Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №686/28481/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/28481/26

Провадження № 33/820/850/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гурешидзе О.В. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665 грн 60 коп.

За постановою судді, ОСОБА_1 11 вересня 2026 року о 01 год 26 хв на автодорозі М-30 Стрий-Ізварине, 276 км керував транспортним засобом марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) та від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі захисник Гурешидзе О.В. просила скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 02 жовтня 2026 року та закрити провадження в справі.

Уважала, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та передчасним.

Звертала увагу на те, що ОСОБА_1 надсилалось до суду клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, у якому він зазначав про свою участь у виконанні спеціальних завдань, як військовослужбовцем, долучав копію наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 15 серпня 2026 року № 206 про вибуття його безпосередньо до району виконання бойового завдання, що унеможливило реалізацію прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Захисник посилалась на той факт, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки недобросовісної процесуальної поведінки, а розгляд справи відбувся не на межі спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, з чого є очевидним, що розглядаючи справу, суд першої інстанції значно відступив від принципів повноти та об`єктивності судового розгляду та порушив вимоги п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за № 14, де зазначено, що необхідно звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст.268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Тому, згідно до п.2 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження в справі.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про таке.

Апеляційний суд надав ОСОБА_1 та його захиснику Гурешидзе О.В. можливість брати участь у розгляді справи, завчасно і належним чином сповістив їх про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Гурешидзе О.В. не з`явилися.

23 жовтня 2026 року о 10 год 12 хв на адресу Хмельницького апеляційного суду надійшло від ОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням останнього на виконанні бойових (спеціальних) завдань (Вх. № еп-3399).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, апеляційний суд уважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тим більше, ст.268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, за таких обставин з метою дотримання розумних строків її розгляду, нез`явлення до суду ОСОБА_1 та його захисника Гурешидзе О.В. не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП.

Наведене дає підстави для висновку, що апеляційний суд ужив передбачених законом заходів для забезпечення участі в розгляді справи сторін, однак вони фактично відмовилися від реалізації вказаного права та не проявили зацікавленості у якнайшвидшому розгляді апеляційної скарги, яка, окрім іншого, стосувалася відновлення, на думку захисника, порушених прав ОСОБА_1 .

Аналогічна процесуальна поведінка щодо неодноразового нез`явлення в судові засідання була і в місцевому суді.

Апеляційний суд розцінює таку поведінку, як зловживання своїми правами.

У зв`язку з цим, клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату, не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, - визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджена зібраними у справі та дослідженими доказами, а саме:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №768483 від 11 вересня 2026 року, яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 11 вересня 2026 року о 01 год 26 хв на автодорозі М-30 Стрий-Ізварине, 276 км керував транспортним засобом марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху;

- відомостями з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким підставою огляду є виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі;

- відомостями з направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 вересня 2026 року до ХОЗ з НПД ХОР, згідно з яким працівником поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження такого огляду;

- відеозаписом з місця події.

З наданих відеозаписів убачаються обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, у тому числі рух ОСОБА_1 на транспортному засобі марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1 , його зупинка працівниками поліції та заїзд транспортного засобу «BMW» на автозаправну станцію, спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , пропозиція водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння, роз`яснення наслідків відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду, фіксація відмови останнього після неодноразових пропозицій пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

Дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного вищевказаною інструкцією.

Відповідно до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Як видно з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали всі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки певні ознаки свідчили, що останній може перебувати в стані алкогольного сп`яніння при керуванні транспортним засобом.

З відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 відмовився на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

Проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо порушення судом першої інстанції права на захист ОСОБА_1 та розгляд справи без його участі є безпідставними.

Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ, передбачених ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За наявності відомостей про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи, нез`явлення його без поважних причин до суду першої інстанції не перешкоджало розгляду справи в його відсутності.

Так, у судове засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 , будучи завчасно повідомленим про місце та час розгляду справи двічі не з`явився.

Окрім цього, про повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи свідчить відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано повідомлення поліцейського про місце, дату та час розгляду справи.

Окрім того, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про те, що розгляд справи неодноразово відкладався.

Причину неявки ОСОБА_1 аргументував виконанням спеціальних завдань як військовослужбовцем за призначенням та долучав до клопотання копію наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 15 серпня 2026 року № 206 про вибуття до сил та засобів тактичної групи АДРЕСА_2 .

Разом з тим, аналізуючи підставу відкладення судового розгляду, зазначену ОСОБА_1 за датою наказу від 15 серпня 2026 року про відбуття його для виконання завдання військової служби у складі тактичної групи АДРЕСА_2 , обґрунтовано встановлено, що подія правопорушення відбулася майже через місяць – 11 вересня 2026 у Хмельницькому районі, що територіально значно віддалено від району виконання завдання військової служби, чим Близнюк С.Д. у своєму клопотанні пояснював неможливість участі в судовому засіданні безпосередньо та в режимі відеоконференції.

Посилання ОСОБА_1 на наказ від 15 серпня 2026 року, як на підставу для відкладення розгляду справи з тих самих підстав за відсутності інших підтверджуючих документів та пояснень поважних причин неявки, обґрунтовано не взято до уваги.

Окрім того, з часу складання протоколу пройшло достатньо часу для можливості залучення ОСОБА_1 захисника для представництва його інтересів у суді, чим він не скористався.

Цим доводам місцевий суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення.

Переконливих доводів у апеляційній скарзі, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не встановлено.

Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП ураховано характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гурешидзе О.В. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Матущак М.С.