Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №367/1254/24 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року місто Київ.

Справа № 367/1254/24

Апеляційне провадження № 22-ц/824/15768/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Желепи О.В.,

суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Приходько К.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 липня 2026 року (ухвалено у складі судді Карабаза Н.Ф.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» про зобов`язання вчинити дії та стягнення неустойки,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» про зобов`язання вчинити дії та стягнення неустойки. В позовній заяві позивач зазначає, що 18 грудня 2019 року між нею (покупець) та ПрАТ «Меліоратор» (продавець) був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № КЗ/37М, за умовами якого предметом договору є об`єкт нерухомості, майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . Остаточний розрахунок за договором було здійснено у липні 2021 року.

Попри непридатність до експлуатації Об`єкта капітального будівництва, оскільки фактично в будинку не були встановлені газові котли, газові лічильники, не було здійснено підключення до газопостачання та не запломбовані газові лічильники, не було здійснено підключення до мережі електропостачання в точці підключення електролічильника, не встановлено лічильника електроенергії, Об`єкт капітального будівництва був введений 23.09.2022 в експлуатацію. Після неодноразових нагадувань посадовим особам відповідача про необхідність підготовки документів для отримання права власності та повторної оплати коштів для виготовлення технічного паспорта 13.02.2023 було отримано: - технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер ТІ01:4447-6862-5105-4591, інвентаризаційна справа № 5404); довідку про 100% оплату майнових прав № 16 від 13.02.2023; гарантійний лист; акт прийому-передачі від 13.02.2023. 20.02.2023 року вона зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Проте, станом на 01.02.2024 укласти договори на електро та газопостачання з відповідними організаціями, які надають такі послуги, у зв`язку із відсутністю підключення будинку до газових мереж та постійного підключення до електромережі немає можливості. Жодної офіційної інформації щодо обставин, які унеможливлюють виконання договору, станом на 06.02.2024 забудовником не надано.

За умов укладеного договору у випадку порушення строків введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва продавець на письмову вимогу покупця зобов`язаний сплатити покупцю неустойку у розмірі 0,1 % від загальної вартості майнових прав за кожний місяць прострочення. Письмову заяву щодо сплатити неустойки у розмірі 0,1% від загальної вартості майнових прав за кожний місяць прострочення нею подано 13.02.2023 при отриманні документів для отримання права власності. Заяву подано особисто посадовій особі в приміщенні ПрАТ «Меліоратор» за адресою 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Леха Качинського, 7, при цьому сума неустойки, зазначена у заяві, була прорахована посадовою особою ПрАТ «Меліоратор» Надією Брідюк та повідомлена їй 13.02.2023 для включення зазначеної суми у заяву на повернення коштів.

З метою досудового врегулювання питання повернення коштів 26.05.2023 вона звернулась до відповідача з вимогою щодо зарахування суми неповернутої суми неустойки у рахунок майбутніх платежів за використану електроенергію та майбутніх платежів за комунальний внесок на обслуговування будинку для керуючої компанії. Означена вимога отримана відповідачем 05.06.2023, проте залишена без реагування.

ПрАТ «Меліоратор» неналежно виконав свої зобов`язання, як забудовник, порушив умови договору, тим самим створив умови для непридатності квартири для проживання. Замовник, у розумінні положень вищезазначеного Закону України «Про захист прав споживачі», має право на захист свого порушеного права шляхом стягнення неустойки відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 3 % загальної вартості послуги, яка становить 1 131 000(один мільйон сто тридцять одна тисяча) грн. 00 коп. Розмір неустойки, який підлягає сплаті, складає 33 930 (тридцять три тисячі дев`ятсот тридцять) 00 коп.

Просить суд зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Меліоратор» здати в експлуатацію систему газопостачання по об`єкту «Житлова забудова з об`єктами соціальної інфраструктури в АДРЕСА_1» та підключити третю секцію будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_2 , до газопостачання за кошти, які знаходяться на рахунках Приватного акціонерного товариства «Меліоратор». У разі відсутності коштів на рахунках, зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Меліоратор» підключити третю секцію будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_2 , до газопостачання за рахунок продажу матеріальних активів Приватного акціонерного товариства «Меліоратор». Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» на користь ОСОБА_1 неустойку у розмірі 33 930 (тридцять три тисячі дев`ятсот тридцять) грн. 00 коп. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» на користь ОСОБА_1 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. за надання правової допомоги. Вирішити питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Через канцелярію суду позивачем подано заяву (про збільшення/зменшення позовних вимог), зі змісту якої вбачається, що 26.02.2024р. здійснено пуск газу за адресою АДРЕСА_2 (третя секція) та здійснено пломбування газового лічильника у квартирі АДРЕСА_3 , яка їй належить. Тобто після її звернення до суду відповідач здійснив оплату робіт з підключення будинку, у якому знаходиться її квартира і, таким чином, відповідач усунув недоліки, які перешкоджали використовувати належне їх нерухоме майно. Проте, існуюче приєднання зазначеного об`єкта нерухомості до електромережі з укладанням постійного договору споживання електроенергії станом на дату уточнення позовних відсутнє. Так, будинок підключено до електричної мережі через тимчасовий кабель, що призводить до постійних відключень будинку. При цьому надавачем послуг визначено ПрАТ «Меліоратор» і, відповідно, оплату послуги за надання електроенергії позивач вимушено змушена здійснювати на розрахунковий рахунок ПрАТ «Меліоратор», який не має права надавати таких послуг. Крім того, 27.02.2024 року представник забудовника повідомив, що починаючи з 01.03.2024 тариф за електроенергію становить 7.61 грн за 1 кВт, що майже втричі більше законодавчо встановленої фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів. Таким чином, не виконавши в повному обсягу обов`язки забудовника по підключенню будинку до електромережі з укладанням постійного договору споживання електроенергії, відповідач самовільно встановлює тариф на електричну енергію. При цьому ПрАТ «Меліортор» не є суб`єктом господарювання, який провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Просить суд зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Меліоратор» приєднати об`єкт «Житлова забудова з об`єктами соціальної інфраструктури в АДРЕСА_1» до електричних мереж та підключити об`єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_1 , до мережі електропостачання. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» на її користь неустойку у розмірі 33 930 (тридцять три тисячі дев`ятсот тридцять) грн. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» на її користь 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. за надання правової допомоги та вирішити питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач через суд першої інстанції 14 липня 2026 року подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням доказів у справі.

Вважає, що відповідач вчиняв дії, які свідчать про переривання позовної давності (надав Гарантійний лист), тому позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки станом на 06.02.2024 - на момент звернення до суду, у третій секції будинку відсутнє підключення до газо- та електропостачання та квартира позивача не придатна для проживання.

Вказує, що суд першої інстанції вибірково врахував та оцінив докази, фактично надавши перевагу довідкам відповідача без критичної перевірки їх змісту, а саме відповідач у довідці від 30 жовтня 2024 р № 30 щодо під`єднання до мережі електропостачання житлового будинку не зазначив який тип цього під`єднання - не зазначив, що це тимчасова схема. Також не врахував, що прямі договори можливі лише після завершення будівельних умов і технічних вимог інженерних мереж забудовником, що прямо підтверджує не виконання в повному обсязі обов`язку відповідача.

Зазначає, що суд не врахував наявність доказу - гарантійного листа ПрАТ «Меліоратор» щодо зобов`язання завершення інженерного забезпечення об`єкта нерухомості, що свідчить про те, що житлове приміщення прийнято Позивачем із недоліками та не відповідає умовам договору купівлі-продажу майнових прав.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

У судовому засіданні від 13 жовтня 2026 року ОСОБА_1 та її представник Шкабрій М.П. підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чном.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з державного реєстру № 323917021 від 24.02.2023 квартира АДРЕСА_4 з 20.02.2023 року належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.02.2023 № 66542371; документи, подані для державної реєстрації: технічний паспорт серія та номер ТІ01:4447-6862-5105-4591 , виданий 09.02.2023 ЄДЕССБ, договір купівлі-продажу майнових прав від 18.12.2019К3/37М, акт приймання передачі від 13.02.2023, довідка про сплату членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі від 13.02.2023.

18 грудня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № КЗ/37М, за умовами якого предметом договору є об`єкт нерухомості, майнові права на квартиру АДРЕСА_5 .

Згідно п. 1.6. договору введення Об`єкта капітального будівництва в експлуатацію - 2-й квартал 2020 року.

Відповідно до п. 2.3. договору продавець передає покупцю документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності, впродовж 2 (двох) місяців з дати введення Об`єкта капітального будівництва в експлуатацію та за умови здійснення покупцем оплати, вказаної в п. 3.1. договору.

Згідно п. 5.5. договору продавець зобов`язаний забезпечувати будівництво об`єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію в строки, визначені договором.

Згідно п. 7.5. договору покупець зобов`язаний протягом 30(тридцяти) календарних днів після державної реєстрації права власності на Об`єкт нерухомості укласти з експлуатуючою організацією Договір на утримання та обслуговування Об`єкту нерухомості та договори: на електро-, водо- та газопостачання з відповідними організаціями, які надають такі послуги.

Згідно п. 10.1. договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за даним договором, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні всі збитки, спричинені такими її винними діями (бездіяльністю).

Згідно п. 10.2 договору у випадку порушення строків введення в експлуатацію Об`єкта капітального будівництва продавець на письмову вимогу покупця зобов`язаний сплатити покупцю неустойку у розмірі 0,1% від загальної вартості майнових прав за кожний місяць прострочення.

Остаточний розрахунок за договором було здійснено у липні 2021 року, про що в підтвердження додано довідку про оплату майнових прав № 21/07 від 21 липня 2021р. ПАТ Меліоратор» в особі голови правління Світлицького В.М.

Згідно акту прийому-передачі від 13 лютого 2023 року підписаного головою правління Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), вбачається, що продавець передав покупцю закріплене за покупцем житлове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_6 , після проведення обмірів БТІ нумерацію змінено на АДРЕСА_1 , загальною площею (проектна 85,8кв.м., згідно обмірів БТІ фактична 78,0кв.м.), а покупець прийняв від продавця у власність: житлове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею фактична 78,0кв.м.

Згідно п. 2. акту покупець підписанням даного акту приймання-передачі підтверджує, що передане йому продавцем житлове приміщення, оглянуте та перевірене ним особисто, не має жодних недоліків і повністю відповідає вимогам договору купівлі-продажу майнових прав № К3/37М від 18 грудня 2019 року.

Згідно п. 3. акту продавець підписанням даного акту приймання-передачі підтверджує, що покупцем повністю сплачений розрахунок і отриманий продавцем у повному розмірі.

Згідно п. 4. акту сторони підписанням даного акту приймання-передачі засвідчують, що договір продажу майнових прав № К3/37М від 18 грудня 2019 року припинився належним виконанням з обох сторін, а тому сторони погоджують, що з підписанням даного акту будь-які претензії, пов`язані з договором купівлі-продажу майнових прав № К3/37М від 18 грудня 2019 року: але не виключно щодо якості та строків виконання зобов`язань за вказаним договором сторонами не приймаються.

За змістом гарантійного листа ПрАТ «Меліоратор» гарантує ОСОБА_1 , що зобов`язується виконати умови договору згідно договору купівлі-продажу майнових прав № К3/37М від 18 грудня 2019 року, а саме:- монтаж газового котла в квартирі протягом лютого 2023 року; - монтаж газового лічильника в квартирі протягом лютого 2023 року; - здача в експлуатацію системи газопостачання по об`єкту: «Житлова забудова з об`єктами соціальної інфраструктури в АДРЕСА_2 до кінця березня 2023 року.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що фактично газове обладнання було підключено та змонтовано в квартирі позивача в кінці лютого 2024 року.

Твердження позивача про те, що 23.09.2022 Державною інспекцією архітектури та містобудування України виданий Сертифікат № ІV123220919798 на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 15.09.2022, про що є відповідний запис в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, стороною відповідача не заперечувався та не спростований. Крім того, даний факт підтверджено і відповіддю Державної інспекції архітектури та містобудування України від 04.09.2023 № 8493/05/13-23 на запит Чечуніної Г., зокрема зазначено: в Реєстрі будівельної діяльності наявна інформація про виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 23.09.2022 за реєстраційним номером ІV123220919798.

13.02.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» з заявою про повернення суми в розмірі 33588грн за несвоєчасну здачу будинку за адресою: АДРЕСА_2 в експлуатацію згідно умов договору № К3/37М від 18 грудня 2019 року.

26.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» з вимогою виконати п. 10.2 договору купівлі-продажу майнових прав № К3/37М, щодо сплати суми неустойки в розмірі 33590,70 грн. та вартості опалювальних приладів, оскільки, п. 1.3. договору передбачені технічні характеристики об`єкта нерухомості (станом на 13 лютого 2023 року умови пункту 1.3. договору не виконано), просила: суму у розмірі 43 590,70 грн. зараховувати у рахунок майбутніх платежів за використану електроенергію та майбутніх платежів за комунальний внесок на обслуговування будинку для керуючої компанії; здійснювати щоквартальну звірку зарахування боргу ПАТ «Меліоратор» для покриття розміру використання вищезазначених платежів.

Представник ПрАТ «Меліоратор» через канцелярію суду подав заяву про застосування позовної давності, заяву мотивує тим, що відповідно до п. 1.6 договору купівлі-продажу майнових прав № К3/37М від 18.12.2019 року, введення об`єкта в експлуатацію - 2 квартал 2020 року. Остаточний розрахунок за договором позивачем було здійснено у липні 2021 року. 23.09.2022 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України виданий сертифікат № IV 123220919798 готовності об`єкту до експлуатації. З даним позовом позивачка звернулася до суду 07.02.2024 року, тобто після закінчення річного строку спеціальної позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Згідно довідки від 30 жовтня 2024 р № 30 ПрАТ «Меліоратор» вбачається, що підтверджують, що житловий будинок, у тому числі квартира АДРЕСА_1 третя секція, станом на 30 листопада 2022 року були під`єднані до мережі електропостачання, що не заперечується власницею - гр. ОСОБА_1 .

Згідно відповіді ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 11.12.2024 № 04/440/6459 на звернення ОСОБА_2 про укладання договору з розподілу електричної енергії з власником квартири АДРЕСА_7 , - слідує, що договірні відносини за вказаною адресою між вами та компанією відсутні, тому відсутні будь-які обов`язки та права по відношенню один до одного.

Згідно відповіді ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 15.01.2025 № 04/440/354 на звернення ОСОБА_2 вбачається, що компанія не заперечує проти укладання з власниками квартир зазначеного будинку, прямих договорів відповідно до ПРРЕЕ та вважає за необхідне акцептувати увагу на тому, що важливою умовою для укладення договорів з власниками квартир з відповідним застосуванням тарифів па електроенергію є закінчене будівництво об`єктів у відповідності з визначеними чергами будівництва та узгодженими проектними рішеннями щодо влаштування внутрішнього електрообладнання, застосування комутаційних автоматичних вимикачів захисту. Тільки після виконання забудовником/балансоутримувачем вищезазначених умов, власники квартир багатоквартирного житлового будинку зможуть отримати можливість укладання прямих договорів з компанією.

Згідно листів КП «Бучасервіс» Бучанської міської ради від 04.04.2025 № 773, Бучанської міської ради від 30.04.2025 № 12.1-09/2534 вбачається, що квартири в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 підключені до електропостачання за тимчасовою схемою (будівельні механізми). КП «Бучасервіс» має укладений договір постачання електричної енергії з ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» № 420013397 від 31 грудня 2024 р. додатковою угодою до даного договору було приєднано новий об`єкт; АДРЕСА_2 . Відповідно електропостачання відбувається згідно існуючого Договору з ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» як постачальником універсальних послуг. Бучанська міська рада чи КП «Бучасервіс» не встановлюють тарифи на постачання електроенергії. Відшкодування наданих послуг споживачами Вашого будинку відбувається за тарифом, згідно якого відбуваються нарахування, ТОВ «КОЕК» для КП «Бучасервіс» та які затверджені згідно постанов КМУ та НКРЕКП. Договір про постачання електричної енергії з надавачем послуги за побутовим тарифом наразі не укладений. Для можливості забезпечення розподілу та постачання електричної енергії за побутовим тарифом, кожному споживачу будинку необхідно встановити індивідуальний лічильник електричної енергії. Після виконання всіх вимог технічних умов визначених ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» мешканці багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 матимуть можливість заключити індивідуальні договори про постачання електричної енергії з надавачем послуг за побутовим тарифом.

Відмовляючи у позові в частині позовної вимоги про стягнення неустойки суд першої інстанції вважав, що позивачем було не дотримано позовну давність, оскільки позивачу достеменно було відомо про факт порушення строків здачі введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва. Відмовляючи у позовній вимозі про зобов`язання вчинити дії, суд першої виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні докази, щодо не підключення житлового будинку по АДРЕСА_2 до мереж електропостачання, - підключення до електропостачання відбулося за тимчасовою схемою (будівельні механізми), КП «Бучасервіс» має укладений договір постачання електричної енергії з ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» № 420013397 від 31 грудня 2024 р. додатковою угодою до даного договору було приєднано новий об`єкт; АДРЕСА_2 , електропостачання відбувається згідно існуючого договору з ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» як постачальником універсальних послуг.

Крім того, ні з акту прийому-передачі від 13.02.2023 року підписаного між ПрАТ «Медіоратор» і ОСОБА_1 , ні в гарантійному листі ПрАТ «Меліоратор» не зафіксовано факту порушення пов`язаних з підключенням до електропостачання квартир в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 , в тому числі і квартири позивача. Суд звертав увагу що в укладеному 18 грудня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) договорі купівлі-продажу майнових прав № КЗ/37М, не передбачено умов підключення об`єкту будівництва до електропостачання, не зазначені якісні характеристики такого підключення.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені, та погоджується з висновками суду про недоведеність підстав для задоволення позову в частині зобов`язання вчинити дії, щодо підключення квартири позивача до електричних мереж.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що в укладеному 18 грудня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) договорі купівлі-продажу майнових прав № КЗ/37М, не передбачено умов підключення об`єкту будівництва до електропостачання, не зазначені якісні характеристики такого підключення.

Так, відповідно до п. 1.3. Договору об`єкт нерухомості, майнові права на який передаються, має наступні характеристики, що стосуються електропостачання: встановлення електролічильника, підведення до квартирного розподільного електричного щитка.

Зазначені характеристики відповідачем були забезпечені, що позивачем не заперечується. У позові ОСОБА_1 посилалась саме на не підключення постійного кабелю до електричної мережі, що умовами Договору сторонами перебачено не було.

Згідно довідки ПАТ «Меліоратор» квартира позивача підключена до мережі електропостачання 30.11.2022 року.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно відповіді ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 15.01.2025 № 04/440/354 на звернення ОСОБА_1 вбачається, що компанія не заперечує проти укладання з власниками квартир зазначеного будинку, прямих договорів відповідно до ПРРЕЕ та вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що важливою умовою для укладення договорів з власниками квартир з відповідним застосуванням тарифів па електроенергію є закінчене будівництво об`єктів у відповідності з визначеними чергами будівництва та узгодженими проектними рішеннями щодо влаштування внутрішнього електрообладнання, застосування комутаційних автоматичних вимикачів захисту. Тільки після виконання забудовником/балансоутримувачем вищезазначених умов, власники квартир багатоквартирного житлового будинку зможуть отримати можливість укладання прямих договорів з компанією.

Також листом Бучанської міської ради від 30 квітня 2024 року № 12.1-09/2534 ОСОБА_1 роз`яснено, що постановою НКРЕКП № 1340 від 25.10.2022 визначено, що на період дії воєнного стану в Україні та одного року після його припинення чи скасування, у разі неотримання замовниками послуги з приєднання будинків до електричних мереж за постійною схемою, електрична енергія, яка споживається на побутові потреби у багатоквартирних будинках оплачується за цінами для побутових споживачів за умови виконання балансоутримувачем/управителем будинків відповідних вимог Інструкції.

Після виконання всіх вимог технічних умов визначених ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» мешканці багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 матимуть можливість заключити індивідуальні договори про постачання електричної енергії з надавачем послуг за побутовим тарифом.

Відповідно до рішення Бучанської міської ради від 17.01.2026 року Про призначення управителя багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 , призначено КП «Бучасервіс» управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Тобто, жоден із наданих позивачем доказів не доводить , що квартира позивача не підключена до електроенергії.

Посилання позивача на те, що підключення є тимчасовим і позивач позбавлена права укласти індивідуальний договір та змушена сплачувати за електроенергію по тарифу не для побутових споживачів також не відповідає дійсності з огляду на вищенаведений лист.

За вище встановлених обставин, позивач не довела порушення своїх прав з боку відповідача в частині передачі їй у власність квартири без забезпечення підключення до електричних мереж.

Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та недоведеність позовної вимоги про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» приєднати об`єкт до електричних мереж та підключити квартиру позивача до мережі електропостачання.

Щодо позовної вимоги про стягнення неустойки з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор».

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (стаття 3 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Статтею 177 ЦК України визначено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно з частиною першою статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з частиною другою статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

У пункті 95 постанови від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває право власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Судом встановлено, що 18 грудня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Меліоратор» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № КЗ/37М, за умовами якого предметом договору є об`єкт нерухомості, майнові права на який передаються - квартира АДРЕСА_5 .

Згідно акту прийому-передачі від 13 лютого 2023 року підписаного головою правління Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), вбачається, що продавець передав покупцю закріплене за покупцем житлове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_6 , після проведення обмірів БТІ нумерацію змінено на АДРЕСА_1 , загальною площею (проектна 85,8кв.м., згідно обмірів БТІ фактична 78,0кв.м.), а покупець прийняв від продавця у власність: житлове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею фактична 78,0кв.м.

Згідно з гарантійним листом ПрАТ «Меліоратор» гарантує ОСОБА_1 , що зобов`язується виконати умови договору згідно договору купівлі-продажу майнових прав № К3/37М від 18 грудня 2019 року, а саме: - монтаж газового котла в квартирі протягом лютого 2023 року; - монтаж газового лічильника в квартирі протягом лютого 2023 року; - здача в експлуатацію системи газопостачання по об`єкту: «Житлова забудова з об`єктами соціальної інфраструктури в АДРЕСА_2 до кінця березня 2023 року.

Судом встановлено, що газовий котел та інше газове обладнання булу змонтовано в квартирі позивача вже після подачі нею даного позову в лютому 2024 року.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктами 18, 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець - це суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Статтею 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

У Законі України «Про захист прав споживачів» не визначено певних меж його дії, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних споживчих правовідносинах такої слабшої сторони, як фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що цим законом регулюються відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), виконання робіт, надання послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. Такі відносини можуть виникати з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать закону.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , посилаючись на те, що станом на 6 лютого 2024 року, тобто поза строком передбаченого гарантійним листом, відповідачем не виконано свої зобов`язання, не проведено монтажу газового котла та лічильника в квартирі, не здано в експлуатацію системи газопостачання, через що об`єкт нерухомості не придатний для користування та для проживання, у зв`язку з чим просила застосувати до відповідача відповідальність, передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Встановивши, що договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру

від 18 грудня 2019 року № КЗ/37М був укладений фізичною особою з метою набуття у кінцевому результаті права власності на квартиру у багатоквартирному житловому будинку для власних потреб, а також враховуючи, що відповідач відповідно до договору брав на себе зобов`язання в тому числі - збудувати квартиру, а відповідно до гарантійного листа брав на себе зобов`язання провести монтажні роботи газового обладнання, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/3509/18.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зауважує, що приписи статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлюють права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг).

Частиною п`ятою зазначеної статті передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги. Поряд з цим, продавець - це суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації (пункт 18 частини першої статті 1 зазначеного закону).

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Робота - це діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 21 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

У зобов`язаннях по виконанню робіт на одного з контрагентів покладається обов`язок виконати роботу, яка б завершувалась досягненням певного матеріального результату, а у зобов`язаннях про надання послуг діяльність контрагента спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують матеріальних наслідків або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками, тобто споживання послуги має місце в процесі її надання, на відміну від роботи, споживання результатів якої зазвичай не збігається з часом її виконання.

Відповідно до частини першої статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Відтак, оскільки гарантійним листом було передбачено чіткий перелік робіт, які ПрАТ «Меліоратор» зобов`язувався виконати, та чіткі терміни виконання таких робіт, наявні підстави для притягнення ПрАТ «Меліоратор», як виконавця, до відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, представник ПрАТ «Меліоратор» через канцелярію суду подав заява про застосування позовної давності, заяву мотивує тим, що відповідно до п. 1.6 договору купівлі-продажу майнових прав № К3/37М від 18.12.2019 року, введення об`єкта в експлуатацію - 2 квартал 2020 року. Остаточний розрахунок за договором позивачем було здійснено у липні 2021 року. 23.09.2022 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України виданий сертифікат № IV 123220919798 готовності об`єкту до експлуатації. З даним позовом позивачка звернулася до суду 07.02.2024 року, тобто за спливом річного строку спеціальної позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 257 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу).

Частиною першою статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Однак судом не враховано того, що позивач , окрім іншого посилалась на невиконані відповідачем зобов`язання з забезпечення підключення газопостачання, строк якого було продовжено гарантійним листом до березня 2023 року включно. Позовну ж заяву ОСОБА_1 було подано 7 лютого 2024 року, тобто в річний строк, передбачений п. 1, 4 ч. 2 ст. 257 ЦК України.

Частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Оскільки ані договором, ані гарантійним листом не визначено чітку вартість робіт, пов`язаних з забезпеченням газопостачання, розмір неустойки слід розраховувати з розміру загальної вартості замовлення, а саме розмірі 3% від вартості майнових прав об`єкта нерухомості.

Згідно п. 3.1. Договору, вартість майнових прав на об`єкт нерухомості складає 1 244 100 грн.

Відповідно до рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23.08.2023 № 367/3867/23 з ПрАТ «Меліоратор» стягнуто на користь Позивача надмірно сплачені грошові кошти за договором купівлі-продажу майнових прав №К3/З7М в розмірі 113 100 грн. Таким чином вартість майнових прав об`єкта нерухомості становить 1 131 000 грн. 00 коп.

Відтак розмір неустойки, що підлягає стягненню з ПрАТ «Меліоратор» на користь ОСОБА_1 становить 33 930 грн (1 131 000х3%).

Колегія суддів також зазначає, що п. 4. акту відповідно до якого сторони підписанням даного акту приймання-передачі засвідчують, що договір продажу майнових прав № К3/37М від 18 грудня 2019 року припинився належним виконанням з обох сторін, а тому сторони погоджують, що з підписанням даного акту будь-які претензії, пов`язані з договором купівлі-продажу майнових прав № К3/37М від 18 грудня 2019 року: але не виключно щодо якості та строків виконання зобов`язань за вказаним договором сторонами не приймаються не може бути підставою для відмови в стягненні неустойки за ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів», оскільки позивач підписуючи акт в лютому 2023 року, не могла знати, що відповідач не виконає взяті на себе гарантійні зобов`язання по встановленню газового котла та іншого обладнання до березня 2023 року.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а відтак скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки - скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення таких позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., який був нею сплачений в суді першої інстанції (квитанція т.2 а.с.175), оскільки вимоги про зобов`язання вчинити дії по встановленню газового обладнання були задоволені відповідачем вже після звернення з даним позовом до суду, а також з урахуванням задоволення апеляційним судом вимог про стягнення неустойки. Також з відповідача має бути стягнутий судовий збір за подачу апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог в сумі 1816 грн. 80 коп.

В апеляційній скарзі позивач також просила стягнути з відповідача понесені нею витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 12500 грн.

Так з матеріалів справи вбачається, що позивачу в суді першої інстанції правничу допомогу надавав адвокат Шкабрій М.П.

Відповідно до акту прийому передачі послуг останній надавав правничу допомогу шляхом вивчення документів, складання запитів, позовної заяви та участі в судових засіданнях.

За такі послуги позивач сплатила адвокату згідно квитанції 12500 грн. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав суду обґрунтованих заперечень, щодо не співмірності понесення таких витрат.

За таких обставин, керуючись вимогами ст. 137 ЦПК України колегія суддів доходить висновку, що заявлені витрати відповідають критеріям розумності та необхідності, а також є пропорційними до предмету спору.

З огляду на те, що за результатами апеляційного перегляду та з урахуванням усунення відповідачем порушення прав позивача в частині газового обладнання вже після звернення її до суду, колегія суддів встановила, що з заявлених трьох вимог, задоволено дві вимоги, а тому . керуючись ст. 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу відповідач зобов 'язаний компенсувати пропорційно до задоволених вимог в сумі 8333 грн. (2/3 від 12500грн.)

Керуючись ст. ст. 137, 141 268, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 липня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки - скасувати, ухваливши нове.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» на користь ОСОБА_1 неустойку у розмірі 33 930 (тридцять три тисячі дев`ятсот тридцять) грн. 00 коп.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позову 2422 грн 40 коп. та 1816 грн. 80 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги, а також 8333 грн. витрат на правничу допомогу понесених в суді першої інстанції, а всього 12572 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.В. Желепа

Судді Н.В. Поліщук

В.В. Соколова