Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №445/3006/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/3006/25 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський О.М.

Провадження № 22-ц/811/1963/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на додаткові рішення Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Західний буг» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Західний буг» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 17 березня 2026 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Західний буг» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки відмовлено.

23 березня 2026 року, через систему «Електронний суд», представником відповідача Приватного підприємства «Західний буг» адвокатом Боровцем М.С. подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, посилаючись на те, що відповідачем, згідно ст.175 ЦПК України було заявлено у відзиві на позов попередній розмір судових витрат, а саме 20 000 грн. витрат на правничу допомогу. Оскільки рішенням суду відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» у повному обсязі, просив ухвалити додаткове рішення у справі яким стягнути з позивача на користь Приватного підприємства «Західний буг» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5760 грн.

Також, 23 березня 2026 року, через систему «Електронний суд», представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Крет Олегом Ігоровичем подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Додатковим рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року клопотання представника Приватного підприємства «Західний Буг» - адвоката Боровця Миколи Степановича про заміну сторони правонаступником - задоволено.

Замінено у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Західний Буг» про визнання відсутнім права оренди та укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, відповідача - Приватне підприємство «Західний Буг» (код ЄДРПОУ 32478033), на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» (код ЄДРПОУ 32478033, адреса: Україна, 80250, Львівська обл., Шептицький р-н., село Павлів, пр. Юності, будинок 39, тел. 0325535408, е-mail: office@zahbug.com.ua).

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» - адвоката Боровця Миколи Степановича про ухвалення додаткового рішення у справі - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» судові витрати за послуги професійної правничої/правової допомоги у розмірі 5760 грн.

Додатковим рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Крета Олега Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний буг» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати за послуги професійної правничої/правової допомоги у розмірі 5 000 грн.

Додаткові рішення Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія».

В апеляційних скаргах покликалося на те, що витрати на правничу допомогу заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» в розмірі 5760 грн та ОСОБА_1 в розмірі 5000 грн неспівмірні зі складністю справи, часом, затраченим адвокатом та обсягом наданих послуг.

При визначенні суми відшкодування суд мав виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення всі її витрати на адвоката.

Відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї додатковий спосіб отримання доходу.

Просили змінити додаткові рішення Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» витрати за послуги з правничої допомоги в розмірі 3000 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» та в розмірі 3000 грн на користь ОСОБА_1 .

Відзив на апеляційні скарги від інших учасників справи не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного документу, а саме, судової повістки-повідомлення в електронний кабінет (а.с. 167-172).

В судове засідання сторони не з`явилися, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи предмет спору, складність справи, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, беручи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явка в суд апеляційної інстанції не є обов`язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для ухвалення судового рішення по суті, колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи без участі сторін.

Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення - 23 жовтня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат сторін на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, виходив з того, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 5760 грн. на користь ТзОВ «Західний Буг» та 5000 грн. на користь ОСОБА_1 цілком відповідають та є співмірними щодо складності справи, витраченим часом представників відповідачів, яка розглядалась в порядку загального позовного провадження, оскільки не є малозначною, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, значенню справи для сторін, актуальним цінам на такий вид послуг, тощо.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 59 Конституції України гарантовано право на професійну правничу допомогу, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

З матеріалів справи убачається, що професійну правничу допомогу на стадії розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 надавав адвокат Крет О. І., який діяв на підставі договору № 1/НП від 01 січня 2021 року про надання правничої (правової), допомоги.

09 січня 2026 року представником ОСОБА_1 - Кретом О.І. було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому адвокат просив стягнути з позивача на користь відповідачки понесені судові витрати.

23 березня 2026 року представником відповідачки ОСОБА_1. подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яка зареєстрована судом першої інстанції 24 березня 2026 року, у якій зазначено найменування послуг (вид виконаних робіт), кількість витраченого адвокатом часу та вартість таких робіт.

Згідно цієї заяви адвокатом Кретом О.І. були надані ОСОБА_1 такі послуги: аналіз позовної заяви, додатків та документів - витрачений час 100 хв. - вартість 1250 грн.; підготовка відзиву на позовні заяву - витрачений час - 120 хв. - вартість 1500 грн; підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи - витрачений час - 30 хв. - вартість 375, 00 грн; підготовка заяви про проведення засідання в режимі відео конференції - витрачений час 30 хв. - вартість 375, 00 грн; подання інших процесуальних заяв і клопотань - витрачений час 120 хв. - вартість 1500, 00 грн; усього витрачено часу 400 хв., загальна вартість 5000 грн.

З матеріалів електронної справи також убачається, що професійну правничу допомогу на стадії розгляду справи судом першої інстанції ТОВ «Західний Буг» надавав адвокат Боровець М. С., який діяв на підставі ордеру серії ВС № 1416772, виданого 24 листопада 2025 року на підставі договору № 1/НП про надання правової допомоги від 01 січня 2021 року

У відзиві на позовну заяву ПП «Західний Буг» просило стягнути з позивача на його користь судові витрати.

В подальшому, 24 березня 2026 року представником ПП Західний Буг» - Боровцем М.С. подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просив стягнутия з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на його користь судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5760 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача подано договір №1/НП про надання підприємству правової допомоги від 01 січня 2021 року (з додатками до нього), протокол доручення № 143 від 21 листопада 2025 року до цього договору, згідно з яким допомога за цим договором надається по справі № 445/3006/25.

Крім того, до заяви також додано акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30 листопада 2025 року № 743, від 28 лютого 2026 року №223, звіти до цих актів, рахунки на оплату від 30 листопада 2025 року № 553, від 28 лютого 2026 року № 200, а також платіжні інструкції №1С004929 від 24 лютого 2026 року та №78877226 від 20 березня 2026 року.

Згідно поданих платіжних інструкцій вбачається, що ТзОВ «Західний буг» на рахунок Боровця М.С. сплачено 5760 грн. за надання правничої допомоги.

Заперечуючи щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в заявлених відповідачами розмірах, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» зазначає, що витрати в розмірах 5760 грн. та 5000 грн., які стягнуто судом першої інстанції, є неспівмірні із складністю справи, часом, затрачченим адвокатами та обмягом наданих послуг.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, розмір гонорару адвоката визначається за домовленістю між адвокатом та його клієнтом з урахуванням умов укладеного договору про надання правової допомоги. Саме по собі визначення сторонами певного розміру гонорару не свідчить про його неспівмірність, оскільки під час вирішення питання про відшкодування таких витрат суд має оцінити не лише їх розмір, а й характер наданих послуг, обсяг виконаної адвокатом роботи та необхідність понесення відповідних витрат у зв`язку з розглядом справи.

При цьому, відповідно до положень процесуального законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення таких витрат. Отже, сторона, яка заперечує проти їх відшкодування, повинна навести конкретні обставини та надати належні докази на підтвердження того, що заявлений розмір витрат є надмірним з огляду на складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг і час, витрачений на виконання відповідних робіт.

Саме лише посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на неспівмірність витрат у розмірах 5760 грн та 5000 грн без належного обґрунтування та підтвердження відповідними доказами не є достатньою підставою для їх зменшення. Крім того, визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу має здійснюватися з урахуванням принципів розумності та співмірності, однак не може ґрунтуватися виключно на суб`єктивній оцінці стороною спору вартості послуг адвоката.

Посилання апелянта на те, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, та не повинно становити для неї додаткового способу отримання доходу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки саме по собі відшкодування стороні понесених нею витрат на професійну правничу допомогу не свідчить про отримання нею додаткового доходу чи безпідставне збагачення.

Інститут відшкодування судових витрат спрямований на компенсацію стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, фактично понесених нею витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема витрат на оплату послуг адвоката. При цьому покладення таких витрат на іншу сторону є передбаченим процесуальним законом механізмом розподілу судових витрат, а не способом отримання прибутку. Відшкодування здійснюється не довільно, а в межах установлених судом сум з урахуванням їх документального підтвердження, зв`язку з розглядом справи та відповідності критеріям співмірності й розумності.

Отже, для вирішення питання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу визначальним є не абстрактне припущення про можливість надмірного збагачення сторони, а встановлення конкретних обставин, які свідчать про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим на їх надання, та ціною позову або значенням справи для сторони.

Оскільки ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» не наведено належних аргументів і не надано доказів, які б свідчили про те, що присуджені судом першої інстанції суми витрат на професійну правничу допомогу є надмірними або не відповідають фактично наданим послугам, наведені доводи не спростовують обґрунтованості висновків суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що представники сторін під час розгляду справи в суді першої інстанції здійснювали представництво інтересів довірителів, зокрема подавали відзиви на позовну заяву, додаткові письмові пояснення та заяви, у яких викладали правову позицію сторін щодо предмета спору, наводили відповідні аргументи та заперечення, а також обґрунтовували свої вимоги й доводи. Отже, надання професійної правничої допомоги не обмежувалося формальним представництвом сторін у суді, а передбачало виконання адвокатами процесуальних дій, спрямованих на захист прав та інтересів їхніх клієнтів.

Водночас під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має враховувати не лише кількість поданих процесуальних документів, а й зміст виконаної роботи, її зв`язок із розглядом справи, складність правових питань, які потребували опрацювання, та значення справи для відповідної сторони. Сам факт того, що певні процесуальні документи складалися у письмовій формі, не свідчить про відсутність необхідності у відповідній правничій допомозі або про неспівмірність витрат на її оплату.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 925/200/22, у якій наголошено, що зменшення витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно за клопотанням іншої сторони за умови доведення неспівмірності таких витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на її виконання.

Отже, враховуючи фактичний обсяг процесуальної діяльності представників сторін, характер підготовлених ними документів та необхідність належного обґрунтування правових позицій у справі, колегія суддів вважає, що наведені обставини слід враховувати під час оцінки співмірності витрат на професійну правничу допомогу. За відсутності належних доказів того, що присуджені суми є явно завищеними порівняно з обсягом виконаної роботи, самі лише заперечення апелянта не є достатньою підставою для висновку про необхідність зменшення таких витрат.

Колегія суддів, дослідивши надані представниками відповідачів докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та обсягу фактично виконаної роботи, врахувавши характер і зміст наданих адвокатами послуг, зокрема підготовку та подання відзивів на позовну заяву, додаткових письмових пояснень і заяв, а також необхідність формування та належного обґрунтування правової позиції в межах розгляду справи, дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірах 5670 грн та 5000 грн є обґрунтованими, розумними та співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг і виконаних адвокатами робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, заперечення позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не містить обґрунтованих доводів неспівмірності таких витрат.

Зазначені обставини свідчать про те, що заявлений представниками відповідачі розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції є доведеним та співмірним.

Враховуючи те, що у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» відмовлено, позивачем не доведено неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ТзОВ «Західний Буг» судових витрат на надання правової допомоги у розмірі 5760 грн. та на користь ОСОБА_1 - 5000 грн., що відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх співмірності та розумності їхнього розміру.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» судові витрати за послуги професійної правничої/правової допомоги у розмірі 5760 грн. - залишити без змін.

Додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати за послуги професійної правничої/правової допомоги у розмірі 5 000 грн. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Постанову складено та підписано 23 жовтня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.