДТП. Тілесні ушкодження у ОСОБА_1 за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, оскільки викликали розлад здоров`я, пов`язаний зі стійкою втратою загальної працездатності менш ніж на одну третину.

Враховуючи те, що своїми діями водій ОСОБА_2 , який хоч і не порушив Правила дорожнього руху, однак завдав пасажирці ОСОБА_1 ушкодження середнього ступеню тяжкості, колегія суддів вважає, що визначена судом першої інстанції сума 25 000 грн є обґрунтованою за цих обставин. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Посилання відповідала в апеляційній скарзі на надмірне збагачення позивача є необґрунтованим та не відповідає встановленим судом обставинам та дослідженим доказам.

Доводи апеляційних скарг в їх сукупності не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, які були предметом дослідження й оцінки судом. Аргументи, зазначені в апеляційних скаргах не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка.

Оскільки рішення суду не підлягає скасуванню, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Лабиком Русланом Романовичем, залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , поданою адвокатом Коломієць Тетяною Олександрівною, залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 9 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус