Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №686/35877/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/35877/25

Провадження № 22-ц/820/2326/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

розглянув в порядку ч 1 ст 369 ЦПК України цивільну справу № 686/35877/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2026 року у складі судді Чевилюк З.А. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

У грудня 2025 року ТзОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом, в якому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у розмірі 89360,72 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на правову допомогу в сумі 25000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог товариством посилалося, що 27.07.2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4290590. Відповідно до п. 1.2. Договору сума кредиту становить 3600 грн. Пунктом 1.5.2. Договору, передбачено проценти за користування кредитом: 680.4 грн., які нараховуються за ставкою 0,63 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок.

01.09.2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 102419530. Відповідно до п. 1.2. Договору сума кредиту становить 6000 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1134 грн., які нараховуються за ставкою 0,63 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок.

12.07.2021 року між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір № 75672387. Відповідно до якого загальний розмір наданої позики становить 6004 грн, що включає в себе кошти, надані позичальнику за основним Договором позики, а також додатково надані кошти (у разі наявності) на підставі укладених між сторонами додаткових угод до Договору. Надання коштів могло здійснюватися одним або декількома траншами в межах погодженої суми позики, відповідно до умов Договору та додаткових угод до нього - процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 % яка нараховується за кожен день користування позикою.

Кредитні договори були укладені в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договорами, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договорів, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

15.12.2021 року укладено договір № 15/12-2021-22 відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4290590.

10.01.2023 року укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4290590.

17.12.2021 року укладено договір № 17/12-2021-62 відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102419530.

10.01.2023 року укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102419530.

22.02.2022 року укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75672387.

10.01.2023 року укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75672387.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за всіма вищевказанами договорами.

Розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №4290590 від 27.07.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 22853,55 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 2933 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 19722,55 грн, заборгованість за комісіями – 198 грн.

Розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №102419530 від 01.09.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 46164 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 39834 грн, заборгованість за комісіями - 330 грн.

Розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №75672387 від 12.07.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 20343.17 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6004 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 14338,19 грн, нараховані 3% річних -0,98 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 89360,72 грн, вказану суму заборгованості позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2026 року позов задоволено частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Коллект-Центр» кредитну заборгованість у розмірі 88 831,74 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 24852 грн., судовий збір в сумі 2408,06 грн.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції встановив факт укладення трьох договорів, а саме: договору № 4290590 від 27.07.2021 року; договору № 102419530 від 01.09.2021 року; договору № 75672387 від 12.07.2021 року, однак судом не було належним чином встановлено та детально досліджено обставини щодо строків виконання зобов`язань за кожним договором, моменту виникнення прострочення, строку повернення кредитних коштів, фактичного отримання коштів відповідачем, здійснених платежів та моменту виникнення у позивача права вимагати повернення всієї заявленої суми. Сам факт укладення кредитного договору не може автоматично свідчити про виникнення у кредитора права на стягнення всієї заявленої суми заборгованості без встановлення конкретних умов та строків виконання відповідного зобов`язання.

Також, судом не наведено достатньо детального розрахунку перебігу позовної давності щодо кожного з трьох договорів та не встановлено конкретних дат, з яких кредитор отримав право вимагати виконання відповідних зобов`язань у повному обсязі. У зв`язку з цим висновок суду щодо дотримання позивачем строку позовної давності вважаю є недостатньо обґрунтованим.

Крім того, при визначені до стягнення суми заборгованості в розмірі 88 831,74 грн, судом не було належним чином перевірено та детально обґрунтовано правильність нарахування такої заборгованості за кожним договором окремо, зокрема щодо: суми фактично отриманого кредиту; строків користування кредитними коштами; періодів нарахування процентів; розміру процентної ставки у відповідні періоди; правових підстав для нарахування відповідних платежів; здійснених відповідачем платежів; правильності кінцевого розрахунку заборгованості. Суд першої інстанції послався на перехід права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Вердикт Капітал», а надалі до ТОВ «Коллект Центр». Водночас для підтвердження права позивача на стягнення заборгованості необхідно встановити, що право вимоги саме за кожним із трьох спірних договорів дійсно було передано позивачу та що обсяг переданого права відповідає сумі, заявленій до стягнення.

Не погоджується апелянт і з визначеною сумою витрат на правничу допомогу, оскільки стягнутий судом розмір є явно завищеним та неспімівмірним з обсягом виконаних робіт у даній справі.

ТзОВ «Коллект-Центр» подало відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими що не підлягають до задоволення. Строк позовної давності щодо подачі позову товариством до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики № 75672387 від 12.07.2021 року, за Договором про споживчий кредит №4290590 від 27.07.2026 року та за Договором про споживчий кредит №102419530 від 01.09.2021 року на дату звернення позивача до суду з даним позовом, 08.12.2025 року не минув, відтак позовна заява подана в межах строку позовної давності, оскільки перебіг такого строку було зупинено згідно норм чинного законодавства, а відтак підстави для застосування строку позовної давності відсутні. Також позивач посилається, що товариством надано належні та достеменні докази існування між сторонами кредитних зобов`язань по кожному договору окремо та доведено розмір нарахованої заборгованості відповідно до умов кредитних договорів, що не було спростовано відповідачем. Також, матеріали справи містять докази набутого права грошової вимоги за трьома договорами, стягнення за якими є предметом розгляду даної справи.

Крім того, заявлена до стягнення сума витрат позивача є співмірною зі складністю даної справою, зворотного відповідачем не доведено.

Рішення суду в частині відмови у стягненні комісій за кредитними договорами та 3% річних, в апеляційному порядку на оскаржено, відтак судом апеляційної інстанції не переглядається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні в частині, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни судового рішення повністю або частково є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 27.07.2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4290590.

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.

Як вбачається з довідки про ідентифікацію кредитний договір № 4290590 від 27.07.2021 року підписаний одноразовим ідентифікатором R74429, який направлено на телефон відповідача НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п. 1.1-1.7 Договору кредит надано в сумі 3600 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 30 днів з 27.07.2021 року. Термін повернення кредиту 26.08.2021 року.

Комісія за надання кредиту 198 грн, 5,5% від суми кредиту та нараховується одноразово.

Проценти за користування кредитом 680,40 грн, які нараховуються за ставкою 0,63% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом ( п 1.5.2).

Стандартна (базова) процентна ставка 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом ( п 1.6).

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно з п. 2.2.2 Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору. Стандартна (базова) ставка не є підвищеною.

Додатками до договору про споживчий кредит № 4290590 від 27.07.2021 року є графік платежів за договором та паспорт споживчого кредиту.

В анкеті-заяві на кредит № 4290590 від 27.07.2021 року вказано: суму кредиту: 3600 грн; строк кредиту: 30 днів з 2021-07-27, дата повернення кредиту: 2021-08-26; сума до повернення: 4478,40 грн, складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 198 грн, нараховується одноразово за ставкою 5,5 % від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом: 680 грн. Нараховуються за ставкою 0,63% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Кредитні кошти були надіслані на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 у сумі 3600 грн, що підтверджується квитанцією від 27.07.2021, платіж ec5a0243-420e-43ba-8389-77d7c3d7dca8_637630087157942286.

З розрахунку заборгованості за цим договором, наданого первісним кредитором ТзОВ «Мілоан» вбачається, що станом на дату закінчення строку кредитного договору кредитна заборгованість становить 12441,40 грн: за тілом кредиту – 2933 грн. по процентам – 9310,40 грн, комісія за надання кредиту – 198 грн.

15.12.2021 року укладено договір факторингу № 15/12-2021-22 відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4290590.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 15/12-2021-22 кредитна заборгованість становить 12441,40 грн: за тілом кредиту – 2933 грн. по процентам – 9310,40 грн, комісія за надання кредиту – 198 грн.

За розрахунком заборгованості ОСОБА_1 ТзОВ «Вердикт Капітал» з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року донарахувало проценти з урахуванням 5% денних на суму 10 412,15 грн, таким чином загальний розмір заборгованості склав 22 853,55 грн.

10.01.2023 року укладено договір факторингу № 10-01/2023 відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4290590.

01.09.2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 102419530.

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.

Як вбачається з довідки про ідентифікацію кредитний договір № 102419530 від 01.09.2021 року підписаний одноразовим ідентифікатором Z42635, який направлено на телефон відповідача НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п. 1.1-1.7 Договору кредит надано в сумі 6000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 30 днів з 01.09.2021 року. Термін повернення кредиту 01.10.2021 року.

Комісія за надання кредиту 330 грн, 5,5% від суми кредиту та нараховується одноразово.

Проценти за користування кредитом 1134 грн, які нараховуються за ставкою 0,63% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом ( п 1.5.2).

Стандартна (базова) процентна ставка 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом ( п 1.6).

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно з п. 2.2.2 Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору. Стандартна (базова) ставка не є підвищеною.

Додатками до договору про споживчий кредит № 102419530 від 01.09.2021 року є графік платежів за договором та паспорт споживчого кредиту.

В анкеті-заяві на кредит 102419530 від 01.09.2021 року вказано: суму кредиту: 6000 грн; строк кредиту: 30 днів з 2021-09-01, дата повернення кредиту: 2021-10-01; сума до повернення: 7464 грн, складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 330 грн, нараховується одноразово за ставкою 5,5 % від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом: 1134 грн. Нараховуються за ставкою 0,63% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Кредитні кошти були надіслані на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 у сумі 6000 грн, що підтверджується квитанцією від 01.09.2021, платіж f2526aec-1f87-46a1-855e-08f426aa3e4a_637661118311311350.

З розрахунку заборгованості за цим договором, наданого первісним кредитором ТзОВ «Мілоан» вбачається, що станом на дату закінчення строку кредитного договору кредитна заборгованість становить 25464 грн: за тілом кредиту – 6 000 грн. по процентам - 19134 грн, комісія за надання кредиту – 330 грн.

17.12.2021 року укладено договір факторингу № 17/12-2021-62 відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102419530.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 17/12-2021-62, кредитна заборгованість становить 25464 грн: за тілом кредиту – 6 000 грн. по процентам - 19134 грн, комісія за надання кредиту – 330 грн.

За розрахунком заборгованості ОСОБА_1 ТзОВ «Вердикт Капітал» З 17.12.2021 року по 23.02.2022 року донарахувало проценти з урахуванням 5% денних на суму 20 700 грн, таким чином загальний розмір заборгованості склав 46 164 грн.

10.01.2023 року укладено договір факторингу № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102419530.

Також, 12.07.2021 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 75672387.

Відповідно до п. 2.1. сума позики становить 6004 грн.

Дата надання позики 12.07.2021 року, дата повернення позики 11.08.2021 року. Строк позики 30 дні.

Згідно з п. 2.3. договору процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 % яка нараховується за кожен день користування позикою.

Знижена відсоткова ставка 0,60%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою або її частиною 2,7%.

Орієнтовна загальна вартість позики 7079,32 грн.

Вказаний договір позики підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 24fv7z7Cf6.

На виконання умов кредитного договору № 75672387 від 12.07.2021 року відповідачу перераховано кредитні кошти в розмірі 6004 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_3 , номер платежу 257f302a-515d-4c92-9e05-919cf9e19f7f дата 12.07.2021 року, що підтверджено листом ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000076860/ТНПП від 05.11.2025року.

Відповідно до п.п 5.1, 5.2 договору позики № 75672387 позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/akcii/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена у правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації йому зрозумілі.

Пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів" передбачено продовження строку кредитного договору, але не більше 90 календарних днів.

22.02.2022 укладено договір факторингу № 22/02/2022 відповідно до якого ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75672387.

Відповідно до реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 становить 20 342,19 грн, з яких тіло кредиту – 6004 грн, проценти 14338,19 грн.

10.01.2023 року укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75672387.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частинами 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судами достеменно встановлено факт існування кредитних правовідносин між сторонами та укладення зазначених кредитних договорів між відповідачем та відповідними фінансовими установами, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договорами факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, між первісними кредиторами ТзОВ «Мілоан», ТзОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , укладалися кредитні договори, за умовами яких позичальник отримав кредитні кошти відповідно до погоджених умов договорів.

Апелянт вважає, що судом не було належним чином встановлено та детально досліджено обставини щодо строків виконання зобов`язань за кожним договором, моменту виникнення прострочення, строку повернення кредитних коштів, фактичного отримання коштів відповідачем, здійснених платежів та моменту виникнення у позивача права вимагати повернення всієї заявленої суми.

Умовами обох кредитних договорів, які укладені між ОСОБА_1 та ТзОВ «Мілоан» передбачено пролонгація строку кредитування, як на пільгових так і стандартних умовах.

Пунктом 2.3.1.2. Договорів передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. У відповідності до п. 2.3.1.1 Договорів, (Пролонгація на пільгових умовах) позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі – Правила), що розміщені на веб сайті Товариства tengo.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://tengo.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього договору.

Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

У відповідності до п. 2.3.2 Договору, Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють) у: а) здійснені платежу(ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п.2.3.1.1Договору та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п.1.3, п.2.3.1.1, п.2.3.1.2. Договору. Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п.1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п.1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку № 1, і розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1,2 та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені оновленим графіком.

Так, кредитний договір № 102419530 від 01.09.2021 року був укладений строком на 30 днів, термін повернення кредиту 01.10.2021 року, оскільки позичальник 01.10.2021 року отримані кредитні кошти не повернув, при цьому ОСОБА_1 жодних платежів на виконання умов договору не вносив, тому відповідно п 2.3.1.2 Договору був збільшений на стандартних умовах з урахуванням стандартної процентної ставки визначеної п 1.6, тобто до 30.11.2021 року, таким чином розмір нарахованих відсотків склав 19 134 грн , а саме в період з 01.09.2021 року по 01.10.2021 року з урахуванням зниженої процентної стаки 0,65 в день, що склало 1 134 грн ( 37,80 грн х 30 днів), з 02.10.2021 року по 30.11.2021 року проценти нараховувалися відповідно до стандартної процентної ставки 5% в день протягом 60 днів строку пролонгації договору, що становить 18 000 грн ( 300 грн х 60 днів).

Згідно кредитного договору № 4290590 від 27.07.2021 року, кредит надається строком на 30 днів з 27.07.2021 року. Термін повернення кредиту 26.08.2021 року.

Після закінчення строку дії кредитного договору № 4290590 від 27.07.2021 року – 26.08.2021 року кошти не були повернуті, в повному обсязі, тому строк кредитування був пролонгований на пільгових умовах з 27.08.2021 року на 7 дні до 02.09.2021 року, оскільки відповідач 26.08.2021 року здійснив часткове погашення заборгованості на суму 535 грн, з яких товариством зараховано 180 грн на оплату комісії за пролонгацію, 180 грн на оплату тіла кредиту та 175 грн - процентів, з 03.09.2021 року по 09.09.2021 року строк кредитування був пролонгований на пільгових умовах ще на 7 днів, оскільки відповідач 03.09.2021 року здійснив часткове погашення заборгованості на суму 547 грн, з яких товариством зараховано 171 грн на оплату комісії за пролонгацію, 171 грн на оплату тіла кредиту та 205 грн - процентів, з 10.09.2021 року по 16.09.2021 року строк знову був пролонгований на 7 днів, так як ОСОБА_1 здійснив черговий платіж на суму 546 грн, з яких товариством зараховано 162 грн на оплату комісії за пролонгацію, 192 грн на оплату тіла кредиту та 192 грн - процентів, з 17.09.2021 року по 24.09.2021 року в черговий раз строк був пролонгований на пільгових умовах, так як 17.09.2021 року відповідач вніс ще один платіж на суму 489 грн, з яких товариством зараховано 154 грн на оплату комісії за пролонгацію, 154 грн на оплату тіла кредиту та 181 грн – процентів, однак після 25.09.2021 року позичальник жодних коштів на погашення кредитної заборгованості не вносив, тому з 25.09.2021 року 22.11.2021 року строк дії договору був пролонгований на строк до 60 днів на стандартних умовах.

При цьому, кредитодавцем, після 25.09.2021 року застосовано стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом 5% від фактичного залишку кредиту, який становив 2933 грн, відповідно щоденний платіж щодо відсотків склав 146,65 грн в день, відтак розмір нарахованих відсотків становить 9310,40 грн.

Як передбачено умовами договорів, пунктами 1.3, 1.4 договору, кредити надавалися строком на 30 днів, однак оскільки позичальник у встанвлений строк кредитні кошти не повернув, тому товариство пролонгувало строк дії договорів, відповідно до п 2.3.1.2, при цьому в загальному строк пролонгації договору не перевищив 60 днів.

ТзОВ «Мілоан» після закінчення максимального строку пролонгації договору на 60 днів припинило нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом.

Крім того, п. 4.2. обох Договорів, передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України.

Навіть за буквального тлумачення умов договорів можливість стандартної пролонгації не є безстроковою та не надає кредитодавцю права нараховувати проценти протягом декількох років після спливу первісного строку кредитування.

Відповідно до пункту 2.3.2 договорів розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної обставини, яка полягає, зокрема, у здійсненні платежів позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах або у продовженні користування кредитними коштами після спливу строку кредитування.

Після настання таких обставин умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, термін повернення кредиту та сплати винагороди, змінюються пропорційно строку пролонгації, а нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, який розміщується в особистому кабінеті позичальника.

Водночас матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів того, що після 30.11.2021 року за договором № 102419530 від 01.09.2021 року та після 22.11.2021 року № 4290590 від 27.07.2021 року, строки кредитування були продовжені на весь період, за який позивачем нараховано проценти.

Позивачем не надано доказів погодження відповідачем оновлених графіків платежів, доказів здійснення ним платежів з метою пролонгації, доказів належного повідомлення про нові строки повернення кредиту, а також доказів того, що строк кредитування за кожним із договорів був правомірно продовжений до дати, станом на яку позивач здійснив нарахування процентів.

Сам факт неповернення кредитних коштів після закінчення строку кредитування не може вважатися належним і достатнім доказом волевиявлення позичальника на продовження строку кредитування, оскільки після спливу строку повернення кредиту поведінка боржника набуває ознак прострочення виконання грошового зобов`язання, а не правомірного користування кредитом у межах регулятивного договірного правовідношення.

Такий висновок узгоджується з пунктом 2.4.1 договорів, відповідно до якого позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого пунктом 1.4 договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.

Відповідно до пункту 2.4.2 договорів, якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування, визначеного згідно з пунктами 1.3 та 2.3 договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків, обумовлених розділом 4 договору.

Отже, умови договорів розмежовують два різні правові режими: правомірне користування кредитними коштами у межах строку кредитування або належної пролонгації та прострочення виконання грошового зобов`язання після завершення такого строку.

Пунктом 4.2 договорів передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, має право нарахувати проценти за стандартною базовою ставкою, передбаченою пунктом 1.6 договору, як проценти за порушення грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. У разі нарахування таких процентів ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, а обов`язок позичальника щодо їх сплати настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Разом з тим позивачем не доведено, що заявлена до стягнення сума процентів є саме процентами відповідальності за прострочення грошового зобов`язання в розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, а не процентами за користування кредитом у межах статті 1048 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи не містять належної вимоги кредитодавця про сплату процентів саме як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання за пунктом 4.2 договорів, а також окремого розрахунку таких процентів із визначенням їх правової природи, періоду, бази нарахування та моменту виникнення обов`язку їх сплати.

За таких обставин посилання позивача на пункт 4.2 договорів не може бути підставою для стягнення з відповідача процентів, нарахованих після спливу строку кредитування, як звичайної плати за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 цього Кодексу і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки, фіксована або змінювана, та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що проценти за користування кредитом є платою за правомірне користування коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу такого строку правовідносини сторін переходять з регулятивної площини у сферу охоронних правовідносин, пов`язаних із простроченням виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, після спливу строку кредитування кредитодавець не позбавлений права на захист свого майнового інтересу, однак такий захист повинен здійснюватися у спосіб, передбачений для охоронних правовідносин, а не шляхом подальшого нарахування договірних процентів за користування кредитом як плати за правомірне користування коштами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що приписи статті 1048 Цивільного кодексу України щодо сплати процентів за користування позикою застосовуються у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу такого строку поведінка боржника не є правомірним користуванням коштами, а тому подальше невиконання грошового зобов`язання врегульовується нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 910/18943/20 зроблено висновок про те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, тому регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. За період до прострочення підлягають стягненню проценти від суми кредиту як плата за користування кредитом, а за період після прострочення проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Суд першої інстанції наведених положень закону, умов кредитних договорів та висновків Верховного Суду належним чином не врахував, унаслідок чого безпідставно погодився з розрахунком позивача в частині нарахування процентів після спливу строку кредитування, тому в цій частині рішення суду підлягає зміні.

Що стосується укладеного договору № 75672387 від 12.07.2021 року, відповідно до якого сума позики становить 6004 грн, то умовами договору визначено строк позики 30 днів, однак у встановлений договором, а саме визначеної дати повернення позики 11.08.2021 року, відповідач кошти не повернув.

Відповідно до п.6.5 Правил у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Відповідно до п. 6.9 Правил Позичальник надає свою згоду, що у період з першого дня понадстрокового користування позикою (її частиною) і до дати повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором позики, на суму позики (її частину) нараховуютсья проценти у розмірі, встановленому договором позики.

У розділі 7 Правил визначено порядок продовження строку користування позикою. Так, згідно п. 7.1 Правил позичальник має право продовжити строк користування позикою (далі - Пролонгація).

За продовження строку користування позикою, позичальник сплачує товариству проценти на умовах, обраних позичальником для здійснення певного виду пролонгації.

Пунктом 7.2 встановлено, що умови пролонгації вказуються в Особистому кабінеті позичальника на сайті. При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник для оформлення пролонгації визначається виходячи з процентної ставки, зазначеної у Договорі позики та кількості днів, на яку позичальник бажає оформити пролонгацію.

Пунктом 7.5. Правил передбачено, що Позичальник має право продовжити строк користування позикою необмежену кількість разів.

Відповідно до п. 7.7. Правил Позичальник погоджується, що при обранні виду Пролонгації в Особистому кабінеті та виконанні умов, встановлених Товариством для оформлення Пролонгації та продовження строку (терміну) дії Договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично, а згода Позичальника проявляється у здійсненні дій по внесенню грошових коштів на ім`я Товариства та без будь-якого додаткового документального оформлення. У такому випадку вчинення Позичальником сукупність дій, спрямованих на оформлення Пролонгації, в тому числі внесення Позичальником грошових коштів на ім`я Товариства, є діями, які виражають намір Позичальника здійснити подовження.

Відповідно до п. 7.12 Правил якщо позичальник під час внесення платежу не бажає оформлювати пролонгацію, позичальник зобов`язаний повідомити про це товариство протягом 24 годин з моменту внесення платежу.

Згідно п. 9.7 Правил, якщо під час дії особливих умов виконання договору позики, встановлених для позичальника в рамках програми лояльності, позичальником буде допущено порушення умов, визначених правилами програми лояльності, особливі умови виконання договору позики для позичальника втрачають силу, а нараховані згідно умов договору позики проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в договорі позики, та оплаті позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов програми лояльності.

Із вищезазначеного видно, що умовами договору та Правилами передбачено нарахування відсотків за фактичний строк користування позикою поза межами 30- денного (пільгового) строку користування позикою в разі продовження строку кредитування та автопролонгація договору, що передбачено розділом 7 Правил.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 75672387 від 12.07.2021 року видно, що кредитні кошти мали бути повернуті позичальником 11.08.2021 року, при цьому позичальник кредит не повернув в повному обсязі, натомість 11.08.2021 року сплатив проценти в сумі 1075,20 грн, тому строк кредитування було продовжено на 30 днів, до 09.09.2021 року, однак в цей день відповідач в повному обсязі кредитні кошти не повернув, однак здійнив погашення процентів на суму 1027,18 грн, тому з 10.09.2021 року строк кредитування був продовжений ще на 30 днів до 09.10.2021 року, після 09.10.2021 року позичальник заборгованість по кредит не погашав, тому строк кредитування було автоматично пролонговано в межах 90 днів до 07.01.2022 року, у зв`язку із наявною заборгованістю, що відповідає погодженим умовам кредитування, тому, колегія суддів вважає, що доведеним розмір заборгованості за вказаним кредитним договором

Відтак з огляду на встановлені обставини справи, рішення суду першої інстанції у визначенні розміру заборгованості слід змінити, колегія суддів вважає, що дійсний розмір заборгованості по кредитним договорам є наступним: розмір заборгованості за договором № 4290590 від 27.07.2021 року, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 12 243,40 грн, тіло кредиту 2933 грн, проценти 9310,40 грн; за договором № 102419530 від 01.09.2021 року – 25 134 грн, з яких тіло кредиту – 6000 грн, проценти - 19 134 грн, за договором № 75672387 від 12.07.2021 року становить 20 342,19 грн, з яких тіло кредиту – 6004 грн, проценти 14338,19 грн, а всього 57 719,59 грн.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав щодо застосування строку позовної давності відносно заявлених позовних вимог, оскільки такий строк позивачем не пропущений.

Статтями 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема п. 19, за яким у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключено п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, вказаний Закон набрав чинності 04.09.2025 року.

Як вбачається з матеріалів справи, термін виконання зобов`язань з повернення кредиту за договір № 102419530 від 01.09.2021 року настав 30.11.2021 року, строк позовної давності мав сплинути 30.11.2024 року, за договору № 4290590 від 27.07.2021 року - 22.11.2021 року, строк позовної давності мав сплинути 22.11.2024 року, а за договором № 75672387 від 12.07.2021 року – 07.01.2022 року, тому строк позовної давності мав сплинути 07.01.2025 року.

Позовна заява подана до суду 09 грудня 2025 року.

Однак, 24.02.2022 року на період дії воєнного стану в Україні строки позовної давності було зупинено, а 04.09.2025 року відновлено, отже строк позовної давності на момент подачі позовної заяви не сплинув.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено частково, що становить 64,59 % від заявлених вимог (57 719,59:89360,72х100).

Позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2422,40 грн, таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1564,63 грн (2422,40х64,59%) за подачу позовної заяви.

Разом з тим, ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги, яка судом апеляційної інстанції задовлена частково на 35,41% (100%-64,59%), тому з ТзОВ «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1286,66 грн сплаченого судового збору в суді апеляційної інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині непогодження відповідача з визначени розміром витрат на правничу допомогу, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Із положень статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Процесуальний закон виключає ініціативу суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, якщо ці витрати не відповідають критерію співмірності.

Саме таку правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц) та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 червня 2020 року (справа №211/1674/19).

На підставі договору про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року №01-07/2024 Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» (далі Адвокатське об`єднання) надавало ТОВ «Коллект Центр» професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. За умовами цього договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору (пункт 4.1). Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги, який готується Адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому буда надана юридична допомога (пункт 4.3). Сума, визначена в акті про надання юридичної допомоги, є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (пункт 4.5).

Із заявки на надання юридичної допомоги № 3353 від 01 жовтня 2025 року та акту про надання юридичної допомоги №15 від 31 жовтня 2025 року вбачається, що Адвокатське об`єднання надало ТОВ «Коллект Центр» юридичні послуги у виді усної консультації з вивченням документів та складання позовної заяви для подачі до суду на суму 25 000 грн.

В суді першої інстанції ОСОБА_1 у поданому відзиві не заявив клопотання про зменшення розміру указаних судових витрат у зв`язку з невідповідністю їх критеріям співмірності адвокатських послуг.

Водночас оскільки за наслідками перегляду справи в апеляційному суді позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково, а саме на 64,59 %, відтак колегія суддів вважє, що принципу пропорційності задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 147,50 грн (25000х64,59%).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2026 року змінити, викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місце знаходження м Київ вул. Мечнікова буд 3 оф 306, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитними договорами кредитну у розмірі 57 719,59 грн, судовий збір 1564,63 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 16 147,50 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місце знаходження: м Київ вул. Мечнікова буд 3 оф 306, ЄДРПОУ 44276926) на користь ОСОБА_1 ( місце реєстрації АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) 1286,66 грн сплаченого судового збору в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 жовтня 2026 року.

Судді А.М. Костенко

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк