Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №686/13366/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13366/26

Провадження № 2/686/8199/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21.10.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді – Стефанишина С.Л.,

за участю секретаря судового засідання – Мороза А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В травні 2026 року ТзОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 18777 грн., в обґрунтування якого вказано, що 13.07.2024 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» договір позики №466892, за умовами якого йому було надано грошові кошти у сумі 5500 грн., строком на 30 днів зі сплатою відсотків 1,38% в день.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого, 29.11.2024 згідно умов договору факторингу №29112024, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступлено право вимоги за кредитним договором №466892 від 13.07.2024 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно договору факторингу сума боргу відповідача перед новим кредитором становить 18777 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 5500 грн.; - заборгованість за відсотками становить 2277 грн. та сума заборгованості за штрафними санкціями – 11000 грн.

З врахуванням наведеного позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №466892 від 13.07.2024 року у розмірі 18777 грн.; судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року відкрито провадження та справу призначено у спрощеному позовному провадженні до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 13.07.2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №466892 (з фіксованою процентною ставкою).

Відповідно до умов Договору кредит надається клієнту в розмірі 5500,00 грн. строком на 30 днів до 12.08.2024 року. Денна процентна ставка становить 1,38% в день, пеня – 3,00% в день.

Факт отримання відповідачем коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 13.07.2024року на суму 5500 грн.

Згідно розрахунку первісного кредитора заборгованість за кредитним договором №466892 від 13.07.2024 року становить 18777 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту – 5500 грн.; заборгованість за відсотками – 2277 грн. та сума заборгованості за штрафними санкціями – 11000 грн.

29.11.2024 р. між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №29112024, згідно якого було відступлено право вимоги за Кредитним Договором №466892 від 13.07.2024 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до Відповідача.

Згідно Договору факторингу №29112024 від 29.11.2024 р. та Витягу з Додатку до нього, залишок боргу за Договором №466892 від 13.07.2024 р. на момент відступлення права вимоги становить 18777 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5500 грн.; заборгованість за відсотками становить 2277 грн., заборгованість за штрафними санкціями – 11000 грн.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач 13.07.2024 року уклав із ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» кредитний договір, за яким отримав кредит в сумі 5500 грн., однак у строки, встановлені договором, його не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Право вимоги за вказаним кредитним договором 29.11.2024 року було відступлено ТОВ «Діджи Фінанс».

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідачки виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

Оскільки, відповідач отримані кошти у визначений договорами строк не повернув, то вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотками, які доведені належними та допустимими доказами, є обґрунтованими та підлягають стягненню зі ОСОБА_1 на користь позивача.

Разом з тим, щодо стягнення пені, нарахованої позивачем за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки пеня була нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею у сумі 11000 грн. за кредитним договором №466892 від 13.07.2024 року, задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задоволити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №466892 від 13.07.2024 року в розмірі 7777 грн., а саме: 5500 грн. заборгованість за тілом кредиту; 2277 грн. заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, а саме: Договором про надання правової допомоги № 42649746 від 02.02.2026 р.; Додатковою угодою №466892 від 24.04.2026 р.; Детальним описом робіт (наданих послуг) від 24.04.2026 р. на загальну суму 6000 грн.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, що становить 41,42% (7777:18777х100) від розміру задоволених судом позовних вимог, а саме: судовий збір в сумі 1102,70 грн. (7777х2662,40:18777) та витрати на професійну правничу допомогу 2485,20 грн. (6000:100х41,42).

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 525, 526, 612, 625, 1048, 1049,1077 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) заборгованість за кредитним договором №466892 від 13.07.2024 року у загальному розмірі 7777 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102,70 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2485,20 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 21.10.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин