Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №686/20660/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/20660/26

Провадження № 33/820/693/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Ланкевич К.С., апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Худняка В.А. на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 7 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 ,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., з конфіскацією предметів торгівлі – тютюну для кальяну в кількості 77 шт., без конфіскації грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення,

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

За постановою суду, ОСОБА_1 , 07 липня 2026 року о 13 год. 29 хв., перебуваючи на стажуванні в закладі «Munshtuk 2.0», що по вул. Проскурівській, 74/А в м. Хмельницькому, всупереч вимог ч. 9 ст. 65 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (в редакції Закону № 4536-IX від 16.07.2025) та п. 226.5 ст. 226 Податкового кодексу України здійснила продаж тютюнового виробу - тютюну для кальяну в кількості 15 г., вартістю 351 грн. 76 коп., без марки акцизного податку.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Худняк В.А. просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 серпня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 156 ч.1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.

Посилається на відсутність у ОСОБА_1 статусу належного суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч.1 КУпАП. При цьому, зазначає, що перебування ОСОБА_1 у приміщенні магазину, виконання нею певних дій або навіть проходження стажування не може ототожнювати її особу із суб`єктом господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю. Звертає увагу і на те, що у графі протоколу «місце роботи» вказано про те, що ОСОБА_1 не працює, а у фабулі протоколу зазначено, що остання проходила стажування у магазині. Водночас, жодних даних про те, що ОСОБА_1 є ФОП або інших обставин, які б підтверджували наявність у неї статусу суб`єкта відповідної господарської діяльності матеріали справи не містять.

Крім того, сторона захисту акцентує увагу на тому, що на підтвердження відсутності у ОСОБА_1 трудових та господарських відносин, які могли б свідчити про здійснення нею самостійної господарської діяльності надано довідки форми ОК-5 та ОК-7 від 13 серпня 2026 року, відповідно до яких щодо ОСОБА_1 відсутні відомості про отримання доходу на 2026 рік.

Отже, на думку захисту, висновок про те, що саме ОСОБА_1 є належним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч.1 КУпАП є передчасним.

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 та захисник Худняк В.А. в судове засідання апеляційного суду, призначене на 13 год.30 хв. 22 жовтня 2026 року не з`явилися. У заяві надісланій на адресу апеляційного суду захисник Худняк В.А. просив розгляд даного провадження здійснювати за його відсутності та ОСОБА_1 , а тому, суд вважає доцільним згідно положень ст. 268 КУпАП розглянути апеляційну скаргу за відсутності сторони захисту.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Мотиви суду

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 9 ч. 1 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, на підставі належних та допустимих доказів. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Приймаючи рішення за апеляційними вимогами сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч.1 КУпАП, суд вважає їх необґрунтованими та виходить з наступного.

Диспозицією ст. 156 ч. 1 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини регулюються законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби». «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»,постановою Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 23.04.2003 р. №567та іншими нормативно-правовими актами.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті, полягає у здійсненні роздрібної або оптової, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.

Торгівля зазначеними виробами може бути оптовою або роздрібною. При цьому, оптова торгівля, це діяльність з придбання і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб`єктам підприємницької діяльності, а роздрібна торгівля, це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, зокрема на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Суб`єктами зазначених правопорушень можуть бути як посадові, так і фізичні особи, суб`єкти підприємницької діяльності, працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг.

Відповідно до п.п.14.1.107 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч.1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №221380 від 07.07.2026 року , відповідно до якого ОСОБА_1 07 липня 2026 року о 13 год. 29 хв., перебуваючи на стажуванні в закладі «Munshtuk 2.0», що по вул. Проскурівській, 74/А в м. Хмельницькому, здійснила продаж тютюнового виробу - тютюну для кальяну в кількості 15 г., вартістю 351 грн. 76 коп., без марки акцизного податку (а.с.1);

- розписки ОСОБА_1 від 07.07.2026 року, згідно якої остання добровільно видала працівникам поліції тютюн для кальяну, продаж якого вона здійснювала (а.с.3);

- усними поясненнями ОСОБА_1 в суді про те, що вона дійсно за обставин, які вказані у протоколі продала тютюн для кальяну.

Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

За результатами апеляційного перегляду провадження апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисту про те, що ОСОБА_1 не є належним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч.1 КУпАП, оскільки лише проходила стажування в закладі «Munshtuk 2.0», а також не має статусу ФОП, то апеляційний суд виходить з того, що суб`єктами відповідальності за вказаною статтею можуть бути не тільки особи, які займаються господарською діяльністю та працівники відповідних підприємств, а й фізичні особи, тобто громадяни, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Диспозиція ст. 156 ч. 1 КУпАП не передбачає спеціального суб`єкта відповідальності, а отже ОСОБА_1 підлягає відповідальності за цією статтею.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.156 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень з конфіскацією з конфіскацією предметів торгівлі – тютюну для кальяну в кількості 77 шт., без конфіскації грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 156 ч. 1 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: