Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №711/9567/24-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/5960/2026

справа №711/9567/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.,

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Каморніковим Юрієм Сергійовичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Остапчук Т.В., повне рішення складено 08 грудня 2025 року,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, усунення перешкод, визнання дій протиправними, відшкодування майнової та моральної шкоди, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів, усунення перешкод, визнання дій протиправними, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Вимоги позову мотивує тим, що ОСОБА_1 є споживачем банківських послуг Акціонерного товариства «Ощадбанк», а саме власником рахунків:

- НОМЕР_1 ;

- НОМЕР_10;

- НОМЕР_2 ;

- НОМЕР_3 (кapтка № НОМЕР_5);

- НОМЕР_4 (картка № НОМЕР_5 );

- НОМЕР_6 , на який надходять пенсійні виплати.

В порядку статті 244 Цивільного кодексу України у відповідності із довіреністю, виданою 01 квітня 2024 року, позивач надав громадянину ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право користуватись та розпоряджатись всіма без винятку його рахунками, у всіх відділеннях, філіях і підрозділах АТ «Ощадбанк» та грошовими коштами ОСОБА_1 , що знаходяться на будь-яких рахунках, відкритих на його ім`я.

Здійснюючи повноваження, визначені наданою позивачем довіреністю від 01 квітня 2024 року, ОСОБА_2 дізнався, що усі рахунки ОСОБА_3 (PHOКПП НОМЕР_7 ) заблоковані TBБB №10023/043 Філії - Черкаське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (Ідентифікаційний код 02767059).

Вказує, що з листа TBБB № 10023/043 Філії - Черкаського обласного Управління AT «Ощадбанк» (код ЄДРПOУ 02767059) від 06 вересня 2024 pоку № 121.40/043-16/539 убачається, що рішення про блокування рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) прийнято на підставі первинного фінансового моніторингу і вмотивовано приписами статей 6 (п.2), 7 (п.6), 8 (п.4, п.2), 11 (п.7) 15 (абз. 3 п.1) Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансового тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06 грудня 2019 pоку № 361-IX.

Посилаючись на ту обставину, що за результатами проведеного 18 липня 2025 року відеоконференцзв`язку особу позивача було встановлено, останній повторно звернувся до відповідача із заявою від 24 вересня 2024 року про розблокування його рахунків.

У відповіді на вказане звернення відповідач листом від 14 жовтня 2024 pоку № 11/5-16/8529/2024/c вказав про відсутність відповідальності за відмову/зупинення фінансових операцій (надання послуг) і за збитки, спричинені такою відмовою/зупиненням.

Листом від 22 листопада 2024 року № 121.40/043-14/144038/2024 відповідач поінформував довірену особу позивача, що відмовляється перевипускати картку по рахунку № НОМЕР_6 .

Вказує, що звернення адвоката позивача з приводу надання копій документів первинного фінансового моніторингу та документів, на підставі яких пенсійні виплати ОСОБА_1 визнані відповідачем доходами, одержаними злочинним шляхом, або пов`язані із фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, відповідач залишив без відповіді. Відповідач також не пояснив, в чому має полягати верифікація, про яку йшлось у листі від 06 вересня 2024 pоку № 121.40/043-16/539.

Зазначає, що позивач 20 листопада 2024 року повторно підтвердив свою особу, про що були складено рішення про встановлення особи № 464067 від 20.11.2024 року.

Оскільки досудове врегулювання спору не дало результатів та відповідач дотепер не відновив незаконно порушені права ОСОБА_3 , позивач був змушений звернутись до суду з цим позовом.

Уважає безпідставними, необґрунтованими та незаконними дії відповідача, пов`язані із блокуванням рахунків і відмові у випуску платіжного засобу (платіжної картки).

Такі дії відповідача, на переконання позивача, свідчать про невиконання останнім своїх обов`язків та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом у вигляді сплати пені у розмірі 3% від вартості ненаданих послуг за договором банківського обслуговування.

Також вказує, що із відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних згідно частини 2 статті 625 ЦК України.

Зазначає, що незаконні дії відповідача завдали позивачу моральної шкоди, розмір якої оцінює у 10 000,00 гривень.

Крім цього вказує, що у зв`язку із зверненням до суду попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000,00 гривень.

Мотивуючи наведеним, просить:

- зобов`язати АТ "Ощадбанк" усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні грошовими коштами шляхом негайного розблокування рахунків № НОМЕР_1 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_6 ;

- зобов`язати випустити платіжний засіб (платіжну картку) за відкритим на ім`я ОСОБА_1 рахунком № НОМЕР_6 ;

- стягнути майнову шкоду, яка складається із 12 708,60 грн витрат від інфляції та 1 827,56 грн 3% річних;

- стягнути моральну шкоду у розмірі 10 000 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що АТ "Ощадбанк" діяв у межах повноважень, передбачених спеціальним законодавством у сфері фінансового моніторингу. Суд встановив, що позивач був зареєстрований на тимчасово окупованій території, фактично проживав у Польщі, однак не повідомив банк про зміну місця проживання та не пройшов повторну ідентифікацію та верифікацію, незважаючи на відповідні письмові повідомлення банку.

Суд визнав обґрунтованими доводи банку про те, що наявні у нього відомості про клієнта є неактуальними, а відсутність особистого звернення позивача для актуалізації даних не дала можливості здійснити належну ідентифікацію та верифікацію клієнта. За таких обставин у банку виникли підстави сумніватися, що фінансові операції здійснюються безпосередньо клієнтом, а не третіми особами.

Суд звернув увагу, що АТ "Ощадбанк" є суб`єктом первинного фінансового моніторингу і відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не лише має право, а в окремих випадках і зобов`язаний відмовитися від підтримання ділових відносин або проведення фінансових операцій, якщо неможливо провести ідентифікацію чи верифікацію клієнта або виникають сумніви щодо його особи.

При вирішенні спору суд виходив із того, що норми законодавства про фінансовий моніторинг є спеціальними щодо положень Цивільного кодексу України про договір банківського рахунку. Відтак право банку припинити ділові відносини з клієнтом у разі встановлення неприйнятно високого ризику або неможливості проведення належної перевірки є законним і має пріоритет над загальними нормами цивільного законодавства.

Крім того, суд звернув увагу, що позивач не надав належних і допустимих доказів неправомірності дій банку, не довів безпідставності віднесення його до категорії ризикових клієнтів та не спростував обставин, на які посилався відповідач. Твердження про незаконність припинення ділових відносин, на думку суду, не підтверджені належними доказами.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Каморніковим Ю.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову, хоча АТ "Ощадбанк" не довів правомірності обмеження права позивача на доступ до власних коштів та розпорядження ними протягом 20 місяців.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законом, нормативно-правовими актами Національного банку України та договором. Згідно статті 1074 ЦК України обмеження права клієнта розпоряджатися коштами на рахунку допускається лише за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Зазначає, що позивач дізнався про блокування рахунків 01 квітня 2024 року. Як убачається з листа ТВБВ №10023/043 Філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 06 вересня 2024 року №121.40/043-16/539, блокування здійснено за результатами первинного фінансового моніторингу з посиланням на статті 6, 7, 8, 11, 15 Закону України №361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів , одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Отже, вирішення спору вимагало перевірки відповідності дій банку вимогам Закону №361-IX, однак суд першої інстанції не застосував норми цього Закону, які підлягали застосуванню.

Вказує, що суд не застосував частини 1, 2, 3, 9, 12 статті 23 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів , одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", відповідно до яких суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити підозрілу фінансову операцію лише на два робочі дні, одночасно повідомивши спеціально уповноважений орган. Останній може продовжити зупинення до семи робочих днів, а після направлення узагальнених матеріалів правоохоронним органам - до загального строку не більше 30 робочих днів. Ці строки є остаточними та продовженню не підлягають. Таким чином, блокування рахунків протягом 20 місяців суперечить вимогам статті 23 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Вказує, що судом не надано оцінку тим обставинам, що відповідач не надав документів первинного фінансового моніторингу та будь-яких доказів, які б свідчили про наявність підстав вважати пенсійні виплати позивача доходами, одержаними злочинним шляхом, або пов`язувати їх із фінансуванням тероризму чи розповсюдженням зброї масового знищення. Крім цього вказує, що відносно позивача не здійснюється досудове розслідування, а арешт на його рахунки в порядку, встановленому КПК України, не накладався, що виключало законні підстави для тривалого блокування рахунків.

Посилання банку на неприбуття позивача до відділення для проходження верифікації також є безпідставними. Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою НБУ №65 від 19 травня 2020 року в редакції постанови НБУ №121 від 05 жовтня 2024 року, не встановлює обов`язку особистої присутності клієнта для актуалізації даних. Звертає увагу, що додатком 3 до Положення передбачена відеоверифікація, яка прирівнюється до особистої присутності. Незважаючи на це, суд безпідставно погодився з незаконною вимогою банку щодо обов`язкової особистої явки.

Уважає, що блокування рахунків позивача зумовлене саме його місцем проживання, що має ознаки дискримінації.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 січня 2019 року у справі №235/5583/16-ц.

Мотивуючи наведеним, просить рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

27 квітня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив АТ "Державний ощадний банк України" на апеляційну скаргу.

В обґрунтування відзиву посилається на необґрунтованість та безпідставність поданої апеляційної скарги.

Вказує, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів, до заперечення наявних в матеріалах справи належних та допустимих доказів про правомірність дій АТ «Ощадбанк», до іншого трактування норм матеріального права і ґрунтуються на формальних міркуваннях.

Зазначає, що між позивачем і відповідачем виникли договірні правовідносини на підставі договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО) щодо відкриття рахунку з використанням платіжної картки.

Позивач зареєстрований у м. Донецьку на тимчасово окупованій території України, а в позовній заяві зазначено контактні дані його представника, а не самого позивача. Листами від 06 вересня 2024 року та 14 жовтня 2024 року банк через довірену особу ОСОБА_2 повідомив позивача про необхідність пройти ідентифікацію, верифікацію та оновити персональні дані шляхом особистого звернення до відділення Банку з відповідними документами.

З наданої довіреності від 01 квітня 2024 року убачається, що ОСОБА_1 проживає у Республіці Польща, тобто змінив місце проживання (перебування), однак протягом 2023-2025 років особисто до банку не звертався, про зміну місця проживання не повідомив, ідентифікацію, верифікацію чи відеоверифікацію не проходив. У зв`язку з цим наявні у банку відомості про клієнта стали неактуальними, а його фактичне місце проживання банку невідоме.

Ураховуючи викладене, банк не мав можливості здійснити належну ідентифікацію та верифікацію клієнта, що викликало сумніви щодо того, що особа діє від власного імені. Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" Банк як суб`єкт первинного фінансового моніторингу був зобов`язаний відмовити у підтриманні ділових відносин, обслуговуванні рахунку чи проведенні фінансових операцій.

Крім того, за інформацією відповідних служб Банку, виявлено ознаки нової схеми незаконного обготівковування коштів клієнтів із числа внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій: кошти із соціальних і пенсійних карток через застосунок «Ощад 24/7» переказуються на картки сторонніх осіб, після чого обготівковуються в обхід вимог чинного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 11, 525, 626, 629, 1066, 1068, 1071 ЦК України відносини між банком і клієнтом регулюються договором та законом, а списання коштів з рахунку здійснюється, як правило, за розпорядженням клієнта.

Вказує, що АТ "Ощадбанк" є суб`єктом первинного фінансового моніторингу і відповідно має право здійснювати належну перевірку, ідентифікацію та верифікацію клієнтів, актуалізувати їх дані, аналізувати фінансові операції та відмовити в обслуговуванні або проведенні операцій, якщо ідентифікація неможлива, дані є неактуальними, клієнт не надає необхідних документів або існують обґрунтовані сумніви, що він діє від власного імені. Пунктом 8.6.5 ДКБО також передбачено обов`язок клієнта надавати Банку документи та інформацію для його ідентифікації.

Такі ж обов`язки Банку встановлені Положенням НБУ №65 від 19.05.2020, яке зобов`язує застосовувати ризик-орієнтований підхід, проводити постійний моніторинг операцій, актуалізацію даних клієнтів, враховувати географічні ризики, а у разі виявлення підозрілих операцій чи відсутності актуальних ідентифікаційних даних застосовувати посилені заходи належної перевірки, зокрема встановлювати обмеження на використання рахунків до усунення сумнівів. Відповідні правила закріплені і Програмою належної перевірки клієнтів АТ «Ощадбанк», затвердженою постановою Правління Банку №877 від 28.12.2020.

Під час аналізу операцій позивача Банк встановив, що після тривалої відсутності руху коштів з рахунку позивача 17 січня 2022 року здійснено зняття готівки в м. Києві, а 18 липня 2024 року у м. Черкаси, хоча із наданої довіреності убачається, що позивач проживає у Республіці Польща. При цьому третя особа ОСОБА_2 у суді підтвердив, що банківська картка, оформлена на ім`я позивача, перебуває саме у нього, а зв`язку із позивачем він не має.

Звертає увагу, що відповідно до вимог Закону України "Про платіжні послуги" та Положення НБУ №164 від 29 липня 2022 року користувач зобов`язаний особисто використовувати платіжний інструмент, не передавати його та персональні дані третім особам і повідомляти банк про їх втрату, а банк зобов`язаний здійснювати моніторинг операцій та має право блокувати платіжний інструмент, зупиняти операції, встановлювати ліміти й обмеження за наявності ознак незаконного використання або порушення умов договору. Отже, встановлення АТ «Ощадбанк» обмежень на видаткові операції за рахунками позивача до проходження особистої ідентифікації та верифікації відповідало вимогам спеціального законодавства та було зумовлене обґрунтованими підозрами щодо використання його платіжних інструментів третіми особами.

Зазначає, що доводи апеляційної скарги не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Посилання скаржника на статтю 23 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" є помилковим, оскільки Банк не зупиняв фінансові операції як підозрілі, а застосував обмеження через неможливість проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до пунктів 6, 27 частини 1 статті 1, частин 4, 5, 7-9, 15 статті 11, частин 1, 3 статті 12, частини 1 статті 14, частини 1 статті 15 цього Закону, запропонувавши позивачу пройти особисту ідентифікацію, чого зроблено не було.

Уважає посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 січня 2019 року у справі №235/5583/16-ц нерелевантними, оскільки така стосується блокування картки у зв`язку із шахрайськими операціями, а не застосування заходів фінансового моніторингу.

Безпідставними уважає доводи про ненадання Банком документів фінансового моніторингу та відсутність доказів того, що пенсійні виплати є доходами, одержаними злочинним шляхом, оскільки ці обставини не були підставою для встановлення обмежень і не є предметом спору.

Відсутність кримінального провадження чи арешту рахунків у порядку КПК України не має правового значення, оскільки обмеження застосовано не в межах кримінального провадження, а на виконання вимог законодавства про фінансовий моніторинг.

Посилання скаржника на редакцію Положення НБУ №65, затверджену постановою НБУ №121 від 05 жовтня 2024 року, є необґрунтованим, оскільки позивач протягом 2022-2024 років не проходив відеоідентифікацію чи відеоверифікацію, а тому зазначені зміни не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Вказує на безпідставність вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки така підлягає відшкодуванню лише за наявності порушення прав особи.

Позивач не довів ані її наявність, ані протиправність поведінки відповідача, ані причинно-наслідкового зв`язку чи вини Банку, тому правові підстави для задоволення цієї вимоги відсутні.

Мотивуючи наведеним, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

5. Позиція учасників справи.

07 травня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла відповідь адвоката Каморнікова Ю.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на відзив АТ "Ощадбанк" на апеляційну скаргу.

Відповідно до чинного Цивільного процесуального кодексу України, під час апеляційного перегляду справи не передбачено подання окремої відповіді на відзив. Зокрема, розділ ЦПК, що регулює апеляційне провадження, містить процедуру подання апеляційних скарг, відзивів та додаткових документів, однак окремо не передбачає подання відповіді на відзив.

У зв`язку з цим, подана 07 травня 2026 року адвокатом Каморніковим Ю.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , відповідь на відзив підлягає оцінці та враховується судом апеляційної інстанції як письмові пояснення учасника справи.

Зазначає, що із відзиву на апеляційну скаргу від 27 квітня 2026 року у справі №711/9567/24-ц убачається, що відповідач уважає сам факт наявності повноважень щодо здійснення належної перевірки нових та існуючих клієнтів, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 8 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" достатньою підставою як для односторонньої відмови від Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 23 серпня 2024 року №781778411/270223, так і для блокування та утримання пенсійних коштів позивача у сумі 245 014,03 грн протягом уже 767 днів.

Вказує, що на момент укладення договору відповідач як суб`єкт первинного фінансового моніторингу, визначений пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України " Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", здійснив належну перевірку позивача як нового клієнта, інакше договір не був би укладений. Будь-яких застережень щодо позивача відповідач не мав, що підтверджується безперешкодним зарахуванням на рахунок його пенсійних виплат.

Отже, зупинення фінансових операцій 01 квітня 2025 року мало відповідати вимогам статті 23 Закону України " Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та ґрунтуватися на результатах перевірки позивача як існуючого клієнта.

Вказує, що відповідач не надав суду жодного доказу проведення перевірки позивача як існуючого клієнта, не зазначив, у зв`язку із яким саме кримінальним правопорушенням заблоковані пенсійні виплати, а також не надав матеріалів такої перевірки.

Звертає увагу, що стаття 23 Закону України " Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" встановлює вичерпні строки зупинення фінансових операцій два або сім робочих днів, а у випадках, передбачених частиною 9 статті 23, спеціально уповноважений орган може продовжити їх зупинення лише за наявності мотивованих підозр та не більше ніж до 30 робочих днів. Частина 12 статті 23 прямо передбачає, що зазначені строки є остаточними та продовженню не підлягають.

Попри значний обсяг нормативних посилань у відзиві, відповідач не надав жодного належного й допустимого доказу проведення перевірки щодо легалізації позивачем доходів, фінансування тероризму чи вчинення іншого кримінального правопорушення, а також доказів прийняття спеціально уповноваженим органом будь-яких рішень щодо наявності мотивованої підозри.

Звертає увагу, що позивач є пенсіонером, а рахунок відкрито в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» виключно для отримання пенсії. Кошти надходили від Пенсійного фонду України, тобто від органу державної влади, що саме по собі виключає сумніви щодо законності їх походження. При цьому стосовно позивача не здійснюється досудове розслідування, арешт на його рахунки в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, не накладався. Отже, підстав для блокування рахунків та утримання 245 014,03 грн протягом 767 днів не існувало.

Вказує, що із відзиву убачається, що фактичною підставою блокування рахунків стало місце проживання позивача, що суперечить статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян і забороняє будь-які обмеження за ознакою місця проживання.

Просить апеляційну скаргу задовольнити.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат Каморніков Ю.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.

Представник АТ "Державний ощадний банк України" - Бершадська І.М. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

3-я особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення адвоката Каморнікова Ю.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , представниці відповідача - Бершадську І.М. , розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

З даних копії паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , убачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк. Задекларованою адресою проживання позивачка з 20 лютого 2013 року значиться АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 15).

Судом установлено, що позивач є споживачем банківських послуг Акціонерного товариства «Ощадбанк», правовідносини сторін виникли у зв`язку із відкриттям рахунків: НОМЕР_1 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ( НОМЕР_9 ); НОМЕР_4 (картка № НОМЕР_5 ); НОМЕР_6 .

01 квітня 2024 року ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_5 видано довіреність, відповідно до змісту якої позивач уповноважив ОСОБА_2 бути його представником в будь-яких банківських установах на території України, в тому числі в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (том 1 а.с. 17-18).

З даних листа керуючого ТВБВ №10023/043 №121.40/043-40/539 від 06 вересня 2024 року убачається, що відповідач із посиланням на пункт 4 частини 2 статті 8, пункту 7 статті 11, пункт 2 статті 6, пункт 6 статті 7, абзац 3 пункту 1 статті 15 Закону України " Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", повідомив ОСОБА_1 про нагальну необхідність пройти в установі банку ідентифікацію та верифікацію та оновити персональні дані. Для цього запропоновано звернутись у найближче відділення АТ "Ощадбанк" з ідентифікаційними документами (паспорт, ідентифікаційний код, документ, що підтверджує фактичне місце проживання та інші документи за наявності) (том 1 а.с. 21).

24 вересня 2024 року ОСОБА_1 надав відповідь, у якій вказав, що на теперішній час перебуває за межами України у Республіці Польща, відтак не має можливості фактично з`явитись у відділення банку для проходження ідентифікації та верифікації і оновити дані на території України. Вказав, що 18 липня 2024 року проходив фізичну відеоідентифікацію в АТ "Ощадбанк", під час якої особа ОСОБА_1 була встановлена. Вказав, що готовий пройти відеоідентифікацію ще раз у будь-який час (том 1 а.с. 22).

14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 надано відповідь, із змісту якої убачається, що банк послався на пункт 9.18 Розділу "ІX Відповідальність клієнта та банку" ДБКО, відповідно до якого банк має право відмовити клієнту у підтриманні ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції чи відмовити Клієнту в обслуговуванні, що здійснюються на підставі договору, або зупиняти такі фінансові операції, якщо така відмова/зупинення обґрунтоване здійсненням банку заходів, реалізації повноважень, виконанням обов`язків, встановлених Законодавством про ПВК/ФТ та валютним Законодавством (том 1 а.с. 23).

Із даних листа АТ «Ощадбанк» від 22 листопада 2024 року убачається повідомлення ОСОБА_2 , що достроковий перевипуск основної картки довіреною особою здійснюється виключно в установі банку, де відкрито рахунок клієнта, за умови, якщо відповідні повноваження щодо перевипуску БПК зазначені в довіреності ( том 1 а.с. 24).

Відповідно до Рішення про встановлення особи №464067 від 20 листопада 2024 року убачається, що за результатами проведеного відеоконференцзв`язку 15.11.2024 11:30:00 та опрацювання наданих одержувачем документів, відповідей на поставлені запитання в ході відеоконференцзв`язку особу ОСОБА_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено ( том 1 а.с. 27).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до статті 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами; банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам; банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами; у разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов`язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України: клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку.

Банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті.

Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Частина 6 статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» надає банку право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Частина 7 цієї статті надає банку право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації клієнта (в тому числі керівників клієнта - юридичної особи, представника клієнта), вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, здійснення поглибленої перевірки клієнта, в органів державної влади, державних реєстраторів, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації з інших джерел, проте не зобов`язує банк вчиняти відповідні дії.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб`єкт первинного фінансового моніторингу здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та суб`єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик (частина 3 статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

Установлено, що АТ «Державний ощадний банк України» є суб`єктом первинного фінансового моніторингу та зобов`язаний забезпечувати у своїй діяльності управління ризиками та розроблення критеріїв ризику згідно Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний:

- відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

- відмовитися від проведення переказу в разі відсутності даних, передбачених частинами 12 і 13 статті 9 цього Закону;

- відмовити клієнту в обслуговуванні (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) у разі встановлення факту подання ним під час здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (поглибленої перевірки клієнта) недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

За змістом статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» ділові відносини - це відносини між клієнтом та суб`єктом первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору (у тому числі публічного) про надання фінансових або інших послуг; неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, який не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу. Верифікація - заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб`єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність. Ідентифікаційні дані - сукупність даних, що дає змогу однозначно встановити особу.

АТ «Державний ощадний банк України» є суб`єктом первинного фінансового моніторингу на підставі пункту 4 частини 2 статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» зобов`язаний здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.

Відповідно до пункту 1 частини 9 статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють для фізичної особи - прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені.

Частиною 4 статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» унормовано здійснення належної перевірки в разі, зокрема, виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта.

Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» унормовано , що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:

якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;

подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу;

виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;

якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

Законом України «Про платіжні послуги» визначено поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлено виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлено права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначено загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Частинами 14, 15 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» установлено, що емітент має право надати електронний платіжний засіб користувачу у власність або в користування у порядку, визначеному договором про надання платіжних послуг. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії електронного платіжного засобу для довіреної особи.

Доводи апеляційної скарги в частині незастосування судом першої інстанції положень частини 1, 2, 3, 9, 12 статті 23 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

За змістом статті 23 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України. У день зупинення фінансової операції суб`єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно (частина 1).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій, здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України ( частина 2 вказаної статті) .

Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення, повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках у межах зарахованих сум ( частина 3 вказаної статті).

Проте банк не зупиняв здійснення фінансових операцій на підставі статті 23 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а обмежив певні банківські послуги згідно статей 12,14,15 цього Закону. При цьому, такі обмеження не були пов`язані із наявністю кримінального провадження, накладенням арешту на рахунки позивача згідно із вимогами КПК тощо.

Посилання скаржника на Положення НБУ №65 в редакції постанови НБУ №121 від 05 жовтня 2024 року, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом, оскільки позивач протягом 2022-2024 років не проходив відеоідентифікацію чи відеоверифікацію.

Твердження скаржника в тій частині, що блокування рахунків позивача зумовлене саме його місцем проживання, що має ознаки дискримінації, відхиляються апеляційним судом, оскільки такі грунтуються на припущеннях та жодними належними і допустимими доказами не підтверджено.

Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 січня 2019 року у справі №235/5583/16-ц відхиляються апеляційним судом, оскільки у справі, що переглядалась Верховним Судом, установлені обставини є відмінними, від обставин цієї справи, зокрема, блокування картки клієнта було пов`язано із шахрайськими операціями, а не як застосування заходів фінансового моніторингу.

Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду першої інстанції, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Каморніковим Юрієм Сергійовичем, залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова