Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №753/23893/25
Суддя: Музичко Світлана Григорівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року
справа № 753/23893/25
провадження № 22-ц/824/7140/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2025 року, постановлене під головуванням судді Колесника О.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 121 154,72 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 листопада 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем за допомогою вебсайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як одне ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1301-8092. Зазначений кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник була попередньо ознайомлена.
Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідачу було надано кредит у сумі 26 800 грн із строком кредитування - 300 днів, стандартна % ставка - 1,50 % в день, знижена ставка - 1,20 % в день, комісія за видачу кредитних коштів - 15,00 % від суми кредиту.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору. Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця.
Разом з тим, відповідач порушила умови вказаного кредитного договору і не повернула у повному обсязі кредит та не виконала в повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед кредитодавцем за договором. Станом на 02 вересня 2025 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, становить 121 154,72 грн, з яких 26 800 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 94 354,72 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість у примусовому порядку.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1301-8092 від 13.11.2023 року у розмірі 103 476,71 грн, яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 23 039,92 грн та заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 80 436,79 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 068,94 грн, а всього стягнути 105 545,65 грн.
В задоволенні решти вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що позивач не надав суду оригіналу електронного договору у вигляді файлу-контейнера, який містив би дані договору і криптографічні атрибути підпису/печатки.
У матеріалах справи відсутні первинні технічні докази, натомість позивачем подано лише висновок кредитодавця у формі внутрішнього моніторингу, що може замінити об`єктивні технічні дані.
Саме по собі формулювання в тексті договору про факсиміле не може підмінити вимогу ч. 3 ст. 207 ЦК України щодо наявності окремої письмової згоди із зразками аналога. У даній справі позивач не надав жодного документа, який би містив зразок факсиміле/ аналога та підтверджував окрему згоду сторін на його використання.
Наданий позивачем моніторинг дій користувача фіксує, що між натисканням «приймаю» та введенням одноразового ідентифікатора минуло приблизно 22 секунди. У цей час фізично неможливо прочитати та усвідомити умови кредитування, які є об`ємними та містять складні фінансові параметри.
Суд першої інстанції не застосував імперативні положення і не перевірив, чи не є проценти фактично прихованою санкцією. Внаслідок цього суд стягнув суму процентів, яка не відповідає законодавчим обмеженням.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мосійчук Альона Ігорівна зазначає, що відповідач підписав кредитний договір № 1301-8092 від 13.11.2023року відповідно до розділу 12 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A8748, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.
При укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача (створення за допомогою веб-сайту заявки) укладення договору було б неможливе і кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.
У кредитному договорі сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодилася з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Включення до тексту кредитного договору умов про сплату відповідачем комісії за надання кредиту, а рівно й подальше нарахування позивачем зазначеної комісії та витребування її від відповідача (в т.ч. в судовому порядку), є законним та обґрунтованим - оскільки вони базуються на чинних нормах спеціального законодавства України, які регламентують питання щодо саме надання споживчих кредитів, яким і є по своїй правовій суті і кредитний договір.
З наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем.
Проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст. 1048, 1054, 10561 ЦК України та не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та статті 625 ЦК України.
Оскільки кредитний договір укладений 13.11.2023 року, тобто до прийняття та набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» то відсоткова ставка у розмірі 1,50% встановлена на момент укладення договору та нарахована відповідно до умов чинного законодавства, а тому позивач має законні підстави для нарахування відсотків за ставкою 1,50% за період з 24.12.2023 по 07.09.2024 року.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначає, що використання факсиміле допускається виключно за попередньою письмовою згодою сторін (ч. 3 ст. 207 ЦК України). Угода не може вважатися такою, що легітимізує факсиміле, якщо вона сама ж підписана цим факсиміле (відсутня власноручна згода).
Велика Палата ВС у справі № 496/3134/19 постановила, що комісія є нікчемною, якщо банк не надає споживачу окремої послуги, що створює самостійне благо. Видача кредиту є прямим обов`язком кредитодавця (ст. 1054 ЦК України).
Зміна ставки за користування кредитом внаслідок порушення зобов`язання є прихованою неустойкою.
Встановлення надмірно високих процентів є несправедливою умовою договору, що створює істотний дисбаланс прав на шкоду споживача. Відповідно до ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів» та постанови ВС у справі № 679/1103/23, такі умови підлягають визнанню недійсними.
В судове засідання учасники справи не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що умови кредитного договору позичальником належним чином не виконані, в передбачені договором позики кредит не погашений.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надала, як і не надала доказів щодо належного виконання нею умов кредитного договору.
Банк не довів правомірність нарахування комісії за спірним кредитним договором, а тому враховуючи те, що комісія у розмірі банком стягувалася, суд провів перерахунок.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, 13 листопада 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1301-8092, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 26 800 грн. із строком кредитування - 300 днів, стандартна % ставка - 1,50% в день, знижена ставка - 1,20% в день, комісія за видачу кредитних коштів - 15,00% від суми кредиту.
Даний кредитний договір укладено в електронному вигляді за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», та підписаний кредитний договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника, шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.
Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 26 800 грн.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитний договір № 1301-8092 від 13.11.2023р. був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Позичальник, з метою укладення договору та отримання кредитних коштів, самостійно формує відповідну заявку на сайті позивача.
Згідно п. 4.2. Правил - для перевірки відповідності Заявника умовам, які містяться у цих Правилах, та отримання Оферти (пропозиції) укласти Договір (взяти на себе права та обов`язки, передбачені Кредитним Договором та Правилами), Заявник заповнює Заявку на Сайті Кредитодавця, вказуючи усі дані, визначені в Заявці, як обов`язкові. Заявник зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні власні особисті дані, які відмічені у Заявці як такі, що необхідні для прийняття Кредитодавцем рішення про можливість надання Кредиту (направлення Оферти).
Відповідно до п. 5.1. Правил - після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту та відкриття відповідного рішення у Особистому Кабінеті, Заявник отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладання Договору. Оферта (проект Договору), що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у цих Правилах, які є невід`ємною частиною Договору, що пропонується до укладення Заявнику, в тому числі щодо процентів за користування Кредитом, комісії за видачу Кредиту та строків сплати процентів та комісії. Після отримання Заявником Оферти (безпосередньо до використання Заявником електронного підпису) Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.
Таким чином, апелянт попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1301-8092 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом : надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону ; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
На виконання та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» скаржнику було надано одноразовий ідентифікатор A8748 для підписання кредитного договору № 1301-8092 від 13.11.2023 року.
Таким чином, як зазначено вище, один з дозволених Законом підписів було використано при укладенні кредитного договору № 1301-8092 від 13.11.2023 р. між позивачем та відповідачем.
На підтвердження укладання кредитного договору № 1301-8092 від 13.11.2023 року Відповідачем з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було надано до суду електронний доказ (роздруківка тексту кредитного договору), підписаний одноразовим ідентифікатором «A8748». Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
Відповідно до п. 11 розділу 2 Правил надання споживчих кредитів, заявка - інформація щодо бажання отримати Кредит, яка надається Заявником Кредитодавцю шляхом заповнення Заявником усіх граф сторінки на Сайті Кредитодавця для підтвердження відповідності Заявника умовам, які містяться у цих Правилах, та для отримання Оферти (пропозиції) укласти Договір (взяти на себе права та обов`язки, передбачені єдиним Договором (Договором про відкриття кредитної лінії та Правилами). При поданні первинної Заявки відбувається реєстрація Заявника на Сайті та формування його Особистого Кабінету. Наступні Заявки подаються вже зареєстрованими Заявниками виключно для отримання рішення про можливість надання Кредиту (направлення Оферти) Кредитодавцем.
У розділі 4 Правил надання споживчих кредитів вказаний процес надання кредиту відповідно до заявки.
У п. 4.2. Правил зазначено: «Для перевірки відповідності Заявника умовам, які містяться у цих Правилах, та отримання Оферти (пропозиції) укласти Договір (взяти на себе права та обов`язки, передбачені Кредитним Договором та Правилами), Заявник заповнює Заявку на Сайті Кредитодавця, вказуючи усі дані, визначені в Заявці як обов`язкові. Заявник зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні власні особисті дані, які відмічені у Заявці як такі, що необхідні для прийняття Кредитодавцем рішення про можливість надання Кредиту (направлення Оферти)».
Згідно з п. 4.5. Правил, Заявник зобов`язаний під час оформлення Заявки на отримання Кредиту ознайомитися з Інформацією про істотні характеристики послуги із надання споживчого кредиту, Умовами кредитування, Паспортом споживчого кредиту, які розміщені на Сайті Кредитодавця в розділі «Умови кредитування», посилання на який знаходиться у нижній частині Сайту Кредитодавця, та з публічною інформацією, розміщеною у файлі з назвою «Публічна інформація» за посиланням, наведеним у нижній частині Сайту Кредитодавця. Укладаючи Договір, Заявник/Позичальник підтверджує повне ознайомлення зі згаданою інформацією.
Відповідно до п. 4.6. Правил вказано, що, заповнюючи Заявку, Заявник відповідно до розділу 8 цих Правил надає свою згоду на передачу Кредитодавцю своїх Персональних даних та їх подальшу обробку (як більш детально зазначено у розділі 8 Правил).
Клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит.
Як вбачається з вищенаведеного порядку, при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача (створення за допомогою веб-сайту заявки) укладення договору було б неможливе і кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.
У Правилах надання споживчих кредитів зазначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про Заявника/Позичальника, третю особу, який (-а) ідентифікований (-а) або може бути конкретно ідентифікований (-а), у тому числі, але не виключно, прізвище, ім`я та по батькові, стать, дата та місце народження, громадянство, резидентство, інформація про документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, зареєстроване та фактичне місце проживання чи перебування, відомості про місце роботи та/або господарську діяльність, відомості щодо освіти, сімейного, соціального та майнового стану, професію, доходи, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти тощо.
Під час заповнення позичальником заявки на отримання кредиту він особисто (самостійно) вказує свої персональні дані, у тому числі і контактний номер телефону та адресу електронної пошти. І саме на зазначений позичальником у заявці номер телефону кредитодавець надсилає СМС-повідомлення про схвалення ним заявки на отримання кредиту та відповідний одноразовий ідентифікатор, необхідний для підписання кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:
- доходи кредитодавця у вигляді процентів;
- комісії кредитодавця, пов`язані з наданням , обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
- інші витрати споживача на супровідні послуги , які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
З вищенаведеного вбачається, що Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право позивача (як кредитодавця) на встановлення комісії за надання кредиту за кредитним договором.
Національний банк України, який є державним регулятором ринку фінансових послуг в Україні, своєю Постановою від 11.02.2021р. № 16 затвердив «Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит».
Відповідно до п.6.3. Правил відкриття кредитної лінії, комісія за видачу Кредиту Позичальнику є іншою складовою плати за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Комісія за видачу Кредиту нараховується, а Позичальник повинен сплатити комісію за видачу Кредиту, яка нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту (якщо умови Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).
Комісія за надання кредиту була відображена і в тексті кредитного договору, який був підписаний відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за кредитним договором.
Таким чином, спеціальним законодавством України прямо визначені можливості позивача (як небанківської фінансової установи) як включати до тексту кредитних договорів із споживачами (яким є і відповідач) умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача.
До поданої позовної заяви у справі було долучено розрахунок заборгованості за договором № 1301-8092 від 13.11.2023 року станом на 02.09.2025 року.
За змістом постанови Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, розрахунок заборгованості також є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.
Відповідно до позиції Верховного Суду, котра міститься у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 464/4985/15-ц, зазначається, що твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором, є неспроможними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
З наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих непогашених відсотків відповідачем.
Після закінчення строку кредитування, а саме після 08.09.2024 року, нарахування процентів за користування кредитом було зупинено, що також відображено в розрахунку заборгованості. Тобто позивачем нараховувались проценти відповідно до умов договору та у строк, визначений договором.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19 судом було зазначено про відсутність підстав, передбачених пунктом 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», щодо недійсності кредитного договору чи окремих його пунктів, оскільки максимальний розмір пені, нарахований кредитодавцем, не перевищує 50 відсотків від суми кредиту.
Тобто норма закону, зокрема п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», вбачається, що товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» доповнено статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування», а саме частинами 4, 5 та 6, якими введено денну процентну ставку.
Вищезазначений Закон України прийнятий 22.11.2023 р. та набрав чинності 24.12.2023 р.
На момент укладення кредитного договору 13.11.2023 р. законодавчі обмеження щодо максимального розміру денної процентної ставки ще не діяли, оскільки Закон України № 3498-IX набрав чинності пізніше - 24.12.2023 р. Тому встановлена в договорі фіксована процентна ставка за користування кредитними коштами узгоджувалась із вимогами законодавства, чинного на момент його укладення.
З метою забезпечення дотримання фінансовими установами вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX Національним банком України надано додаткові роз`яснення від 19.02.2024 року щодо виконання окремих вимог Закону № 3498-IX, а саме щодо максимального розміру денної процентної ставки.
Пунктами 8 та 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається: процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни та сплати процентів, денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.
Отже, за договорами про споживчий кредит денна процентна ставка повинна розраховуватись на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених на дату укладення такого договору.
Відповідно до положень укладеного між сторонами договору, зокрема пунктів 4.6 та 10.2, встановлено процентні ставки у розмірі 1,50 % та 1,20 %. Пункт 4.3 договору передбачає, що зазначена процентна ставка є фіксованою і не підлягає зміні протягом усього строку користування кредитом. Ставки, надані клієнту в межах програм лояльності, також залишаються незмінними протягом дії відповідної пропозиції за умови дотримання клієнтом усіх умов участі в цій програмі.
Відповідно до ч. 2 Перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Умовами п. 4.9 договору про відкриття кредитної лінії № 1301-8092 від 13.11.2023 р. встановлено, що кредит надається строком на 300 календарних днів. Погоджено, що продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем чи позичальником не допускається.
З вищевикладеного вбачається, що строк дії цього договору сторонами відповідно до п. 4.9 договору не продовжувався після набрання чинності указаним Законом, тому процентна ставка нараховувалась позивачем відповідно до чинного законодавства, яке діяло до набрання чинності цим Законом.
З огляду на вищевикладене, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, рішення постановлене з дотриманням норм чинного законодавства, судом повно та всебічно з`ясовано обставини справи, надано їм належну правову оцінку.
Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого рішення.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 20 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua