Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №439/1923/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 439/1923/25 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.

Провадження № 22-ц/811/2115/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 07 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» про визначення укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря, –

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» про визначення укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря.

В обгрунтування позову покликалося на те, що 11 червня 2018 року між ОСОБА_1 та СТзОВ «Прогрес-плюс» укладено договір оренди землі, за яким орендарем земельної ділянки площею 0,8699 га, кадастровий номер 4620380400:05:008:0013, є ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 143497657. Договір укладено строком на сім років із передбаченим переважним правом орендаря на його поновлення.

Зазначало, що з метою реалізації переважного права на поновлення договору 06 березня 2025 року позивач надіслав ОСОБА_1 лист-повідомлення № 1508 із пропозицією продовжити дію договору та проєктом додаткової угоди. Відповідач відповіді не надав і заперечень щодо поновлення договору не висловив.

Позивач стверджував, що належно виконував договірні зобов`язання, своєчасно повідомив орендодавця про намір поновити договір та продовжував користуватися земельною ділянкою.

Водночас, із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 червня 2025 року ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» стало відомо про реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки за ТОВ «Щедра Нива».

Посилаючись на положення Закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, позивач вважав, що має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, яке було порушено укладенням договору з іншою особою.

З наведених підстав просили:

-визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 06 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 ;

-визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» права оренди земельної ділянки площею 0, 8699 га, кадастровий номер 4620380400:05:008:0013, яка розташована на території Батьківської сільської ради Демидівського району Львівської області (номер запису про інше речове право: 60467905);

-скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0, 8699 га, кадастровий номер 4620380400:05:008:0013, яка розташована на території Батьківської сільської ради Демидівського району Львівської області (номер запису про інше речове право: 60467905.

-витребувати у ОСОБА_1 належним чином засвідчений договір оренди землі: б/н, виданий 24 червня 2025 року, на підставі якого набув право оренди земельної ділянки площею 0, 8699 га, кадастровий номер 4620380400:05:008:0013, яка розташована на території Батьківської сільської ради Демидівського району Львівської області ТОВ «Щедра Нива» (номер запису про інше речове право: 60467905.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 07 квітня 2026 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» про визначення укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря – відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 07 квітня 2026 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія».

В апеляційній скарзі покликається на те, що враховуючи предмет спору у адвоката відповідача не було необхідності вивчати значну кількість документів та доказову базу, а відтак заявлена сума понесених витрат на професійну правничу допомогу є завищеною та неспіврміною зі складністю справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

В акті приймання-передачі наданих послуг від 09 січня 2026 року зазначено найменування послуг консультації з питань застосування земельного, цивільного та цивільно-процесуального законодавства, написання процесуальних документів, представництво у судді, однак наданий акт не містить інформації про фактичний час, витрачений адвокатом на виконання кожної послуги, що унеможливлює перевірку реальності та необхідності заявлених витрат.

Просить рішення Бродівського районного суду Львівської області від 07 квітня 2026 року в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомоги скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким встановити витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

22 червня 2026 року представник ОСОБА_1 – Хацкевич Р.М. подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому покликався на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.

Вважав, що розмір витрат на правничу допомогу, який стягнуто судом першої інстанції, є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою та відповідає критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, відповідає їх дійсності та необхідності.

Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного документу, а саме, судової повістки-повідомлення в електронний кабінет (а.с. 141-143).

В судове засідання сторони не з`явилися, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи предмет спору, складність справи, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, беручи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явка в суд апеляційної інстанції не є обов`язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для ухвалення судового рішення по суті, колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи без участі сторін.

Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення – 23 жовтня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині стягнення з ТзОВ «Західна агровиробника компанія» на користь ТзОВ «Щедра Нива» 8000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, то законність та обґрунтованість рішення суду в частині інших позовних вимог судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 59 Конституції України гарантовано право на професійну правничу допомогу, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву від 24 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» зазначило орієнтовний (попередній) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн та просило стягнути такі з позивача (а.с. 38-44).

В подальшому, 12 січня 2026 року до закінчення судових дебатів Товариством з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» подано клопотання про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на його користь судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 8000 грн.(а.с. 72).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано Договір про надання юридичних послуг № 02/10/25/01 від 02 жовтня 2025 року, укладений між ТОВ ВТП «Щедра Нива» та ТОВ «Правник експерт»; акт приймання-передачі наданих послуг № 10/25 від 09 січня 2026 року; платіжну інструкцію №690 від 30 грудня 2025 року про оплату послуг у розмірі 8 000 грн.

Відповідно до Договору про надання юридичних послуг № 02/10/25/01 від 02 жовтня 2025 року ТзОВ «Правник експерт» прийняло на себе зобов`язання надавати юридичні послуги, а клієнт зобов`язалося оплатити надані послуги. Оплата за надані послуги зазначається в рахунку та підтверджується у акті приймання передачі наданих послуг, який набуває чинності з дня його підписання сторонами, що підтверджується наданою суду копією такого договору.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг № 10/25 від 09 січня 2026 року, загальна вартість отриманих відповідачем послуг, а саме: консультація з питань застосування земельного, цивільного та цивільного процесуального законодавства, написання процесуальних документів, представництво в суді) становить 8000 грн.

Платіжною інструкцією №690 від 30 грудня 2025 року підтверджується, що ТзОВ «Щедра Нива» сплатило на рахунок ТОВ «Правник експерт» 8000 грн. за надання правничої допомоги згідно рахунку №8.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд першої інстанції при визначенні витрат на правничу допомогу саме у розмірі 8000,00 грн. врахував складніть справи, загальний порядку її розгляду, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання таких робіт.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2025 року у справі № 604/617/24 з тим самим представником відповідачів, щодо правомірності стягнення судових витрат на надання правової допомоги зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом

наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням

справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони

або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які

підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні

суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат

(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього

розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін

(додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у

справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати

Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-

171гс19).

Також у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №

750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона

має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат

на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні

заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу

відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без

відповідних дій з боку такої сторони.

Заперечуючи щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в заявленому відповідачем розмірі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» зазначало, що в акті приймання-передачі наданих послуг від 09 січня 2026 року зазначено найменування послуг: консультація з питань застосування земельного, цивільного та цивільно-процесуального законодавства, написання процесуальних документів, представництво у судді, однак наданий акт не містить інформації про фактичний час, витрачений адвокатом на виконання кожної послуги, що унеможливлює перевірку реальності та необхідності заявлених витрат.

Як убачається з акта приймання-передачі наданих послуг від 09 січня 2026 року, у ньому визначено найменування наданих послуг, такий акт підписаний обома сторонами, що підтверджує погодження ними факту надання та прийняття зазначених послуг.

Відсутність в акті відомостей про кількість часу, витраченого адвокатом на виконання кожного виду робіт, сама по собі не спростовує факту надання правничої допомоги.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про завищення розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.

Відповідно до частин другої та третьої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг і виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони. У разі недотримання зазначених вимог суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас саме лише посилання на можливе завищення гонорару без наведення конкретних обставин, які свідчили б про неспівмірність заявлених витрат із фактичним обсягом наданої правничої допомоги, не є достатньою підставою для їх зменшення. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Як убачається з матеріалів справи, представником відповідача подано відзив на позовну заяву, додаткові письмові пояснення та клопотання, що свідчить про фактичне виконання ним процесуальної роботи в межах надання професійної правничої допомоги.

Зазначені обставини були враховані судом першої інстанції під час оцінки обсягу наданих послуг та обґрунтованості заявлених витрат.

Оцінка обґрунтованості розміру таких витрат має здійснюватися з урахуванням умов договору про надання правничої допомоги, змісту підписаного сторонами акта, фактичного обсягу виконаної адвокатом роботи та інших обставин справи.

Колегія суддів вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн., які судом першої інстанції стягнуто з позивача на користь відповідача є співмірними щодо складності справи, витраченим часом представника; наведений в Акті приймання-передачі наданих послуг обсяг виконаних адвокатом робіт є обґрунтованим та відповідає складності справи, а розмір судових витрат підтверджується поданими до матеріалів справи доказами.

За таких обставин, подані відповідачем докази у своїй сукупності підтверджують факт понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, заперечення позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не містить обґрунтованих доводів неспівмірності таких витрат.

Зазначені обставини свідчать про те, що заявлений представником відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції є доведеним та співмірним.

Враховуючи те, що у задоволенні позову ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» було відмовлено, позивачем не доведено неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ТзОВ «Щедра Нива» судових витрат на надання правової допомоги у розмірі 8 000 грн., що відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх співмірності та розумності їхнього розміру.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» – залишити без задоволення.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 07 квітня 2026 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безносередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Постанову складено та підписано 23 жовтня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.