Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №362/5018/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

справа № 362/5018/25

провадження № 22-ц/824/7446/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - Гребінківська селищна рада

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Лебідь - Гавенко Г.М., у справі за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Гребінківська селищна рада, про визнання недійсним заповіту,-

ВСТАНОВИВ:

14.01.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка Д.Л. надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку загальною площею 0,33 га, за кадастровим номером 3221484601:01:013:0024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1897792432214, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку загальною площею 2,45 га, за кадастровим номером 3221484600:04:016:0026, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1897803532214, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку загальною площею 0,25 га, за кадастровим номером 3221484601:01:013:0023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1897774132214, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, загальною площею (кв. м): 53,5, житлова площа (кв. м): 30,2, матеріали стін: цегла, опис: житловий будинок «А», сарай «Б», криниця «К», огорожа «О». Рік побудови - 1974, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1897765032214.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що з метою недопущення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, яке буде прийнято за результатом розгляду даної справи, та з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача, просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту. Так, станом на дату складання даної заяви в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником вищезазначеного нерухомого майна є відповідач. Вищезазначені об`єкти нерухомого майна відповідач набув на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1-1413, виданого 02.05.2025 р. Гребінківською державною нотаріальною конторою, яке оскаржується в рамках даної справи. Більше того, є всі підстави вважати, що відповідне нерухоме майно може бути продане відповідачем з метою погашення заборгованості на підставі вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.12.2019 року у справі № 357/16668/17, відповідно до якого відповідача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України. Окрім цього, відповідним вироком суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 82 440,00 (вісімдесят дві тисячі чотириста сорок) гривень матеріальної шкоди та 1 500 000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень моральної шкоди, а всього 1 582 440,00 (один мільйон п`ятсот вісімдесят дві тисячі чотириста сорок) гривень. Обраний вид забезпечення позову не спрямований на порушення прав відповідача чи порушення прав третіх осіб, а лише здійснюється з метою збереження немайнових та майнових прав позивача на період розгляду даного спору. Відсутні підстави, за яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2026 року в задоволенні заяви про забезпечення позові відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.,

Вимоги обґрунтовані тим, що сам по собі факт подання заяви про забезпечення позову після відкриття провадження у справі та після подання відповідачем відзиву на позовну заяву не свідчить про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову, оскільки закон не пов`язує можливість їх вжиття з будь-якими процесуальними строками чи стадіями, окрім наявності ризику утруднення або неможливості виконання рішення суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Інші учасник справи в судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним у липні 2025 року, а заяву про забезпечення позову подала в січні 2026 року, однак до вказаної заяви не додано жодних доказів того, що відповідач здійснює будь-які реальні дії щодо відчуження вказаного нерухомого майна, яке є предметом спору та щодо якого ставиться питання про забезпечення позовних вимог, з огляду на те, що минув значний проміжок часу, відповідач обізнаний щодо позову та надав до суду відзив на позовну заяву.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Гребінківська селищна рада, про визнання недійсним заповіту.

Як вбачається із доданого до позовної заяви рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2024 року у справі № 362/7298/22, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 18.02.2025 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Гребінківська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом задоволено частково. Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані ОСОБА_1 20.08.2019 року державним нотаріусом Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області Герасименко Л.Ю., на майно, що належало ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3221484601:01:013:0023, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області, земельну ділянку площею 0,33 га, кадастровий номер 3221484601:013:0024, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області, земельну ділянку площею 2,45 га, кадастровий номер 3221484601:04:016:0026, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області. В іншій частині вимог відмовлено (а. с. 83-92). Рішення набрало законної сили.

Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною представником ОСОБА_3 , на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Гребінківська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсними та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_2 отримав свідоцтво на право на спадщину, серія та номер: 1-1413, видане 02.05.2025 р. Гребінківською державною нотаріальною конторою на майно, що належало ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3221484601:01:013:0023, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області, земельну ділянку площею 0,33 га, кадастровий номер 3221484601:013:0024, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області, земельну ділянку площею 2,45 га, кадастровий номер 3221484601:04:016:0026, що розташована на території с. Лосятин Білоцерківського (колишнього Васильківського) району Київської області, на підставі заповіту від 02.02.2001 року, складеного ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), посвідченого секретарем виконавчого комітету Лосятинської сільської ради Васильківського району Київської області.

Частиною 1 статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Верховний Суд в постанові від 19.11.2020 у справі №334/6521/19 навів наступний правовий висновок.

Забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Гребінківська селищна рада, про визнання недійсним заповіту.

Колегія суддів вважає, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити належне йому майно створює ризик істотного ускладнення виконання судового рішення в майбутньому, якщо таке рішення буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про завищений або навіть заздалегідь недосяжний стандарт доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Крім цього, у разі відчуження спірного майна, для належного захисту та порушення прав, позивач змушений вживати додаткових заходів, зокрема вирішувати питання щодо збільшення позовних вимог, визначення підсудності вказаного спору та заміни неналежного відповідача у справі, що можливо лише на стадії підготовчого провадження.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.09.2026 року по справі № 607/23291/25.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сам по собі факт подання заяви про забезпечення позову після відкриття провадження у справі та після подання відповідачем відзиву на позовну заяву не свідчить про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову, оскільки ч. 2 ст. 149 ЦПК України не пов`язує можливість їх вжиття з будь-якими процесуальними строками чи стадіями, окрім наявності ризику утруднення або неможливості виконання рішення суду. Вирішальним критерієм для суду має бути оцінка реальної загрози порушення прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів, а не формальний момент звернення із відповідною заявою.

Таким чином, існують підстави, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З урахуванням усього вищевикладеного колегія суддів зауважує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним ефективно захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягнути за собою неможливість виконання судового рішення.

При цьому суд зазначає, що арешт на майно не завдає жодних збитків власнику майна, оскільки останній вільний у праві користуватися майном у період дії заходу забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2026 року скасувати.

Постановити нове рішення наступного змісту.

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Гребінківська селищна рада, про визнання недійсним заповіту задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на:

- земельну ділянку, загальною площею 0,33 га, за кадастровим номером: 3221484601:01:013:0024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1897792432214, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку, загальною площею 2,45 га, за кадастровим номером: 3221484600:04:016:0026, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1897803532214, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, за кадастровим номером: 3221484601:01:013:0023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1897774132214, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- житловий будинок, загальною площею (кв.м): 53,5, житлова площа (кв.м): 30,2, матеріали стін: цегла, опис: житловий будинок «А», сарай «Б», криниця «К», огорожа «О». Рік побудови 1974, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1897765032214.

Строк пред`явлення до виконання ухвали 3 роки.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Реквізити сторін:

Стягувач: ОСОБА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Боржник: ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_4 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 ).

Повний текст складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді